Рішення

від 13.08.2013 по справі 158/1118/13-ц

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/1118/13-ц

Провадження № 2/0158/365/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пономарьової О.М.

при секретері Грицені С.М.

з участю представника позивача ОСОБА_9

представника відповідача ТзОВ «Тім-пласт Груп»

та третьої особи ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тім-Пласт Груп», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

14.05.2013 року представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_9, діючи на підставі угоди про надання правової допомоги, звернулася до суду із позовом до приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тім-Пласт-Груп», третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 жовтня 2011 року по вул. Київській в м. Ківерці Волинської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Хюндай», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», який належить позивачу на праві власності, та автомобіля марки «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», яким керував ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з власником транспортного засобу ТОВ «Тім-Пласт-Груп».

У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний позивачу автомобіль, вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля «Хюндай» складала 12 042 грн. 43 коп. Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «ПЗУ Україна», в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу «Фольксваген Транспортер», позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля в сумі 8 557,89 грн., зменшене на суму податку на додану вартість, в розмірі 1 188 грн 38 коп. Вважає такі дії страхової компанії неправомірними. У зв'язку з цим, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з ПрАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь позивача недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 1 188 грн 38 коп.

Решту суми матеріальних збитків, яка полягає у втраті товарної вартості транспортного засобу «Хюндай», в розмірі 2276 грн. 16 коп., просить стягнути з відповідача ТОВ «Тім-Пласт-Груп». Крім того зазначає, що внаслідок вказаної ДТП позивачу також було завдано моральної шкоди, у відшкодування якої просить стягнути з ТОВ «Тім-Пласт-Груп» на користь позивача 5 тис. грн. Також позивач просить стягнути з відповідачів на його користь понесені ним судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги, давши пояснення за обставинами, викладеними в позові, та просить його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Тім-Пласт-Груп» та третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні, посилаючись на недоведеність позивачем факту заподіяння моральної шкоди та, вказуючи на те, що в день вчинення ДТП ОСОБА_4 перебував у відпустці і використовував автомобіль «Фольксваген Транспортер» у приватних цілях, тобто не виконував трудових обов'язків, в задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача ПрАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна» подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Заперечень щодо уточнених позовних вимог до суду не надійшло.

Заслухавши пояснення сторін у справі дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідно до постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.04.2013 року, ОСОБА_4 18 жовтня 2011 року о 14 годині в м. Ківерці Волинської області по вул. Київській, керуючи автомобілем «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», в порушення вимог п.п.2.3(б), 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, перед початком здійснення маневру обгону не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Хюндай», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Вказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВЕ/8257666 від 20 грудня 2010 року, строком дії з 21 грудня 2010 року по 20 грудня 2011 року, цивільно-правова відповідальність ТОВ «Тім-Пласт-Груп» на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна», забезпечений транспортний засіб «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 тис. грн. (а. с. 14).

Належність автомобіля «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2» ТОВ «Тім-Пласт-Груп» стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.15) та не заперечується представником відповідача.

Згідно свідоцтва про реєстрацію (а.с.56) автомобіль «Хюндай», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», належить ОСОБА_6

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 8035 від 09 грудня 2011 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хюндай», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», внаслідок пошкодження його при ДТП складає 12 042 грн.43 коп., вартість відновлювального ремонту складає: 9 766 грн. 27 коп. (а. с. 37-46).

ПрАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна» відповідно до Страхового акту від 25.04.2013 року та розрахунку страхового відшкодування 30.04.2013 року було виплачено страхове відшкодування на користь ОСОБА_6 у розмірі 8 577 грн. 89 коп., що розраховане як сума вартості відновлювального ремонту без урахуванням суми податку на додану вартість в розмірі 1 188грн. 38 коп. (а.с. 17-18,35).

Відповідно до частини 1 статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно із статтею 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено порядок визначення розміру страхової виплати, яка складається із розміру шкоди, завданої автомобілю в результаті пошкодженням та вартості витрат, пов'язаних із відновленням транспортного засобу, які повинні включатися до розміру страхової виплати.

Так, страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку виплачує не відшкодування матеріальних збитків, які понесла застрахована особа, а страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідного автотоварознавчого дослідження.

З висновку експерта вбачається, що при визначені вартості ремонту пошкодженого автомобіля до її складу включено ПДВ лише на матеріали і запчастини, а відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивач має можливість придбати їх для ремонту свого автомобіля за вартістю, яка не є базою оподаткування ПДВ.

Разом з тим, не передбачено підстав для вирахування із страхового відшкодування ПДВ і Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .

Відповідно до п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 2276 грн. 16 коп. (12 042,43 - 9 766,27 = 2 276,16), які підлягають стягненню з ТОВ «Тім-Пласт-Груп» .

З наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.10-12) встановлено, що ОСОБА_4 є керівником (директором) ТОВ «Тім-Пласт-Груп», за яким зареєстровано право власності на автомобіль «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом.

Згідно роз'яснень, даних Вищим спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках, не впливають на виникнення обов'язку володільця джерела підвищеної небезпеки з відшкодування заподіяної ним шкоди наступні обставини: 1) в який час було вчинено заподіяння шкоди - службовий або неслужбовий; 2) чи було джерело підвищеної небезпеки ввірено працівникові у процесі виконання ним трудових обов'язків, або він самовільно, неправомірно використав його у своїх особистих цілях.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Доказів того, що під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 керував автомобілем «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2» за відсутності належних правових підстав (неправомірного заволодіння транспортним засобом), представником відповідача суду не надано, і тому в силу ч. 1 ст. 1172 ЦК України ТОВ «Тім-Пласт-Груп» повинно відшкодовувати шкоду, завдану ОСОБА_4 в результаті ДТП.

Відповідно до правових позицій Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з роботодавця стягується не тільки майнова шкода, а й моральна шкода, яка, як вбачається з позову, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна і відповідно до вимог розумності і справедливості підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Як вбачається з прохальної частини уточнених позовних вимог, позивач ОСОБА_6 просить стягнути з ПАТ Страхова компанія "ПЗУ України" в її користь матеріальну шкоду в розмірі 1188,38 грн., з ТзОВ "Тім-Пласт Груп" в її користь матеріальну шкоду в розмірі 2276,16 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Позивачем за подання позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 229,40 грн. (а.с. 1, 2), які підлягає стягненню з ТзОВ "Тім-Пласт Груп" в користь ОСОБА_6

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи заявлені позовні вимоги, з яких одна вимога (про стягнення матеріальної шкоди) є майнового характеру, ставка судового збору за якою складає 1 відсоток від позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати), інша (про стягнення моральної шкоди) вимога про стягнення моральної шкоди є немайнового характеру, ставка судового збору за якими складає 0,1 відсоток від розміру мінімальної заробітної плати, з ПАТ Страхова компанія "ПЗУ України" в доход держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн., та з ТзОВ "Тім-Пласт Груп" в доход держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 80, 88 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 990, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 1188 грн. 38 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тім-Пласт Груп», код ЄДРПОУ 36699024, на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 2276 грн. 16 коп. та у відшкодування моральної шкоди 1700 грн. та 229 грн. 40 копійок судових витрат.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» в доход держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тім-Пласт Груп» в доход держави судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.М. Пономарьова