Постанова

від 19.08.2013 по справі 826/7694/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/123

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

19 серпня 2013 року 11:00 № 826/7694/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтех" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень № 0000292250, № 0000302250 від 22.01.2013, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазтех" (далі - позивач, ТОВ "Укргазтех") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва ДПС) про визнання протиправними дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000292250, № 0000302250 від 22.01.2013 (далі - ППР № 0000292250, ППР № 0000302250) та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/7694/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/7694/13-а та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2013 у слідчого відділу податкової міліції Державної податкової служби у м. Києві витребувано низку додаткових доказів по даній справі.

В судове засідання 13.08.2013 прибули представники позивача. Представник відповідача в судове засідання 13.08.2013 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 13.08.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України у період з 19.12.2012 по 25.12.2012 працівниками ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Спецмонтажбуд" (код за ЄДРПОУ 35303833) за період з 01.01.2010 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 28.12.2012 № 419/22-50/30265715 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 7 підр. 10 розд. ХХ, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0000292250, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 974773,75 грн. (за основним платежем - 779819,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 194954,75 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 779819,00 грн., в т.ч. за 9 місяців 2010 року на суму 17413,00 грн., за 2010 рік на суму 779819,00 грн.

Крім цього, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 7 підр. 10 розд. ХХ, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0000302250, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 762405,00 грн. (за основним платежем - 609924,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 152481,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 609324,00 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року на суму 33330,00 грн., за листопад 2010 року на суму 576594,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV); Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР (далі - Закон № 283/97-ВР); Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

ТОВ "Укргазтех" зареєстровано 31.03.1999 за № 10721070012000724 Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією (код за ЄДРПОУ 30265715). Місцезнаходження позивача: 03148, м. Київ, вул. Василя Верховинця, 10, офіс 430.

Позивача взято на податковий облік в ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва 21.01.1999 за № 20518. В періоді, що перевірявся, позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основними видами діяльності позивача є проектування та монтаж систем керування технологічними процесами, інші монтажні роботи, оптова торгівля іншим промисловим обладнанням, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, створення програмного забезпечення, розроблення стандартного програмного забезпечення, дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук, дослідження і розробки в галузі технічних наук.

Основними видами діяльності контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажбуд" (далі - контрагент позивача, ТОВ "Спецмонтажбуд") є будівництво будівель; монтаж та встановлення збірних конструкцій, посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля будівельними матеріалами, інші види оптової торгівлі.

Судом встановлено, що 30.06.2010 між позивачем та ТОВ "Родоніт" було укладено договір підряду № 06/10 (Т. 3, арк. 30 - 33) на виконання робіт з прокладання 60 км волоконно-оптичного кабелю зв'язку в телефонній каналізації на загальну суму 360000,00 грн. Для виконання частини робіт на ділянці Донецької залізниці ст. Горлівка - ст. Никитовка - ст. Артемівськ - ст. Краматорськ - ст. Слов'янськ між позивачем та ТОВ "Спецмонтажбуд" було укладено договір № 0607/10 від 06.07.2010 з прокладки 14 км волоконно-оптичного кабелю. Сума виконаних робіт склала 83580,00 грн.

08.09.2010 між позивачем та ТОВ "Газтехком" було укладено договір № А01-30/10 (Т. 3, арк. 200 - 202) на виконання пусконалагоджувальних робіт по заміні САК ГПА ГТН-6 КС "Орлівка" на суму 189299,29 грн. Для виконання окремих видів робіт (налагодження та регулювання електронних програмно-логічних контролерів, блоків введення-виведення, цифро-аналогових та аналогово-цифрових перетворювачів) між позивачем та ТОВ "Спецмонтажбуд" було укладено договір № А01-31/10 від 08.09.2010 (Т. 3, арк. 184 - 186), предметом якого було забезпечення ТОВ "Спецмонтажбуд" позивачу виконання пусконалагоджувальних робіт: заміна САК ГПА ГТН-6 на КС Орлівка (ГПА № 2). Загальна сума даного договору склала 165247,36 грн., в т.ч. ПДВ - 27541,23 грн.

12.07.2010 між позивачем та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" було укладено договір № П08-29/10 (Т. 3, арк. 40 - 42) з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювального обладнання систем автоматичного керування газоперекачувальними агрегатами і компресорними цехами компресорних станцій. Вартість договору склала 1390263,60 грн. Для виконання окремих видів робіт між позивачем та ТОВ "Спецмонтажбуд" було укладено договір № П08-34/10 від 02.08.2010 (Т. 3, арк. 172 - 174), предметом якого було доручення позивачем та виконання ТОВ "Спецмонтажбуд" робіт по технічному обслуговуванню системи автоматичного керування КС Бар та КС Гусятин. Загальна вартість робіт за цим договором склала 212716,80 грн., в т.ч. ПДВ - 35452,80 грн. Термін виконання робіт за цим договором з 02.08.2010 по 30.12.2010; договір № П08-37/10 від 10.08.2010 (Т. 3, арк. 156 - 158), предметом якого було виконання ТОВ "Спецмонтажбуд" в межах договірної ціни робіт по технічному обслуговуванню систем автоматичного керування ГПА та компресорними цехами компресорних станцій УМГ "Черкаситрансгаз" на КС-2 Кіровоградська газопроводу "Кременчук-Анан'їв-Богородчани", та зобов'язання позивача прийняти і оплатити виконану роботу. Вартість робіт по цьому договору склала 43784,40 грн., в т.ч. ПДВ - 7297,40 грн. Строк дії договору з 10.08.2010 по 31.12.2010; № П08-38/10 від 10.08.2010 (Т. 3, арк. 148 - 150), предметом якого було виконання ТОВ "Спецмонтажбуд" в межах договірної ціни робіт по технічному обслуговуванню систем автоматичного керування ГПА та компресорними цехами компресорних станцій УМГ "Черкаситрансгаз" на КС-35Б Ставищенська газопроводу "Прогрес", та зобов'язання позивача прийняти і оплатити виконану роботу. Вартість робіт по цьому договору склала 43784,40 грн., в т.ч. ПДВ - 7297,40 грн. Строк дії договору з 10.08.2010 по 31.12.2010.

14.12.2009 між позивачем та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" було укладено договір № П08-84/09 (Т. 3, арк. 162 - 167) по реконструкції системи автоматичного управління газоперекачувальними агрегатами ГТК-10і. Договором було передбачено, зокрема, постачання обладнання, монтажні і пусконалагоджувальні роботи на загальну суму 6784743,60 грн. Для виконання окремих видів робіт між позивачем та ТОВ "Спецмонтажбуд" було укладено договір № П08-39/10 від 10.08.2010 (Т. 3, арк. 160 - 162), предметом якого було виконання ТОВ "Спецмонтажбуд" в межах договірної ціни робіт по реконструкції САК ГПА ГТК-10і на КС Олександрівка (агрегат № 5) Олександрівського ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз", та зобов'язання позивача прийняти і оплатити виконану роботу. Вартість робіт по цьому договору склала 79867,20 грн., в т.ч. ПДВ - 13311,20 грн. Строк дії договору з 10.08.2010 по 31.12.2010.

14.12.2009 між позивачем та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" було укладено договір № П08-81/09 (Т. 3, арк. 179 - 184) по реконструкції системи автоматичного управління газоперекачувальними агрегатами ГТК-10і компресорної станції "Бар". Договором було передбачено, зокрема, постачання обладнання, монтажні і пусконалагоджувальні роботи на загальну суму 6784743,60 грн. Для виконання окремих видів робіт між позивачем та ТОВ "Спецмонтажбуд" було укладено договір № П08-40/10 від 10.08.2010 (Т. 3, арк. 134 - 136), предметом якого було виконання ТОВ "Спецмонтажбуд" в межах договірної ціни робіт по реконструкції САК ГПА ГТК-10і на КС Бар (агрегат № 3) Барського ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз", та зобов'язання позивача прийняти і оплатити виконану роботу. Вартість робіт по цьому договору склала 143425,20 грн., в т.ч. ПДВ - 23904,20 грн. Строк дії договору з 10.08.2010 по 31.12.2010.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказані послуги від ТОВ "Спецмонтажбуд" було надано суду копії податкових накладних № 1270 від 29.09.2010, № 1452 від 04.10.2010, № 1558 від 29.10.2010, № 1554 від 28.10.2010, № 1555 від 28.10.2010, № 1556 від 28.10.2010, № 1557 від 28.10.2010, № 1453 від 04.10.2010, № 1866 від 29.11.2010 (Т. 1, арк. 75, 84, 146, 153, 160, 169, 179, 188, 190).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у січні 2010 року - вересні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці.

Крім цього, позивачем було надано копії актів приймання виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актами здачі-прийняття науково-технічної продукції, розрахунків, об'єктних кошторисів на будівництво, локальних кошторисів на монтажні роботи, розрахунків загальновиробничих витрат до локальних кошторисів на монтажні роботи, відомостей ресурсів до локальних кошторисів на монтажні роботи, договірних цін монтажних робіт на будівництво, підсумкових відомостей ресурсів до локальних кошторисів на монтажні роботи, договірних цін на будівництво, локальних кошторисів на монтаж устаткування, локальних кошторисів на технічне обслуговування та перевірку вимірювальних каналів, календарних планів, протоколів узгодження договірної ціни на виконання пусконалагоджувальних робіт, локальних кошторисів на пусконалагоджувальні роботи обладнання (Т. 1, арк. 74, 76 - 83, 85 - 145, 147 - 152, 154 - 159, 161 - 168, 170 - 178, 180 - 187, 189; Т. 3, арк. 3 - 133, 137 - 147, 151 - 155, 159, 163 - 171, 175 - 183, 187 - 195).

Разом з тим, позивачем не було надано суду жодних доказів того, яке відношення позивач має до ділянки Донецької залізниці ст. Горлівка - ст. Никитовка - ст. Артемівськ - ст. Краматорськ - ст. Слов'янськ, компресорної станції "Орлівка", компресорних станцій "Бар" та "Гусятин", компресорних станцій УМГ "Черкаситрансгаз" на КС-2 Кіровоградська газопроводу "Кременчук-Анан'їв-Богородчани", компресорних станцій УМГ "Черкаситрансгаз" на КС-35Б Ставищенська газопроводу "Прогрес", компресорної станції "Олександрівка" (агрегат № 5) Олександрівського ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз", компресорної станції "Бар" (агрегат № 3) Барського ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз", на яких його контрагентом мали виконуватись вищевказані роботи згідно вказаних договорів.

Крім цього, позивачем на вимогу суду не було надано жодних доказів того, чиї саме матеріали використовувались в ході виконання вищевказаних робіт, будь-які докази транспортування будівельних матеріалів та наявності складу, на якому зберігалися будівельні матеріали, довіреностей, виданих відповідним особам на отримання відповідних будівельних матеріалів, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити факт того, куди саме, звідки та яким транспортним засобом здійснювались можливі перевезення будівельних матеріалів, які мали бути використані в ході вищевказаних будівельних робіт.

Позиція відповідача ґрунтується на постанові про призначення позапланової перевірки ТОВ "Укргазтех" старшого слідчого з ОВС ГСУ МВС України капітана міліції Мацули М.Б. від 04.10.2012 по кримінальній справі № 24/257 (Т. 4, арк. 17 - 19), зі змісту якої вбачається, що ГСУ МВС України проводиться досудове слідство по кримінальній справі № 24/257 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та інших осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Так, згідно вказаної постанови зазначені особи, діючи з корисливих мотивів, у складі організованої групи, маючи намір на здійснення фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, пов'язаної з мінімізацією податкових зобов'язань для підприємств і організацій, що реально здійснюють свою господарську діяльність, і легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, переслідуючи корисливі мотиви, з метою отримання незаконних прибутків на постійній основі вирішили організувати і зареєструвати на території України низку фіктивних підприємств на підставних осіб, в т.ч. ТОВ "Спецмонтажбуд".

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій протоколів допиту свідка, протоколів додаткового допиту обвинуваченого, протоколів додаткового допиту свідка (Т. 4, арк. 5 - 15, 22 - 33) вищевказаними особами було використано реквізити та банківські рахунки ТОВ "Спецмонтажбуд" з метою документального оформлення неіснуючих операцій на отримання та продаж ТМЦ, надання послуг та робіт. Зокрема, ОСОБА_1 зазначила, що до складу "конвертаційного" центру входило ТОВ "Спецмонтажбуд", яке вона обслуговувала. Печатки цього підприємства знаходились у неї. За директора цієї компанії підпис, зазвичай, ставила вона, а також ставила відтиск факсимілє. Свою провину ОСОБА_1 визнала.

З наведеного вбачається, що підписи, виконані від імені директора ТОВ "Спецмонтажбуд" громадянина ОСОБА_8 в копіях документів, податкових накладних та актах здачі-прийняття виконаних будівельних робіт за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 включно виконані іншою особою.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов до висновку, що в період 2010 року службові особи ТОВ "Укргазтех" за попередньою змовою здійснювали перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Спецмонтажбуд" з призначенням платежу "оплата згідно договору", хоча фактичне відвантаження товару або надання послуг чи виконання робіт покупцям ТОВ "Спецмонтажбуд" не здійснювалося.

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 144.1 ст. 144 ПК України встановлено, що амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу;

сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу;

вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

Крім цього, згідно п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічно згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом не отримано належних доказів надання ТОВ "Спецмонтажбуд" відповідних послуг позивачу та використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Отже, суд дійшов до висновку про підтвердження висновків Акту перевірки про те, що фактично послуги ТОВ "Спецмонтажбуд" позивачу не надавались та не були використані у господарській діяльності позивача.

Відсутність доказів надання послуг та використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих послуг, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 у справі № 2-а-11805/11/2670 (колегія суддів у складі головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.) та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а-16248/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Бабенка К.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Мельничука В.П.).

З огляду на викладене, суд звертає увагу на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97-ВР та пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР є обґрунтованими, а оскаржувані ППР № 0000292250 та ППР № 0000302250 прийнятими в межах повноважень і в спосіб, передбачені діючим законодавством України.

Стосовно правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, суд зазначає наступне.

Згідно п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Отже, прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення можливе лише за умови набрання законної сили відповідним рішенням суду, водночас в зазначеній нормі ПК України не зазначено коло платників податків, до якого мають застосовуватися вказані правила.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

У зв'язку із цим, суд зазначає, що кримінально-процесуальним законом в даному випадку є Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960.

Статтею 1 КПК України встановлено, що його призначенням є визначення порядку провадження у кримінальних справах.

Статтею 98 КПК України врегульовано порядок порушення кримінальної справи шляхом винесення відповідної постанови, як єдиної процесуальної форми початку кримінального переслідування та досудового слідства.

Форми закінчення досудового слідства визначені статтею 212 КПК України, якими є: складання обвинувального висновку або постанови про закриття кримінальної справи чи постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Розділом 3 КПК України визначені судові рішення, які можуть бути прийняті судом першої інстанції за наслідками розгляду кримінальної справи, це - або обвинувальний або виправдовувальний вирок.

По кримінальній справі судом також можуть бути прийняті і інші судові рішення, передбачені нормами вказаного Кодексу.

Таким чином, судове рішення в рамках кримінального процесу може бути прийняте лише за умови порушення кримінальної справи.

Отже, враховуючи те, що кримінальну справу в силу частини 1 статті 98 КПК України може бути порушено за фактом вчинення злочину (наприклад, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання визначених суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності), то судове рішення в рамках кримінального процесу може бути прийнято щодо фізичних осіб, винних у вчиненні злочину, злочинна діяльність яких стосувалась визначених в постанові про порушення кримінальної справи юридичних осіб.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заборона приймати податкове повідомлення-рішення стосується лише тих юридичних осіб, за фактом фіктивного підприємництва або ухилення від сплати податків яких порушено кримінальну справу. Приймаючи до уваги те, що під час розгляду адміністративної справи № 826/7694/13-а факту порушення кримінальної справи № 24/257 на час проведення перевірки позивача та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо позивача не встановлено, тому відповідач діяв у спосіб, передбачений законом.

Аналогічна позиція міститься в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі № 2а-12994/11/2670 (колегія суддів у складі головуючого Горяйнова А.М., суддів Мамчура Я.С., Шостака О.О.).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Укргазтех" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтех" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова