Рішення

від 16.08.2013 по справі 914/2116/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2013 р. Справа № 914/2116/13

за позовом: Приватного підприємства "Натбуд", м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача: Дрогобицька міська рада, м. Дрогобич, Львівська область

про: визнання права власності на нежитлову будівлю

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача: Шимчишин І.С. - юрисконсульт (довіреність б/н від 17.06.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось, клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні 16.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством "Натбуд", м. Дрогобич, Львівська область до Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область про визнання права власності на нежитлову будівлю.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 18.06.2013 року. Ухвалою суду від 18.06.2013 року розгляд справи відкладено до 23.07.2013 року. У зв'язку з поданим представником позивача про продовження строку розгляду спору та повторною неявкою представника відповідача ухвалою суду розгляд справи відкладено до 16.08.2013 року.

Представник позивача в судове засідання 16.08.2013 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, просив його задоволити з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи. Крім того, через канцелярію суду подав клопотання за вх. № 33304/13 від 15.08.2013 року, в якому просить суд сплачений судовий збір залишити за позивачем і не заявляє вимоги про стягнення його з відповідача.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 01.08.2013 року, ухвали суду від 18.06.2013 року та ухвали суду від 23.07.2013 року не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника через участь останнього в іншому судовому засіданні, проте до вказаного клопотання не додано довіреності повноважного представника відповідача, який подав вказане клопотання, про що складено акт № 227 на підставі інструкції з діловодства в господарських судах України.

Враховуючи те, що позивач надав достатню кількість матеріалів для розгляду спору по суті, а відповідач відзиву на позов не подав, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами.

Слід також зазначити, що у відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Відтак, з врахуванням продовження строку розгляду спору за клопотанням позивача, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між приватним підприємством «Натбуд» та Управлінням комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради 12 серпня 2011 року, укладено договір оренди, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв цілісний майновий комплекс КП «Міський парк культури та відпочинку», що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Лепкого, 2. Склад і вартість об'єкту оренди нежитлових приміщень: приміщення під літ. Б-1 - будівля адмінбудинку площею 141,3 м кв., В-1 - будівля ігрового павільйону площею 66,3 м кв., Е-1 - будівля літнього кафе площею 25,0 м кв., Г-1 - будівля тиру площею 54,9 м кв., Є-1 - танцювальний майданчик площею 32,7 м кв., Ж-1 - будівля кіоску площею 19,8 м кв. Вартість об'єктів оренди, відповідно до висновку про вартість майна проведеного приватним підприємством «Т.Е.Д.» станом на 30.06.2011р. становить 132098,00 грн.

Згідно з вимогами п. 1.2 Договору, - цільове призначення - міський парк культури та відпочинку. Термін дії Договору, відповідно до п. 2.1, з 12.08.2011р. по 01.07.2014р.

Як стверджує позивач, в подальшому, на підставі вищезгаданого договору, ним встановлено нежитлову будівлю позначену в технічному паспорті під літ.Л-1 та будівлю під літ. М-1. По факту встановлення об'єктів позивачем замовлено в Комунальному підприємстві Львівської Обласної ради Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки проведення технічної інвентаризації. За результатами замовлення виготовлено технічні паспорти, згідно з яких площа об'єкта нежитлової будівлі під літ. М-1 складає 352,3 м кв. та площа нежитлової будівлі під літ. Л-1 складає 236,4 м кв.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач покликається на те, що відповідно до ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів місцевого самоврядування прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Згідно з вимогами п. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно тощо. Відповідно до положень ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад належать розпорядження землями територіальних громад. Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється па підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог п.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Відповідно до вимог ст.116 Земельного кодексу України, - підставами для набуття права на землю є рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Згідно з вимогами ч.1 ст.124 цього ж Кодексу, передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договорів оренди земельних ділянок.

При розгляді та вирішенні даної справи, суд виходив з того, що відповідно до вимог ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до вимог ст.16 Цивільного кодексу України, може бути визнання права. Право власності, згідно із вимогами ст.ст.316-319 Цивільного кодексу України, - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місцезнаходження власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Якщо об'єктом власності є об'єкт нерухомого майна, то таке право у відповідності до вимог ст.ст.3,4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (з наступними змінами та доповненнями), а також правочини щодо нього підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону. При цьому, право власності та інші речові права на нерухоме майно набуті, згідно із діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення. Оскільки державна реєстрація права власності на об'єкти нежитлових будівель під літ. М-1 та під літ.Л-1, що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Лепкого, 2 не здійснювалась, позивачу необхідно, відповідно до п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445 (який був чинний на момент спірних правовідносин), - оформити право власності на таке нерухоме майно.

Відповідно до положень ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили (пп.5 п.1 статті 19).

Згідно з вимогами пп.10 п.27 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (чинний на момент прийняття судом даного рішення), затвердженого постановою КМ України від 22.06.2011р. № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як передбачено вимогами ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельні ділянці, яка не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно з вимогами п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Відповідно до вимог п.2 ст.331 цього ж Кодексу, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно із вимогами ст.321 Цивільного кодексу України,- право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

До матеріалів справи позивачем долучено Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкту Як свідчить даний звіт, роботи з технічного обстеження нежитлових будівель під літ. Л-1 та під літ. М-1 по вул. Б. Лепкого, 2 у м. Дрогобич проведено з метою визначення їх фактичного технічного стану та надання у разі необхідності рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (дефектів, пошкоджень) для подальшої безпечної експлуатації. По результатах технічного обстеження (п.4 звіту) відзначено, що оглянуто основні несучі та огороджувальні конструкції об'єкта (фундамент, стіни, перегородки, дерев'яні та з/б перекриття, сходи, тинькування та фарбування стін), а також мережі (електропостачання, водопостачання, вентиляція, каналізація) та встановлено їх готовність до експлуатації. Недоліки та дефекти відсутні. Загальний стан обстежених конструкцій та мереж задовільний (за станом найгіршого елемента) і вони не потребують проведення ремонту чи посилення.

Відповідно до п.4.2 договору оренди, сторонами погоджено, що орендодавець (відповідач) зобов'язаний відповідно до чинного законодавства погоджувати орендарю (позивачу) проведення перебудови, прибудови та перепланування об'єкта оренди. Виходячи з даної норми, беручи до уваги, що встановлені об'єкти, згідно звіту, безпечні для експлуатації, погодження проведення перебудови, прибудови та перепланування є обов'язком орендодавця. В свою чергу, відповідно до приписів п.4.3.5, 4.3.9, 4.3.10 орендар (позивач) зобов'язаний належним чином експлуатувати, проводити капітальний ремонт, перебудови, прибудови та перепланування об'єкта оренди, що і було зроблено з сторони позивача. При цьому, позивач посилається на те, що відповідно до вимог п. 4.3.19 договору, на орендаря покладено додаткові вимоги такі як забезпечення благоустрою, освітлення, роботи з пішохідними роботами, встановлення дитячого майданчика та інше з метою забезпечення функціонування об'єкта оренди як міського парку культури та відпочинку.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається і на те, що відповідно до вимог п.4.4.2 договору, - орендар (позивач) має право оформити за собою право власності на об'єкти збудовані за кошти орендаря.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.4-3 ГПК України). Відповідно до вимог ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обгрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

З врахуванням клопотання позивача про збільшення позовних вимог від 18.06.2013 року, судові витрати слід покласти на позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 316, 321, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. 124 Земельного кодексу України, суд -

Вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити повністю;

2. Визнати за Приватним підприємством «Натбуд» (м.Дрогобич вул.Б.Лепкого, 2 ЄДРПО 34573044) право власності на нежитлову будівлю під літ. М-1 площею 352,3 м. кв. та нежитлову будівлю під літ. Л-1 площею 236,4 м кв., що знаходяться за адресою м. Дрогобич вул. Б. Лепкого, 2.

3. Судові витрати покласти на позивача.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.08.2013 року.

Суддя Деркач Ю.Б.