Ухвала

від 15.08.2013 по справі 801/4917/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/4917/13-а

15.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 20.06.13 у справі № 801/4917/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК-ТАН" (вул. Леніна, 1/29, офіс 404, 405,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОК-ТАН" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2013 року №0002962208, №0002972208.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.13 у справі № 801/4917/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК-ТАН" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0002972208 та №0002962208 від 25.04.2013 року.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС з 12.07.2012 року по 18.07.2012 року проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ОК-ТАН" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Кеол-Крим» , підприємством «Агроприбор» (ЄДРПОУ 20681769), ТОВ «Металлайн-Д» , ТОВ «Луна 09» за період з 01.01.2010 року по 31.07.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 27.07.2012 року №4188/22-8/33131378.

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення

- пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України та п.5.1 ст.5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого донараховано податку на прибуток на загальну суму 1877921 грн., у тому числі півріччя 2010 року у сумі 10712 грн., 3 квартали 2010 року у сумі 560335 грн., 2010 рік у сумі 1089631 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 434349 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 353941 грн.

- пп.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.3, п. 198.5 п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ, що підлягає сплаті на загальну суму 1592798 грн., у тому числі червень 2010 року у сумі 2348 грн., липень 2010 року у сумі 130125 грн., серпень 2010 року у сумі 139302 грн., вересень 2010 року у сумі 106233 грн., жовтень 2010 року у сумі 126661 грн., листопад 2010 року у сумі 147509 грн., грудень 2010 року у сумі 146827 грн., січень 2011 троку у сумі 152601 грн., лютий 2011 року у сумі 45481 грн., березень 2011 року у сумі 222096 грн., квітень 2011 року у сумі 109335 грн., травень 2011 року у сумі 80403 грн., червень 2011 року у сумі 118036 грн., липень 2011 року у сумі 65841 грн.

На підставі виявлених порушень ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення рішення:

- №0002972208 від 25.04.2013 року, яким ТОВ "ОК-ТАН" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1592798,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 232672,75грн.

- №0002962208 від 25.04.2013 року, яким ТОВ "ОК-ТАН" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 1877921,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 272408,75грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.02.2013 року у справі №9157/12/0170/4 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК-ТАН" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування наказу, адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби по оформленню результатів документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК-ТАН" актом перевірки №4188/22-2/33131378 від 27.07.2012 року.

Судове рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2013 року у справі №9157/12/0170/4 набрало законної сили 26.02.2013 року, обставини, встановлені цим судовим рішенням, не потребують доказування при розгляді даної справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм податкового законодавства, в зв'язку з чим, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Суд першої інстанції вірно послався та проаналізував приписи ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та встановив, що позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму бухгалтерському та податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Колегія суддів зазначає, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій по придбанню бензину та дизельного пального з ТОВ "Кеол-Крим", ТОВ "Луна 09", зокрема: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, реєстр платежів, які належним чином засвідчені та залучені до матеріалів справи.

Право позивача на отримання податкового кредиту по вказаним господарським операціям підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, складеними зазначеними вище контрагентами.

Таким чином, використання у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК-ТАН" товарів (робіт, послуг), які отримані від ТОВ "Кеол-Крим", ТОВ "Луна 09" підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XV, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. під №168/704, які відповідають вимогам первинного документа, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334 (далі Закон №334), чинного у період певних відносин, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Аналогічні положення містять приписи пп138.2, 138.8 ст.138, п.139.1.9 ст.139 ПК України.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами було встановлено також нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону № 168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення встановлені розділу V Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2011 року, зокрема, приписи ст.198. 2, 198.6 ст.198 цього Кодексу.

Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Всі податкові накладні, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначеної господарської операції, наявні в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суми вартості товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ "Кеол-Крим" та ТОВ "Луна 09" включені позивачем до складу валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Відповідачем не надано суду першої інстанції доказів, що сторони при оформленні документів мали умисел направлений на несплату податків.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В той же час, відповідачем не доведено нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Кеол-Крим" та ТОВ "Луна 09", зокрема - умисне укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; не використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача товару, який був придбаний у зазначених контрагентів. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.71 КАС України, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Зазначені обставини вірно встановив суд першої інстанції та дав правильну правову оцінку.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав у податкового органу для застосування штрафних санкцій, оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.13 у справі № 801/4917/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна