Постанова

від 13.08.2013 по справі 5027/748/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р. Справа № 5027/748/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Хандія Володимира

Степановича, м. Чернівці, б/н від 05.12.2012 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 27.11.2012 року

у справі №5027/748/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ", с. Зміїнець,

Луцького р-ну Волинської обл.

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Хандія Володимира Степановича, м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 123 764, 11 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончарук В.В. (довіреність б/н від 28.09.2012 року);

від відповідача: Палій С.І. (довіреність б/н від 29.10.2012 року);

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 27.11.2012 року у справі №5027/748/2012 (суддя Скрипничук І.В.) позов задоволено. Стягнуто з Хандія Володимира Степановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" суму боргу в розмірі 123 764,11 грн. та судовий збір в сумі 2 475,28 грн.

Відповідач - Фізична особа-підприємець Хандій Володимир Степанович не погоджуючись із прийнятим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги стверджує, що не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи; позивач не надав, а відповідач не прийняв жодних послуг по договору комерційної концесії; не укладав жодного договору комерційної концесії; 01 лютого жодних платежів на користь позивача не здійснював, а доручення з даного приводу нікому не давав. Крім того, покликаючись на норми ст. ст. 14, 647 ЦК України та ст.ст.181,183-185 ГК України зазначає про відсутність зобов'язань перед позивачем.

В доповненнях до апеляційної скарги скаржник зазначає про невідповідність договору, який є підставою позову у даній справі, вимогам ст.1118 ЦК України та ст.ст.367,374 ГК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" правом наданим статтею 96 ГПК України не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючого-судді Юрченка Я.О., суддів: Давид Л.Л. та Данко Л.С., визнав подані матеріали достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвалою від 13.12.2012 року призначив розгляд справи на 08.01.2013 року. З підстав, визначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 року, розгляд даної справи відкладався. 05.02.2013 року в судовому засіданні оголошено перерву та на підставі клопотання представників сторін, ухвалою суду від 05.02.2013 року продовжено строк вирішення даної справи. Ухвалою суду від 14.02.2013 року провадження у даній справі зупинено до вирішення господарським судом Волинської області справи №903/14/13-г. З підстав, визначених в ухвалі суду від 24.07.2013 року у справі №5027/748/2012, провадження у даній справі поновлено.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та з урахуванням доповнень до неї, просив таку задоволити, а оскаржуване рішення скасувати - в позові відмовити. Представник позивача надав усні заперечення по суті вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про порушення місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення норм матеріального права та процесуального права, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 23.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш Край - ЛЦ» звернулось із позовом до Фізичної особи-підприємця Хандія Володимира Степановича. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору комерційної концесії б/н від 01.11.2010 року (підстава позову), у зв'язку із чим, в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 123 764, 11 грн. (предмет позову).

На підтвердження часткового виконання зобов'язань по договору комерційної концесії б/н від 01.11.2010 року, позивачем долучено до матеріалів справи копію банківської виписки по рахунку від 01.02.2011 року. Також долучено свідоцтво на знак для товарів і послуг, фото в кількості 5 одиниць.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 123 764,11 грн. Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується та вважає його помилковим з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що підставою позову у даній справі є договір комерційної концесії б/н від 01.11.2010 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

На підставі поданого клопотання апелянта, ухвалою суду від 14.02.2013 року, провадження у даній справі зупинено до вирішення господарським судом Волинської області справи №903/14/13-г за позовом Фізичної особи-підприємця Хандія Володимира Степановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Край - ЛЦ» про визнання недійсним договору, який є підставою позову у даній справі.

Враховуючи клопотання апелянта, ухвалою суду від 24.07.2013 року у справі №5027/748/2012, провадження у даній справі поновлено.

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.07.2013 року у справі №903/14/13-г в задоволенні позову про визнання недійсним договору відмовлено, оскільки, договір комерційної концесії від 01.11.2010 року є неукладеним. Під час розгляду №903/14/13-г господарським судом Волинської області встановлено, зокрема, що згідно із висновком судово-почеркознавчої експертизи, яка проводилась Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз відповідно до ухвали суду від 18.02.2013 року, №635 від 24.04.2013 року рукописні записи: «б/п», розташовані: у графах: «Користувач», після підпису в нижній частині кожного аркуша на договорі комерційної концесії б/н від 01 листопада 2010р., укладеному між ТзОВ «Наш Край -ЛЦ» та фізичної особою-підприємцем Хандієм В.С, - виконані не Хандієм Володимиром Степановичем, а іншою особою; рукописний запис: «Хандій B.C.», розташований у графі: «Користувач», після підпису на лицевій стороні останнього (восьмого) аркуша на договорі комерційної концесії б/н від 01 листопада 2010р., укладеному між ТзОВ «Наш Край -ЛЦ» та фізичної особою-підприємцем Хандієм B.C., - виконаний не Хандієм Володимиром Степановичем, а іншою особою; підписи від імені Хандія B.C., розташовані: у графах: «Користувач» в нижній частині кожного аркуша та після слова: «Підпис», перед записом: «Хандій В.С.» на лицевій стороні останнього (восьмого) аркуша на договорі комерційної концесії б/н від 01 листопада 2010р., укладеному між ТзОВ «Наш Край -ЛЦ» та фізичною особою-підприємцем Хандієм B.C., - виконані не Хандієм Володимиром В. С., a іншою особою.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу вимог ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст.1115 ЦК України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Згідно зі ст.1116 ЦК України предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

Відповідно до ст. 1118 ЦК України , договір комерційної концесії підлягає обов'язковій державній органом, який здійснив державну реєстрацію право володільця. Частиною четвертою названої статті ЦК України передбачено, що сторони договору при реалізації правовідносин з третіми особами мають право посилатись на договір лише в разі і з моменту його державної реєстрації. Аналогічні правила містяться у ст. 367 ГК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 367 ГК України , договір комерційної концесії повинен бути укладений у письмовій формі у вигляді єдиного документа. Недодержання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору. Відсутність реєстрації договору позбавляє сторони права в разі спору посилатися на цей договір.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження здійснення державної реєстрації договору комерційної концесії від 01.11.2010 року (підстава позову) позивачем долучено до матеріалів справи аркуш (а.с.17) на якому міститься копія відбитку гербової печатки Луцької районної державної адміністрації. Проте, названий документ не розцінюється колегією суддів як доказ, що підтверджує здійснення державної реєстрації договору комерційної концесії від 01.11.2010 року, оскільки, із змісту такого не вбачається, здійснення державної реєстрації вказаного договору.

Статтею 1118 ЦК України передбачено, що договір комерційної концесії укладається у письмовій формі. Згідно із ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що відповідач заперечив факт укладення договору з позивачем. Наведене підтверджується, зокрема, висновком судово-почеркознавчої експертизи №635 від 24.04.2013 року, яка проводилась Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз відповідно до ухвали господарського суду Волинської області від 18.02.2013 року у справі №903/14/13-г.

Отже, всупереч вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, позивачем не доведено належними і допустимими доказами укладення із відповідачем договору комерційної концесії від 01.11.2010 року, натомість, протилежне вбачається з матеріалів справи. Відтак, не доведено наявність жодних зобов'язань відповідача перед позивачем на підставі договору комерційної концесії від 01.11.2010 року.

Наявні в матеріалах справи фото торгової марки, права на які має позивач та копія банківської виписки по рахунку від 01.02.2011 року не розцінюється колегією суддів як докази, що підтверджують обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог, оскільки, не відповідають дійсним та встановленим обставинам даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги, заявлені на підставі договору комерційної концесії від 01.11.2010 року, про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 123 764,11 грн. є безпідставними, спростовуються матеріалами та не відповідають дійсним обставинам даної справи, а також суперечать вимогам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду Чернівецької області від 27.11.2012 року у справі №5027/748/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Хандія Володимира Степановича, м. Чернівці, б/н від 05.12.2012 року задоволити.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 27.11.2012 року у справі №5027/748/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" (код: 33537597; адреса: 45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Березова, будинок 22) на користь Фізичної особи-підприємця Хандія Володимира Степановича (код: 2411009979; адреса: 58000, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Боярка, будинок 1,5) 1237,64 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

4. Доручити місцевому господарському суд видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи повернути господарському суду Чернівецької області.

Повний текст постанови складено 19.08.2013 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.