Ухвала

від 15.08.2013 по справі 801/2419/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2419/13-а

15.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 22.04.13 у справі № 801/2419/13-а

за позовом Приватного підприємства "Сфера" (вул. Кім, 18,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сфера» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0002822204 від 20.02.2013 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з ПДВ на загальну суму 36416,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.04.13 у справі № 801/2419/13-а позовні вимоги Приватного підприємства "Сфера" - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0002822204 від 20.02.2013 року.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.02.2013 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було складено акт № 624/22-1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Сфера» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ БВП «Строитель-плюс», ЄДРПОУ 31263808 та іншими за період з 01.10.2009р. по 30.09. 2012р.

Згідно з висновком вказаного акту ПП «Сфера» порушено п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п 7.4.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по факту взаємовідносин з ТОВ «БВП «Строитель плюс» всього у сумі 29133,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010р. у сумі 2408,00 грн., за 2 квартал 2010р. у сумі 11108,00 грн., за 3 квартал 2010р. у сумі 15617,00 грн.

На підставі акту перевірки від 07.02.2013 року № 624/22-1 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002822204 від 20.02.2013 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з ПДВ на загальну суму 36416,25 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки № 624/22-1 від 07.02.2013 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам та Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

За період, що перевірявся спірні правовідносини щодо ПДВ регулювалися Законом України "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168).

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону №168 податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону було вказано , що не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з акту перевірки, завищення податкового кредиту позивача відбулося при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «БВП «Строитель плюс» за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. Податковий кредит по операціям з ТОВ «БВП «Строитель плюс» був сформований позивачем з 1-го кварталу 2010р. по 3-й квартал 2010 р.

Колегією суддів встановлено, що формування податкового кредиту здійснювалося на підставі виконаних та прийнятих підрядних робіт де ТОВ «БВП «Строитель плюс» було субпідрядником та надавало послуги з поставки та монтажу конденсаторних установок, а ПП «Сфера» виконувало послуги по установці та виконувало пусконалагоджувальні роботи конденсаторних установок.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач мав низку господарських договорів, зокрема, з замовником ТОВ «Агроспецснаб» був укладений договір підряду № 01, згідно якого ПП «Сфера» зобов'язане було виконати проектування, монтаж, налагодження конденсаторної установки по об'єкту «КТП»; між ПП «Сфера» та ТОВ «Декоста» був укладений договір підряду № 2, згідно якого Позивач зобов'язаний був виконати реконструкцію двох конденсаторних установок, та пусконалагоджувальні роботи по об'єкту «Щітова»; між ПП «Сфера» та КП «Молодіжне-1» був укладений договір підряду № 5, згідно якого Позивач зобов'язаний був виконати проектування, монтаж, налагодження конденсаторної установки по об'єкту «Щитова»; також за договорами позивача з Фірмою «ВКО «Крим» був укладений договір підряду № 3, згідно якого позивач зобов'язаний був виконати постачання, монтаж, налагодження автоматичної конденсаторної установки по об'єкту «Ексковатор».

Договори із ЗАО «Санаторій Київ» про капітальний ремонт конденсаторної установки по об'єкту «ТП»; із ВАТ «Сімферопольський КХП» про капітальний ремонт конденсаторної установки по об'єкту «КХП Елеватор»; із Управлінням кооперативної торгівлі та ринків КПС/севастопольський горкоопринкторг про виконання монтажу, пусконаладку конденсаторних установок по об'єкту «Лінії Р-2, Р-5»; 02.09.2010р. між ПП «Сфера» та Підприємством «Кримфрукт» був укладений договір підряду про постачання, монтаж, пусконаладку конденсаторних установок по об'єкту «Щитова».

02.09.2010р. між ПП «Сфера» та Підприємством «Кримфрукт» був укладений договір підряду № 13, згідно якого позивач зобов'язаний був виконати постачання, монтаж, пусконаладку конденсаторних установок по об'єкту «Щитова».

14.09.2010г. між ПП «Сфера» та Філія ТОО «Корпорація «Казахмис»-пансіонат «Лучезарний» був укладений договір підряду № 14, згідно якого позивач зобов'язаний був виконати капітальний ремонт конденсаторної установки по об'єкту «ТП № 315».

Субпідрядником у вказаних вище договорах було ТОВ «БВП «Строитель плюс».

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що договори між позивачем та зазначеними контрагентами виконані, господарські операції за вказаними договорами мали реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами - актами приймання-передачі виконаних робіт, виписками по банківським рахункам позивача, оборотно-сальдовими відомостями, виписками з журналів ордерів, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

Сформований податковий кредит пов'язаний з веденням позивачем господарської діяльності - понесені витрати спрямовані на виконання господарських операцій за договорами з замовниками, використані позивачем в оподаткованих операціях (передані замовникам), та отриманий дохід, а вчинені господарські операції призвели до зміни в структурі активів та зобов'язань платника податків - позивача по справі, таким чином позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Отже, податкові накладні, які ПП «Сфера» включило до складу податкового кредиту оформлені відповідно до вимог пп. 7.2.1 ст. 7 Закону №168 і надійшли до підприємства, що підтверджується відповідними записами у книзі реєстрації отриманих податкових накладних, законодавство про ПДВ не встановлювало обмежень та не забороняє включати до податкового кредиту суми податку по податкових накладних, отриманих із запізненням .

Податкові накладні оформлені відповідно до вимог діючого законодавства є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими і підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Таким чином, отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. І згідно з положеннями п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права в підприємства на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

З аналізу вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що право на податковий кредит виникає у платника податку лише після отримання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ , яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Закон України "Про податок на додану вартість" та інші не ставлять право платника податку на податковий кредит залежно від встановлення факту формування та сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді.

Оскільки ПП «Сфера» отримало від контрагента всі первинні документи по поставці товару, і дані документи оформлені належним чином, то у нього як у платника податків виникло право на податковий кредит, оскільки воно підтверджується відповідними податковими накладними, і ним виконані вимоги п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо його формування.

Таким чином, ПП «Сфера» обґрунтовано була віднесена на податковий кредит сума податку на додану вартість у розмірі 29133,00 грн. у перевіряємий період, і відповідно саме ця сума була включена в декларацію з податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні документи позивача мають всі необхідні реквізити.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, за актом перевірки від 07.02.2013р. № 624/22-1 про завищення податкового кредиту на суму 29133 грн. у перевірений період, як порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п 7.4.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не знайшли свого підтвердження ні в суді першої інстанції ні при апеляційному розгляді.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.04.13 у справі № 801/2419/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна