Ухвала

від 14.08.2013 по справі 810/655/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/655/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мить» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мить» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 жовтня 2012 року № 0003911530.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 04 березня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

19 липня 2011 року позивачем шляхом використання засобів електронного зв'язку було направлено декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року.

23 липня 2011 року вказана податкова декларація з додатками до неї позивача була доставлена до центрального рівня Державної податкової адміністрації України із зазначенням, що податкова декларація з податку на додану вартість, розрахунок коригування сум податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а також реєстр отриманих та виданих податкових накладних не прийнято, оскільки було виявлено наступні помилки: організація відсутня в реєстрі ЄДРПОУ - 13739050, код ДПІ 000, організація не зареєстрована в Державній податковій інспекції.

15 листопада 2011 року вказана податкова декларація з додатками до неї доставлена до районного рівня Державної податкової служби України із зауваженнями «попередження - закінчення подання форми 20 липня 2011 року».

29 серпня 2012 року позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року.

Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «Мить», за результатами якої складено акт № 1044/1502/13739050 від 21 вересня 2012 року.

Актом перевірки встановлено, що позивач порушив вимоги податкового законодавства у частині включення до складу податкового кредиту суми 64136 грн. по податкових накладних з датою виписки понад 365 календарних днів, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 64136 грн.

На підставі висновків акту від 21 вересня 2012 року № 1044/1502/13739050 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2012 року № 0003911530, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 80170 грн., з яких: 64136 грн. - за основним платежем; 16034 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дослідження вимог податкового законодавства стосовно порядку подання податкової декларації та її прийняття відповідними податковими органами, а саме: статей 16, 46, 48, 49 Податкового кодексу України, надає підстави вважати, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Однак, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, про що платника податків письмово повідомляють про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу Державної податкової служби, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі Державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи та рішення суду першої інстанції, позивачем отримано квитанцію № 2 про доставку документа - податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року та прийняття на районному рівні Державної податкової служби України 15 листопада 2011 року, однак, в даній квитанції не зазначено, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року не прийнята податковим органом, що свідчить про здійснення перевірки податковим органом податкової декларації на відповідність вимогам законодавства щодо заповнення та подання такої декларації та її прийняття, а також про відсутність будь-яких помилок зі сторони платника податку щодо заповнення усіх реквізитів податкової декларації. Окрім того, у декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Мить» вказано всі необхідні відомості та реквізити, як це визначено пунктами 48.3 і 48.4 статті 48 Податкового кодексу України та сплачено суму податку на додану вартість за червень 2011 року, а відповідачем не було прийнято у відповідності до положень статті 49 Податкового кодексу України рішення про невизнання податкової звітності позивача з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Відповідно до положень статей 198, 201 Податкового кодексу України, податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій. Водночас таке право зберігається за платником податків протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач реалізував своє право на включення, сплаченого ним у ціні товару податку на додану вартість у розмірі 64136,00 грн. за податковими накладними № 2 від 03 червня 2011 року та № 7 від 21 червня 2011 року до податкового кредиту, в межах строку, визначеного Податковим кодексом України. Таким чином, позивачем були вчинені всі необхідні дії, передбачені статтею 201 Податкового кодексу України. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач діяв правомірно, включивши сплачені суми податку в податковий кредит за червень 2011 року в межах 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, оскільки податковим органом не було прийнято рішення про невизнання податкової звітності позивача з податку на додану вартість за червень 2011 року, яка була направлена 19 липня 2011 року до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, відповідно до вимог статті 49 Податкового кодексу України.

Доводи апелянта стосовно неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість 64136,00 грн. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, відповідно до матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Мить» було виконано вимоги податкового законодавства щодо порядку формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2012 року № 0003911530 є неправомірним та підлягає скасуванню.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 15.08.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.