Рішення

від 20.08.2013 по справі 918/1111/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 918/1111/13

За позовом заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі - Рівненської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОЛ"

про стягнення 11 754 грн. 16 коп., з яких 11 477 грн. 26 коп. - основного боргу, 230 грн. 75 коп. - пені, 46 грн. 15 коп. - 3% річних

Суддя Політика Н.А.

Представники сторін:

від позивача - Бондар Ю.М. - за довіреністю № 01-10/265 від 30.01.2013 р.

від відповідача - не з'явився

за участю - Герасимчук Ю.М. - прокурора відділу прокуратури м. Рівне

В судовому засіданні 20 серпня 2013 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, Комунального підприємства "Теплотранссервіс" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОЛ" (далі ТзОВ "ІЗОЛ - відповідач) 11 754 грн. 16 коп., з яких 11 477 грн. 26 коп. - основного боргу, 230 грн. 75 коп. - пені, 46 грн. 15 коп. - 3% річних посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії та наявні в матеріалах справи докази.

Ухвалою суду від 29.07.2013 р. порушено провадження у справі №918/1111/13 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 06.08.2013 р.

Ухвалою суду від 08.08.2013р., у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребовування додаткових доказів розгляд справи відкладено на 20.08.2013р.

В судовому засіданні 20.08.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань згідно Договору на відпуск теплової енергії №1227 від 16 березня 2004 року. Просить суд стягнути з відповідача 11 754 грн. 16 коп. заборгованості за Договором на відпуск теплової енергії №1227 від 16 березня 2004 року, а саме 11 477 грн. 26 коп. - основного боргу, 230 грн. 75 коп. - пені, 46 грн. 15 коп. - 3 % річних.

Прокурор в судовому засіданні 20 серпня 2013 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені на 08 серпня 2013 року та 20 серпня 2013 року, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 29 липня 2013 року та про відкладення розгляду справи від 08 серпня 2013 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 33000, м.Рівне, пр.Миру, 15.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.23), крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 204 року між КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі - Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЗОЛ" (далі - Споживач) було укладено Договір на відпуск теплової енергії №1227 (далі - Договір). (а.с. 10-11).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Підприємство зобов'язується надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно пункту 1.2. Договору відпуск теплової енергії здійснюється після заключення даного Договору між Підприємством і Споживачем на підставі проектної, інвентарної та технічної документації.

У відповідності до пункту 1.3. Договору відповідальність Підприємства і Споживача за технічний стан і обслуговування систем водопостачання та теплоспоживання визначається їх балансовою належністю і додається до даного Договору у вигляді схеми розмежування (додаток №1). Теплова енергія подається Споживачу за адресою: м. Рівне, пр.Миру, 15 - пункт 1.4. Договору

Відповідно до пункту 2.1. Договору Підприємство здійснює відпуск теплової енергії після представлення Споживачем акту технічної готовності об'єкту систем теплопостачання, підписаного представником Підприємства (визначеного наказом директора). Акт подається щорічно до 15 вересня (додаток № 2).

Згідно пункту 3.2.1. Договору Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Відповідно до пункту 5.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Згідно із додатком до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11.10.2011р. №177 "Про тарифи на послуги теплопостачання" місячна вартість опалення 1 м 2 опалювальної площі в опалювальний період для інших споживачів (не бюджетних установ) становить 24,41 грн. (а.с.14-15).

У відповідності до пункту 5.3. Договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться на підставі рахунків, які направляються Споживачеві.

Відповідно до пункту 5.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п.8.1 Договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання.

У відповідності до п.8.3. припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку сплати за спожиту теплову енергію в повному обсязі.

Як вбачається з п.8.4. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4 договору).

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

На виконання умов Договору Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" здійснило ТзОВ "ІЗОЛ" відпуск теплової енергії. Споживач не виконав належним чином зобов'язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в період з 01.02.2013 р. по 24.05.2013 р. в розмірі 11 477 грн. 26 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.9).

На момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 11 477 грн. 26 коп. В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем вказаної заборгованості.

Відповідно до пункту 6.3.3. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує пеню в розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, позивачем на підставі пункту 6.3.3. Договору на суму боргу в періоди з 11.03.2013 р. по 11.04.2013 р., з 11.04.2013 р. по 11.05.2013 р., з 11.05.2013 р. по 24.05.2013 р. нараховано пеню в розмірі 230 грн. 75 коп. (розрахунок а.с. 18). Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивачем на суму боргу за періоди з 11.03.2013 р. по 11.04.2013 р., з 11.04.2013 р. по 11.05.2013 р., з 11.05.2013 р. по 24.05.2013 р. нараховано 3% річних в розмірі 46 грн. 15 коп. (розрахунок а.с.19). Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 23 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 р. № 1198 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед КП "Теплотранссервіс" підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме Договором на відпуск теплової енергії №1227 від 16 березня 2012 року (а.с.10-12), розрахунком заборгованості (а.с.9).

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання послуг теплопостачання.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача - КП "Теплотранссервіс", суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.02.2013 р. по 24.05.2013 р. в розмірі 11 477 грн. 26 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі - 230 грн. 75 коп., що була розрахована позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення та 46 грн. 15 коп. - 3% річних, нарахованих за аналогічний період.

Пунктами 6.3.3 укладеного між сторонами договору на відпуск теплової енергії визначено, що у разі несвоєчасного проведення розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Врахувавши наведені правові норми та перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 230 грн. 75 коп. - пені, 46 грн. 15 коп. - 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОЛ" заборгованості в сумі 11 754, 16 грн., з яких основного боргу 11 477 грн., пені 230 грн. 75 коп., 3% річних 46 грн. 15 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі - Рівненської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОЛ" про стягнення заборгованості в сумі 11 754 грн. 16 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОЛ" (м.Рівне, пр.Миру, 15, р/р 260001577 в РОД "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 333227 Код ЄДРПОУ 13992747) на користь Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 30841056, р/р 260053018100 в РОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 333368) основний борг в сумі 11 477 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 26 копійок, пеню в розмірі 230 (двісті тридцять) гривень 75 копійок, 3% річних в розмірі 46 (сорок шість) гривень 15 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОЛ" (м.Рівне, пр.Миру, 15, р/р 260001577 в РОД "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 333227 Код ЄДРПОУ 13992747) в доход Державного бюджету України - 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 20.08.2013 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірників:

1 - до справи;

2 - прокурору (33000, м.Рівне, вул.Гарна, 29);

3 - позивачу 3. (м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27) ;

4 - відповідачу (м. Рівне,пр.Миру, 15).