Рішення

від 12.08.2013 по справі 906/841/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" серпня 2013 р. Справа № 906/841/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Черниш І.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Зав'язун В.С. - представник за договором (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №588 від 11.08.2011р.)

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інтерм" (м.Житомир)

до Відділу культури Коростишівської районної державної адміністрації (м.Коростишів)

про стягнення 55186,21 грн.

11 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інтерм" звернулося з позовом до відповідача Відділу культури Коростишівської районної державної адміністрації про стягнення 55186,21 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання Угоди №033-2012 ПР та Договору №5712 на виконання робіт в частині своєчасного проведення розрахунків.

До початку розгляду справи по суті, позивач правом на зміну предмету чи підстав позову не скористався, відповідач, відповідно, правом подання зустрічного позову.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач участі уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив та право на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників сторін або представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки згідно ч.3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, господарський суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до ст. 75 ГПК України вирішує спір за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про часткове задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду №033-2012 ПР на розробку проектної документації " Будівництво автономної блочної котельної для опалення Районного будинку культури по вул. Червона площа, 20 в м. Коростишеві" ( далі - Угода №033-2012 ПР).

Вартість проектної документації за цією Угодою становить 64041,60 грн. ( п. 2.1. Угоди №033-2012 ПР).

Розрахунок за виготовлену проектну - вишукувальну продукцію відповідач зобов'язався здійснити на протязі 5 календарних днів після повного виконання проекту та підписання акту здачі - прийняття робіт ( п.2.3 Угоди №033-2012 ПР ).

Як свідчать матеріали справи, позивач за актом № ОУ-0000345 виконання та прийняття - передачі проектно - кошторисної документації від 22 жовтня 2012року передав, а відповідач прийняв проектно-кошторисну документацію.

Відповідач сплатив за розроблену проектно-кошторисну документацію 22 травня 2013 року.

Позивач на підставі ч. 2 ст. 625 грн. вимагає стягнути з відповідача інфляційні втрати за грудень 2012 року та січень 2013 року внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем основного боргу в сумі 64041,60грн., що в грошовому виразі становить 256,42 грн. , а також 3% від простроченої суми за період з 28.10.2012р. по 16.05.13р. в сумі 1058,00 грн.

06.11.2012 року між позивачем та відповідачем укладено Договір №5712 на виконання робіт по об'єкту "Будівництво автономної блочної котельної для опалення Районного будинку культури по вул. Червона площа, 20 в м. Коростишеві" ( далі - Договір № 5712).

Вартість робіт , що доручені для виконання підряднику згідно договірної ціни - 632553,00 грн. (п.2 Договору № 5712).

Розрахунки за Договором № 5712 сторони домовились здійснити шляхом :

- попередньої оплати вартості в розмірі 30% для закупівлі матеріалів - 189 765,90 грн. ;

- остаточного розрахунку після виконання вказаних робіт згідно форми КБ-3 та КБ-2 в сумі 442 787,10грн. не пізніше 5 днів після їх підписання ( п.п. 3.1 та 3.3 Договору № 5712).

За умовами п. 4.1 Договору № 5712 сторони домовились про те, що тривалість робіт становитиме 45 календарних днів після початку робіт, а не пізніше 25 грудня 2012року.

Термін дії Договору - до 31.12.2012року , а в частині розрахунків - до повного розрахунку ( п.11.4 Договір № 5712).

Відповідно до досягнутих домовленостей підрядником на виконання Договору № 5712 оформлені додатки №№ 1-3 ( зведений кошторисний розрахунок, договірна ціна, зведення витрат ).

30% авансу, що складає 189 765,90 грн. відповідач перерахував на користь позивача 13.11.2012року.

Як свідчать матеріали справи позивачем у грудні 2012 року було виконано роботи по капітальному ремонту на зазначеному об'єкті на загальну суму 612 878,40 грн. , що стверджується актами приймання виконаних будівельних робіт ( форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) , підписаними між сторонами спору.

Відповідач 06.12.12р. сплатив по Договору № 5712 два платежі на суму 37 581,30 грн. та 225 000,00 грн. , а також 20.12.2012р. на суму 110 000,00 грн.

Загальна сума грошового зобов'язання виконаного відповідачем становить 562 347,20грн.

Залишок боргу становить 50 531,20 грн. ( 612 878,40 грн. - 562 347,20грн. ).

Позивач на підставі ч. 2 ст. 625 грн. вимагає стягнути з відповідача основний борг в сумі 50 531,20 грн. з врахуванням інфляційних втрат за січень 2013 року , що в грошовому виразі становить 101,06 грн. , а також 3% від простроченої суми за період з 07.01.2013р. по 16.05.13р. в сумі 539,92грн.

На підставі п. 8.2. Договору № 5712 позивачем за прострочку у сплаті основного боргу за період з 07.01.2013р. по 16.05.13р. нарахована пеня в сумі 2699,61 грн.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання у визначені договорами строки та залишення без відповіді пред'явлені претензії зумовили позивача звернутися з цим позовом до суду та вимагати судового захисту.

В ході вирішення спору в судовому порядку відповідач не вчинив дій, спрямованих на відновлення порушеного права позивача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку частково задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що укладені між сторонами Угода №033-2012 ПР та Договір №5712 за своєю правовою природою є договорами підряду (будівельного та на проведення проектних та пошукових робіт), а відтак , регулюються відповідними нормами ст.ст. 875-891 ЦК України.

Відповідач як замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконану підрядником роботу ( ст. ст. 885, 887).

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами, а зобов'язання, що виникає з його укладення має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (525, 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особі.

У зв'язку з цим, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, за загальним правилом, не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором (ст.193 ГК України, ст. 525 ЦК України).

Позивач взяті на себе зобов'язання за обома правочинами виконав належним чином, що підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідач прийняв виконані позивачем роботи за обома правочинами без жодних претензій до їх якості та інших умов, погоджених сторонами, однак допустив прострочення в їх оплаті.

Зобов'язання з оплати розробленої проектно-кошторисної документації на суму 64041,60грн. припинилось виконанням 22 травня 2013 року. Зобов'язання з оплати виконаних будівельних робіт на суму 50 531,20 грн. залишається невиконаним , у зв'язку з чим сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання, тому застосуванню підлягають вимоги ст.229 ГК України та 625 ЦК України, відповідно до яких боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин ( ст. 617 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позивача сума інфляційних втрат за обома правочинами становить 357,48 грн.

Господарський суд, перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат, вважає їх обгрунтованими та стягує в судовому порядку.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних з простроченої суми 64041,60грн. за період з 28.10.2012р. по 16.05.13р. в сумі 1058,00 грн. та з суми 50 531,20 грн. за період з 07.01.2013р. по 16.05.13р. в сумі 539,92грн.

Перевіривши розрахунок річних, господарський суд вважає за необхідне задовольнити його частково на загальну суму 1578,19 грн. та відмовити у стягненні 19,73 грн., оскільки позивачем при здійсненні їх розрахунку не враховано приписи ст. 255 ЦК України про те, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Згідно ч.1 статті 255 ЦК України у разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Отже, визначення останнього дня строку виконання грошового зобов'язання є необхідною умовою для визначення початку прострочки у його виконанні для нарахування 3% річних.

Оскільки останні дні строку виконання грошового зобов'язання у безготівковій формі за обома правочинами припали на вихідні (неробочі) дні ( 27.10.12р. та 05.01.13р. ) та не могли бути виконані відповідачем через ГУ ДКСУ у Житомирській області , першим днем прострочки виконання грошового зобов'язання за Угодою №033-2012 ПР слід вважати 30.10.12р. , а за Договором № №5712 - 09.01.2013року. При цьому суд приймає до уваги, що позивач датою підписання форм КБ-2 та КБ-3 вважає 31 грудня 2012року.

Щодо додаткової матеріально-правової вимоги позивача про стягнення пені за п. 8.2 Договору №5712.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, пеню (с. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Слід відмітити, що визначений у Договорі №5712 розмір пені за один день прострочки та період її нарахування відповідають приписам ст. 549, 551 Цивільного кодексу України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96ВР, яким встановлено обмеження розміру пені, що підлягає стягненню у судовому порядку подвійною обліковою ставкою НБУ та ст. 230, 232 Господарського кодексу України про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак господарський суд, виходячи з приписів ст. 255 ЦК України, частково не погоджується з позивачем в частині стягуваної суми пені, яку судом перевірено самостійно та визначено обгрунтований її розмір в сумі - 2658,08 грн., тому в стягненні 41,53 грн. пені суд відмовляє.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем обгрунтованість позовних вимог доведена та відповідачем не спростована належними та допустимими доказами в порядку ст. 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу культури Коростишівської районної державної адміністрації (вул. Червона Площа,20, м. Коростишів, код ЄДРПОУ 34021966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інтерм" ( 10014, вул. Рильського, 9-а, м. Житомир, 4, код ЄДРПОУ 31318757) - 50 531,20 грн. основного боргу, 357,48 грн. - інфляційних втрат, 1578,19 грн. - 3% річних , 2658,08 грн. - пені, 1642,00 грн. - витрат по оплаті послуг адвоката, 1718,59 грн. - судового збору.

3. У стягненні 19,73 грн. - 3% річних та 41,53 грн. - пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19 серпня 2013року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: Друк. :

1- у справу

2- позивачу ТОВ "Полісся-Інкотерм" (10014, м. Житомир, вул. Рильського, 9-а)

3- відповідачу Відділу культури Коростишівської РДА (м. Коростишів, вул. Червона площа, 20) рек.