Ухвала

від 11.11.2013 по справі 158/1118/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/1118/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Пономарьова О.М. Провадження № 22-ц/773/1474/13 Категорія: 30 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Русинчука М.М.,

суддів - Матвійчук Л.В., Мудренко Л.І.,

при секретарі - Лимар Р.С.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Страхова компанія «ПЗУ Україна», товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Тім-Пласт Груп» про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Тім-Пласт Груп» на рішення Ківерцівського районного суду від 13 серпня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ківерцівського районного суду від 13 серпня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1188 грн. 38 коп.

Стягнуто з ТзОВ «Тім-Пласт Груп» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 2276 грн. 16 коп., моральну шкоду 1700 грн. та 229 грн. 40 копійок судових витрат. В решті позову відмовити.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в дохід держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. та з ТзОВ «Тім-Пласт Груп» судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ТзОВ «Тім-Пласт Груп», покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило оскаржуване рішення суду в частині задоволення позову до ТзОВ «Тім-Пласт Груп» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.04.2013 року ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а саме що він 18 жовтня 2011 року о 14 годині в м. Ківерці Волинської області по вул. Київській, керуючи автомобілем «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення вимог п.п.2.3 (б), 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, перед початком здійснення маневру обгону не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, що призвело до зіткнення з належним позивачу ОСОБА_3 автомобілем марки «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень (а.с.8). У зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності провадження в даній справі закрито.

Належність автомобіля «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ТзОВ «Тім-Пласт-Груп» підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.15), а відповідно до свідоцтва про реєстрацію (а.с.56) автомобіль «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_3

З Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВЕ/8257666 від 20 грудня 2010 року, строком дії з 21 грудня 2010 року по 20 грудня 2011 року вбачається, що цивільно-правова відповідальність ТзОВ «Тім-Пласт-Груп» на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна», забезпечений транспортний засіб «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 тис. грн. (а.с.14).

Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 8035 від 09 грудня 2011 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження його при ДТП, складає 12 042 грн.43 коп., вартість відновлювального ремонту складає - 9 766 грн. 27 коп. (а.с.37-46).

ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відповідно до Страхового акту від 25.04.2013 року та розрахунку страхового відшкодування 30.04.2013 року було виплачено страхове відшкодування на користь ОСОБА_3 у розмірі 8 577 грн. 89 коп., що розраховане як сума вартості відновлювального ремонту без урахуванням суми податку на додану вартість в розмірі 1 188грн. 38 коп. (а.с.17-18, 35).

Вказана сума ПДВ в розмірі 1188 грн. 38 коп. оскаржуваним рішенням стягнута з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 і оскільки названим страховиком та відповідачем ТзОВ «Тім-Пласт Груп» в цій частині рішення суду не оскаржується, воно у відповідності до ст. 303 ЦПК України апеляційному перегляду не підлягає.

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.10-12) вбачається, що ОСОБА_4 є керівником (директором) ТОВ «Тім-Пласт-Груп», за яким зареєстровано право власності на автомобіль «Фольксваген Транспортер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на відповідній правовій підставі на час вчинення ДТП володів транспортним засобом та перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Тім-Пласт-Груп», а тому останнє, за відсутності факту неправомірного заволодіння відповідачем транспортним засобом, відповідно до положень цивільного законодавства повинно відшкодовувати шкоду, завдану ОСОБА_4

Судом першої інстанції також встановлено, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 2276 грн. 16 коп. (12 042,43 - 9 766,27 = 2 276,16), яку суд у відповідності до положень ст. ст. 1166, 1187 ЦК України стягнув з ТзОВ «Тім-Пласт-Груп» на користь ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом першої інстанції також встановлено, що внаслідок пошкодження автомобіля, належного позивачу ОСОБА_3, останній були завдані душевні страждання, які виразились у переживаннях, викликаних неможливістю через пошкодження користуватись власним автомобілем, потребою ремонтувати його і порушенням у зв'язку з цим звичного ритму життя. А тому суд, з врахуванням вимог розумності, справедливості, обґрунтовано та з додержанням норм матеріального права прийшов до висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення на її користь з ТзОВ «Тім-Пласт-Груп» 1700 грн. моральної шкоди.

В своїх доводах апеляційної скарги відповідач ТзОВ «Тім-Пласт-Груп» вказує на те, що у суду не було передбачених законом підстав для стягнення матеріальної та моральної шкоди з ТзОВ «Тім-Пласт-Груп», оскільки ОСОБА_4 як винуватець ДТП на час його вчинення не виконував трудових обов'язків, а перебував у відпустці та використовував автомобіль у власних, приватних цілях.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, всупереч наведеним правовим нормам відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо невиконання трудових обов'язків ОСОБА_4 та перебування його у відпустці (наказ про надання відпустки відповідачем суду не представлено) на час вчинення ДТП.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду і висновків суду, викладених в рішенні, вони не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тім-Пласт Груп» відхилити.

Рішення Ківерцівського районного суду від 13 серпня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: