УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2015 р. Справа № 876/11271/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ «Новітек» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ «Новітек» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомленнь-рішеннь, -
В С Т А Н О В И В :
05.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ «Новітек» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002812321, №0002802321, №0002792321 від 31.08.2012 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМ «Новітек» подано апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі зазначає що судом зроблено неправильний висновок, що надані позивачем договори, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури та платіжні документи не можуть бути підтвердженням реальності господарських операцій, оскільки саме ці бухгалтерські документи є підставою для здійснення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції, відтак вважає висновки суду першої інстанції про безпідставність господарських операцій такими, що не відповідають закону.
Під час апеляційного розгляду справи від Державної податкової інспекції у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із досягненням сторонами примирення згідно підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та пункту 11-2 розділу УІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2012 року № 0002802321, № 0002792321..
Клопотання мотивовано тим, що 02.02.2015 року Державною податковою інспекцією у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення про погодження застосування податкового компромісу по розглядуваній адміністративній справі, а платіжними дорученням від 31.01.2015 року № 1290 позивач сплатив 1957,55 грн. податкових зобов'язань з податку на прибуток та платіжним дорученням від 31.05.2015 року № 1291 сплачено 1706,40 грн. податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
На стадії апеляційного розгляду здійснено заміну назви відповідача з Державної податкової інспекції у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м.Львова Головного Управління ДФС у Львівській області.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і доводи заявленого клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із досягненням сторонами примирення, колегія суддів вважає, що таке клопотання слід задовольнити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.51 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
В силу п.3 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо сторони досягли примирення.
Відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.
Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.
Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.
Податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.
З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що рішенням ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 1420/13-50-22-01 від 02.02.2015 року, за результатами розгляду заяви ТзОВ «ТМ «Новітек» від 23.01.2015 року № 01/2015-1, погоджено застосування податкового компромісу по податкових повідомленнях-рішеннях від 31.08.2012 року за № 0002792321, № 0002802321, які є предметом судового розгляду по даній адміністративній справі. Умовами досягнення податкового компромісу визначено обов'язок ТзОВ сплатити суму податкових зобов'язань, що становить 5 % від загальної суми.
Вказана сума податкових зобов'язань сплачена платіжними дорученням від 31.01.2015 року № 1290 в розмірі 1957,55 грн. податкових зобов'язань з податку на прибуток та платіжним дорученням від 31.05.2015 року № 1291 в розмірі 1706,40 грн. податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 11-2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Статтею 194 КАС України передбачено, що сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статті 113 цього Кодексу.
Згідно ст. 113 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Матеріалами справи встановлено, що в період з 15.08.2012 року по 21.08.2012 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «ТМ «Новітек» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Інтехмаш», ТзОВ «Альфа-Мед 2006», ПП «Поляріс Лайт», ПП «Західбудстиль», ПП «Віндекс Проджект», ТзОВ «Компанія Форест 2010», ПП «Голден Елітсервіс», ТзОВ «Дельта-Принт», ТзОВ «Фірма Аква Транс» за період здійснення взаєморозрахунків, за наслідками якої оформлено акт № 1372/22-10/36738466 від 22.08.2012 року.
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 96385,00 грн. в квітні, жовтні, грудні 2011 року, лютому-квітні 2012 року та п. 14.1.191 ст. 14, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8, п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати на суму 483120,70 грн. за ІІ квартал 2011 року, ІV квартал 2011 року, І квартал 2012 року, ІІ квартал 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення за 2011 рік всього в сумі 4784,00 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 109243,00 грн.
На підставі акта перевірки позивачу 31.08.2012 року винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0002812321, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 4784,00 грн.;
- № 0002792321, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 39402,00 грн., в т.ч. 39151,00 грн. - за основним платежем, 251,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0002802321, збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 42660,00 грн., в т.ч. 34128,00 грн. - за основним платежем, 8532,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.
Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про безтоварність та нереальність укладених позивачем договорів з ТзОВ «Дельта-Принт» та ТзОВ «Фірма Аква Транс».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що поданих ТзОВ «ТМ Новітек» первинних бухгалтерських документів не достатньо для висновку про реальність господарських операцій з ТзОВ «Фірма Аква Транс» та ТзОВ «Дельта-Принт». Позивачем не доведено доцільність використання оплачених послуг контрагентів у власній господарській діяльності, а відтак неправомірно та на підставі неналежним чином складених первинних документів, віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість, вартості послуг на загальну суму 483 120,70 грн., відтак виключається можливість формування податкового кредиту із вищевказаних операцій.
Судом вірно зазначено, що наявність деяких первинних бухгалтерських документів без фактичного здійснення господарської операції (оплата та оприбуткування товару (робіт, послуг), його оплата тощо) не може бути підставою для включення визначених у таких документах сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а сторонами по справі досягнуто примирення у формі податкового компромісу, умови примирення не суперечать вимогам законодавства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає правильним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції визнати нечинною, а провадження в адміністративній справі закрити.
Керуючись ст.ст. 41, 113, 157 ч.1 п.3, 160, 194, 196, 198, 203 ч.2, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ «Новітек» залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у справі № 813/1721/13-а в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002802321, №0002792321 від 31.08.2012 року визнати нечинною.
Клопотання Державної податкової інспекції у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про закриття провадження у справі № 813/1721/13-а у зв'язку із досягненням податкового компромісу - задовольнити.
Провадження у даній справі про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002802321, №0002792321 від 31.08.2012 року закрити.
В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2015 |
Оприлюднено | 02.06.2015 |
Номер документу | 44401888 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні