Рішення

від 15.08.2013 по справі 920/1308/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.08.2013 Справа № 920/1308/13 За позовом: Сумського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» за довіреністю представляє Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз», м. Суми,

до відповідача: Приватної фірми Інженерно - технічний центр «Екотерм-Газ», м. Суми,

про стягнення: 3 543 грн. 72 коп.

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: Дудченко В.В.

Від відповідача: не з'явився;

Прокурор: Бондаренко А.Є.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Кабінету Міністрів України, яким делеговані повноваження по здійсненню господарської діяльності Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» в особі Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», яку за довіреністю представляє Сумське лінійне виробниче управління магістральних газоповодівфілії управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» 3 360 грн. 00 коп. боргу, 142 грн. 14 коп. інфляційних збитків, 3% річних від простроченої суми в розмірі 37 грн. 86 коп., а також судові витрати по справі покласти на відповідача.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і прокурора, дослідивши докази по справі, суд встановив:

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1729 «Про порядок забезпечення природним газом народного господарства і населення України» між позивачем та відповідачем було укладено договір № sum/2012/249/1301000124 від 01.12.2012 року з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу позивача від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газопровідних станцій, а відповідач зобов'язувався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору.

Згідно п. 3.1. Договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником (відповідачем) актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Дані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків відповідача з позивачем.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді, у випадках, визначених законом.

У відповідності до положень ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставною представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно довідки ПАТ «Укртрансгаз» з Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України серії АА № 784340 Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» відноситься до державних не фінансових корпорацій.

Враховуючи, що Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» є підприємством державної форми власності, 100 відсотків акцій якого перебуває у державній власності, яке контролюється органом державного управління - Кабінетом Міністрів України через Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та управління корпоративними правами якого здійснює держава через НАК «Нафтогаз України» та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 360-р) звернення прокурора до суду з позовною заявою є правомірним.

Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів є невідокремленим підрозділом філії УМГ «Київтрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз». Одним із видів діяльності підрозділу є транспортування природного газу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що відповідно до умов договору, за період лютий - квітень 2013 року, відповідач отримав від позивача природний газ в розмірі 39,590 тис. м. куб. та не розрахувався за нього.

Згідно п. 5.5 Договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок порушення відповідачем обов'язку щодо оплати послуг утворилась заборгованість в сумі 3 360 грн. 36 коп., що підтверджується розрахунком суми боргу, копіями актів наданих послуг від 28.02.2013 року, від 30.04.2013 року та від 31.03.2013 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідач не подав суду доказів сплати боргу в сумі 3 360 грн. 36 коп., тому вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті послуг є правомірними, обґрунтованими, і підлягають задоволенню.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нормами ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано відповідачу пеню за невиконання грошових зобов'язань в розмірі 142 грн. 14 коп. Відповідно до поданих розрахунків пені, встановлено, що 21 грн. 35 коп. нараховано за лютий 2013 року, 40 грн. 14 коп. за березень 2013 року, 80 грн. 65 коп. за квітень - липень 2013 року.

Враховуючи, що нарахування пені здійснено з додержанням вимог чинного законодавства, вимоги прокурора та позивача щодо стягнення пені, нарахованої за вказаний період в сумі 142 грн. 14 коп., підлягають задоволенню.

Крім того, прокурором заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3 грн. 36 коп. інфляційних збитків та 37 грн. 86 коп. - 3% річних.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому суд дійшов до висновку про те, що вимоги прокурора і позивача в частині стягнення з відповідача 3 грн. 36 коп. інфляційних збитків та 37 грн. 86 коп. - 3% річних є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно Закону України «Про судовий збір» і ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної фірми «Інженерно - технічний центр «Екотерм - Газ» (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 22, код 00375237) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз» (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 49, код 23517243) 3 360 грн. 36 коп. боргу, 142 грн. 14 коп. пені, 3 грн. 36 коп. інфляційних збитків, 37 грн. 86 коп. - 3% річних.

3. Стягнути з Приватної фірми «Інженерно - технічний центр «Екотерм - Газ» (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 22, код 00375237) в доход Державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації доходів 22030001, одержувач - Державний бюджет м. Суми, код ЕДРПОУ 37970593, банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 1 720 грн. 50 коп. судового збору

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 19.08.2013 р.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО