Рішення

від 14.08.2013 по справі 905/4152/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2013 Справа № 905/4152/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод феросплавів" простягнення 291 657,57 грн. за участю представників:

від позивачаСнігаренко Н.Ю. - представник за довіреністю від відповідача не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод феросплавів" про стягнення заборгованості за активну електроенергію, спожиту у лютому-серпні, листопаді-грудні 2012 року у розмірі 264 681,57 грн.; 3% річних у розмірі 8 916,54, нарахованих з 08.03.2012 по 07.06.2013 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у лютому-серпні, листопаді-грудні 2012 року; інфляційних нарахувань у розмірі 1 149,39 грн., нарахованих з 08.03.2012 по 31.01.2013 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у лютому-серпні, листопаді-грудні 2012 року; пені у розмірі 16 910,07 грн., нарахованої за період з 07.06.2012 по 07.06.2013 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у лютому-серпні, листопаді-грудні 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 379к про постачання електричної енергії від 23.04.2007 щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої у лютому-серпні, листопаді-грудні 2012 року активної електричної енергії.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час судових засідань, відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про отримання рекомендованої поштової кореспонденції, які містяться в матеріалах справи. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

23.04.2007 між Відкритим акціонерним товариством "ПЕМ-Енерговугілля" (постачальник електричної енергії), яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецький завод феросплавів (споживач) укладено договір № 379к про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 86154,578 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 9.4 Договору він набирає чинності з моменту його підписання з урахуванням всіх перелічених у п. 9.1 Договору додатків і укладається на термін до 01.07.2007.

В подальшому сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до Договору про продовження терміну його дії. Так, додатковою угодою від 30.01.2012 до Договору продовжено термін дії Договору до 30.06.2012, а додатковою угодою від 25.06.2012 до Договору термін дії Договору продовжено до 31.12.2012.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару. Згідно з п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, знімати та надавати постачальнику відомості про показання розрахункових приладів обліку згідно з додатками "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Тривалість розрахункового періоду - місяць. Дата початку розрахункового періоду 01 число місяця (п. 1.1 Додатку № 2 до Договору).

Відповідно до п. 1.3 Додатку № 2 до Договору обсяги спожитої активної електроенергії (загальні або диференційовані за періодами часу, якщо це зазначено умовами договору) визначаються постачальником за показами приладів обліку та розрахунковими схемами, узгодженими додатками № 3.1 "Перелік приладів обліку електричної енергії споживача та схема розрахунку обсягу постачання електричної енергії споживачу" № 3.2 "Перелік приладів обліку субспоживачів споживача і об'єктів споживача, що мають тарифні групи, які відрізняються від основних".

01 числа щомісячно постачальник згідно з умовами цього додатку визначає обсяги та розраховує вартість спожитої споживачем активної електроенергії та послуг за перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період, оформлює зі свого боку та надає споживачу в тому числі акт прийняття-передавання обсягу електроенергії (товарної продукції), переданого через мережі ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в мережі споживача (п. 2.1 Додатку № 2 до Договору).

01 числа щомісячно при здійсненні розрахунків за звітний розрахунковий період постачальник надає споживачу

- остаточний рахунок за фактично спожиту в звітному розрахунковому періоді активну електроенергію з урахуванням планових рахунків за цей період, що були надані споживачу раніше;

- рахунок для оплати очікуваного обсягу споживання електроенергії споживачем в наступному розрахунковому періоді (плановий рахунок).

Споживач здійснює оплату отриманих від постачальника рахунків за спожиту активну електроенергію самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у наступні терміни та в наступних розмірах:

- до 05 числа поточного місяця сплачує суму за фактично спожиту в звітному розрахунковому періоді активну електроенергію з урахуванням сум планових рахунків;

- до 05 числа поточного місяця здійснює оплату поточного споживання електроенергії у розмірі 100% від суми одержаного планового рахунку (п.п. 3.1, 3.2 Додатку №2 до Договору).

Відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 109784 кВт/год;

- у березні 2012 року: активна електрична енергія - 38119 кВт/год;

- у квітні 2012 року: активна електрична енергія - 127137 кВт/год;

- у травні 2012 року: активна електрична енергія - 9274 кВт/год;

- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 5156 кВт/год;

- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 8962 кВт/год;

- у серпні 2012 року: активна електрична енергія - 1635 кВт/год;

- у листопаді 2012 року: активна електрична енергія - 9631 кВт/год;

- у грудні 2012 року: активна електрична енергія - 10505 кВт/год.

Вказані акти підписано представниками позивача та відповідача і скріплено печатками без заперечень.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, пунктом 3.2 Додатку № 2 до Договору передбачено здійснення споживачем оплати отриманих від постачальника рахунків за спожиту в звітному розрахунковому періоді активну електроенергію самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання до 05 числа поточного місяця.

Судом встановлено, що:

- рахунок № 0149/2 від 29.02.2012 за спожиту активну електроенергію у лютому 2012 року на суму 117 345,18 грн. отримано відповідачем 03.03.2012;

- рахунок № 0149/3 від 31.03.2012 за спожиту активну електроенергію у березні 2012 року на суму 41 194,89 грн. отримано відповідачем 02.04.2012;

- рахунок № 0149/4 від 30.04.2012 за спожиту активну електроенергію у квітні 2012 року на суму 121 205,15 грн. отримано відповідачем 02.05.2012;

- рахунок № 0149/5/1 від 01.06.2012 за спожиту активну електроенергію у травні 2012 року на суму 10 532,24 грн. отримано відповідачем 08.06.2012;

- рахунок № 0149/6/1 від 01.07.2012 за спожиту активну електроенергію у червні 2012 року на суму 5 914,44 грн. отримано відповідачем 02.07.2012;

- рахунок № 0149/7/1 від 01.08.2012 за спожиту активну електроенергію у липні 2012 року на суму 10 224,84 грн. отримано відповідачем 01.08.2012;

- рахунок № 0149/8/1 від 31.08.2012 за спожиту активну електроенергію у серпні 2012 року на суму 1 818,38 грн. отримано відповідачем 04.09.2012;

- рахунок № 0149/11/1 за спожиту активну електроенергію у листопаді 2012 року на суму 10 987,99 грн. отримано відповідачем 30.11.2012;

- рахунок № 0149/12/1 за спожиту активну електроенергію у грудні 2012 року на суму 12 025,16 грн. отримано відповідачем 31.12.2012.

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

У лютому 2013 року сторонами підписано акт погодження розрахунків за електричну енергію та акт № 0149/2/1 кор прийняття-передавання товарної продукції, згідно яких здійснено корегування спожитої відповідачем у грудні 2012 року активної електроенергії шляхом зменшення її кількості та вартості на 5 782,32 грн. з ПДВ. Таким чином, у грудні 2012 року відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 6 242,84 грн.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме, поставив відповідачу активну електроенергію у лютому-серпні, листопаді-грудні 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які отримані відповідачем.

Однак, відповідач порушив умови Договору, здійснив оплату за поставлену активну електричну енергію не у повному обсязі, сплативши на рахунок позивача за спожиту у вказаному періоді електроенергію всього 60 470,58 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями банківських виписок.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту у лютому-серпні, листопаді-грудні 2012 року активну електричну енергію у розмірі 264 681,57 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем зобов'язання з оплати спожитої активної та реактивної електроенергії в порядку та строки, встановлені Договором, не виконані. Заборгованість відповідача за активну електроенергію, спожиту у лютому-серпні, листопаді-грудні 2012 року становить 264 681,57 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Наведений позивачем розрахунок відповідач не спростував.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 264 681,57 грн. підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у лютому-серпні, листопаді-грудні 2012 року позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 16 910,07 грн., нараховану за період з 07.06.2012 по 07.06.2013, 3% річних у розмірі 8 916,54 грн. нараховані з 08.03.2012 по 07.06.2013, інфляційні втрати у розмірі 1 149,39 грн. нараховані з 08.03.2012 по 31.01.2013.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком до Договору "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасної сплати спожитої електроенергії виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд визнає його частково невірним, оскільки позивачем не враховано, що у 2012 році було 366 днів.

За здійсненим судом перерахунком 3% річних, в межах періоду, визначеного позивачем, з урахуванням того, що у 2013 році було 366 днів, розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача становить 8 901,49 грн.

Вимоги про стягнення 3% річних в залишковій сумі задоволенню не підлягають, у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 149,39 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, при поданні позову позивачем платіжним дорученням № 1683 від 04.06.2013 сплачено 5 834,00 грн. судового збору. Позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення 291 657,57 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначену позовну заяву судовий збір у розмірі 5 833,15 грн.

Таким чином, 0,85 грн. судового збору сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зазначена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод феросплавів" (83008, м. Донецьк, вул. Славіна, 7-Б, ідентифікаційний код 32516225, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (83001, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 151, ідентифікаційний код 00169845) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 264 681 (двісті шістдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 57 коп., пеню у розмірі 16 910 (шістнадцять тисяч дев'ятсот десять) грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 8 901 (вісім тисяч дев'ятсот одна) грн. 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 149 (одна тисяча сто сорок дев'ять) грн. 39 коп. та 5 832 (п'ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 57 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 151, ідентифікаційний код 00169845) 0,85 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 19.08.2013.

Суддя М.В. Сажнева