Постанова

від 05.08.2013 по справі 813/1721/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року № 813/1721/13-а

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача - Кравчука П.І., довіреності,

відповідача - Ортинської Н.М., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ "Новітек" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ "ТМ "Новітек" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002812321, № 0002802321 та № 0002792321 від 31.08.2012 року, прийнятих за наслідками позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ "Інтехмаш", ТзОВ "Альфа-Мед 2006", ПП "Поляріс Лайт", ПП "Західбудстиль", ПП "Віндекс Проджект", ТзОВ "Компанія Форест 2010", ПП "Голден Елітсервіс", ТзОВ "Дельта-Принт", ТзОВ "Фірма Аква Транс" за період здійснення взаєморозрахунків, оформленої актом № 1372/22-10/36738466 від 22.08.2012 року.

Позовні вимоги, з урахуванням додаткових пояснень, поданих до суду 27.05.2013 року, обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Сихівському районі м. Львова не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності ТзОВ "ТМ "Новітек". Позивач зазначає, що розмір податкового кредиту, відповідно до податкових накладних від контрагентів за період квітня, жовтня-грудня 2011 року та грудня 2012 року, цілком обґрунтовано нормами діючого законодавства. А витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, сформовано правомірно. Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, що супроводжували господарські операції, укладені між позивачем та складені у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. Наголошує, що позиція відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем та зазначеними суб'єктами господарювання з підстав використання в ході перевірки фактів, викладених в актах перевірок інших державних податкових інспекцій щодо нікчемності правочинів, укладених цими контрагентами, не може свідчити про безтоварний та фіктивний характер договорів ТзОВ "ТМ "Новітек" з ТзОВ "Дельта- Принт" та ТзОВ "Фірма Аква Транс", адже результати перевірок контрагентів іншими податковими інспекціями не свідчить про відсутність реальних наслідків укладених з позивачем договорів. Відповідно, ТзОВ "ТМ "Новітек" жодним чином не порушувало норм податкового законодавства, документально доведеними є факти поставки робіт (послуг) між контрагентами, реальність дій позивача щодо оплати отриманого товару, його подальше використання у власній господарській діяльності, в зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення прийнято неправомірно та такі підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснив, що інших документів, ніж ті, що долучені до матеріалів справи, суду на підтвердження своїх вимог представити не може в зв'язку з їх відсутністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених запереченні на позов, поданому до суду 27.05.2013 року та в додаткових поясненнях до заперечень, поданих до суду 27.05.2013 року та 19.06.2013 року, суть яких зводиться до наступного. Під час перевірки позивача, яку проведено з його відома та в присутності директора, встановлено, що між ТзОВ "ТМ "Новітек" та ТзОВ "Дельта-Принт", ТзОВ "Фірма Аква Транс" укладались господарські договори на придбання консультаційних та маркетингових послуг. Водночас, з актів перевірок контрагентів позивача та первинних бухгалтерських документів, поданих ним до перевірки, вбачається відсутність реальних наслідків вчинення ТзОВ "Дельта-Принт", ТзОВ "Фірма Аква Транс" господарських операцій з позивачем, оскільки такі суб'єкти господарювання не мали кваліфікованого персоналу, основних фондів, в тому числі транспортних засобів, не знаходились за місцем реєстрації. Крім того, є недоведеним зв'язок між нібито придбаними роботами (послугами) позивача і його господарською діяльністю. Також відсутній рух коштів по вказаних операціях. Тобто, в ході проведення перевірки встановлено, що відносини позивача з контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків. Звідси, визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року та формування податкового кредиту за період квітня, жовтня-грудня 2011 року, квітня 2012 року за рахунок ПДВ, нібито сплаченого в ціні ТМЦ, є безпідставним, незважаючи на наявність деяких первинних бухгалтерських документів, які за формальними ознаками відповідають вимогам чинного законодавства. За таких обставин представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

ТзОВ "ТМ "Новітек", ЄДРПОУ 37162986, зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 21.06.2010 року, місцезнаходження м. Львів, вул. Скорини, 40/100, перебуває на обліку в ДПІ в Сихівському районі м. Львова, є платником податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15.08.2012 року по 21.08.2012 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ "ТМ "Новітек" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ "Інтехмаш", ТзОВ "Альфа-Мед 2006", ПП "Поляріс Лайт", ПП "Західбудстиль", ПП "Віндекс Проджект", ТзОВ "Компанія Форест 2010", ПП "Голден Елітсервіс", ТзОВ "Дельта-Принт", ТзОВ "Фірма Аква Транс" за період здійснення взаєморозрахунків, за наслідками якої оформлено акт № 1372/22-10/36738466 від 22.08.2012 року.

Перевірку проведено на основі документів, наданих ТзОВ "ТМ "Новітек". Крім того, під час проведення перевірки використано інформацію автоматизованих інформаційних систем: АІС "Облік платників і платежів", Інформаційно-пошукова система "ЗАПИТ", АРМ-свідоцтво (ПДВ), АІС "ТАХ", АІС "Бест-звіт", АС "Аудит", Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, Офіційний веб-сайт Державної податкової адміністрації України. Податкові декларації з ПДВ та податку на прибуток. Також, під час проведення перевірки позивача було використано акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 27.04.2012 року № 316 /2204/32948301 по перевірці діяльності ТзОВ "Дельта-Принт" та акт Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 18.04.2012 року № 159/23-212/34469324 по перевірці діяльності ТзОВ "Фірма Аква Транс".

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 96385,00 грн. в квітні, жовтні, грудні 2011 року, лютому-квітні 2012 року та п. 14.1.191 ст. 14, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8, п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати на суму 483120,70 грн. за ІІ квартал 2011 року, ІV квартал 2011 року, І квартал 2012 року, ІІ квартал 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення за 2011 рік всього в сумі 4784,00 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 109243,00 грн.

З урахуванням вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, ДПІ в Сихівському районі м. Львова винесла податкові повідомлення-рішення лише щодо господарський операцій з ТзОВ "Дельта-Принт" та ТзОВ "Фірма Аква Транс, незважаючи на встановлені порушення також і по господарських операціях з ТзОВ "Альфа-Мед 2006" та ПП "Голден Елітсервіс".

На підставі акта перевірки позивачу 31.08.2012 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0002812321, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 4784,00 грн.;

- № 0002792321, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 39402,00 грн., в т.ч. 39151,00 грн. - за основним платежем, 251,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0002802321, збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 42660,00 грн., в т.ч. 34128,00 грн. - за основним платежем, 8532,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про безтоварність та нереальність укладених позивачем договорів з ТзОВ "Дельта-Принт" та ТзОВ "Фірма Аква Транс".

У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для з'ясування зазначених обставин судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Крім того, судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

На підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ, позивачем надано суду укладений з ТзОВ "Фірма Аква Транс" договір виконання консультаційних послуг № 010711 від 01.07.2011 року, згідно якого замовник (ТзОВ "ТМ Новітек") зобов'язується на умовах та в порядку, визначених в договорі, замовити та оплатити, а виконавець (ТзОВ "Фірма Аква Транс") - виконати для замовника роботи по наданню консультативно-роз'яснювальних послуг. Сумою договору є орієнтовна вартість робіт 78000,00 грн., в тому числі ПДВ 13000,00 грн. Завершення надання послуг оформляється актом виконаних робіт. Договір діє до 31.12.2011 року.

Додатковою угодою № 1 від 01.07.2011 року до вказаного договору встановлено розрахунок вартості наданих юридичних консультацій по проведенню господарської діяльності та бухгалтерського обліку на загальну суму 12881,50 грн. (в т.ч. ПДВ 2146,92 грн.), з яких надання юридичних консультацій - 5300,00 грн. надання консультацій по веденню бухгалтерського обліку - 5434,58 грн. без ПДВ.

Крім того, представником позивача було подано суду звіти від 31.07.2011 року, 31.08.2011 року, 30.09.2011 року, 20.10.2011 року, 30.11.2011 року, 31.12.2011 року про виконані ТзОВ "Фірма Аква Транс" для ТзОВ "ТМ Новітек" роботи згідно вказаного вище договору, а саме: розробку та укладення договорів, надання консультацій щодо змін до Податкового кодексу України, складання фінансової звітності, організація контролю за бухгалтерським обліком, складання первинних бухгалтерських документів тощо. Крім того, між сторонами було підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за жовтень-грудень 2011 року на загальну суму 77289,00 грн. (в т.ч. ПДВ 12881,51 грн.). Податковий кредит відповідного періоду сформований позивачем на підставі податкових накладних № 201001 від 20.10.2011 року, № 301126 від 30.11.2011 року, № 301210 від 30.12.2011 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що місцезнаходженням ТзОВ "Фірма Аква Транс" є м. Харків, ТзОВ "ТМ Новітек" - м. Львів. Тому, зважаючи на характер послуг та віддаленість контрагентів один від одного, позивачу слід було б надати суду докази того, в який саме спосіб (по телефону, письмово чи за допомогою електронних засобів зв'язку) надавались послуги по розробці та укладенню договорів, наданню консультацій щодо змін до Податкового кодексу України, складанню фінансової звітності, організація контролю за бухгалтерським обліком, складанню первинних бухгалтерських документів тощо. Водночас, жодних таких доказів представник позивача в судовому засіданні не представив.

Що ж стосується надання консультацій щодо змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України № 3741-ІV від 20.09.2011 року, які нібито надавало ТзОВ "Фірма Аква Транс" ТзОВ "ТМ Новітек", то слід вказати, що вказані зміни стосуються застосування нульової ставки з податку на додану вартість по операціях з постачання природного газу ПАТ "НАК "Нафтобаз України", і, відповідно, жодного відношення до господарської діяльності позивача не мають. Так само як і зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України № 4014-ІV від 04.11.2011 року, що стосуються спрощеної системи оподаткування, в той час як позивач знаходиться на загальній системі оподаткування, обліку та звітності

Наданими суду копіями банківських виписок засвідчено проведення лише часткової оплати ТзОВ "ТМ Новітек" наданих консультаційних послуг за договором від 01.07.2011 року на суму 66000,00 грн. (в т.ч. 6666,66 грн. ПДВ).

Також судом при прийнятті рішення враховано акт Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 18.04.2012 року № 159/23-212/34469324 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Фірма Аква Транс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів - ТзОВ "Магазин "Інтер'єр", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, згідно якого встановлено, що у суб'єкта господарювання відсутній в достатній кількості для провадження господарської діяльності персонал, основні фонди, в тому числі приміщення та транспортні засоби, платник не знаходиться за місцем реєстрації. Щодо основного виду діяльності, то таким є роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 року № 2а-7415/12/2070 позов ТзОВ "Фірма Аква Транс" до Індустріальної міжрайонної ДПІ м. Харкова Харківської області ДПС задоволено, визнано неправомірними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки ТзОВ "Фірма Аква Транс", результати якої оформлені актом від 18.04.2012 року №159/23-212/34469324.

Водночас, вказана постанова не набрала законної сили, а тому не є належним та допустимим доказом у даній справі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем підписано з ТзОВ "Дельта-Принт" договори на надання послуг з пошуку та залучення клієнтів № 020811 від 02.08.2011 року (з додатком № 1) та № 031011 від 03.10.2011 року, згідно яких замовник (ТзОВ "ТМ Новітек") зобов'язується на умовах та в порядку, визначених в договорі, оплатити агентську винагороду за посередницькі операції, а виконавець (ТзОВ "Дельта-Принт") - надавати замовнику послуги щодо сприяння укладенню договорів. Розмір винагороди складає відповідно 9,5 % за договором № 020811 від 02.08.2011 року та 6,46 % за договором № 031011 від 03.10.2011 року від вартості укладених та виконаних договорів чи/та додаткових угод до таких договорів, укладених замовником за сприяння виконавця.

Суд зазначає, що представником позивача не представлено доказів укладення замовником ТзОВ "ТМ "Новітек" будь-яків договорів за сприяння виконавця ТзОВ "Дельта-Принт", що було б виконанням умов договорів на надання послуг з пошуку та залучення клієнтів № 020811 від 02.08.2011 року та № 031011 від 03.10.2011 року та підставою оплати наданих послуг, відповідно до поданих банківських виписок.

02.12.2011 року та 28.12.2011 року сторонами договорів № 020811 від 02.08.2011 року та № 031011 від 03.10.2011 року підписано розрахунки вартості комісійної винагороди за період з 02.08.2011 року по 30.11.2011 року та з 30.10.2011 року по 28.12.2011 року на суму відповідно 91430,32 грн. (в т.ч. ПДВ 15238,38 грн.) та 36046,06 грн. (в т.ч. ПДВ 6007,68 грн.), в яких зазначено перелік товару, щодо якого здійснено пошук клієнтів. Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2011 року засвідчено надання послуг ТзОВ "Дельта-Принт" позивачу на суму 36046,06 грн. (в т.ч. ПДВ 6007,68 грн.) та на суму 91430,32 грн. (в т.ч. ПДВ 15238,38 грн.).

Податковий кредит грудня 2011 року позивач сформував на підставі податкових накладних № 21202 від 20.12.2011 року, № 281206 від 28.12.2011 року на суми, вказані у відповідних актах здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2011 року, виданих ТзОВ "Дельта-Принт".

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що на виконання укладених з ТзОВ "ТМ "Новітек" договорів ТзОВ "Дельта Принт" було віднайдено клієнта - ТзОВ "Розенберг-Україна", з яким позивач, в свою чергу, уклав договір посередницьких послуг.

Дійсно, в матеріалах справи наявні копії договорів № 11/4811 від 02.08.2011 року, № 11/6911 від 03.10.2011 року, укладених ТзОВ "ТМ "Новітек" (посередник) з ТзОВ "Розенберг-Україна" (замовник) на надання посередницьких послуг щодо пошуку оптимального контрагента - покупця на продукцію та на умовах, визначених в додатках № 1 до даних договорів.

Однак, будь-яких письмових вказівок на те, яких клієнтів для ТзОВ "ТМ "Новітек" віднайшло ТзОВ "Дельта-Принт", які договори з ними було укладено та який товар реально поставлявся, матеріали справи не містять.

Крім того, актами виконаних робіт № 1 від 08.08.20111 року та № 2 від 02.12.2011 року до договору 11/48П від 02.08.2011 року та актів № 1 від 14.10.2011 року та № 2 від 28.12.2011 року до договору № 11/69П від 03.10.2011 року засвідчено проведення роботи по знаходженню покупців продукції поставщика (ТзОВ "Розенберг-Україна"), а саме - ТзОВ "Сантехнік ЛТД і Ко" та ПАТ "Укроптбакалія".

Водночас, з наявних в матеріалах справи копій відповідей ТзОВ "Сантехнік ЛТД і Ко" та ПАТ "Укроптбакалія" на запити податкового органу про існування між ними у ІІІ-ІV кварталах 2011 року господарських взаємовідносин із ТзОВ "ТМ "Новітек" чи із ТзОВ "Дельта-Принт" та про звернення до них посередників щодо реалізації ТМЦ згідно додатків до договорів, укладених між ТзОВ "ТМ "Новітек" та ТзОВ "Дельта-Принт", між ТзОВ "ТМ "Новітек" та ТзОВ "Розенберг-Україна", вбачається, що жодних господарських взаємовідносин у ТзОВ "Сантехнік ЛТД і Ко" та ПАТ "Укроптбакалія" з ТзОВ "ТМ "Новітек" або ТзОВ "Дельта-Принт", а обладнання поставлено напряму від ТзОВ "Розенберг-Україна".

Замовлення позивачем послуг ТзОВ "Дельта-Принт" з пошуку клієнтів на реалізацію ТМЦ для ТзОВ "Розенберг-Україна" спростовано також і тим, що акти виконаних робіт з ТзОВ "Розенберг-Україна" позивачем підписано 08.08.2011 року та 14.10.2011 року, а з ТзОВ "Дельта-Принт" - в грудні 2011 року. Тобто, не зрозуміло, як ТзОВ "Розенберг-Україна" приймало виконані послуги, якщо вони реально ще не були виконані ТзОВ "Дельта-Принт" й не передані посереднику - ТзОВ "ТМ "Новітек".

Суперечить чинному законодавству також спосіб виконання договору про надання послуг із пошуку клієнтів. Так, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З наданих судом копій укладених між позивачем та ТзОВ "Розенберг-Україна" договорів щодо надання посередницьких послуг щодо пошуку оптимального контрагента - покупця на продукцію не вбачається права покладення виконання договору про надання послуг на іншу (зі слів представника позивача, ТзОВ "Дельта-Принт") особу.

Судом також взято до уваги акт ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 27.04.2012 року № 316/2204/32948301 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Дельта-Принт" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення за період з 01.12.2011 року по 28.02.2012 року, згідно якого ТзОВ "Дельта-Принт" не має персоналу, основних фондів, не знаходиться за місцем реєстрації, основним видом діяльності є поліграфічна діяльність, що не пов'язана зі змістом послуг для позивача.

Додатково суд наголошує, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2012 року № 2а-7412/12/2070 за позовом ТзОВ "Дельта-Принт" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, якою визнано протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Принт" (код ЄДРПОУ 32948301) за періоди з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, результати якої оформлено актом про неможливість проведення зустрічної звірки від 27.04.2012 року № 316/2204/32948301, не набрала законної сили, а тому не може братися судом до уваги при винесенні рішення у даній справі.

Також, у відповідності до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Оскільки акт приймання виконаних робіт виступає первинним бухгалтерським документом, то, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", то повинен мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З представлених суду копій актів приймання-здачі виконаних робіт, що підписані позивачем як з ТзОВ "Фірма Аква Транс" так і з ТзОВ "Дельта-Принт", вбачається відсутність в таких актах інформації про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. З представлених актах міститься виключно інформація про назву та вартість послуг, але немає конкретизації змісту послуги (які клієнти були залучені, яким договором закріплено співпрацю замовника послуги та знайденого клієнта, не зрозуміло, які саме консультаційні послуги надавалися, з приводу чого, які первинні бухгалтерські документи були опрацьовані тощо). Тобто, у суду є підстави вважати акти приймання-здачі робіт (наданих послуг) складеними некоректно.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Так, виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 вказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008 року №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4,138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів, відповідно до п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України, формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу інших витрат включаються, у відповідності до п. "г" п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Постачання товарів, згідно з положеннями п. 14.1.191 ст. 14 Податкового кодексу України, це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються, крім іншого, будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).

Об'єктом оподаткування, згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Податковий кредит, у відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 Податкового кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що поданих ТзОВ "ТМ Новітек" первинних бухгалтерських документів не достатньо для висновку про реальність господарських операцій з ТзОВ "Фірма Аква Транс" та ТзОВ "Дельта-Принт". Також позивачем не доведено доцільність використання оплачених послуг контрагентів у власній господарській діяльності. Тому, неправомірно та на підставі неналежним чином складених первинних документів, віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість, вартості послуг на загальну суму 483120,70 грн.

Звідси, з урахуванням положень Податкового кодексу України, у позивача виключається можливість формування податкового кредиту із вищевказаних операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність деяких первинних бухгалтерських документів без фактичного здійснення господарської операції (оплата та оприбуткування товару (робіт, послуг), його оплата тощо) не може бути підставою для включення визначених у таких документах сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками податкового органу про порушення ТзОВ "ТМ Новітек" п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 96385,00 грн. в квітні, жовтні, грудні 2011 року, лютому-квітні 2012 року та п. 14.1.191 ст. 14, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8, п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати на суму 483120,70 грн. за ІІ квартал 2011 року, ІV квартал 2011 року, І квартал 2012 року, ІІ квартал 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення за 2011 рік всього в сумі 4784,00 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 109243,00 грн.

Відтак, правомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст.ст. 123 Податкового кодексу України.

Отже, прийняті ДПІ у Сихівському районі м. Львова спірні податкові повідомлення-рішення від 31.08.2012 року за № 0002812321, № 0002802321 та № 0002792321 від 31.08.2012 року є правомірними і скасуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати позивачу в даній справі не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.08.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.