Рішення

від 12.08.2013 по справі 910/8866/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8866/13 12.08.13 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ»

про стягнення 40 910,65 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Мазурок Я.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Гарцунов Є.Е. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» (далі - Відповідач) заборгованості за безпідставно отриману теплову енергію за період січень 2012 року - квітень 2012 року в сумі 40910,65 грн.

Позовні вимоги вмотивовані позадоговірним споживанням з боку Відповідача теплової енергії в період опалювального сезону 2011-2012 років, та відмовою відшкодувати її вартість в порядку ст. 1213 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує з наведених у відзиві обґрунтувань, та зокрема зазначаючи, що в нього відсутній обов'язок здійснювати таку оплату Позивачу в силу договору або закону, з огляду на недоведеність Позивачем наявності у Відповідача такого обов'язку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням преси та інформації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 46/1 від 27.12.2011 (далі - Договір) про передачу майна територіальної громади міста Києва в суборенду, а саме: нежилого приміщення, загальною площею 504,40 кв.м. в будинку №10 літ. А по вул. Хрещатик в м. Києві.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 27.12.2011 вищевказане приміщення було фактично передано в оренду Відповідачу, та стан переданого в оренду приміщення визначено як задовільний.

Згідно із п. 4.9. Договору, Відповідач зобов'язався самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг.

Між Позивачем як балансоутримувачем будинку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10 (літери А та Б) та ПАТ «Київенерго» як енергопостачальною організацією було укладено договір № 153-8539-9 від 01.09.1999 на постачання теплової енергії у гарячій воді в будинки №10 літ. А та літ. Б по вул. Хрещатик в м. Києві.

З огляду на наведене, Позивач звертався до Відповідача (лист від 24.12.2012 № 155/23-12/146) з пропозицією укласти договір на теплопостачання та надсилав проект договору на теплопостачання, проте такий договір між сторонами укладено не було.

І також матеріали справи не містять доказів укладення договору на постачання теплової енергії у вищевказане нежиле приміщення безпосередньо між Відповідачем та ПАТ «Київенерго».

Так, в нежиле приміщення загальною площею 504,40 кв.м. в будинку №10 літ. А по вул. Хрещатик в м. Києві (опалювальна площа 352,4 кв.м.), яке знаходиться в суборенді Відповідача, надходить теплова енергія.

Надання у вищенаведені приміщення теплової енергії протягом опалювального сезону 2011-2012 років на загальну суму 40910,65 грн. підтверджується Довідками Позивача про опалення і гаряче водопостачання та про теплове навантаження по будинках №10 літ. А та Б по вул. Хрещатик в м. Києві, а також виписками з облікових карток споживання теплової енергії по будинках №10 літ. А та Б по вул. Хрещатик в м. Києві з січня 2012 року по квітень 2012 року включно, копії яких залучені до матеріалів справи, а також обраховано згідно доданого до позову розрахунку позовних вимог.

Постачання теплової енергії в нежиле приміщення загальною площею 504,40 кв.м. в будинку №10 літ. А по вул. Хрещатик в м. Києві (опалювальна площа 352,4 кв.м.) протягом опалювального сезону 2011-2012 років також підтверджується Актом від 18.01.2012 складеним Позивачем за участю провідного спеціаліста Департаменту комунальної власності П'ята М.В.

Матеріалами справи також підтверджується здійснення оплати Позивачем на користь ПАТ «Київенерго» за Договором № 153-8539-9 за постачання теплової енергії у гарячій воді по будинках №10 літ. А та Б по вул. Хрещатик в м. Києві, за вищевказаний період з січня 2012 року по квітень 2012 року включно.

При цьому судом відхиляються твердження Відповідача, що Позивач мав би з 27.12.2011 припинити постачання теплової енергії в приміщення за адресою вул. Хрещатик, 10 літ. А в м. Києві (дата укладення договору суборенди № 46/1), оскільки згідно з ч. 2 п. 2.5 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, що затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, роботи з відключення будинку від мереж ЦО і ГВП виконуються у міжопалювальний період, тоді як навпаки, грудень місяць 2012 року (місяць укладення договору суборенди) відноситься до опалювального сезону.

Також, не знайшли свого документального підтвердження заперечення Відповідача щодо непридатності до використання переданого в суборенду нежилого приміщення, загальною площею 504,40 кв.м. в будинку №10 літ. А по вул. Хрещатик в м. Києві, та в зв'язку з цим неможливості постачання в нього теплової енергії. Судом встановлено, що відповідно до Акту приймання-передачі від 27.12.2011 вказаного приміщення сторони погодили та підтвердили, що стан переданого в оренду приміщення є задовільним, а інших належних доказів в розумінні ст. 34 ГПК України щодо неможливості постачання у вказане приміщення теплової енергії Відповідачем суду не надано, а отже заперечення проти позову в цій частині є безпідставними.

Щодо необхідності виконання розрахунків постачання теплової енергії в кожен будинок окремо, а саме: в будинок 10 літ. А по вул. Хрещатик в м. Києві та в будинок 10 літ. Б по вул. Хрещатик в м. Києві, як того вимагає Відповідач, то це є необґрунтованим, оскільки ці два будинки отримують теплову енергію з одного теплового пункту та система центрального опалення вказаних будинків є єдиною та засіб обліку теплової енергії, що знаходиться в тепловому пункті, обраховує теплову енергію, що надходить в обидва будинки на підставі договору № 153-8539-9 від 01.09.1999 про теплопостачання, який регулює відносини щодо постачання теплової енергії разом в ці два будинки.

При цьому, наданий Позивачем розрахунок споживання Відповідачем теплової енергії в суборендованому нежилому приміщенні, загальною площею 504,40 кв.м. в будинку №10 літ. А по вул. Хрещатик в м. Києві, стосується саме опалювальної площі та виконаний пропорційно її розміру (352,40 кв.м.).

Крім того, всі споживачі теплової енергії, в тому числі Відповідач, занесені до Додатку № 8 (станом на 15.01.2012) до договору №1538539 від 01.09.1999 року, який є в матеріалах справи.

Відповідач також необґрунтовано посилається на одноособовість складення Позивачем Акту від 18.01.2012. Судом встановлено, що даний акт підписаний окрім працівників Позивача, також провідним спеціалістом Департаменту комунальної власності П'ята М.В.

Крім того, не знайшли свого документального підтвердження з боку Відповідача його заперечення факту отримання теплової енергії за рахунок Позивача в нежиле приміщення загальною площею 504,10 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10-А, яке він прийняв на підставі Договору суборенди № 46/1 від 27.12.2011. Зокрема, Відповідач не надає суду докази сплати за отриману теплову енергію енергопостачальній організації згідно п. 3.9., п. 4.9. договору суборенди, та не надає докази того, що теплова енергія не надходила в нежиле приміщення, яке Відповідач суборендує.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 3.9. Договору суборенди № 46/1 від 27.12.2011, вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонт будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу суборендної плати та компенсаційних витрат підприємства і сплачується Суборендарем окремо на підставі договорів, укладених Суборендарем з підприємством або організаціями, що надають такі послуги.

За п. 4.9. вказаного Договору, Суборендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальниками таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними Суборендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж.

Згідно п. 4 Правил користування тепловою енергією, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1197, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Позивач звертався до Відповідача (лист від 24.12.2012 № 155/23-12/146) з пропозицією укласти договір на теплопостачання та надсилав проект договору на теплопостачання, проте такий договір між сторонами укладено не було; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Так, за приписами ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки Відповідач не є енергопостачальною організацією, то він не має можливості повернути Позивачу теплову енергію в натурі, яку спожив без договору за опалювальний сезон 2011-2012 років, отже він має відшкодувати її вартість (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 15/147/10).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв Відповідачу вимогу № 155/23-02/115 від 25.02.2013 про оплату заборгованості на суму 40910,65 грн., і в додаток до вимоги надано акт звіряння розрахунків та платіжну вимогу-доручення № 1375/10 від 20.12.2012, однак заборгованість Відповідачем сплачено не було, доказів протилежного суду не надано.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Отже, протягом опалювального сезону 2011-2012 років Відповідач безпідставно набув теплову енергію на суму 40910,65 грн., і розрахунок вартості спожитої теплової енергії перевірено судом та визнано обґрунтованим, що наведено вище в рішенні.

Обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, Відповідач не спростував.

Отже, факт наявності у Відповідача заборгованості за безпідставно отриману теплову енергію за період січень 2012 року - квітень 2012 року в сумі 40910,65 грн., та яка є непогашеною на час винесення рішення, Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ» (м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 25195855) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 40 910 (сорок тисяч дев'ятсот десять) грн. 65 коп. заборгованості та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2013

Суддя Сташків Р.Б.