cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" серпня 2013 р. Справа № 910/9130/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мандарин»,
м. Дніпропетровськ;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С», м. Обухів;
про стягнення 260953,79 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
представники сторін:
від позивача: Алістратова О.І. (довіреність № 02/06-2012 від 06.06.2012 р.);
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мандарин» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (надалі - відповідач) про стягнення 260953,79 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Господарського договору поставки № 17/08 від 17.08.2009 р. в частині несвоєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 260953,79 грн.
Ухвалою від 11.06.2013 р. за № 910/9130/13 господарський суд міста Києва на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України надіслав позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мандарин» за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою суду від 19.06.2013 р. справу № 910/9130/13 прийнято до провадженню та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2013 р.
Ухвалами від 09.07.2013 р. та від 30.07.2013 р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.
Присутнім у судовому засіданні 13.08.2013 р. представником позивача вимоги підтримані у повному обсязі, а також надані витребувані судом документи.
Представник відповідача у судове засідання черговий раз не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 19.06.2013 р., від 09.07.2013 р. та від 30.07.2013 р. не виконав, витребувані документи та письмовий відзив на позов не надіслав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 19.06.2013 р., від 09.07.2013 р. та від 30.07.2013 р. надсилались відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичний осіб та фізичних осіб-підриємців.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
17.08.2009 р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) був укладений Господарського договору поставки № 17/08 з додатками.
Згідно п.п. 1.1., 1.3., 1.4., 1.5. договору, постачальник зобов'язується в зумовлені цим договором строки передати товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим договором. Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у Специфікації (додаток № 1), які є власністю постачальника. Загальний асортимент та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у Специфікації. Специфікація погоджується сторонами і підписується разом з цим договором. Специфікація, а також додатки до неї, після узгодження та підписання сторонами є невід'ємною частиною цього договору. Товар передається покупцю окремими партіями разом з документами, передбаченими п. 2.4. договору. Партією товару вважається його найменування, кількість та ціна зазначені в одній накладній.
Пунктом 2.2. договору поставки передбачено, що датою поставки товару вважається дата поставки товару на склад покупця.
Право власності на поставлені товари, а також ризик випадкової втрати чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 2.3. договору).
Умовами пп. 6.1.1. договору, передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється через 14 календарних днів від факту реалізації товару.
До 15 ччисла кожного місяця покупець надає постачальнику звіт по реалізації (додаток № 5), який підтверджує факт реалізації товару. В звіті покупець обов'язково повинен вказати номер та дату договору, суму до сплати, кінцеву дату оплати. Звіт підписується уповноваженою особою покупця та завіряється печаткою товариства. Звіт надається по факсу або іншим способом погадежним сторонами (пп. 6.1.2. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 10.09.2009 р. по 28.05.2012 р. за видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, поставив відповідачу товарів на загальну суму 1734757,53 грн.
Відповідач отриманий товар частково оплатив та повернув, всього на загальну суму 1473803,74 грн.
Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 260953,79 грн., що також підтверджується підписаним представниками та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків, складеного станом на 30.06.2013 р.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
05.04.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 28 від 18.03.2013 р. з вимогою у семиденний строк сплатити заборгованість у сумі 260953,79 грн.
Проте, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати переданого товару, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 260953,79 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 49 ГПК України, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ-С» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 64, кв. 120, код ЄДРПОУ 24654657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мандарин» (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 6, корп. 29; код ЄДРПОУ 34061789) 260953 (двісті шістдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 79 коп. - боргу, 5219 (п'ять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 08 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 19.08.2013
Суддя Карпечкін Т.П.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2013 |
Оприлюднено | 20.08.2013 |
Номер документу | 33037819 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Карпечкін Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні