Постанова

від 15.08.2013 по справі 685/531/13-а

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/531/13-а

Провадження № 2-а/685/30/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого: Стецюка І. С.

при секретарі: КАЗМІРЧУК І.Ю.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Теофіполі справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольсьому районі про визнання протиправним розпорядження і його скасування

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольсьому районі про визнання протиправним та скасування розпорядження начальника цього управління № 125280 від 29 березня 2013 року відповідно якого розмір її пенсії був зменшений з 2161 грн. 37 коп. до 1145 грн. 51 коп. вказуючи що підставою для цього зменшення стали довідки про розмір її заробітної плати на Теофіпольському заводі продтоварів які були завірені печаткою Базалійського заводу продтоварів та відсутність первинних документів щодо її заробітної плати цих підприємств у районному трудовому архіві.

Розпорядження вважає таким що винесене з порушенням діючого законодавства оскільки вона одночасно працювала директором Теофіпольського і Базалійського заводів продовольчих товарів які, фактично, були одним підприємством; у довідках про заробітну плату які стали підставою для призначення пенсії розмір її заробітної відповідає первинним документам; на час видання цих довідок печатка Теофіпольського заводу продовольчих товарів була вилучена у зв'язку із його банкрутством і вона змушена була на цих довідках проставити печатку Базалійського заводу продтоварів.

Оскільки достатніх правових підстав для зменшення розміру її пенсії у відповідача не було просила районний суд вказане розпорядження про зменшення розміру пенсії визнати протиправним, зобов'язати відповідача виплатити їй різницю у розмірі пенсії у зв'язку із її зменшенням та продовжувати виплату пенсії у розмірі 2261 грн. 37 коп.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали. Із їх пояснень встановлено що розпорядженням начальника Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі № 125280 від 29 березня 2013 року розмір пенсії позивачки був зменшений з 2161 грн. 37 коп. до 1145 грн. 51 коп. Підставою для цього зменшення стало те що довідки про заробітну плату позивачки як директора Теофіпольського заводу продтоварів були завірені печаткою Базалійського заводу продтоварів. Вважають що достатніх правових підстав для винесення цього розпорядження та зменшення розміру її пенсії у відповідача не було оскільки розмір її заробітної плати вказаний у цих довідках відповідає первинним документам, позивачка одночасно працювала директором обох цих заводів які, фактично, були одним підприємством так як були розташовані за однією адресою, єдиною була їх бухгалтерія, на довідці якою підтверджувався розмір її заробітної плати на Теофіпольському заводі продтоварів позивачка не могла проставити печатку цього заводу оскільки вона була вилучена у зв'язку із його банкрутством. Як директор цих заводів які, фактично, були одним підприємством на цій довідці вона проставила печатку Базалійського заводу продтоварів. З правової точки зору довідка № 30 від 24 лютого 2005 року про розмір її заробітної плати за липень 1992 - червень 1997 року тобто за період роботи коли вона працювала директором Теофіпольського заводу продтоварів завірена печаткою Базалійського заводу продтоварів була перевірена працівниками Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі і ніяких зауважень щодо довідки їй, позивачці, заявлено не було. ЇЇ пенсійна справа неодноразово перевірялася і ніяких порушень порядку призначення пенсії виявлено не було.

Оскільки архів Теофіпольського і Базалійського заводу продтоварів був втрачений власниками цього заводу уже після її звільнення вона не має змоги підтвердити свої вимогами первинними документами з цього архіву.

Вважають що та обставина що довідка № 30 від 24 лютого 2005 року завірена печаткою не Теофіпольського а Базалійського заводу продтоварів не є достатньою підставою для зменшення розміру пенсії позивачки і порушує її право на належне пенсійне забезпечення відповідно займаних нею посад і розміру її заробітної плати. Інших правових підстав для винесення розпорядження про зменшення розміру пенсії у відповідача немає.

При проведенні перевірки звернення відповідача щодо правомірності оформлення документів для призначення пенсій позивачці та іншим працівникам заводу правоохоронними органами порушень встановлено не було і кримінальне провадження було закрите у зв'язку із відсутністю в діях службових осіб заводу складу кримінального правопорушення.

Тому просили суд задовольнити позовні вимоги. При цьому просили визнати розпорядження про зменшення розміру пенсії позивачки нечинним а також вказали що станом на 31 березня 2013 року позивачка отримувала пенсію в сумі 2273 грн. 15 коп. а не 2261 грн. 37 коп., як вказано у позовній заяві.

Представник відповідача, не заперечуючи проти того що позивачка дійсно одночасно обіймала посади директора Теофіпольського та Базалійського заводу продтоварів та того що ці підприємства були розташовані на одній території і за однією і тією ж юридичною адресою, позов не визнала з тих підстав що довідка № 30 від 24 лютого 2005 року засвідчена печаткою Базалійського а не Теофіпольського заводу продтоварів а тому не відповідає вимогам які ставляться до документів, які є підставою для призначення пенсії. Із її пояснень встановлено також що перевірки пенсійної справи позивачки дійсно проводилися однак вимоги до довідки про її заробітну плату, які стали підставою для винесення розпорядження про зменшення розміру пенсії, виникли лише в останній час.

Представник відповідача визнала той факт що архів Теофіпольського і Базалійського заводів продтоварів втрачений і його місцезнаходження встановити неможливо у зв'язку із чим перевірити вказану довідку на відповідність документам первинного обліку неможливо.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку про те що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Судом встановлено що відповідно записів у трудовій книжці позивачка дійсно з 1 липня 1980 року була прийнята на посаду начальника Базалійського цеху безалкогольних напоїв як структурного підрозділу Волочиського заводу харчових концентратів Хмельницької області.

Оскільки рішенням Хмельницької обласної ради народних депутатів № 115-р на базі цього цеху було створено Теофіпольський завод продовольчих товарів позивачка шляхом переводу із попередньої посади наказом № 101-к від 3 листопада 1986 року була призначена директором цього заводу який був розташований за адресою : 30650 смт. Базалія Теофіпольського району Хмельницької області, вул. Леніна 43 (тел. 3-10-52, 3-10-53, код 01197737).

У зв'язку із спорудженням нових приміщень заводу за цією ж адресою з 1996 року та початком роботи дочірнім підприємством «Базалійський завод продтоварів» ТОВ Агропромислова фірма «Агротрейдсервіс» м. Києва (скорочена назва ДП «Базалійський завод продтоварів» код 23836899) реєстрація якого у державному реєстрі була проведена 29 січня 1996 року за № 102 позивачка була призначена його директором. У червні 2004 року вказане підприємство було реорганізоване у ТОВ «Базалійський завод продтоварів» із збереженням його ідентифікаційного коду.

Внаслідок ліквідації 2 лютого 2005 року Теофіпольського а 28 березня 2008 року Базалійського заводів продовольчих товарів на підставі рішення господарського суду Хмельницької області про їх банкрутство позивачка з посади директора цих заводів була звільнена на підставі наказу, відповідно, № 2-к від 2 січня 2001 року та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Базалійский завод продтоварів» від 14 березня 2005 року.

У зв'язку із досягненням позивачкою 2 лютого 2005 року пенсійного віку їй була призначена пенсія а розпорядженням № 125280 від 29 листопада 2012 року було проведено перерахунок розміру пенсії і її розмір став складати 2261 грн. 37 коп.

Судом встановлено також, що розпорядженням начальника Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольсьому районі № 125280 від 29 березня 2013 року з 1 квітня 2013 року пенсія позивачці була призначена в розмірі 1145 грн. 51 коп.

Як встановлено у судовому засіданні підставою для винесення цього розпорядження і зменшення розміру пенсії позивачці стала та обставина що довідка про розмір її заробітної плати на Теофіпольському заводі продтоварів № 30 від 24 лютого 2005 року засвідчена печаткою Базалійського заводу продтоварів. Той факт що вказана довідка засвідчена печаткою не Теофіпольського заводу продовольчих товарів а печаткою Базалійського заводу продтоварів сторонами не оспорюється.

Сторони не оспорюють і того факту що заробіток позивачки за 1996 - 1997 рр. вказаний у довідці № 30 від 24 лютого 205 року є сумарним підсумком заробітної плати позивачки на посаді директора Теофіпольського заводу продовольчих товарів та директора Базалійського заводу продовольчих товарів. Вказані обставини у судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_3, яка працювала головним бухгалтером Базалійського заводу продовольчих товарів і яка підписала вказану довідку.

Викладені обставини підтверджуються і індивідуальними відомостями про застраховану особу (арк. справи 52-55) з яких вбачається що страхові внески із заробітної плати ОСОБА_2 сплачувалися як Теофіпольським та і Базалійським заводами продовольчих товарів. Це підтверджується і довідкою відділу статистики № 16-01/145 від 14.06. 2013 р. (арк. справи 78) із якої витікає що позивачка з 1996 року поряд з тим що займала посаду директора Теофіпольського заводу продовольчих товарів займала і посаду директора Базалійського заводу продовольчих товарів. Вказані обставини підтверджуються і відповідними записами у трудовій книжці позивачки.

Разом з тим позивачка та її представник вважають цю підставу недостатньою для зменшення розміру пенсії та такою що ущемляє права позивачки на належне пенсійне забезпечення.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» припинення виплати пенсії допускається у разі, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Позивачкою для призначення пенсії були подані документи, які відповідали дійсності та були оформлені належним чином. Припинення відповідачем виплати пенсії позивачці здійснено без достатніх підстав оскільки її вини у тому що вона не може довести правомірність наданих нею документів із-за втрати архіву заводів немає.

Разом з тим відповідачем належних доказів, які б з достовірністю спростовували відомості про розмір заробітної плати позивачки у період роботи на Теофіпольському заводі продтоварів у довідці, суду не надано.

Не встановлені порушення а саме службове підроблення у діях позивачки, як директора Базалійського заводу продовольчих товарів і постановою Теофіпольського РВ УМВС України від 26 липня 2013 року про закриття кримінального провадження при проведенні перевірки заяви Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22 відповідач при прийманні від позивачки документів для призначення пенсії зобов'язаний був здійснити попередню правову експертизу їх змісту і належного оформлення та перевірити обгрунтованість цих документів. При виявленні порушень порядку оформлення цих документів при їх поданні відповідачу позивачка мала можливість виправити їх недоліки. Із-за втрати архіву підприємств вона позбавлена можливості підтвердити первинними документами відомості які викладені у довідці про її заробітну плату № 30 від 24 лютого 2005 року.

Оцінюючи викладені докази у їх сукупності, приймаючи до уваги достовірність відомостей щодо розміру заробітної плати у довідці яка стала підставою для визначення розміру пенсії позивачки а також те що засвідчення вказаної довідки печаткою Базалійського заводу продтоварів, директором якого позивачка була, не потягло за собою призначення їй пенсії у більшому розмірі ніж той на який вона має право, суд приходить до висновку про неправомірність і безпідставність винесення відповідачем розпорядження від 29 березня 2013 року про зменшення розміру пенсії позивачки.

При цьому суд враховує те що у довідці № 30 від 24 лютого 2005 року відображена заробітна плата позивачки за час роботи директором ДП «Базалійський завод продовольчих товарів» який було реорганізовано у ТОВ «Базалійський завод продовольчих товарів». З огляду на викладене така довідка могла бути завірена наявною на момент її видачі печаткою Базалійського заводу продовольчих товарів.

Судом врахована і відсутність вини позивачки у втраті архіву цих підприємств, що підтверджується ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14 березня 2008 року, показами свідка ОСОБА_3, представника відповідача КАЗЮК А.Л. яка приймала участь у розгляді справи господарським судом ХЇмельницької області у якій була винесена ухвала від 14 березня 2008 року.

Враховуючи причини відсутності необхідної печатки на довідці № 30, які викладені вище, а також той факт, що сама по собі відсутність печатки при умові що сторони не оспорюють змісту цієї довідки, не може бути підставою для зменшення розміру пенсійних виплат позивачці.

При виготовленні тексту повної постанови судом враховано, що ухвалою Теофіпольського районного суду від 16 серпня 2013 року у резолютивній частині короткого рішення суду від 15 серпня 2013 року виправлено описки що стосуються розміру пенсії позивачки станом на 31 березня 2013 року та 1 квітня 2013 року.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 19, 46 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ч. 3 ст. 2, ст.ст. 9, 71, 72, 159, 161, 162 КАС України, районний суд

П О С Т А Н О В И В

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольсьому районі Хмельницької області про визнання нечинним розпорядження і його скасування задовольнити.

Визнати нечинним з дня його прийняття розпорядження начальника Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольсьому районі Хмельницької області № 125280 від 29 березня 2013 року про перерахунок пенсії ОСОБА_2.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольсьому районі Хмельницької області виплатити ОСОБА_2 з 1 квітня 2013 року недоотриману пенсію внаслідок її протиправного зменшення із 2273 грн. 63 коп. до 1145 грн. 51 коп.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольсьому районі Хмельницької області здійснювати виплату ОСОБА_2 пенсію за віком з 15 серпня 2013 року у попередньому розмірі тобто в сумі 2273 грн. 63 коп. кожного місяця.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий