Постанова

від 12.08.2013 по справі 919/383/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року Справа № 919/383/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Котлярової О.Л.,

суддів Градової О.Г.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Луценко Віктор Георгійович , довіреність № 19 від 03.01.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр технічної експлуатації;

представник відповідача, Колтунович Віктор Вікторович, довіреність № б/н від 22.05.13, товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСІ";

представник позивача, Бірюкова Яна Олександрівна, довіреність № 21 від 03.01.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр технічної експлуатації;

представник відповідача, Молчанов Антон Олександрович, довіреність № б/н від 30.05.13, товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСІ";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 17.05.13 у справі № 919/383/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної експлуатації № 1" (вул. Вакулечука, 31-в, Севастополь, 99053)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" (Фіолентовське шосе, 1/1, Севастополь, 99053; вул. Михайлівська, 5, кв. 28, Севастополь, 99002)

про усунення перешкод в користуванні майном

ВСТАНОВИВ :

14 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Технічної експлуатації № 1" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Оксі" про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження нежитловим приміщенням в будівлі літер "Ж1", площею 960,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-В, шляхом звільнення від майна відповідача та передачі власнику.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем після закінчення строку дії договору не повертається орендоване майно позивачу.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17 травня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Оксі" усунути перешкоди права користування та розпорядження товариству з обмеженою відповідальністю „Центр Технічної експлуатації №1" нежитловими приміщеннями ІІ-19 пл. 42,3 кв.м., коморою ІІ-го пл. 33,5 кв.м, коморою ІІ-21 кв.м. пл. 29,90 кв.м., коморою ІІ-22 пл. 29,5 кв.м., виробничою ділянкою ІІ-29 а пл. 824,9 кв.м., у виробничому будинку літ „Ж1", загальною площею 960,1 кв.м., що розташовані за адресою м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-В, шляхом звільнення цих приміщень від належного товариству з обмеженою відповідальністю "Оксі" майна та передачі їх власнику товариству з обмеженою відповідальністю "Центр Технічної експлуатації № 1".

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

Апеляційна скарга мотивована порушенням господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Так скаржник вказує, що місцевим господарським судом не приділено належної уваги тій обставині, що спірний договір не був нотаріально посвідчений, а отже у скаржника не виникало права оренди на спірне майно, з огляду на що, звертатись до нього з негаторним позовом позивач не міг.

Ухвалою апеляційної від 14 червня 2013 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 23 липня 2013 року у складі колегії суддів: головуючий суддя Котлярова О.Л., суддів Проценоко О.І., Воронової Н.В.

Розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати від 23 липня 2013 року змінено склад судової колегії, суддю Проценко О.І. замінено на суддю Євдокімова І.В.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 липня 2013 року розгляд справи відкладено на 12 серпня 2013 року .

Розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати від 12 серпня 2013 року змінено склад судової колегії, суддю Воронцову Н.В. замінено на суддю Проценко О.І. та суддю Євдокімова І.В. замінено на суддю Градову О.Г.

У судове засідання 12 серпня 2013 року з'явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення господарського суду першої інстанції, представник позивача заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю „Оксі" було заявлено клопотання (вих. № 14386 від 26.07.2013) про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 919/818/13 про визнання права власності на частину нежилого приміщення літ „Ж1", що розташовано за адресою м. Севастополя, Вакуленчука, 31-В у розмірі 45/100 частки, друге клопотання (вих. № 15568 від 12.08.2013) про зупинення провадження у справи до прийняття господарським судом позовної заяви про визнання права власності на частини майна нежилого приміщення літ „Ж1", що розташовано за адресою м. Севастополя, Вакуленчука, 31-В у розмірі 77/100 частки.

Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання представника ТОВ ОКСИ про зупинення провадження у справи, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясовувати як справа пов'язана, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

З позовної заяви у справі № 919/818/13 слідує, що предметом спору є створення нового об'єкту або частки об'єкту, що розташовано за адресою м. Севастополя, Вакуленчука, 31-В

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даної справи є усунення перешкоди права користування нежитловими приміщеннями, переданими за договором оренди у зв'язку зі закінчення стоку дії договору оренди.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки у справі, яка заявлена скаржником як пов'язанна зі зазначеною справою, не має значення для вирішення цієї справи, так як не стосується підстав цього позову, неможливість розгляду даної справи не було доведено скаржником.

Відносно другого клопотання судова колегія зазначає, що не було надано доказів прийняття господарським судом позовної заяви про визнання права власності на частини майна нежилого приміщення літ „Ж1", що розташовано за адресою м. Севастополя, Вакуленчука, 31-В у розмірі 77/100 частки.

Також скаржником у судовому засіданні заявлено клопотання про призначення судово - технічної та графологічної експертизи. Заявник вказує, що підпис колишнього директора Морозової О.П. на акті прийому - передачі спірних приміщень викликає сумніви та для визначення площі об'єкта оренди, у зв'язку з відсутністю інвентаризаційної справи, необхідні спеціальні знання експерта.

Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як передбачено статтею 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи наявність у справі нотаріально засвідченого договору оренди нерухомого майна із зазначенням площі орендуємого приміщення та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, судова колегія не вбачає підстав для призначення судової експертизи.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

22 травня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Центр технічної експлуатації №1" та товариством з обмеженою відповідальністю „Оксі" укладено договір оренди нерухомого майна (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у термінове платне користування нерухоме майно - підсобне приміщення ІІ-19 пл. 42,30 кв.м., комору ІІ-20 пл. 33,50 кв.м, комору ІІ-21 кв.м. пл. 29,90 кв.м., комору ІІ-22 пл. 29,50 кв.м., виробничу ділянку ІІ-29а пл. 824,90 кв.м., у виробничому будинку літ «Ж1» і складає 3/100 частки цілого об'єкта нерухомого майна (далі - майно), загальною площею 960,10 кв.м., розташованого за адресою м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-В, з метою організації виробництва.

Нерухоме майно належить орендодавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 08 вересня 2003 року, зареєстрованого у Севастопольському бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна 27 вересня 2003 за реєстровим № 696 у реєстровій книзі 12 нж сторінка 3 (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору, наймодавець зобов'язався надати відповідне майно наймачу по акту прийому-передачі.

Пунктом 1.5. Договору сторони визначили, що термін оренди встановлюється з моменту нотаріального посвідчення договору і його державної реєстрації строком на чотири роки.

Доводи скаржника про відсутність нотаріального посвідчення договору спростовується матеріалами справи та самим договіром оренди нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Конновим О.Є 22 травня 2005 року за реєстровим № 511 та зареєстрований в державному реєстрі правочинів за реєстраційним № 478443 (а.с. 7-8)

Актом прийому - передачі майна від 22 лютого 2005 року, складеним сторонами, належним чином підписаний та скріплений печатками підприємств підтверджується передача в оренду нерухомого майна, яке є предметом договору оренди (а.с. 12).

Також в матеріалах справи міститься договір від 01 вересня 2005 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, яким змінено розмір орендної плати.

Відповідно до положень статті 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строк дії договору був продовжений в строк до 22 лютого 2013 року.

28 січня 2013 року до закінчення строку дії договору позивач звернувся до відповідача з повідомленням про те, що договір оренди продовжуватися не буде та з проханням повернути орендоване приміщення в строк до 22.02.2013 орендодавцю, а також сплатити заборгованість у розмірі 140 322,71 грн.

20 лютого 2013 року та 04 березня 2013 року позивач звернувся з аналогічними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі», однак відповідач проігнорував листи ТОВ «Центр Технічної експлуатації № 1», орендоване майно не повернув.

Неповернення відповідачем орендованого приміщення стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши обставини даної справи, заслухавши представників сторін, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтями 525 , 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 22 лютого 2005 року є договором оренди, до виконання якого застосовуються відповідні положення ЦК України , з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі ГК України).

Відповідно до ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною першою 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина перша статті 763 ЦК України ).

Частиною четвертою статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України .

Частиною першою та другою статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 ЦК України ).

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Судовою колегією встановлено, що строк дії Договору, укладеного між сторонами, визначений у пункті 1.5 Договору тривав з моменту нотаріального посвідчення договору і його державної реєстрації до 22 лютого 2009 року. Оскільки жодні із сторін не надала заяву про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він був продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах до 22 лютого 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що орендодавець 28 січня 2013 року, 20 лютого 2013 року та 04 березня 2013 року звертався до орендаря з повідомленням про закінчення строку дії договору оренди, просив повернути об'єкт оренди (а.с. 22, 24, 51).

Вказані листи були отримані орендарем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи (зв. бік а.с 24, а.с 47).

Відповідно до статей 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів укладення договору оренди на новий строк станом на дату розгляду справи відповідачем не надано.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про припинення договірних відносин між сторонами у справі за договором оренди.

Відповідно до статті 785 ЦК України , у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Доказів повернення орендарю нежитлового приміщення в будівлі літер «Ж», площею 960,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-В товариством з обмеженою івдповідальністю «Оксі» не надано.

Оскільки відповідач ухиляється від повернення об`єкту оренди після закінчення строку дії договору, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном..

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" на рішення господарського суду міста Севастополя від 17.05.13 у справі № 919/383/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.05.13 у справі № 919/383/13 залишити без

Головуючий суддя О.Л. Котлярова

Судді О.Г. Градова

О.І. Проценко