Постанова

від 05.08.2013 по справі 823/2387/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року справа № 823/2387/13-а

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Каневі про визнання дій щодо відмови у прийнятті до відшкодування коштів на виплату пенсії незаконними та стягнення боргу в сумі 453 грн. 57 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Каневі, в якому просить визнати дії щодо відмови у прийнятті до відшкодування коштів на виплату пенсії незаконними та стягнути борг в сумі 453 грн. 57 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог ст. 21 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 не прийнято до заліку для відшкодування за січень 2013р. - березень 2013р. суму пенсій осіб, які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємствах республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України в розмірі 453 грн. 57 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В поданих до суду письмових запереченнях зазначив, що позивач просить відшкодувати державну адресну допомогу у сумі 453 грн. 57 коп., однак таке відшкодування щомісячної державної адресної допомоги та витрат на її доставку Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 04.03.2003р. №5-4 та постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 № 376/7697, не передбачено.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, беручи до уваги неявку у судове засідання представників сторін, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Згідно з актами звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а. с. 14, 16, 18) судом встановлено, що позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у січні 2013р. на суму 4167 грн. 82 коп., у лютому 2013р. - 4119 грн. 43 коп., у березні 2013р. - 4492 грн. 01 коп.

Відповідачем прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем у січні 2013р. на суму 4016 грн. 63 коп., у лютому 2013р. - 3968 грн. 24 коп., у березні 2013р. - 4340 грн. 82 коп.

Відповідно до актів розбіжностей щомісячної звірки за січень-березень 2013р. відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати позивача на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1:

- за січень 2013р. - 151 грн. 19 коп. ( в т.ч. 1, 19 грн. - витрати на доставку);

- за лютий 2013р. - 151 грн. 19 коп. ( в т.ч. 1, 19 грн. - витрати на доставку);

- за березень 2013р. - 151 грн. 19 коп. ( в т.ч. 1, 19 грн. - витрати на доставку).

Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1У (у подальшому - Закон №1058).

Ст. 58 вказаного Закону визначає обов'язок Пенсійного фонду призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання.

Відповідно до ст. 30 вказаного Закону пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Умови та порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. № 1105-Х1V (у подальшому - Закон № 1105).

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.

Приписами ст. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (у подальшому - Порядок відшкодування).

П. 4 Порядку відшкодування передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Проаналізувавши вказані приписи, суд приходить до висновку, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.

Статтею 2 Закону №1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відтак, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (акт № 1 від 24.09.1989 р. про нещасний випадок на виробництві), призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. (далі - Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно ст. 5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

П.1 ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Ст. 7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до ст. 2 Закону № 1105 має право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві, а виплачена йому пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва та витрати на її доставку підлягають відшкодуванню відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У позовній заяві позивач просить стягнути кошти на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги в сумі 453 грн. 57 коп., натомість з матеріалів справи вбачається, що 453 грн. 57 коп. є сумою на відшкодування витрат на виплату пенсії та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначеної згідно із законодавством СРСР.

Суд вважає, що позивачем помилково було зазначено вимогу про стягнення 453 грн. 57 коп. як державної адресної допомоги, тому враховуючи наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1, суд приходить до висновку у відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов.

Крім цього, позовні вимоги про визнання неправомірними дій та стягнення коштів є взаємопов'язаними, тому суд застосовує належний спосіб захисту порушеного права, а саме стягнення грошових коштів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 128, 159, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Каневі (19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Г. Дніпра, 41, ідентифікаційний код 25875082) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області (19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. 206 Дивізії, 10 А, ідентифікаційний код 36775639) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку у сумі 453 (чотириста п'ятдесят три) гривні 57 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Руденко