Постанова

від 20.08.2013 по справі 810/3221/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року 810/3221/13-а

Київський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іванківському районі Київської області доІванківської районної спілки споживчих товариств провизнання протиправним та скасування рішень, стягнення коштів, в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іванківському районі Київської області з позовом до Іванківської районної спілки споживчих товариств про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 275786,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, який перебуває в стадії припинення без правонаступництва, не сплачує визначену Фондом суму капіталізованих платежів у розмірі 275786,18 грн. у рахунок щомісячних страхових виплат майбутніх періодів громадянину ОСОБА_1, чим грубо порушує інтереси держави у сфері соціального захисту, охорони життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

У судове засідання сторони не з'явились. Водночас, у матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження. Відповідач заперечень чи відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Іванківська районна спілка споживчих товариств є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Іванківської районної державної адміністрації.

29 березня 2013 року постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у в Іванківському районі № 1011/3/3/19, у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 стійкої втрати професійної працездатності, призначено останньому щомісячну страхову виплату у розмірі 849,17 грн.

В силу положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вказані страхові виплати відшкодовуються потерпілим особам роботодавцями.

Як убачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач (підприємство на якому працював ОСОБА_1) перебуває в стадії припинення юридичної особи за рішенням засновників.

У зв'язку з наявністю інформації про припинення юридичної особи відповідача, позивачем складено розрахунок, відповідно до якого відповідач повинен перерахувати на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іванківському районі капіталізовані платежі у розмірі 275786,18 грн. для здійснення майбутніх щомісячних страхових виплат ОСОБА_1

08 квітня 2013 року позивач надіслав на адресу відповідача розрахунок потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим на виробництві та лист із вимогою перерахувати на рахунок відділення капіталізовані платежі у сумі розмірі 285058,41 грн.

Відповідач капіталізовані платежі у добровільному порядку не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон України № 1105-XIV.)

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

У силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону України № 1105-XIV, роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону, Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Відповідно до статті 46 Закону України № 1105-XIV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наведене свідчить, що законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (тобто, не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації платоспроможної юридичної особи, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону, а саме порядок, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю» (далі - Порядок).

Пунктом 5-1 Порядку передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Відповідно до пункту 1 Порядку, капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Порядком також передбачено, що до суми платежів, які підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

Судом встановлено, що розрахунок потреби в капіталізації коштів здійснено відповідачем шляхом множення розміру щомісячної виплати на середню очікувану тривалість виплат.

Станом на момент подання позову до суду (розрахунок від 17.06.2013 (а.с.6) розмір капіталізованих коштів, які повинен сплатити відповідач, складає 275786,18 грн.

У той же час, як убачається з матеріалів справи, добровільно відповідачем зазначена сума коштів не сплачена.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Іванківської районної спілки споживчих товариств (адреса реєстрації: 07200, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул. І.Проскури 11; код ЄДРПОУ: 01754572) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іванківському районі Київської області капіталізовані платежі у розмірі 275786 (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 18 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.