Постанова від 26.09.2013 по справі 916/1588/13

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р.Справа № 916/1588/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Ліпчанська Н.В.

(Згідно із розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду № 754 від 25.09.2013 року, у складі колегії суддів М.С. Петрова, Г.П. Разюк, С.І. Колоколова суддю С.І. Колоколова замінено суддею Н.В. Ліпчанською.)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений

від відповідача: Лісецька Н.В., довіреність № 07 від 27.05.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком"

на рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2013 р.

по справі № 916/1588/13

за позовом приватного підприємства „ГРЕЧА" (далі по тексту ПП „ГРЕЧА")

до товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" (далі по тексту ТОВ „Агроком")

про стягнення 30 402,02 грн.

В С Т А Н О В И В:

14.06.2013р. ПП „ГРЕЧА" звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ „Агроком" про стягнення 30 402,02 грн., з яких 28993,82 грн. сума основного боргу за поставлені нафтопродукти у грудні 2012р. - січні 2013р. за договорами поставки №1 від 03.01.2012р. та № б/н від 03.01.2013р.; а також за прострочення оплати основного боргу - 3% річних у сумі 312,31 грн., 527,34 грн. пені по договору №1 від 03.01.12 р.; 30% річних у сумі 155,5 грн., 25,92 грн. пені, 329,13 грн. штрафу по договору б/н від 03.01.2013р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.08.2013р. (суддя Зайцев Ю.О.) позовні вимоги ПП „ГРЕЧА" задоволено, з ТОВ „Агроком" на користь позивача стягнуто 28993 грн. 82 коп. основного боргу, 312 грн. 31 коп. - 3% річних, 155 грн. 50 коп. - 30% річних, 553 грн. 26 коп. пені та 392 грн. 13 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3615 грн.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт поставки нафтопродуктів за двома договорами поставки на загальну суму 28993 грн. 82 коп., а також несплату відповідачем вказаного основного боргу у встановлені договорами поставки строки.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Агроком" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2013р. по даній справі та відмовити у позові у повному обсязі, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ „Агроком" посилається на те, що видаткові накладні не відповідають вимогам ст. 9 ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки в них не зазначено посадове становище особи, яка приймала товар та довіреність, а тому не можуть бути належними доказами поставки товару.

ПП „ГРЕЧА" відзив на апеляційну скаргу не надало, в судове засідання не з'явилося, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлене, про причини неявки не повідомило, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляло, тобто без поважних причин не скористалося своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з наявних матеріалів справи 03.01.2012р. між ПП „ГРЕЧА" (постачальник) та ТОВ „Агроком" (покупець) укладено договір поставки №1 (далі по тексту Договір №1) (а.с. 17), згідно умов якого постачальник в порядку та на умовах цього договору передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує нафтопродукти (п. 1.1).

Пунктом 2.1 Договору №1 встановлено, що постачальник зобов'язується передати покупцеві товар разом із усіма документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 2.2 договору №1 встановлено, що покупець зобов'язується своєчасно і належним чином прийняти товар від постачальника та оплатити протягом 7 (семи) банківських днів з моменту передання товару постачальником.

З матеріалів справи вбачається, що постачальник виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі та на протязі дії договору поставки від 03.01.2012р. поставляв покупцю нафтопродукти у кількості необхідній останньому для його власних потреб.

Згідно видаткових накладних, на виконання умов зазначеного договору, ПП „ГРЕЧА" на протязі грудня 2012р. поставило, а ТОВ „Агроком" прийняло товар на загальну суму 27425,29грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

- від 10.12.2012р. №713 на суму 6957,78 грн.;

- від 21.12.2012р. №744 на суму 13096,51 грн.;

- від 21.12.2012р. №746 на суму 761,28 грн.;

- від 31.12.2012р. №778 на суму 6229,08 грн.;

- від 31.12.2012р. №779 на суму 380,64 грн..

З матеріалів справи також вбачається, що 03.01.2013р. між ПП „ГРЕЧА" (постачальник) та ТОВ „Агроком" (покупець) укладено договір поставки №б/н (далі по тексту Договір №2) (а.с. 20).

Відповідно до п.2.1 Договору №2, позивач зобов'язався передати відповідачу товар із усіма документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 2.2 договору №2 передбачено, що відповідач зобов'язався своєчасно і належним чином прийняти товар від позивача та оплатити його протягом 7 банківських днів з моменту передання товару позивачем.

Відповідно видаткових накладних, на виконання умов зазначеного договору, ПП „ГРЕЧА" на протязі січня 2013р. поставило, а ТОВ „Агроком" прийняло товар на загальну суму 1568,53 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

- від 11.01.2013р. №9 на суму 1513,51 грн.;

- від 21.12.2012р. №28 на суму 55,02 грн..

З огляду на вищевикладене, ПП „ГРЕЧА" виконало взяті на себе зобов'язання за договорами №1, №2 у повному обсязі, поставивши покупцю нафтопродукти на загальну суму 28993,82 грн.

Пунктом 3.1 Договорів №1, №2 оплата товарів покупцем здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

ТОВ „Агроком" неналежним чином не виконало взяті на себе зобов'язання стосовно повної та своєчасної оплати вартості товару переданого йому відповідно до укладених договорів.

Внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати поставленого йому товару, у останнього виникла заборгованість у сумі 28993,82 грн.

12.02.2013р. ПП „ГРЕЧА" на адресу ТОВ „Агроком" направило письмову претензію вих. №25, з вимогою у семиденний строк перерахувати заборгованість у розмірі 28993,82 грн. та підписати акт звірки взаєморозрахунків від 12.02.2013р.

Однак, зазначену претензію ТОВ „Агроком" залишило без уваги, борг не сплатило.

Наявність боргу підтверджується також актом звірки заборгованості між позивачем та відповідачем від 25.04.2013р. скріпленим підписами та печатками сторін (а.с. 32).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з доводами скаржника про те, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні не можуть бути належними доказами поставки товару, оскільки повноваження особи відповідача, яка підписувала видаткові накладні, засвідчені печаткою ТОВ «Агроком» на кожній видатковій накладній, а також актом звірки заборгованості між позивачем та відповідачем від 25.04.2013р. скріпленим підписами та печатками сторін (а.с. 32).

За вищенаведених обставин місцевий господарський суд правомірно у відповідності із ст.ст. 525,526 ЦК України стягнув з відповідача основний борг у сумі 28993,82 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Як свідчить п. 2.2 укладених договорів поставки №1, №2, відповідач зобов'язався своєчасно і належним чином прийняти товар від позивача та оплатити його протягом 7 банківських днів з моменту передання товару позивачем.

Таким чином, кінцевий термін виконання відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної оплати за придбаний по укладеним договорам товар сплинув:

- по накладній №713 від 10.12.2012р. на суму 6957,78грн. - 18.12.2012р.;

- по накладній №744 від 21.12.2012р. на суму 13096,51грн. - 28.12.2012р.;

- по накладній №746 від 21.12.2012р. на суму 761,28 грн.- 28.12.2012р.;

- по накладній №778 від 31.12.2012р. на суму 6229,08 грн. - 08.01.2013р.;

- по накладній №779 від 31.12.2012р. на суму 380,64 грн. - 08.01.2013р.;

- по накладній №9 від 11.01.2013р. на суму 1513,51 грн. - 18.01.2013р.;

- по накладній №28 від 21.01.2013р. на суму 55,02 грн. - 28.01.2013р.

Відповідно до ч.6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом чи договором.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань, визначено ч.2 статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в складені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв та ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За домовленістю сторін, згідно п. 4.3 укладених договорів поставки №1, №2, покупець за порушення обов'язку, визначеного п. 2.2 цих договорів, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 5% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Матеріали справи свідчать, що термін виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за поставку продукції з врахуванням п.2.2 договорів минув, відповідачем зобов'язання не виконані, а тому суд 1 інстанції згідно із розрахунком позивача правомірно стягнув з відповідача пеню у розмірі 553 грн. 26 коп.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно із зазначеним позивачем нараховано суму 3% річних по договору від 03.01.2012р. - у розмірі 312,31 грн. та по договору від 03.01.2013р. 30% у розмірі 155,50 грн., які судом 1 інстанції правомірно стягнуті з відповідача.

Крім того, відповідно до п. 4.4 договору від 03.01.2013р. покупець у випадку прострочення оплати прийнятого товару понад 30 днів, додатково зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25% річних від вартості поставленого, але не оплаченого товару.

Враховуючи граничний строк оплати товару по накладним №9 від 11.01.2013р. та №28 від 21.01.2013р. по договору від 03.01.2013р., згідно п. 2.2 строк сплинув 22.01.2013р. та відповідно 05.02.2013р. та оплата товару не здійснена, позивачем нарахований штраф ТОВ "Агроком" у розмірі 329 грн. 13 коп., який місцевий господарський суд також правомірно стягнув з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З наданих позивачем документів на підтвердження понесених ним судових витрат на оплату послуг адвоката у справі вбачається, що позивач - ПП "Греча" уклало договір №1 від 02.01.2013 р. про надання юридичних послуг з адвокатом Гудимою І.Б. На підставі платіжного доручення №923 від 06.08.2013р. адвокатом отримано гонорар за юридичні послуги від ПП "Греча" у розмірі 3615,00 грн., а тому вказані судові витрати обґрунтовано стягнуті з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ТОВ "Агроком" підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2013 р. - без змін.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2013 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 27.09.2013 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Ліпчанська Н.В.