Рішення

від 12.08.2013 по справі 916/1391/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2013 р.Справа № 916/1391/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: Троян О.В. (довіреність №17-1012 від 30.12.2011);

Від відповідача: Лоскутов С.П. (довіреність №б/н від 01.06.2013), Радіонов С.Н. ( керівник юр. особи, особисто);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Іллічівської міської ради Одеської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»

про розірвання договору оренди

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 28.05.2013 р. позивач - Іллічівська міська рада Одеської області звернулась до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» про розірвання договору оренди землі від 06.10.2011р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов договору, а саме - використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Позивач стверджує, що відповідач не здійснює реконструкцію ринку «Курортний» як це передбачено пунктом 5.1. договору оренди.

Ухвалою суду від 31.05.2013 р. ухвалою судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. порушено провадження №916/1391/13 з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

12.062013 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.ГСОО №18190/13), відповідно до змісту якого позовні вимоги відповідач не визнає в повному обсязі, просить відмовити Іллічівській міській раді.

Ухвалою суду від 12.06.2013 р.,19.06.2013 р.05.08.2013р. розгляду справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено до 19.06.2013 р., 05.08.2013 р. та 12.08.2013 р.

За клопотанням представника позивача до матеріалів справи в судовому засіданні 11.06.2013 р. залучено витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації відповідача.

Заявою від 09.08.2013р. відповідач письмово надав додаткові заперечення та письмові докази проведення реконструкції ринку «Курортний».

12.08.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

06 жовтня 2011 року між Іллічівською міською радою Одеської області та ТОВ «Будівельник» укладений договір оренди землі терміном на три роки, тобто до 06 жовтня 2014 року.

За умовами пункту 2.2. оспорюваного договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «Будівельник» на праві приватної власності - торговельний павільйон та навіс.

Згідно п. 5.2. договору земельна ділянка передається в оренду для реконструкції ринку «Курортний», а п. 5.2. угоди визначено цільове використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою розрахована у трикратному розміру земельного податку від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 69826,38 грн. на рік.

Статтею 1 Законом України «Про оренду землі» оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Зі змісту ст. 13 вказаного Закону вбачається, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Отже, основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 цього Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом та іншими законами України.

В матеріалах справи є лист Іллічівської державної податкової інспекції Одеської області від 02.08.2013р., з якого вбачається що станом на 01 серпня 2013 року ТОВ «Будівельник» не має заборгованості по сплаті за оренду землі.

З аналізу вказаних норм матеріального права та фактичних обставин справи суд не вбачає підстав для розірвання договору, оскільки відповідачем виконуються всі вимоги Закону

України «Про оренду землі», в тому числі статті 25 Закону, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

Позивач зазначає, що 02 липня 2012 року спеціалістами відділу комунальної власності та земельних відносин Іллічівської міської ради, з метою здійснення самоврядного контролю за додержанням орендарями норм чинного законодавства України під час користування земельними ділянками, було проведено перевірку дотримання вимог діючого земельного законодавства України ТОВ «Будівельник».

За результатами поведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК» не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до пункту 5.1 Договору оренди землі, на: земельній ділянці встановлені металеві конструкції, розміщення яких не передбачено будівельною документацією, реконструкція ринку «Курортний» не проводиться.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства визначено, що з метою усунення виявлених порушень земельного законодавства України ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК» необхідно, зокрема, здійснити демонтаж самовільно встановлених металевих конструкцій, як таких на які відсутні документи, що надають дозвіл на їх встановлення та експлуатацію; в подальшому використовувати земельну ділянку, відповідно до п.5.1. Договору оренди землі, та в місячний термін надати інформацію про хід виконання обов'язків за договором.

Проте, як зазначає позивач, на дату подання позову ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК» продовжує використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням відповідно до пункту 5.1 договору оренди землі. Також відповідачем не проведено демонтаж самовільно встановлених металевих конструкцій.

Відповідно до пп. 10.4.2 Договору Орендар зобов'язаний використовувати Земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного в п.5.1, 5.2 договору, забезпечити належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельної ділянки, будинків і споруд, розташованих на ній.

Згідно п. 10.1.3. Орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору у разі невиконання Орендарем обов'язків, передбачених Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про плату за землю», дим договором, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Абзацом 2 п. 13.2. договору встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, встановлених п.п. 5.4., 10.2., 10.4 цього договору, передбачених Законом України «Про оренду землі», цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єктів оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом Україні і та іншими законами України.

З наведених підстав Іллічівська міська рада Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» про розірвання договору оренди землі від 06.10.2011р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем умов цільового користування земельною ділянкою, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5.2. договору оренди землі визначено цільове використання земельної ділянки за кодом 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. № 548, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1011/18306, затверджена класифікація видів цільового призначення земель. Класифікація видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів. В наведеної класифікації існує код 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, тобто нормативним документом не передбачено надання земельних ділянок в оренду для реконструкції об'єктів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2008р. у справі № 29/19-08-403 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельник" визнано право власності на торгівельний павільйон (літера "А") загальною площею 731,1 кв.м. та навіс (літера "Б"), розташованих за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, 7-б. При цьому суд встановив, що ТОВ «Будівельник» в 1997 році здійснило будівництво ринку «Курортний», в 2005 році провело реконструкцію шляхом будівництва навісу та переобладнання торгівельного павільйону, а в 2008 році набуло право власності на вказані об'єкти нерухомого майна. З моменту набуття права власності відповідач використовує земельну ділянку для обслуговування будівель ринкової інфраструктури. Такого ж висновку дійшов й Одеський апеляційний господарський суд, про що зазначив в постанові від 18.03.2008р.

За змістом ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Слід зауважити, що відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своє власністю. Враховуючи наявність у ТОВ «Будівельник» права власності на будівлі та споруди (ринок «Курортний») позбавлення його права користування земельною ділянкою, на якій розташована його власність, буде порушенням конституційних прав відповідача, що є неприпустимим.

Стосовно тверджень позивача про не проведення відповідачем реконструкції ринку «Курортний», суд встановив наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 25 Закону України «Про оренду землі» право зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження належить орендарю землі, тобто ТОВ «Будівельник».

З матеріалів справи вбачається, що в договорі оренди землі від 06.10.2011р. не вказані строки початку та закінчення реконструкції, її обсяги, умови проведення, а відтак право на реконструкцію ринку «Курортний» зберігається у орендаря протягом всього терміну дії договору.

Відповідачем надані документи (договори підряду, акти виконаних робіт, кошториси та інше), які підтверджують придбання товарів та проведення робіт з реконструкції ринку «Курортний». Так, в період з листопаду 2011 року по червень 2013 року підрядними організаціями на ринку «Курортний» встановлені захисні ролети, металопластикові вікна та двері, проведено ремонт торгових приміщень. Факт проведення вищевказаних робіт позивачем не заперечується.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Всупереч приписам ст. 651 ЦК України позивач не зазначив, в чому полягає шкода, завдана йому в зв'язку з невиконанням покладеного на відповідача обов'язку щодо реконструкції об'єкту у встановлений договором граничний строк (до 06 жовтня 2014 року), та яким чином такі дії (або бездіяльність) порушують чи обмежують права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Підсумовуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Іллічівської міської ради Одеської області про розірвання договору оренди.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Іллічівської міської ради Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК» - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2013 р.

Суддя Зайцев Ю.О.