Постанова

від 07.08.2013 по справі 805/8552/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                 07 серпня 2013 р.                                                     Справа № 805/8552/13-а приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17  Постановлено у нарадчій кімнаті о 12 год. 25 хв.                                     Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянув в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом Прокурора Червоногвардійського району м. Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 635 388,88 грн., - Прокурор Червоногвардійського району м. Макіївки Донецької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 635 388,88 грн. Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності прокурор суду не надавав. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження. Дослідивши наявні в матеріалах справи  докази, суд –                                                             ВСТАНОВИВ: В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у порушення Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464-VІ від 08.07.2010 (далі за текстом – Закон № 2464-VІ), відповідач своєчасно не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з лютого по квітень 2013 року, в результаті чого має заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 635 388,88 грн. Оскільки відповідач суму єдиного внеску у встановлений строк не сплатив, позивач просить у відповідності до Закону № 2464-VІ стягнути з нього суму боргу в зазначеному вище розмірі. Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що на виконання діючого законодавства ВП «Інформаційно-обчислювальний центр» ДП «Макіїввугілля» були перераховані суми єдиного внеску за період з лютого 2013 року по квітень 2013 року на загальну суму 659 074,57 гривень на підставі платіжних доручень, в яких у графі «Призначення платежу» відповідач вказував відповідні періоди сплати єдиного внеску. Вважає, що ним виконано обов'язок зі сплати єдиного внеску за період лютий-квітень 2013 року, тому підстави для стягнення зазначеної суми відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити. Як встановлено судом, згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді. Відповідно до приписів частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів. Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Пенсійний  фонд  України є центральним  органом  виконавчої  влади,  діяльність  якого  спрямовується та координується  Кабінетом  Міністрів України. Таким чином, держава  реалізує свою  політику загальнообов'язкового  державного  пенсійного  страхування  через названий Фонд. Тому прокурор вправі подати позов в інтересах держави в особі відповідного органу будь-якого з Фондів, за наявності в органу, що зазначається позивачем, статусу юридичної особи. У межах даних правовідносин прокурор Червоногвардійського району м. Макіївки Донецької області представляє інтереси держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, яке, в свою чергу, є суб'єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12  Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 (далі - Положення) з наступними змінами та доповненнями. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Пункт 3 Положення визначає, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою. Відповідно до частини другої статті 12 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Відповідач – Державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа Виконавчим комітетом Макіївської міської ради, включено до ЄДРПОУ за № 32442295. Відособлений підрозділ «Інформаційно-обчислювальний центр» Державного підприємства «Макіїввугілля» є підрозділом відповідача без права юридичної особи, що підтверджується довідкою Донецького обласного управління статистики  від 16.07.2003 № 7-25-163. Відособлений підрозділ «Інформаційно-обчислювальний центр» Державного підприємства «Макіїввугілля» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області як платник єдиного внеску (повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 27.06.2013 № 750/37-02). З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України № 2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до п. 3 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування визначено статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Пунктом 2 ст. 1 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Частиною 5 ст. 7 Закону № 2464-VІ передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VІ єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Судом встановлено, що з лютого 2013 року по квітень 2013 року Відособленим підрозділом «Інформаційно-обчислювальний центр» Державного підприємства «Макіїввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області подавались  звіти про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в яких відповідачем самостійно визначені суму єдиного внеску до сплати в загальному розмірі 803 588,08 грн. З вказаної суми внесків Відособленим підрозділом «Інформаційно-обчислювальний центр» Державного підприємства «Макіїввугілля» сплачено 168 199,20 гривень, що підтверджується витягом з картки особового рахунку платника єдиного внеску. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області становить 635 388,88 гривень, що відповідає заявленим відповідачем позовним вимогам. Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову щодо сплати ним суми єдиного внеску до бюджету, оскільки відповідно до п. 6.10 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Як вбачається з витягу з картки особового рахунку платника єдиного внеску, за Відособленим підрозділом «Інформаційно-обчислювальний центр» Державного підприємства «Макіїввугілля» позивачем у відповідності до п. 6.10 Інструкції здійснено зарахування сум сплаченого єдиного внеску на погашення заборгованості минулих періодів. Отже, станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідача становить 635 388,88 гривень. Оскільки відповідач суму заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 635 388,88 гривень не сплатив, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення зазначеної суми з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області. Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 2 – 15, 17 – 18, 33 – 35, 41 – 42, 47– 51, 56 – 59, 69 – 71, 79, 86, 87, 94, 99, 104 – 107, 110 – 111, 121, 122 – 143, 151 – 154, 158, 162, 163, 167, 185 – 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –                                                       П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Прокурора Червоногвардійського району м. Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 635 388,88 грн. – задовольнити. Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (адреса: 86157,  Донецька область, м. Макіївка, пл.. Совєтська, 2, ЄДРПОУ 32442295)  на користь Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївка Донецької області (адреса: 86114, Донецька область, м. Макіївка,  вул. Малиновського, 10, ЄДРПОУ 21955045) заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка утворилась по Відособленому підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» Державного підприємства «Макіїввугілля» (86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Малиновського, 2, ЄДРПОУ 26391127)  у сумі 635 388 (шістсот тридцять п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 88 копійок. Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 7 серпня 2013 року. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.                         Суддя                                                                            Толстолуцька М.М.