Рішення від 12.08.2013 по справі 916/1588/13

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2013 р.Справа № 916/1588/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Гудима І.Б.(довіреність №б/н від 28.05.2013);

від відповідача: Лисецька Н.В. (довіреність №07 від 27.05.2013);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємства "ГРЕЧА"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком"

про стягнення заборгованості

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: Позивач, Приватне підприємство "ГРЕЧА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" про стягнення заборгованості у розмірі 20 407 грн. 02 коп. та штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2013р. порушено провадження №916/1588/13 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.07.2013 року.

В судовому засіданні 01.07.2013 р. представником позивача на викоанння вимог ухвали суду до матеріалів справи надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо реєстрації відповідача.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 01.07.2013 р., 29.07.2013 р. та 09.08.2013 р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 29.07.2013 р. та 09.08.2013 р. та 12.08.2013 р. відповідно.

В судовому засіданні 29.07.2013 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого позовні вимоги ПП "Греча" ТОВ "Агроком" не визнає в повному обсязі.

09.08.2013 р. позивачем подано заяву про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 3615 грн. згідно договору №1 від 02.01.2013 р.

У судовому засіданні 12.08.2013 р. після повернення з нарадчої кімнати в порядку статті 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

03 січня 2012 року між ПП „ГРЕЧА" (постачальник) та ТОВ „Агроком" (покупець), був укладений договір поставки №1.

Згідно умов укладеного договору, а саме п. 1.1, визначено, що постачальник в порядку та на умовах цього договору передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує нафтопродукти.

Пунктом 2.1 укладеного договору встановлено, що постачальник зобов'язується передати покупцеві товар разом із усіма документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України.

При цьому, п.2.2 договору встановлено, що покупець зобов'язується своєчасно і належним чином прийняти товар від постачальника та оплатити протягом 7 (семи) банківських днів з моменту передання товару постачальником.

Постачальник виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі та на протязі дії договору поставки від 03.01.2012р. поставляв покупцю нафтопродукти у кількості необхідній останньому для його власних потреб.

Відповідно до п. 3.1 оплата товарів покупцем здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Однак, відповідач неналежним чином не виконав взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості товару переданого йому відповідно до укладеного договору.

Позивач зазначає, що відповідачем не оплачений товар поставлений на підставі видаткових накладних №779 від 31.12.2012р. на суму 380 грн.64 коп., №778 від 31.12,2012р. на суму 6229 грн.08 коп., №746 від 21.12.2012р. на суму 761 грн.28коп., №744 від 21.12.2012р. на суму 13096 грн. 51 коп. та частково №713 від 10.12.2012р. на суму 7231 грн.80коп., залишок боргу по якій становить 6957грн.78 коп.

Внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати товару постановленого по вищевказаних накладних у відповідача станом на дату подання позову по договору №1 від 03.01.2012 р. виникла заборгованість у розмірі 21 425грн.29коп.

Також, позивач вказує на існування договору поставки №б/н від 03.01.2013р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно п.2.1 укладеного договору, позивач зобов'язався передати відповідачу товар із усіма документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 2.2 укладеного договору передбачено, що відповідач зобов'язався своєчасно і належним чином прийняти товар від позивача та оплатити його протягом 7 банківських днів з моменту передання товару позивачем.

Так, на виконання умов укладеного договору від 03.01.2013р. позивач передав відповідачу у власність товар згідно видаткової накладної №9 від 11.01.2013р. на суму 1513 грн.51 коп. та №28 від 21.01.2013р. на суму 55 грн.02 коп.

Відповідно до п. 3.1 оплата товарів покупцем здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідач, в свою чергу, оплату товарів поставлених на підставі накладної №9 від 11.01.2013р. та №28 від 21.01.2103р. не здійснив, внаслідок чого у нього по договору від 03.01.2013р. виникла заборгованість у загальному розмірі 1568 грн. 53 коп.

12.02.2013р. позивачем на адресу відповідача направлено письмову претензію вих.№25, з вимогою у семиденний строк перерахувати заборгованість у розмірі 28993,82 грн.

Враховуючи, що покупець в порушення умов укладених договорів не своєчасно здійснював розрахунки за поставлені йому продукцію, у нього утворилась заборгованість, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 28993,82 грн. - суми основного боргу, суму 3% річних у розмірі 312,31 грн., та суму пені у розмірі 553 грн. 26 коп., суму штрафу в розмірі 392 грн. 13 коп. та суму 30% річних в розімірі155 грн. 50 коп. що загалом складає 30 407 грн. 02 коп.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так, судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу товару та існування заборгованості. Заборгованість ТОВ "Агроком" у розмірі 28 993грн. 82 коп. визнає, про що свідчить актом звірки взаєморозрахунків від 25.04.2013р., який підписаний представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками.

Виходячи з наведеного, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 28993 грн. 82. коп. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Як свідчить п. 2.2 укладених договорів, відповідач зобов'язався своєчасно і належним чином прийняти товар від позивача та оплатити його протягом 7 банківських днів з моменту передання товару позивачем.

Таким чином, кінцевий термін виконання відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної оплати за придбаний по укладеним договорам товар сплинув:

- по накладній №713 від 10.12.2012р. на суму 6957,78грн. - 18.12.2012р.;

- по накладній №744 від 21.12.2012р. на суму 13096,51грн. - 28.12.2012р.;

- по накладній №746 від 21.12.2012р. на суму 761,28 грн.- 28.12.2012р.;

- по накладній №778 від 31.12.2012р. на суму 6229,08 грн. - 08.01.2013р.;

- по накладній №779 від 31.12.2012р. на суму 380,64 грн. - 08.01.2013р.;

- по накладній №9 від 11.01.2013р. на суму 1513,51 грн. - 18.01.2013р.;

- по накладній №28 від 21.01.2013р. на суму 55,02 грн. - 28.01.2013р.

Відповідно до ч.6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом чи договором.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань, визначено ч.2 статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в складені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв та ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За домовленістю сторін, згідно п. 4.3 укладеного договору, покупець за порушення обов'язку, визначеного п. 2.2 цього договору, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 5% від простроченої суми за кожен день прострочення .

Матеріали справи свідчать, що термін виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за поставку продукції з врахуванням п.2.2 договору минув, відповідачем зобов'язання не виконані.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вказаного позивачем наразовано суму 3% річних по договору від 03.01.2012р. - у розмірі 312,31 грн. та по договору від 03.01.2013р. 30% у розмірі 155,50 грн.

Крім того, відповідно до п. 4.4 договору від 03.01.2013р. покупець у випадку прострочення оплати прийнятого товару понад 30 днів, додатково зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25% річних від вартості поставленого, але не оплаченого товару.

Враховуючи граничний строк оплати товару по накладним №9 від 11.01.2013р. та №28 від 21.01.2013р. по договору від 03.01.2013р., згідно п. 2.2 строк сплинув 22.01.2013р. та відповідно 05.02.2013р. та оплата товару не здійснена, позивачем нарахований штраф ТОВ "Агроком" у розмірі 329 грн. 13 коп.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Приватного підприємства "ГРЕЧА" про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З наданих позивачем документів на підтвердження понесених ним судових витрат на оплату послуг адвоката у справі вбачається, що позивач - ПП "Греча" уклало договір №1 від 02.01.2013 р. про надання юридичних послуг з адвокатом Гудимою І.Б. На підставі платіжного доручення №923 від 06.08.2013р. адвокатом отримано гонорар за юридичні послуги від ПП "Греча" у розмірі 3615,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "ГРЕЧА" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком"про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» (67470, Одеська обл., Роздільнянський р-н., с. Єгорівка, код ЄДРПОУ 22470373) на користь Приватного підприємства «ГРЕЧА» (66400, Одеська обл., м. Ананьїв, вул. Дзержинського, буд. 12, ЄДРПОУ 37151906) заборгованість в розмірі 30 407 (тридцять дві тисячі чотириста сім) грн. 02 коп., що складається з основного боргу у розмірі 28993 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 82 коп., суми 3% річних у розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 31 коп., суми 30% річних у розмірі 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 50 коп., суми пені в розмірі 553 (п'ятсот п'ятдесят три) грн. 26 коп. та штрафу в розмірі 392 (триста дев'яносто дві) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять ) грн. 50 коп., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3615 (три тисячі шістьсот п'ятнадцять) грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2013 р.

Суддя Зайцев Ю.О.