Постанова

від 21.08.2013 по справі 825/2895/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2895/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 25.07.2013 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів в Чернігівській області і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС від 11.12.2012 р. № 0009211720 в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на суму 180327,76 грн., у тому числі 148662,21 грн. - за основним платежем та 31665,55 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); визнати протиправними податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 11.12.2012 р. № 0009221720 та від 28.05.2013 р. № 0002771720 у повному обсязі; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 2294,00 грн. судового збору, сплаченого за подання позову до суду. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно зроблено висновки про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат на підставі актів перевірки інших податкових органів відносно контрагентів позивача ПП «Ікспіріенс», ПП «Крузо», ТОВ «Рокко», якими не підтверджено реальності здійснення господарських відносин цих суб'єктів господарювання з ФОП ОСОБА_1 Однак, позивач зазначає, що всі правочини, вчинені між ним та ПП «Ікспіріенс», ПП «Крузо», ТОВ «Рокко» оформлені належними первинними документами, форма та зміст яких відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема наявні податкові накладні, які відповідно до вимог Податкового кодексу є єдиним можливим документом, що дає право на формування податкового кредиту. Отримане від постачальників обладнання для надання рекламних послуг було використано позивачем у власній господарській діяльності та надано в оренду ТОВ «Рекламна агенція «Голд Ф'юче». Від здачі обладнання в оренду ФОП ОСОБА_1 отримував дохід у вигляді орендної плати. Акти перевірки контрагентів позивача не можуть слугувати підставою для висновку про безтоварність операцій з позивачем, оскільки ці акти перевірки не є актами зустрічних звірок в розумінні Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232, оскільки вони проведені раніше, аніж перевірка позивача крім того, податковим законодавством передбачена персональна відповідальність за порушення його вимог, тому позивач не може нести відповідальності за дії третіх осіб, що призвели до порушень. Позивач наполягає, на тому що товар був реально поставлений йому, а тому висновки ДПІ в м. Чернігові про заниження позивачем бази оподаткування податком на доходи від підприємницької діяльності та податком на додану вартість є безпідставними. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача вимоги не визнали, просили суд в їх задоволенні відмовити, пояснили, що під час проведення перевірки ПП «Ікспіріенс», ПП «Крузо», ТОВ «Рокко» не було підтверджено реальності здійснення господарських відносин між позивачем та цими суб'єктами господарювання. Зазначене свідчить про відсутність реальних господарських операцій між сторонами, та договори між контрагентами не були спрямовані на настання реальних правових наслідків. Підставою для формування суб'єктом господарювання валових витрат та включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є здійснення реальних господарських операцій. Крім того, позивачем витрати по взаємовідносинам з цими суб'єктами господарювання було включено до валових витрат у день оплати, однак відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України такі витрати включаються до складу валових витрат протягом того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації товарів та надання послуг, в зв'язку з чим понесені витрати. Також, позивачем до складу витрат за 2011 рік та за 2010 відсутність віднесено витрати разом із сумою ПДВ, сплаченого в ціні товару. Наведене свідчить про безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту та про правомірність податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Чернігові.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає. що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ДПІ в м. Чернігові було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. За підсумками перевірки складено акт від 09.11.2012 р. № 2356/17/НОМЕР_4.

Перевіркою встановлено порушення:

1) ст. 13,14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92, а саме : встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 валового доходу за 1 квартал 2010 року на 14478,68 грн.

2) п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно віднесено до складу валових витрат суми придбання товарів (робіт, послуг) у ПП „Ікспіріенс", ПП „Крузо" та ТОВ „Рокко" на загальну суму 904500,00 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження валових витрат, пов`язаних із господарською діяльністю, оскільки видаткові, податкові накладні виписані ПП „Ікспіріенс", ПП „Крузо" та ТОВ „Рокко" не мають статусу юридично значимих;

3) ст. 13,14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92 та ст. 177 Податкового кодексу України, а саме : ФОП ОСОБА_1 занижено оподатковуваний дохід за 2010 рік на 147266,66 грн., за 2011 рік на 758666,67 грн.

4) пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість") в результаті чого занижено податок на додану вартість всього, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 171583 грн., в т.ч. за 2010 рік у сумі 28733 грн. та за 2011 рік у сумі 142850 грн., в результаті формування податкового кредиту з підприємствами, з якими не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийняла податкові повідомлення - рішення :

№ 0009211720від 11.12.2012 р., яким було збільшено суму грошового зобов`язання ФОП ОСОБА_1 за платежем : податок на доходи фізичних осіб на суму 180574,02 грн., у тому числі 148877,21 грн. - за основним платежем та 31696,81 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0009221720 від 11.12.2012 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем : податок на додану вартість на загальну суму 228501,00 грн., у тому числі 171583,00 грн. - за основним платежем та 56918,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивачем було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби у Чернігівській області, рішенням останньої від 07.03.2013 р. № 98/г/10-215 оскаржувані податкові повідомлення рішення залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

ФОП ОСОБА_1 було подано повторну скаргу до Державної податкової служби України. Міністерством доходів і зборів України рішенням № 4539/7/99-99-10-01-03-1 21.05.2013 р., яким оскаржене податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернігові від 11.12.2012 р. № 0009221720 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість - скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2,00 грн., а скаргу ФОП ОСОБА_1 в цій частині - задоволено. В іншій частині оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а подану скаргу без задоволення.

На підставі рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги ДПІ у м. Чернігові ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.05.2013 р. № 0002771720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем : податок на додану вартість на загальну суму 228499,00 грн., у тому числі 171583,00 грн. - за основним платежем та 56916,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 19.11.2002 року, на податковому обліку в ДПІ в м. Чернігові перебуває з 03.12.2002 року. Зареєстрований в якості платника ПДВ з 23.12.2002 року.

В ході проведеної перевірки ДПІ в м. Чернігові було встановлено, що 01.11.2010 р. між ПП „Ікспіріенс", як постачальником, та ФОП ОСОБА_1, як покупцем, було укладено договір поставки № Гриц 1 (а.с. 102-104 Т.1). Відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати покупцю у власність обладнання для розміщення реклами в асортиментів (далі) товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму, що вказується в рахунках - фактурах на даний товар.

На виконання цього договору ПП „Ікспіріенс" передало позивачу металеві конструкції та бек-лайт на підставі видаткових накладних : від 30.11.2010 р. № 022, від 30.11.2010 р. № 023, від 28.12.2010 р. № 120, від 31.01.2011 р. № 119, від 31.01.2011 р. № 120, від 28.02.2011 р. № 88. Оплата поставленого товару здійснювалась на підставі рахунків фактур № 0411-1 від 04.11.2010 року, 0112-1 від 01.12.2010 року, № 0601-1 від 06.01.2011 року, № 0202-1 від 02.02.2011 року.

Разом з переліченими накладними позивач отримав обладнання для розміщення реклами загальною вартістю 179416,67 грн., крім того ПДВ-20% : 35883,33 грн., всього з ПДВ : 215300,00 грн. В 2010 р. ним було отримано обладнання загальною вартістю 146666,67 грн., крім того ПДВ-20% : 29333,33 грн., всього з ПДВ : 176000,00 грн., в 2011 р. - загальною вартістю 32750,01 грн., крім того ПДВ-20% : 6549,99 грн., всього з ПДВ : 39300,00 грн.

На всю суму податкових зобов'язань з ПДВ ПП „Ікспіріенс" було виписано позивачу податкові накладні від 30.11.2010 р. № 022, від 30.11.2010 р. № 023, від 14.12.2010 р. № 117, від 20.12.2010 р. № 118, від 20.12.2010 р. № 119, від 28.12.2010 р. № 120, від 31.01.2011 р. № 119, від 31.01.2011 р. № 120, від 28.02.2011 р. № 88.

Оплата поставленого товару була здійснена ФОП ОСОБА_1 згідно платіжних доручень від 30.11.2010 р. № 288 на суму 34000,00 грн., від 30.11.2010 р. № 289 на суму 34000,00 грн., від 14.12.2010 р. № 290 на суму 25000,00 грн., від 20.12.2010 р. № 293 на суму 35000,00 грн., від 20.12.2010 р. № 294 на суму 38000,00 грн., від 28.12.2010 р. № 295 на суму 10000,00 грн., від 01.02.2011 р. № 298 на суму 15500,00 грн., від 01.02.2011 р. № 299 на суму 20000,00 грн., від 01.03.2011 р. № 303 на суму 3800,00 грн. (Перелічені вище копії документів а.с. 105-132 Т.1).

Також перевіркою встановлено, що між позивачем, як покупцем та ПП „Крузо", як продавцем, було укладено договір № СПД-010 від 01.03.2011 р. (додаткова угода № 1 від 30.03.2011 року) (а.с. 133-134 Т.1), відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність товар у відповідності із замовленням на поставку товару, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Найменування товару визначається згідно рахунків-фактур, сформованих на підставі заказу покупця.

Продавцем на виконання умов договору було поставлено товару та виставлено рахунки-фактури № 01033 від 01.03.2011 року, № 01041 від 01.04.2011 року, № 01042 від 01.06.2011 року, № 01071 від 01.07.2011 року, № 01081 від 01.08.2011 року, № 01095 від 01.09.2011 року, № 03106 від 03.10.2011 року, № 05101 від 05.10.2011 року.

На виконання даного договору ПП „Крузо" передало позивачу металеві конструкції на підставі видаткових накладних від 31.03.2011 р. № 19, від 29.04.2011 р. № 79, від 29.04.2011 р. № 80, від 29.04.2011 р. № 82, від 29.04.2011 р. № 83, від 29.04.2011 р. № 85, від 29.04.2011 р. № 86, від 29.04.2011 р. № 87, від 29.04.2011 р. № 88, від 30.06.2011 р. № 3, від 30.06.2011 р. № 34, від 30.06.2011 р. № 35, від 30.06.2011 р. № 43, від 30.06.2011 р. № 44, від 29.07.2011 р. № 28, від 29.07.2011 р. № 46, від 29.07.2011 р. № 47, від 29.07.2011 р. № 48, від 29.07.2011 р. № 50, від 29.07.2011 р. № 51, від 31.08.2011 р. № 3, від 31.08.2011 р. № 5, від 31.08.2011 р. № 23, від 30.09.2011 р. № 44, від 18.10.2011 р. № 37, від 18.10.2011 р. № 38, від 18.10.2011 р. № 42, від 18.10.2011 р. № 46, від 18.10.2011 р. № 47, від 18.10.2011 р. № 48.

Разом з переліченими накладними позивач отримав обладнання для розміщення реклами загальною вартістю 464250,03 грн., крім того ПДВ-20% : 92849,97 грн., всього з ПДВ : 557100,00 грн.

Контрагентом позивача було виписано податкові накладні на суму податкових зобов'язань з ПДВ від 28.03.2011 р. № 19, від 01.04.2011 р. № 79, від 01.04.2011 р. № 80, від 14.04.2011 р. № 82, від 14.04.2011 р. № 83, від 21.04.2011 р. № 85, від 21.04.2011 р. № 86, від 28.04.2011 р. № 87, від 28.04.2011 р. № 88, від 01.06.2011 р. № 3, від 21.06.2011 р. № 34, від 21.06.2011 р. № 35, від 25.06.2011 р. № 43, від 25.06.2011 р. № 44, від 19.07.2011 р. № 28, від 26.07.2011 р. № 46, від 26.07.2011 р. № 47, від 26.07.2011 р. № 48, від 29.07.2011 р. № 50, від 29.07.2011 р. № 51, від 01.08.2011 р. № 3, від 02.08.2011 р. № 5, від 31.08.2011 р. № 23, від 19.09.2011 р. № 44, від 05.10.2011 р. № 37, від 05.10.2011 р. № 38, від 18.10.2011 р. № 42, від 18.10.2011 р. № 46, від 18.10.2011 р. № 47, від 18.10.2011 р. № 48.

ФОП ОСОБА_1 було здійснено оплату поставленого товару згідно платіжних доручень платіжних доручень : від 28.03.2011 р. № 309 на суму 13500,00 грн., від 01.04.2011 р. № 311 на суму 3000,00 грн., від 01.04.2011 р. № 312 на суму 5000,00 грн., від 14.04.2011 р. № 314 на суму 18500,00 грн., від 14.04.2011 р. № 313 на суму 15000,00 грн., від 21.04.2011 р. № 316 на суму 17300,00 грн., від 21.04.2011 р. № 315 на суму 16000,00 грн., від 28.04.2011 р. № 320 на суму 30200,00 грн., від 28.04.2011 р. № 319 на суму 33800,00 грн., від 01.06.2011 р. № 323 на суму 18000,00 грн., від 21.06.2011 р. № 328 на суму 5000,00 грн., від 21.06.2011 р. № 327 на суму 30000,00 грн., від 25.06.2011 р. № 330 на суму 30000,00 грн., від 25.06.2011 р. № 331 на суму 30000,00 грн., від 19.07.2011 р. № 334 на суму 17000,00 грн., від 26.07.2011 р. № 337 на суму 24000,00 грн., від 26.07.2011 р. № 336 на суму 18000,00 грн., від 26.07.2011 р. № 335 на суму 17000,00 грн., від 29.07.2011 р. № 340 на суму 5000,00 грн., від 29.07.2011 р. № 339 на суму 25000,00 грн., від 01.08.2011 р. № 342 на суму 20000,00 грн., від 02.08.2011 р. № 341 на суму 20000,00 грн., від 01.09.2011 р. № 345 на суму 3000,00 грн., від 19.09.2011 р. № 347 на суму 4800,00 грн., від 05.10.2011 р. № 352 на суму 22000,00 грн., від 05.10.2011 р. № 351 на суму 23000,00 грн., від 18.10.2011 р. № 353 на суму 20000,00 грн., від 18.10.2011 р. № 358 на суму 7000,00 грн., від 31.10.2011 р. № 357 на суму 31000,00 грн., від 31.10.2011 р. № 356 на суму 35000,00 грн. (Копії перелічених вище документів а.с. 135-232).

ДПІ в м. Чернігові під час проведення перевірки було встановлено, що між ТОВ «Рокко», як виконавцем та ФОП ОСОБА_1, як замовником було укладено договір № 26/11 від 01.11.2011 року (а.с. 1-2 Т.2) на комплексне обслуговування та додаткову угоду № 1 від 29.11.2011 року (а.с. 3 Т.2), відповідно до умов яких замовник доручив виконавцю забезпечення виготовлення і поставки обладнання для розміщення реклами (конструкції металеві в асортименті).

На виконання даного договору ТОВ „Рокко" передало позивачу конструкції металеві несучі та надало послуги з їх монтажу на підставі видаткових накладних від 30.11.2011 р. № 126, від 30.11.2011 р. № 137, від 30.11.2011 р. № 138, від 30.11.2011 р. № 141, від 30.11.2011 р. № 142, від 28.12.2011 р. № 103, від 28.12.2011 р. № 116, від 28.12.2011 р. № 124, від 28.12.2011 р. № 125, від 28.12.2011 р. № 128, від 29.12.2011 р. № 133, від 29.12.2011 р. № 134, від 29.12.2011 р. № 135.

Разом з переліченими накладними позивач отримав обладнання для розміщення реклами та послуги з його монтажу загальною вартістю 260833,34 грн., крім того ПДВ-20% : 52166,66 грн., всього з ПДВ : 313000,00 грн. Накладні перелічені на аркуші 25 акту перевірки.

Оплата поставленого обладнання була здійснена позивачем на підставі рахунків-фактур № 26/11 від 15.11.2011 року, 07/12 від 05.12.2011 року, та відповідно до платіжних доручень від 16.11.2011 р. № 363 на суму 12000,00 грн., від 25.11.2011 р. № 366 на суму 14000,00 грн., від 25.11.2011 р. № 365 на суму 30000,00 грн., від 30.11.2011 р. № 373 на суму 8000,00 грн., від 30.11.2011 р. № 372 на суму 24000,00 грн., від 05.12.2011 р. № 376 на суму 30000,00 грн., від 09.12.2011 р. № 380 на суму 25000,00 грн., від 21.12.2011 р. № 384 на суму 17000,00 грн., від 21.12.2011 р. № 383 на суму 25000,00 грн., від 26.12.2011 р. № 386 на суму 32000,00 грн., від 28.12.2011 р. № 388 на суму 33000,00 грн., від 28.12.2011 р. № 387 на суму 35000,00 грн., від 29.12.2011 р. № 390 на суму 28000,00 грн. (Перелічені документи а.с.4-44 Т.2).

Отримане обладнання для надання рекламних послуг ФОП ОСОБА_1 передав у оренду ТОВ «РА Голд Ф'юче» згідно договору оренди № 3від 03.01.2006 року (а.с. 45-46 Т.2). Строк дії вказаного договору було продовжено до 29.12.2014 року відповідно до додаткових угод № 1, № 2, № 3, № 4 (а.с. 47-51 Т.2). Майно, що орендується було передано ТОВ «РА Голд Ф'юче» відповідно до актів прийому-передачі майна, що орендується від 30.11.2010 р., 28.12.2010 р., 31.01.2011 р., 28.02.2011 р., 31.03.2011 р., 29.04.2011 р., 30.06.2011 р., 29.07.2011 р., 31.08.2011 р., 30.09.2011 р., 18.10.2011 р., 18.10.2011 р., 30.11.2011 р., 28.12.2011 р. Між сторонами договору було складено акт звіряння від 02.08.2013 р. за договором оренди № 3 від 03.01.2006 р. про місцезнаходження майна що передано в оренду ТОВ «РА Голд Ф'юче» за відповідними адресами. Відповідно до рішень Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16.08.2010 р. № 192, від 20.06.2011 р. № 163, від 18.08.2011 р. № 223, від 17.10.2011 р. № 282, від 16.12.2011 р. № 356, 17.12.2012 р. № 348 ТОВ «Рекламна агенція «Голд Ф`юче» надано (продовжено) дозвіл на розміщення зовнішньої реклами за вказаними в акті звіряння адресами.

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ПП „Ікспіріенс", ПП „Крузо" та ТОВ „Рокко".

Відповідно до ч.2,3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», що діяв в 2010році оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно із п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 177.1 - 177.4 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно із п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат і в 2010 році і в 2011 році допускалося за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих за договором поставки товарів у власній господарській діяльності. ДПІ в м. Чернігові не надано суду доказів того, що ФОП ОСОБА_1 не було використано у власній господарській діяльності отримане обладнання для надання рекламних послуг, поставка товару до позивача підтверджена всіма необхідними первинними документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на оплату товарів згідно договорів з ПП „Ікспіріенс", ПП „Крузо" та ТОВ „Рокко" позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України включив до складу валових витрат, тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про завищення витрат та заниження суми податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності є безпідставними, як і подальше донарахування сум цього податку.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв до 01.01.2011 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Підставою для висновків ДПІ в м. Чернігові щодо безтоварності взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ПП „Ікспіріенс", ПП „Крузо" та ТОВ „Рокко" стали:

акт № 5859/372/23-206/31846034 від 21.12.2011 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Крузо» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.06.2011 - 30.11.2011», складений Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області;

довідка № 102/224 від 01.08.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Рокко» (код за ЄДРПОУ 32218976) щодо документального непідтвердження господарських відносин із ТОВ «Антарес конференс груп» (код за ЄДРПОУ 37266982) їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 року, березень 2012 року №102/224/32218976 від 01.08.2012р,» складена ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська;

акт № 329/233-31624326 від 06.04.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Ікспіріенс» питання дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року», складений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська;

акт № 834/233/31624326 від 10.06.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Ікспіріенс» питання дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року», складений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Зазначеними актами не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 і ПП „Ікспіріенс", ПП „Крузо" та ТОВ „Рокко" , їх вид, обсяг, якість та розрахунки, також встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Рокко» з ТОВ «Антарес конференс груп».

Суд вважає, що підстави для таких висновків ДПІ в м. Чернігові відсутні, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, позивачем було оплачено поставлений товар та виконано зобов'язання за договорами ПП „Ікспіріенс", ПП „Крузо" та ТОВ „Рокко", поставку товарів до ФОП ОСОБА_1 підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами.

Контрагенти позивача на момент вчинення правочинів не мали дефектів у власній правосуб'єктності, вони були зареєстровані в якості юридичних осіб та мали статус платників податку на додану вартість, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Ікспіріенс», ПП «Крузо» ,ТОВ „Рокко", копіями довідок з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПП «Ікспіріенс»; ПП «Крузо» ,ТОВ „Рокко" копіями витягів з ЄДР, копіями довідок про взяття на облік платника податків від 09.11.2010 р. № 7448, від 25.02.2011 р. № 125, від 03.10.2011 р. № 8028 та копіями свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.08.2004 р. № 04607983, від 14.02.2002 р. № 04753976, від 12.04.2005 р. № 04026542 (а.с. 233-250 Т.1).

Таким чином, виписані ПП «Ікспіріенс», ПП «Крузо» ,ТОВ „Рокко" податкові накладні не мають недоліків щодо форми та змісту та оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, тобто ФОП ОСОБА_1 було дотримано всі вимоги податкового законодавства та правомірно сформовано податковий кредиту з ПДВ.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ в м. Чернігові при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд приходить до висновку про те, що договори поставки обладнання створили реальні юридичні наслідки для ФОП ОСОБА_1, в судовому засіданні встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів, отриманий товар було надано в оренду третім особам, тобто позивачем було використано товар у власній господарській діяльності, що підтверджує правомірність віднесення сплачених сум до складу витрат, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість» отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд приходить до висновку, що ДПІ в м. Чернігові неправомірно донарахувала ФОП ОСОБА_1 податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009211720 від 11.12.2012 р. в частині та про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0009221720 від 11.12.2012 р. та № 0002771720 від 28.05.2013 р, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби № 0009211720 від 11.12.2012 р. в частині збільшення Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на суму 180327,76 грн., у тому числі 148662,21 грн. - за основним платежем та 31665,55 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби № 0009221720 від 11.12.2012 р. та № 0002771720 від 28.05.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України 2294 грн. 00 коп. судових витрат на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кашпур