Постанова

від 19.08.2013 по справі 904/2562/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2013 року Справа № 904/2562/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

від позивача : Майтак М.М., довіреність №б/н від 26.03.13, представник;

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2013 року

по справі № 904/2562/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект - Україна", м. Дніпродзержинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 70871,64 грн

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект - Україна" звернулось до господарського суду з позовм до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод" в якому просить стягнути з відповідача суму - 70 871,64 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 70 000 грн., суми 3 % річних у розмірі 661,64 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 210 грн. та судових витрат.

Обґрунтуванням даного позову стало неналежне виконання відповідачем умов договору фінансової допомоги № 1910 від 19.11.12р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.13р. у справі № 904/2562/13 (суддя Петренко І.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект - Україна", суму основного боргу у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 210 (двісті десять) грн. 00 коп., суму 3 % річних у розмірі 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 64 коп. та суми судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

При винесенні оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, відповідачем не було виконано умов договору про надання поворотної фінансової допомоги та не повернуто суми позики в строк до 01.12.12р., а зобов'язання повинні виконуватись належним чином.

Не погодившись з рішенням господарського суду, ТОВ "Дніпропетровський ливарний завод", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачу не надано можливості в повній мірі користуватися своїми процесуальними правами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.13р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 19.08.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 19.10.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект - Україна", м. Дніпродзержинськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод", м. Дніпропетровськ було укладено договір поворотної фінансової допомоги №1910. (а.с. 09-10)

За приписами п. 2.1. Договору, сума позики по даному Договору складає 70 000,00 грн.

19.10.12р. Позивач перерахував позику на розрахунковий рахунок відповідача, відповідно до п.3.1., п.3.2., п.3.3. договору, що підтверджується платіжним дорученням №845. (а.с. 11)

Проте, відповідач зобов'язання в частині повернення 70 000,00 грн. не виконав, позику не повернув.

За змістом п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено в ст. 625 ЦК України.

Так, матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не надано можливості у повній мірі скористуватися своїми процесуальними права є безпідставними. Оскільки, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод" не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча товариство належним чином повідомлялося про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України. До того ж, чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання скаржника було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обгрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2013. у справі № 904/2562/13- залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод" - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М.Науменко