Ухвала

від 21.08.2013 по справі 1013/8757/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1013/8757/2012 Головуючий у І інстанції Мікулін А.В. Провадження № 22-ц/780/4629/13 Доповідач у 2 інстанції Малород Категорія 19 21.08.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Малорода О.І.,

суддів: Поліщука М.А., Сліпченка О.І.

при секретарі: Черненко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Давір-Фінанс» на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Давір-Фінанс» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення безпідставно набутих грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті кошти за вказаним попереднім договором у розмірі 311 072 грн. та судові витрати по справі.

Мотивував свої вимоги тим, що 22 лютого 2012 року він уклав з відповідачем попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1

Додатковою угодою № 1 від 03 квітня 2012 року до попереднього договору йому була надана інша квартира, а саме АДРЕСА_2

На підтвердження своїх намірів і згідно п. 4 вказаного попереднього договору ним було сплачено на користь відповідача кошти в розмірі 311 072 грн.

Між ним та відповідачем було укладено договір про розірвання попереднього договору, згідно з яким відповідач повинен був повернути в термін до 30 червня 2012 року сплачені ним кошти, але гроші до цього часу не повернуто.

Рішенням суду позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача безпідставно набуті кошти у розмірі 311 072 грн. на користь позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Вважає, що судом неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи та не застосовано норму матеріального права, яка підлягала застосуванню.

Мотивує свої вимоги тим, що судом зроблені невірні висновки щодо неконституційності ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», оскільки неконституційним визнано лише положення, що стосується розірвання договорів, а не повернення коштів.

Вважає, що суд не звернув уваги на безпідставність позову, оскільки відповідно до вказаного Закону позивач не набув права вимоги до відповідача про повернення коштів у зв'язку з тим, що об'єкт житлового будівництва ще не був реалізований.

Апеляційну скаргу слід відхилити.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 лютого 2012 року між сторонами було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно п. 2 цього договору нерухомим майном за цим договором є частина житлового будинку - квартира АДРЕСА_1. Відповідно до п. 3 попереднього договору загальна ціна квартири при вказаній площі становить 311 072 грн.

Відповідно до п. 4 вказаного вище договору в підтвердження наміру придбати квартиру та з метою забезпечення оформлення основного договору позивач сплачує у безготівковій формі та поточний рахунок відповідача протягом трьох днів з моменту підписання даного договору.

03 квітня 2012 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1до попереднього договору купівлі-продажу, відповідно до якої змінився об'єкт попереднього договору з квартири АДРЕСА_1 на квартиру АДРЕСА_2

Відповідно до наданих квитанцій № 11752.532.2 від 22 лютого 2012 року та № 10841.449.1 від 24 лютого 2012 року позивач вніс на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 297 898 грн. 58 коп.

09 травня 2012 року між сторонами було укладено договір про розірвання попереднього договору, відповідно до якого розривається попередній договір, за яким позивач перерахував відповідачу грошову суму в розмірі 331 072 грн., і відповідач зобов'язався повернути позивачу дані кошти в повному обсязі у строк до 30 червня 2012 року. Станом на 12 жовтня 2012 року грошові кошти позивачу не були повернуті.

Задовольняючи позов частково, суд мотивував свої висновки тим, що оскільки попередній договір між сторонами не був нотаріально посвідчений та не було здійснено його державну реєстрацію, то такий договір не є укладеним й не створює юридичних наслідків для сторін, а тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Крім того, оскільки попередній договір купівлі-продажу між сторонами не був укладеним, тому кошти сплачені позивачем на користь відповідача вважаються безпідставно набутими та підлягають поверненню.

Ухвалюючи рішення суд посилався на ст.ст. 16, 203, 215, 635, 628, 655, 657, 1212-1213 ЦК України.

Колегія вважає, що судом вірно встановлено обставини справи, дано їм належну правову оцінку та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Посилання відповідача на те, що судом зроблені невірні висновки щодо неконституційності ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», оскільки неконституційним визнано лише положення, що стосується розірвання договорів, а не повернення коштів, та на основі вказаного, не враховано безпідставності позову, спростовуються договором про розірвання попереднього договору, з якого вбачається, що сторони дійшли згоди про повернення коштів.

Інших доводів, які б спростовували законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга не містить.

Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ч. 1 ст. 308, 315 ЦПК України колегія ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Давір-Фінанс» - відхилити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів .

Головуючий :

Судді :