Постанова

від 29.07.2013 по справі 802/2716/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 р. м. Вінниця

Справа № 802/2716/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Чабан Вікторії Вікторівни,

представника позивача: Томенка Р.В.,

представників відповідача: Радзіковської І.Т., Герасименка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НБК" до Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "НБК" ( далі - позивач, ТОВ "НБК" ) з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби ( далі - відповідач, Вінницька ОДПІ ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "НБК" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Мармур ЛТД" за період з березня 2012 року по червень 2012 року, результати якої знайшли своє відображення в акті № 1731/2201/32603883 від 16.05.2013 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення ТОВ "НБК" суми податкового кредиту по операціях з придбання послуг в ТОВ « Компанія Мармур ЛТД » на суму 53 443,00 грн. за період з березня 2012 року по червень 2012 року, та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "НБК" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за період з березня 2012 року по червень 2012 року на 53443,00 грн. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002542202 від 03.06.2013 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 80165,00 грн., з них, за основним платежем - 53443,00 грн., за штрафними санкціями - 26722,00 грн. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його протиправним та просить скасувати, оскільки воно є незаконним, безпідставним та необґрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача заперечували щодо задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що перевірка проводилась згідно вимог податкового законодавства, а податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі виявлених порушень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "НБК" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 29.07.2003р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 462-р від 29.07.2003 року, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 31.07.2003 року за № 47/2, станом на дату проведення перевірки перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ та є платником, зокрема, податку на додану вартість. Основним видом його економічної діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель.

В період з 30.04.2013 року по 08.05.2013 року Вінницькою ОДПІ, відповідно до наказу від 30.04.2013 року № 1571, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "НБК" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Мармур ЛТД" за період з березня 2012 року по червень 2012 року включно.

Результати перевірки оформлено актом від 16.05.2013 року № 1731/2201/32603883 (а.с. 12 - 25 ).

Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем:

1) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення ТОВ "НБК" суми податкового кредиту в сумі 53 443,00 грн. за період з березня 2012 року по червень 2012 року, з них: за березень 2012 року в сумі 2576,55 грн., за квітень 2012 року в самі 14535,84 грн., за травень 2012 року в сумі 3406,27 грн., за червень 2012 року в сумі 3292,46 грн.;

2) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "НБК" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за період з березня 2012 року по червень 2012 року на 53 443,00 грн., з них: за березень 2012 року в сумі 2312,00 грн., за квітень 2012 року в самі 14801,00 грн., за травень 2012 року в сумі 1733,00 грн., за червень 2012 року в сумі 34597,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ "НБК" звернулось із письмовими запереченнями за вих. № 23/05 від 23.05.2013 року до Вінницької ОДПІ ( т.1 а.с. 26 - 27 ), розглянувши які, остання висновки, що викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки від 16.05.2013 року № 1731/2201/32603883 щодо встановлених порушень, залишила без змін, а заперечення без задоволення ( т.1 а.с. 28 - 39 ).

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002542202 від 03.06.2013 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 80165,00 грн., з них, за основним платежем - 53443,00 грн., за штрафними санкціями - 26722,00 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для вищенаведених висновків податкового органу та, відповідно, для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугувало відображене в акті перевірки № 1731/2201/32603883 від 16.05.2013 року судження ревізора - інспектора про те, що господарські операції між ТОВ "НБК" та його контрагентом - ТОВ "Компанія Мармур ЛТД" не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим позивачем, на думку податкового органу, порушені вищенаведені вимоги чинного законодавства України, завищено суму податкового кредиту та знижено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

Як вбачається з акту перевірки, до такого висновку ревізор - інспектор дійшов проаналізувавши акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва №429/22.3-17/37889288 від 01.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Мармур ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 року по 30.10.2012 року. Так, зі змісту зазначеного акту ревізором встановлено, що у ТОВ "Компанія Мармур ЛТД" відсутні виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. У зв'язку з не підтвердженням задекларованого податкового кредиту та валових витрат, перевіряючим зроблено висновок, що у ТОВ "Компанія Мармур ЛТД" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2012 році.

Виходячи з висновку податкового органу щодо фіктивності фінансово - господарських взаємовідносин між ТОВ "НБК" та ТОВ "Компанія Мармур ЛТД", судом досліджено підстави та порядок здійснення позивачем спірних господарських операцій та встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що задля виконання будівельних робіт за договорами підряду, укладеними позивачем, між ТОВ "НБК" - генпідрядником та ТОВ "Компанія Мармур ЛТД" - субпідрядником здійснювалась господарська діяльність на підставі договору №2/12 від 20.03.2012 року ( далі - договір ) (а.с. 47 - 48). Відповідно до умов договору Субпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик, збудувати і здати Генпідрядникові об'єкти, які замовлені по всій України (за договором - Об'єкт), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації й в обумовлений цим Договором термін, а Генпідрядник зобов'язується сплатити вартість робіт в строк та на умовах даного Договору. Вартість виконаних будівельних робіт становить - 747721,80 грн., з урахуванням ПДВ, послуги Генпідряду становлять 1 % від ринкової вартості субпідрядних робіт. В 3-денний строк підписання цього договору Генпідрядник перераховує на рахунок Субпідрядника аванс у розмірі 30% від вартості будівельно-монтажних робіт. Генпідрядник проводить оплату Субпідряднику виконаних робіт по їх завершенні згідно актів ф. КБ-2в, але не пізніше 3-х днів після прийняття обсягу виконаних робіт. Остаточний розрахунок за будівництво Об'єкта Генпідрядником проводиться не пізніше 5 днів після приймання збудованого Об'єкта комісією Генпідрядника. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Факт виконання робіт за вищезазначеним договором, а саме будівельно-монтажних робіт відображених в акті перевірки (т. 1 а.с. 15 - 17), підтверджується наступними первинними документами, дослідженими судом:

- актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних робіт ( т.1 а.с. 65-123);

- податковими накладними (том 1 а.с. 52-64);

- платіжними дорученнями ( том 1 а.с. 124-129).

Зазначені первинні бухгалтерські документи були надані позивачем Вінницькій ОДПІ листом від 23.04.2013 року № 23/04/01 ( т.1 а.с. 43 - 45 ) на запит відповідача №7994/10/2202 від 17.04.2013 року ( т.1 а.с. 41 - 42 ), були досліджені ревізором - інспектором та відображені в акті перевірки ( а.с. 16 ). Будь - яких обґрунтованих зауважень щодо їх оформлення в акті перевірки не зазначено.

Крім того, додатково до наданих документів, позивачем до заперечень на акт перевірки долучено копії ліцензій ТОВ « НБК » та ТОВ « Компанія « Мармур ЛТД » ( т. 1 а.с. 27, 46, 51 ).

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність " від 16 липня 1999 року N 996-XIV ( далі - Закон № 996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст.9 Закону № 996-XIV, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (надалі - Положення № 88), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що усі вище перераховані первинні документи, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій між TOB "НБК" та TOB "Компанія Мармур ЛТД" за період з березня по червень 2012 року, відповідають вимогам зазначеним в ст. 9 Закону № 996 XIV та п. 2.4. Положення № 88, а тому є первинними документами, оформленими належними чином.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України), загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Факт виконання TOB "Компанія Мармур ЛТД" будівельних робіт згідно вищезазначеного договору та, відповідно, виникнення в результаті даної події податкового зобов'язання в позивача зі сплати ПДВ за період з березня по червень 2012 року підтверджується вище переліченими податковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями.

Крім того, факт отримання послуг від TOB "Компанія Мармур ЛТД" та використання їх в подальшому в господарській діяльності позивача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Так, між Департаментом праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради (замовник) та ТОВ "НБК" (підрядник) було укладено договора підряду №1 від 16.02.2012 року, від 20.04.2012 року, від 05.03.2012 року, №28-06/12 від 06.12.2010 року, №29-04/01 від 04.01.2011 року, №26 від 29.03.2012 року, №25 від 29.03.2012 року, відповідно до яких, замовник доручає, а підрядник забезпечує виконання ремонту приміщень Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради та помешкань вдів ліквідаторів аварії на ЧАЕС, розташованих в м. Вінниці за адресами: буд. 50 (3 поверх) вул. Соборна, буд. 85 вул. Островського, кв.60 буд. 58 вул. 600-річчя, кв.17 буд. 66 вул. Київська, кв. 8 буд. 40 вул. 600-річчя, буд. 28 провулок Прибузький, кв. 15 буд. 190 вул. Свердлова ( т.1 а.с. 140-142, 150-152, 170-172, 179-181,188-190, 200-202). Аналогічний договір було укладено також між Територіальним центром соціального обслуговування м.Вінниці ( замовник ) та позивачем ( підрядник ) ( т.1 а.с. 130 - 132 ).

Виконання позивачем будівельно-монтажних робіт по вищезазначеним договорам підтверджується наданими представником позивача в судовому засіданні довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання будівельних робіт (а.с. 130-206).

Отже, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що генпідрядником (ТОВ "НБК") були виконані, а замовниками прийняті будівельно-монтажні роботи, визначені в договорах підряду, і частина зазначених робіт була виконана TOB "Компанія Мармур ЛТД", як субпідрядником, відповідно до договору 2/12 від 20.03.2012 року.

Судом також встановлено, що, відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АБ №333106, видами діяльності TOB "Компанія Мармур ЛТД" за КВЕД є будівництво будівель, оренда будівельної техніки з оператором, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля будівельними матеріалами, інші види оптової торгівлі, діяльність у сфері інжинірингу ( т.1 а.с. 50). Крім того, на час укладення договору субпідряду, TOB "Компанія Мармур ЛТД" мало право на виконання робіт пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, що підтверджується ліцензією серії АВ № 601054 ( т.1 а.с. 51).

Отже, сукупність вказаних вище обставин, свідчить про те, що господарська операція між ТОВ "Компанія Мармур ЛТД" та ТОВ "НБК" щодо виконання будівельних робіт, була спрямована на реальне настання правових наслідків, а не здійснювалась з метою надання податкової вигоди третім особам.

Таким чином, посилання відповідача в акті перевірки від 16.05.2013 року №1731/2201/32603883 на нікчемність правочину укладеного між позивачем та TOB "Компанія Мармур ЛТД", з урахуванням досліджених в судовому засіданні договорів та первинних документів, судом до уваги не беруться.

Що стосується посилань податкового органу на неподання позивачем частини документів, витребуваних листом Вінницької ОДПІ № 7994/10/2202 від 17.04.2013 року, то суд вважає за необхідне зазначити, що вони є безпідставними, оскільки, листом від 23.04.2013 року № 23/04/1 позивач надав на запит відповідача копії первинних документів, які є документальним підтвердженням реальності здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Компанія Мармур ЛТД" (а.с.43-45).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

В даному випадку, TOB "НБК" віднесло 53443,00 грн. до податковою кредиту, за період з березня по червень 2012 року, внаслідок здійснення господарських операцій з TOB "Компанія Мармур ЛТД", на підставі відповідних податкових накладних, які були видані останнім позивачу, а також первинних документів (довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт), що засвідчують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Усі вище перераховані податкові накладні, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій в березні - червні 2012 року між TOB "НБК" та TOB "Компанія Мармур ЛТД", є первинним документами, оформленими належними чином, та засвідчують факт виконання будівельних робіт, тобто доводять товарність (реальність) господарської операції між вказаними суб'єктами господарювання та настання юридичних наслідків за Договором.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів щодо фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, інтересів держави і суспільства, а саме: рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження безтоварності здійсненої позивачем господарської операції.

Висновок відповідача про безтоварність господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відтак, за сукупністю наведених обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №1731/2201/32603883 від 16.05.2013 року, з огляду на неврахування ревізором в ході перевірки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких грунтуються його вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що прийняте Вінницькою ОДПІ податкове повідомлення - рішення № 0002542202 від 03.06.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд присуджує товариству з обмеженою відповідальністю " НБК " з Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати (судовий збір ) в сумі 801,65 грн. ( т. 1 а.с. 2 ).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002542202 від 03.06.2013 року, прийняте Вінницькою об"єднаною державною податковою службою Вінницької області Державної податкової служби щодо товариства з обмеженою відповідальністю " НБК ".

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю " НБК " ( код ЄДРПОУ 32603883 ) понесені судові витрати ( судовий збір ) в сумі 801,65 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна