Ухвала

від 10.07.2014 по справі 823/2387/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 року м. Київ К/800/20059/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Амєлін С.Є. , Пасічник С.С. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Каневі про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області звернулось в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Каневі з вимогами про стягнення заборгованості.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. позов задоволено. Стягнуто з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Каневі на користь позивача витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку в сумі 453,57 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі представник Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області з посиланням на порушення норм матеріального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем помилково було зазначено вимогу про стягнення 453,57 грн. як державної адресної допомоги, оскільки з матеріалів, доданих до позовної заяви вбачається, що 453, 57 грн. є сумою на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР.

Враховуючи наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та стягнув з відповідача на користь позивача витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку в сумі 453,57 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції необґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач просив стягнути витрати на відшкодування державної адресної допомоги, а вимоги про стягнення відшкодування витрат на виплату пенсії та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві позивач не заявляв.

Колегія суддів погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що під час прийняття постанови суд вирішує, крім іншого, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Всупереч наведеним вимогам суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, постановив рішення, що не ґрунтується на матеріалах справи та не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Зокрема, в матеріалах справи містяться акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р. та списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку. Із вказаних документів вбачається, що витрати позивача на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку ОСОБА_2 складають 453, 57 грн. Натомість документи, які б свідчили про витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Каневі на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку в сумі 453,57 грн. обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позов.

Висновок суду першої інстанції, що витрати, понесені позивачем у зв'язку з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві (у тому числі й пенсії особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України висловленою, зокрема, в постанові від 25.03.2014р. (справа № 21-33а14).

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає у силі рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області задовольнити частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014р. скасувати, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. залишити у силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач Кочан В.М.

судді Амєлін С.Є.

Пасічник С.С.