Постанова

від 08.08.2013 по справі 823/2426/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року справа № 823/2426/13-а

13 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.,

за участю представника позивача - Мусієнко О.М. (за довіреністю), представників відповідача - Івченко Я.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Респектбуд» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Респектбуд» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Адміністративний позов позивач мотивує тим, що відповідачем під час проведення перевірки встановлено, що підприємство-контрагент ТОВ «Екотех-СМУ», з яким у позивача відбувалися господарські операції, має ознаки ризикового кредиту, а саме стан 7 і 8, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей та про відсутність за місцезнаходженням. Крім того, відповідач у висновку акта зазначив, що позивач сформував податковий кредит за рахунок ТОВ «Екотех-СМУ», яке має ознаки фіктивності. На підставі зазначених висновків акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2013 року № 0002982301, яке, на думку позивача, є незаконним, необґрунтованим та винесене з порушення норм чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Приватне підприємство «Респектбуд» зареєстроване як юридична особа 11.12.2006 р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 34816600, згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО № 617387.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 14.05.2013 року № 762, відповідно до направлення від 15.05.2013 р. №222/22-0 та на виконання постанови старшого слідчого СУ ДПС у Черкаській області про призначення документальної перевірки від 24.01.2013 р., посадовою особою відповідача проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Респектбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «АСС БУД ГРУП» та ТОВ «Екотех-СМУ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2009 р. по 30.10.2012 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 27.05.2013 року № 212/22-11/34816600 та встановлено порушення:

- пп. 7.2.3. пп. 7.2.4. п. 7.2. та пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 12.12.2010 р. № 2755VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 16839 грн. 00 коп., в т.ч. за IV квартал 2010 р. на суму 12033 грн. 00 коп. за І квартал 2011 р. на суму 4806 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним висновком акту, ПП «Респектбуд» подало заперечення до акту перевірки до ДПІ у м. Черкасах Черкаської області. Зазначене заперечення було розглянуто, акт перевірки залишено без змін.

На підставі вищезазначеного акту ДПІ у м. Черкасах Черкаської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 04.06.2013 року № 0002982301.

З акту перевірки вбачається, що відповідач зробив висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Екотех-СМУ» є нікчемними, без реального здійснення господарських операцій.

Суд не погоджується з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, між позивачем (замовником) та ТОВ «Екотех -СМУ» (виконавцем) укладено договори на виконання підрядних робіт: № 20-09 від 20.09.2010 р. по поточному ремонту покрівлі приміщень за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 10; №06-10 від 06.10.2010 р. по ремонту приміщень промислової бази за адресою: с. Червона Слобода, Черкаського району, Черкаської області, вул. Берегова-Промислова, 10; № 2-ОР від 04.01.2011 р. по ремонту приміщень частини адміністративно-побутового комплексу ВАТ «Укрп'єзо» за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 10.

На виконання умов договору ТОВ «Екотех-СМУ» на адресу ПП «Респектбуд» виписано наступні документи: податкова накладна №764 від 30.12.2010 р. та акти приймання виконаних підрядних робіт № б/н за грудень 2010 р. (згідно договорів №20-09 від 20.09.2010 р. та №06-10 від 06.10.2010 р.; податкова накладна №77 від 31.01.2011 р. та акт приймання виконаних підрядних робіт № б/н за січень 2011 р.

Для підтвердження виконання ремонтно-будівельних робіт позивачем надано: акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-«в») № б/н за грудень 2010 р. (генпідрядник: ТОВ «Екотех-СМУ», об'єкт - промислова база за адресою: с. Червона Слобода, Черкаського району, Черкаської області, вул. Берегова-Промислова, 10, ; акт № б/н за грудень-січень 2011 р. (генпідрядник: ТОВ «Екотех-СМУ», об'єкт - ремонт частини адміністративно-побутового комплексу ВАТ «Укрп'єзо»; довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за грудень 2010 р. (генпідрядник: ТОВ «Екотех-СМУ», промислової бази за адресою: с. Червона Слобода, Черкаського району, Черкаської області, вул. Берегова-Промислова, 10) та ремонт покрівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 10; довідки за січень 2011 р. (генпідрядник ТОВ «Екотех -СМУ», ремонт частини адміністративного-побутового комплексу ВАТ «Укрп'єзо» (9-й поверх)); локальний кошторис: №2-1-1 за грудень 2010 р. (ТОВ «Екотех -СМУ», в кількості 2 шт.), № 2-1-1 за січень 2011 р. (ТОВ «Екотех -СМУ»).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, судом встановлено, що умови укладених між позивачем та ТОВ «Екотех -СМУ» договорів виконані, про що свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пп. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, чинного на момент здійснення спірних господарських операцій, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг),- дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вже вище зазначалось, позивач правомірно визначив податковий кредит, що підтверджується: податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими наявними в матеріалах справи документами.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, у зв'язку з тим, що ТОВ «Екотех-СМУ», з яким у позивача відбувалися господарські операції, має ознаки ризикового кредиту, а саме стан 7 і 8, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, відсутність за місцезнаходженням та щодо висновку відповідача, що ТОВ «Екотех-СМУ» має ознаки фіктивності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок доказування порушення позивачем норм податкового законодавства, на підставі яких йому визначено відповідні грошові зобов'язання.

У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

У постанові Верховного суду України від 13.01.2009 року по справі № 09/05 викладено, що покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем, ані за можливу недостовірність відомостей про продавця, що містяться у Єдиному реєстрі.

Крім того, у довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, допущені порушення одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, враховуючи, що позивачем жодних порушень не вчинено, відповідач безпідставно поклав на позивача відповідальність за дії його контрагента ТОВ «Екотех-СМУ».

Щодо висновків податкового органу щодо встановлення ознак фіктивності контрагента позивача - ТОВ «Екотех-СМУ», то суд зазначає наступне.

Питання нікчемності правочинів регулюється Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд, дослідивши висновки, викладені в акті перевірки, наголошує на тому, що висновок відповідача щодо ознак фіктивності ТОВ «Екотех-СМУ» не знайшов свого підтвердження та не дає підстав ставити під сумнів укладені між позивачем та ТОВ «Екотех-СМУ» договори, оскільки такі висновки відповідача не містять жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України - як ознак нікчемності спірних правочинів.

Отже, доводи відповідача про нікчемність вищезгаданих договорів - є помилковими.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Черкаської області ДПС від 04.06.2013 року № 0002982301, видане на підставі акта перевірки від 27.05.2013 року № 212/22-11/34816600.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Респектбуд» (ідентифікаційний код 34816600) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 198 грн. 48 коп., сплаченого відповідно до квитанції від 12.06.2013 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено 12.08.2013 р.