Рішення

від 14.08.2013 по справі 915/1214/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. Справа № 915/1214/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг», 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Ойл», 54021, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 14, офіс 201,

про стягнення 755000 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

від позивача - Важеніна С.А., дов. №1-08/13 від 01.08.2013 р.

від відповідача - Рижий В.Ф., дов. б/н від 01.08.2013 р.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 755000 грн., а також 15800 грн. - судового збору.

Разом з позовною заявою 15.07.2013 р. позивач звернувся до суду з заявою, якою просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне відповідачу.

Суд відхилив цю заяву за відсутністю належних доказів.

18.07.2013 року позивач звернувся з заявою, якою просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Ойл».

Ухвалою від 19.07.2013 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Вік Ойл», які знаходяться на рахунках ТОВ «Вік Ойл» в банківських установах, зазначених позивачем.

Під час складання позовної заяви позивач допустив помилку, безпідставно зазначивши, що загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, складає 755500 грн. У судовому засіданні 05.08.2013 року представник позивача клопотанням уточнив позовні вимоги та просив вважати правильною суму, яка підлягає стягненню, у розмірі 755000 грн.

Відзивом на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні 05.08.2013 року за усним клопотанням представника відповідача оголошено перерву для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготовки позивачем заперечень на відзив.

14.08.2013 року судове засідання поновлено і в ньому судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з заявою, якою уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача, з урахування часткової оплати відповідачем боргу, суму заборгованості в розмірі 735000 грн.

Письмовими поясненнями представник відповідача уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ранг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вік Ойл" було укладено договір поставки товарів № 4954 (далі - договір, а.с.7-8), згідно умов якого постачальник (ТОВ "Ранг") зобов'язався, в порядку та на умовах, визначених договором, передати паливно-мастильні матеріали (далі - товар), а покупець ТОВ "Вік Ойл" - відповідач у справі прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених договором. В рамках договору укладено додаткові угоди №№1, 2 які є його невід'ємними частинами (п.14.3).

Відповідно до п. 13.1 договору, встановлено, що даний договір діє з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше ніж до 31.12.2011 року.

Згідно з п. 2.4. договору орієнтована вартість товару за цим договором становить 25000000 грн.

Додатковою угодою №1 від 20.06.2011 року до договору пункт 2.4. було викладено в новій редакції, згідно якої орієнтована вартість товару склала 55000000 грн.

Додатковою угодою № 2 від 14.12.2011 року до договору сторони внесли зміни до п.2.4. та п.13.1. договору, виклавши їх в іншій редакції:

- п. 2.4. "орієнтовна вартість договору складає 110000000 грн.";

- п. 13.1. "даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше ніж до 31.12.2012 року".

Положеннями ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що постачальник (ТОВ "Ранг") у повному обсязі виконав вимоги договору, а саме поставив відповідачеві товар на загальну суму 861306,75 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РНП-001054 від 15.02.2012 року, №РНП-001086 від 16.02.2012 року, та №РНП-001245 від 27.02.2012 року (а.с.9-11) та специфікаціями: №181 від 15.02.2012 року, № 185 від 16.02.2012 року та № 187 від 27.02.2012 року (а.с. 66-68), які підписані відповідачем. без зауважень.

За змістом п. 8.1 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочення платежу строком 10 банківських днів з моменту отримання товару та видаткової накладної.

06.09.2012 року між ТОВ "Ранг" та ТОВ "Дизель Плюс" було укладено договір №0521 про відступку права вимоги, згідно якого відбулося відступку права вимоги за договором №4954 поставки товарів від 01.02.2011 року на користь ТОВ "Дизель Плюс". Відповідно до умов договору про відступку права вимоги ТОВ "Ранг" відступило, а ТОВ "Дизель Плюс" набуло право вимоги, належне ТОВ "Ранг", щодо вимоги сплати боргу, який виник у ТОВ "Вік Ойл" перед ТОВ "Ранг" (а.с.44-46).

06.09.2012 року на підставі п. 3.1. договору про відступку права вимоги ТОВ "Ранг" передало, а ТОВ "Дизель Плюс" прийняло за актом приймання - передачі документацію, зазначену в даному пункті договору (а.с. 76). Тієї ж дати ТОВ "Ранг" повідомленням №03/436/1 сповістило відповідача про передачу права грошової вимоги до ТОВ "Дизель Плюс" (а.с. 75).

28.09.2012 року між ТОВ "Дизель Плюс" та ТОВ "Саноіл Торг" (позивач по справі) було укладено договір відступку права вимоги, згідно якого відбулася відступка права вимоги за договором №4954 поставки товарів від 01.02.2011 року. Відповідно до умов договору про відступку права вимоги ТОВ "Дизель Плюс" відступило, а ТОВ "Саноіл Торг" набуло право вимоги щодо належного виконання зобов'язань по оплаті товару на суму 811600 грн., належне ТОВ "Дизель Плюс", щодо заборгованості яка виникла між ТОВ "Ранг" та ТОВ "Вік Ойл" (а.с. 39-40), про що між ТОВ "Саноіл Торг" (позивач у справі) та ТОВ "Вік Ойл" (відповідач у справі) 02.10.2012 року складено, підписано та скріплено печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків на суму 811600 грн. (а.с. 43).

28.09.2012 року на підставі п. 4.1. договору про відступку права вимоги ТОВ "Дизель Плюс" повідомленням сповістило ТОВ "Вік Ойл" в тім, що до ТОВ "Саноіл Торг" за договором про відступку права вимоги перейшло право вимагати від відповідача виконання зобов'язань за договором поставки №4954від 01.02.2011 року та про відступку права вимоги від 06.09.2012 року за №0521(а.с. 42).

Крім того, 28.09.2012 року за актом приймання - передачі документації ТОВ "Дизель Плюс" передало, а ТОВ "Саноіл Торг" прийняло оригінали документів, зазначених в п. 4.1 договору про відступку права вимоги (а.с. 41).

11.06.2013 року ТОВ "Саноіл Торг" звернулось до відповідача з вимогою №981-06 погасити існуючу заборгованості в розмірі 811600 грн. у семиденний строк (а.с. 16).

В матеріалах справи міститься лист відповідача від 10.07.2013 року за №104, яким він визнав борг та просив позивача (ТОВ "Саноіл Торг") зазначити банківські реквізити для погашення заборгованості в розмірі 811600 грн. (а.с. 15).

Як зазначив позивач в позовній заяві, за договором про відступку права вимоги від 28.09.2012 року він має право вимагати від відповідача виконання зобов'язань по оплаті за поставлений йому товар за договором поставки №4954 від 01.02.2011 року на загальну суму 811600 грн., про що 12.06.2013 року між сторонами було складено ще один акт звірки, який був підписаний відповідачем без зауважень (а.с. 14).

Відповідач свої зобов'язання за договором в частині своєчасного проведення розрахунків за отриманий товар належним чином не виконував. До дати подання позову лише сплатив позивачу 56600 грн., що підтверджено банківськими виписками від 13.06.2013 року та 10.07.2013 року відповідно (а.с.69-70). Залишок заборгованості за договором склав 755000 грн.

Як вбачається з письмових пояснень позивача та наданих ним документальних доказів, відповідач після порушення провадження у справі перерахував позивачеві ще 20000 грн., що підтверджується випискою банка від 29.07.2013р. (а.с. 71).

Таким чином, сума грошових коштів за поставлений товар, яка залишається не сплаченою становить 735000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що станом на день розгляду справи відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений йому товар в повному обсязі не виконав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги (з урахуванням уточнень) в частині стягнення з відповідача 735000 грн. обґрунтовані, відповідачем визнані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Ойл» (вул. Морехідна, 14, офіс 201, м. Миколаїв, 54021; ідентифікаційний код 31268062) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» (вул. Велика Житомирська, 20, м. Київ, 01025; ідентифікаційний код 37269136) 735000 грн. (сімсот тридцять п'ять тисяч грн. 00 коп.) боргу за договором поставки та 15100 грн. (п'ятнадцять тисяч сто грн. 00 коп.) на погашення витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» (вул. Велика Житомирська, 20, м. Київ, 01025; ідентифікаційний код 37269136) судовий збір в розмірі 700 грн., надмірно сплачений за платіжним дорученням №1102 від 11.07.2013 року.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Порядок та строк апеляційного оскарження визначений ст. 91,93 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 19 серпня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв