Рішення

від 13.08.2013 по справі 913/1782/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

13 серпня 2013 року Справа № 913/1782/13

Провадження №17пд/913/1782/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» , м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» , смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області

про розірвання договору оренди та повернення майна

Суддя: Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Ширяєва О.І., довіреність б/н від 05.06.2013;

від відповідача - не прибув .

Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

- розірвати договір оренди транспортного засобу №40-03/2008 від 12.03.2008, який був укладений між ТОВ «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» та ПАТ «Шахта «Білоріченська»;

- зобов'язати ПАТ «Шахта «Білоріченська» повернути орендований автомобіль власнику, а саме - ТОВ «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ».

Представник позивача надіслав до канцелярії суду пояснення №б/н та б/д, в якому зазначив, що ПАТ «Шахта «Білоріченська» та вже реорганізоване ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» були встановлені правонаступниками прав та обов'язків ТОВ «Шахта «Білоріченська», яке було припинено за рішенням господарського суду м. Києва від 15.12.2011 по справі №55/413.

Тому, представник позивача просить суд прийняти зазначені факти до відома при прийнятті рішення у даній справі.

Крім того, позивач 13.08.2013 надав суду заяву про повернення судового збору в сумі 573,05 грн. у зв'язку з його помилковою сплатою (платіжне доручення № 505 від 23.07.2013).

Стосовно вказаної заяви суд зазначає, що до неї подано незавірену копію платіжного доручення, що не є належним доказом сплати судового збору.

З огляду на відсутність доказів сплати судового збору в сумі 573,05 грн., у задоволенні вказаної у заяві вимоги про його повернення слід відмовити.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 15.07.2013 та 13.08.2013 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ», (позивач у справі), як Орендодавцем, та Державним відкритим акціонерним товариством «Шахта «Білоріченська», правонаступником якого є позивач у справі, як Орендарем, 12.03.2008 був укладений договір оренди транспортного засобу №40-03/2008 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець передав Орендатору в оренду транспортний засіб (далі - Автомобіль), а саме легковий автомобіль Марки ГАЗ 311000, 2000 року випуску, колір білий, державний номер АН 51-76 АХ.

Як зазначено у п. 3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №5 від 20.12.2011, Автомобіль передається в оренду на строк до 31.12.2015.

Згідно п. 4.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №6 від 01.01.2012, плата за оренду автомобіля встановлюється сторонами, з урахуванням податку на додану вартість, та складає 1641,50 грн. за один повний календарний місяць оренди.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендатором на розрахунковий рахунок Орендодавця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Як зазначає позивач, він згідно акту приймання-передачі до договору оренди транспортного засобу №40-03/2008 від 12.03.2008, передав ДВАТ «Шахта «Білоріченська» вищезазначений автомобіль.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач умови Договору в повному обсязі не виконав, з вересня 2012 року по квітень 2013 року орендну плату не вносив, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 19698,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про розірвання Договору та повернення автомобіля з оренди, але ці вимоги були залишені відповідачем без уваги, та взагалі відповідачем не було надано жодної відповіді позивачу.

Отже, на думку позивача, відповідач - ПАТ «Шахта Білоріченська» ухиляється від виконання зобов'язань за Договором, щодо орендної плати, тому на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України позивач просить суд розірвати вищезазначений договір, та зобов'язати відповідача повернути орендований автомобіль власнику, а саме - ТОВ «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» (позивачу у справі).

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 5 статті 188 ГК України встановлено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач істотно порушив умови договору, з вересня 2012 року по квітень 2013 року орендну плату не сплачував, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 19698,00 грн.

З огляду на вищевказані приписі діючого законодавства, вимогу позивача щодо розірвання договору оренди транспортного засобу №40-03/2008 від 12.03.2008, укладеного між ТОВ «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» та ДВАТ «Шахта «Білоріченська», слід задовольнити. Датою розірвання вищевказаного договору є дата набрання рішенням законної сили.

Стосовно вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу повернути орендований автомобіль власнику, а саме - ТОВ «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ», суд дійшов висновку про її обґрунтованість, оскільки станом на дату судового засідання, ігноруючи вимогу позивача, відповідачем орендоване майно не повернуто.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди транспортного засобу №40-03/2008 від 12.03.2008, який був укладений між ТОВ «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» та ДВАТ «Шахта «Білоріченська».

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська» , смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області , ідентифікаційний код 00176897, повернути легковий автомобіль Марки ГАЗ 311000, 2000 року випуску, колір білий, державний номер АН 51-76 АХ, Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» , м. Донецьк, вул. Баумана, буд. 1-В, ідентифікаційний код 30479119.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» , смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області , ідентифікаційний код 00176897, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» , м. Донецьк, вул. Баумана, буд. 1-В, ідентифікаційний код 30479119, витрати по оплаті судового збору у сумі 2867,50 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 19.08.2013.

Суддя О.С. Фонова