Рішення

від 15.08.2013 по справі 902/888/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 серпня 2013 р. Справа № 902/888/13

Провадження № 17/902/13/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т. В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Жмеринського прокурора з нагляду за додержанням законів

у транспортній сфері Вінницької області

(вул. Бориса Олійника, 1, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)

в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України

(проспект Перемоги, 14, м. Київ-135, 01135)

приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве

підприємство промислового залізничного транспорту"

(вул. Алма-Атинська, 37, м. Київ, 02092, код ЄДРПОУ 04737111)

в особі Барської філії, (територія Цукрового заводу, 40, м. Бар, Вінницька обл., 23000, ідент. код 34425507)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр",

(c. Могилівка, Жмеринський район, Вінницька обл., 23141)

про стягнення 1018927,27 грн. заборгованості

за участю представників :

прокурор прокуратури м. Вінниці: Кириченко В. В. за посвідченням;

ст. прокурор Жмеринської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері: Посвалюк І. П.- за посвідченням;

позивача: Сердюк О. М.- за довіреністю;

позивача: Стащенко Л. П.- за довіреністю;

відповідача: Грозь О. В. - за довіреністю;

арбітражний керуючий, Калінін П.О.- за посвідченням.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судді господарського суду Вінницької області Стефанів Т. В. перебуває справа № 5/69-09 про визнання боржника - ТОВ "Гранітний кар'єр" банкрутом.

17.06.2013 р. до господарського суду Вінницької області надійшла заява Жмеринського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Вінницької області, в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", в особі Барської філії про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" 755 203,73 грн згідно договору про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом № 1Б/2012 від 18.06.2012 р.

Ухвалою від 18.06.2013 р. судом прийнято дану позовну заяву до провадження з призначенням судового засідання на 02.07.2013 р.

02.07.2013р. у зв'язку з ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення справи, розгляд справи було відкладено до 15.08.2013 р.

08.08.2013 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яку суд розцінює як заяву про збільшення позовних вимог.

В судове засідання 15.08.2013 р. з'явились представники прокуратури та позивача, які позовні вимоги підтримали з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, зокрема просять сягнути з відповідача 984686,57 грн основного боргу по договору№ 1Б/2012 від 18.06.2012 р., 28 515,93 грн пені, 3% річних в розмірі 5 724,77 грн, що в сукупності складає 1018927,27 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява (вх. №08-46/9828/13 канцелярії суду від 08.08.2013 р.) про збільшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 984 686,57 грн по договору№ 1Б/2012 від 18.06.2012 р., 28 515,93 грн пені, 3% річних в розмірі 5724,77 грн, що в сукупності складає 1018927,27 грн. судом приймається, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії прокурора/позивача стосовно збільшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При цьому суд враховує положення п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі збільшення позовних вимог, якщо заяву прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, в даному випадку - це є сума 1018927,27 грн.

Суд розглядає справу з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні визнали позов з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині основного боргу в сумі 984686,57 грн. Стосовно вимоги позивача щодо стягнення 28 515,93 грн пені та 3% річних в розмірі 5724,77 грн заперечили, вказавши на те, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.03.2009 року (справа №5/69-09) за заявою ТзОВ "Гранітний кар'єр" на підставі ст.51 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство вказаного відповідача, з поміж іншого введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введення якого в свою чергу встановлює заборону на нарахування боржнику, щодо якого порушена справа про банкрутство, неустойки (штрафу, пені), а також інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд встановив наступне.

18.06.2012 р. між приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та товариством з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" укладено договір № 1Б/2012, за умовами якого (п. 1.1 договору) виконавець (приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", в особі Барської філії) зобов'язується надавати Замовнику (товариству з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр") послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом та інші послуги, пов'язані з перевезенням вантажів залізничним транспортом, щодо надання яких виникає технологічна необхідність у Замовника (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується здійснювати оплату за надані Послуги відповідно до умов цього Договору.

В розділі 4 договору сторони визначили вартість послуг та порядок проведення розрахунків, де зокрема визначено, що вартість Послуг встановлюється відповідно до Протоколу погодження договірних цін/тарифів (Додаток №1 до цього Договору), який є невід'ємною частиною цього Договору. Замовник зобов'язаний не пізніше ніж за 10 днів до надання Послуг здійснювати попередню оплату в розмірі 100% від суми вартості запланованих Послуг на відповідний до заявки період, шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця.

Додатком № 1 до даного договору сторони визначили (п.п. 1.1, 1.2 додатку), що на підставі пункту 10 розділу III Методичних рекомендацій щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ПрАТ «Київ-Дніпрвське МППЗТ», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 30.11.07 за № 1094 за перевезення Виконавцем 1 (однієї) тони вантажу Замовника до станції Браїлів застосовуються наступні тарифи:

- від 1 тонни до 33000 тонн (включно) вантажу в місяць - 31 грн. 04 коп., (без ПДВ);

- від 33001 тонн до 48000 тонн (включно) вантажу в місяць - 12 грн. 65 коп. (без ПДВ);

- від 48001 тонн до 63000 тонн (включно) вантажу в місяць - 9 грн. 23 коп. (без ПДВ);

- від 63001 тонн і більше вантажу в місяць - 8 грн. 53 коп. (без ПДВ).

Маса завантаженого рухомого складу визначається у тоннах (т) по залізничній накладній. При поверненні на станцію Браїлів Південно-Західної залізниці незавантажених вагонів Замовник сплачує Виконавцю плату за перевезення порожнього рухомого складу, при цьому маса перевезення визначається по тарі порожнього вагону, яка нанесена на кузові вагону. При перевезенні вантажу та незавантаженого рухомого складу неповна тонна вантажу або тари вагону округлюється до повної.

Для правильного застосування Виконавцем тарифу, Замовник до 25 числа поточного місяця надає Виконавцю лист із зазначеними обсягами запланованих перевезень на наступний місяць.

Виконавець при проведенні розрахунку вартості послуг застосовує тариф, який відповідає обсягам перевезення вантажів, вказаних в листі Замовника. В останній день місяця при невідповідності фактичних обсягів перевезення вантажів за поточний місяць об'ємам, які вказані в листі Замовника, Виконавець при складанні Акта виконаних робіт за поточний місяць проводить коригування кінцевої вартості наданих Послуг згідно тарифів, зазначених у п. 1.1. цього Додатку, в залежності від фактичного обсягу перевезеного вантажу Замовника за поточний місяць.

При ненаданні Замовником Виконавцю листа з указанням обсягів запланованих перевезень на наступний місяць. Виконавець проводить нарахування по тарифу найменшого обсягу перевезень за місяць. В останній день місяця при складанні Акта виконаних робіт за поточний місяць, у випадку перевезення для Замовника більшого обсягу вантажу Виконавець проводить коригування кінцевої вартості наданих послуг, в бік зменшення залежно від фактичного обсягу перевезеного вантажу на адресу Замовника за поточний місяць.

За користування тепловозом (маневрова робота) застосовується тариф - 325 грн. 00 коп. (без ПДВ) за кожні півгодини роботи тепловоза, при цьому кожні неповні півгодини приймаються за повні.

Роботи з розстановки вагонів на вантажному фронті, підтягування вагонів при навантаженні, роботи по переважуванню вагонів та дозуванню вантажу відносяться до робіт, які пов'язані з перевезенням вантажу. Плата за користування тепловозом (маневрова робота) при виконанні- таких робіт додатково Виконавцем не нараховується та Замовником не сплачується.

Сторони домовилися, що при перевезенні вантажу в обсягах до 10 000 тонн на місяць з причини непред'явлення Замовником вантажу до перевезення, у тому числі через відсутність порожнього рухомого складу під навантаження, останній сплачує Виконавцю плату в розмірі 3-х годин користування тепловозом (маневрова робота) за вимушений простій локомотивів, за кожну зміну вимушеного простою. Випадки вимушеного простою тепловозів (локомотивів) оформляється Виконавцем Актом загальної форми ГУ-23 та підписується сторонами.

Додатковою угодою № 2 до договору № 3 від 01.01.10р. сторони погодили в Додатку №1 до цього договору в пункті 1.1. другий абзац викласти в новій редакції: «- від 1 тонни до 20000 тонн (включно) вантажу в місяць - 26 гри. 84 коп. (без ПДВ);

- від 20001 тонн до 32000 тонн (включно) вантажу в місяць - 18 гри. 55 коп. (без ПДВ);

- від 32001 тонн і більше вантажу в місяць - 12 гри. 65 коп. (без ПДВ).»

В Додатку №1 до цього договору в пункті 1.1. третій абзац викласти в новій редакції:

«Маса завантаженого рухомого складу визначається у тоннах (т) по залізничній накладній. Нарахуванні тарифу за перевезення вантажу проводиться за фактично перевезену масу вантажу, яка вказана в залізничній накладній. При поверненні на станцію Браїлів Південно-Західної залізниці не завантажених вагонів Замовник сплачує Виконавцю плату за перевезення порожнього рухомого складу, при цьому маса перевезення визначається по тарі порожнього вагону, яка нанесена на кузові вагону.».

На виконання умов договору № 1Б/2012 від 18.06.2012 р., додаткових угод до нього позивач надав відповідачеві послуги з перевезення вантажу, що стверджується актами виконаних робіт (а.с.43-45, 145, 147) та актами звірки взаєморозрахунків (а.с. 46-48, 144,146, 148, 150, 152 ), зокрема,

- 72 540,00 грн за надані послуги в січні 2013 року (акт №1 від 31.01.2013 р.) (а.с.43);

- 306 411,13 грн за надані послуги в лютому 2013 року (акт №2 від 28.02.2013 р.) (а.с.44);

- 408 109,91 грн за надані послуги в березні 2013 року (акт №3 від 31.03.2013 р.) (а.с.45);

- 243 380,46 грн за надані послуги в квітні 2013 року (акт №4 від 25.04.2013 р.) (а.с.147);

- 67 860,00 грн за надані послуги в травні 2013 року (акт №5 від 29.05.2013 р.)

(а.с.145).

Відповідач свої зобов'язання за договором про надання послуг № 1Б/2012 від 18.06.2012 р. виконав частково. Зокрема, як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях, що підтверджується наданими останнім банківськими виписками (а.с. 122-134), за період з 03.01.2013 року по 21.03.2013 року відповідач ТОВ "Гранітний кар'єр" сплатив Барській філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" 821 202,76 грн та 36 385 грн згідно банківської виписки від 29.03.2013 року на 80 000 грн в рахунок попереднього боргу, що значився на 01.01.2013 р. (857 587,83 грн), 43 614,93 грн з банківської виписки від 29.03.2013 р. на 80 000,00 грн погасив заборгованість за січень 2013 року. Банківською випискою від 03.04.2013 року на 70 000 грн було погашено 28925, 07 грн за січень 2013 року та 41074,93 грн за лютий 2013 року. На момент закінчення терміну дії договору №1Б/2012 від 18.06.2012 року ТОВ "Гранітний кар'єр" заборгував Барській філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" 984 686,57 грн.

Отже, борг відповідача перед позивачем за отримані послуги складає 984 686,57 грн, що і стало причиною виникнення спору.

Також відповідачеві нараховано до стягнення пеню в розмірі 28 515,93 грн та 5 724,77 грн. - 3% річних.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 63 "Послуги. Загальні положення", ст. 901 - 903 ЦК України (договір про надання послуг). Відповідно до вказаних статей за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статі застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 18.06.2012 р. був укладений договір № 1Б/2012, відповідно до якого позивач-виконавець надав відповідачу-замовнику, згідно актів виконаних робіт, послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом та інші послуги, пов'язані з перевезенням вантажів залізничним транспортом, щодо надання яких виникала технологічна необхідність у замовника. В порушення вимог договору відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання з оплати наданих послуг, внаслідок чого заборгував позивачу 984686,57 грн. Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем доказами, а саме договором з додатками до нього, додатковими угодами до даного договору, актами виконаних робіт, підписаними відповідачем, актами звірки взаєморозрахунків.

Крім того, відповідач в судовому засіданні визнав суму основного боргу.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 984 686,57 грн. заборгованості підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 28 515,93 грн. пені та 5724,77 грн трьох відсотків річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом » (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.

Виходячи із змісту Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства (постанова ВСУ від 12.03.2013 р. у справі №3-71гс 12).

Аналогічну правову позицію про те, що протягом здійснення провадження у справі про банкрутство встановлюється заборона на нарахування боржнику, щодо якого порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, неустойки (штрафу, пені), а також інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань викладено у постановах Вищого господарського суду України від 15 грудня 2010 року у справі № 34/201-10 та від 18 травня 2011 року у справі № 20/281-10.

З огляду вищезазначене, враховуючи особливий правовий режим відповідача ТОВ "Гранітний кар'єр" (ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.03.2009 року (справа №5/69-09) порушено провадження у справі про банкрутство вказаного відповідача ТОВ "Гранітний кар'єр", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника), суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні вимоги щодо стягнення пені.

Стосовно стягнення 3 % річних суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання

боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Такі підстави передбачені зокрема ч.2 ст.625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 08.11.2010 року у справі №4/719).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що 3% річних за своєю правовою природою входять до складу грошового зобов'язання та не є санкціями в розумінні чинного законодавства, дія мораторію на них не розповсюджується, а тому можуть бути стягнуті з відповідача.

Зважаючи на наведені приписи закону, суд, провівши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, встановив, що вони здійснені в межах чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5 724,77 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, зокрема в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" 984 686, 57 грн. основного боргу та 3% річних - 5 724, 77 грн позов задоволити, в частині стягнення 28 515, 93 грн. пені у позові відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 4 5 , 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" (код 31398448, c. Могилівка, Жмеринський район, Вінницька обл., 23141) на користь приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Алма-Атинська, 37, м. Київ, 02092, код ЄДРПОУ 04737111) в особі Барської філії (територія Цукрового заводу, 40, м. Бар, Вінницька обл., 23000, ідент. код 34425507)- 984 686,57 грн основного боргу, 3% річних - 5 724,77 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" (код 31398448, c. Могилівка, Жмеринський район, Вінницька обл., 23141) в доход Державного бюджету України 19 808, 23 грн.

В стягненні 28 515, 93 грн. пені відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 серпня 2013 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи.