Постанова

від 22.08.2013 по справі 826/4347/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2013 року 10:15 № 826/4347/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Грано СВ» до третя особаДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби Державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області ДПС провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.03.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грано СВ» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), третя особа - Державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.03.2013р. №0002582270.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 05.08.2013р. представника відповідача суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Черкасах Черкаської області ДПС проведено перевірку ТОВ «Грано СВ» за результатами якої 21.01.2013р. складено акт №17/22-11/36037632 про результати невиїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Молінджі» (код ЄДРПОУ 37633740), ТОВ «Біармсенс» (код ЄДРПОУ 37633729), ТОВ «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «Архігідробуд» (код ЄДРПОУ 38021687) за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.6 статті 198 ПК України в результаті чого позивачем занижено суму з ПДВ на суму 2796920грн., в тому числі за жовтень 2011 року - 111675грн., листопад 2011 року - 111142грн., грудень 2011 року - 126299грн., січень 2012 року - 142631грн., лютий 2012 року - 306070грн., березень 2012 року - 420777грн., квітень 2012 року - 369157грн., травень 2011 року - 288916грн., червень 2012 року - 255796грн., липень 2012 року - 171978грн., серпень 2012 року - 233765грн., вересень 2012 року - 258714грн. та завищення від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за січень 2012 року у сумі 2172грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 19.03.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0002582270, яким за порушення п. 198.1, 198.6 статті 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 496 150грн., в тому числі основний платіж - 2 796 920грн. та штрафні санкції - 699 230грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем (Довіритель) та ТОВ «Галаінтер» (Повірений) 01.04.2012р. укладено договір доручення №0104 з Доповненням від 30.04.2011р. №1, відповідно до якого Довіритель доручає, а Повірений бере на себе обов'язок по пошуку об'ємів зернових урожаю 2011 - 2012 років для подальшого придбання Довірителем у сільських, фермерських господарствах, на зерноскладах та елеваторах.

На виконання вимог вказаного договору сторони склали акт здачі - приймання робіт №ГА-0000401 від 30.04.2012р. та ТОВ «Галаінтер» виписано податкову накладну №944 від 28.08.2012р. на наступні послуги: забезпечення безпеки просування вагонів за місцем призначення; перевірка якості пломбування вагонів; контроль за таруванням вагонів; контроль за зважуванням вагонів; послуги ст. Прилуки по пошуку об'ємів зерна.

22 лютого 2012 року між позивачем (Довіритель) та ТОВ «Молінджі» (Повірений) укладено договір доручення №2202 з Доповненням №1, 2 від 29.02.2012р. та від 31.03.2012р., відповідно до якого Довіритель доручає, а Повірений бере на себе обов'язок по пошуку об'ємів зернових урожаю 2011 - 2012 років для подальшого придбання Довірителем у сільських, фермерських господарствах, на зерноскладах та елеваторах.

На виконання вимог вказаного договору сторони склали акт здачі - приймання робіт №МО-0000005 від 23.02.2012р., №МО-0000009 від 25.02.2012р., №МО-0000010 від 26.02.2012р., №МО-0000014 від 27.02.2012р., №МО-0000015 від 27.02.2012р., №МО-0000016 від 27.02.2012р., №МО-0000017 від 27.02.2012р., №МО-0000018 від 27.02.2012р., №МО-0000021 та №МО-0000022 від 28.02.2012р., №МО-0000031, №МО-0000032, №МО-0000033, №МО-0000034, №МО-0000035, №МО-0000036, №МО-0000037, №МО-0000045, №МО-0000047 від 29.02.2012р., №МО-0000055 від 05.03.2012р., №МО-0000128 від 12.03.2012р., №МО-0000138, №МО-0000139 від 14.03.2012р. №МО-0000158, №МО-0000159 від 16.03.2012р., №МО-0000169 від 17.03.2012р., №МО-0000208 від 21.03.2012р., №МО-0000234 від 23.03.2012р., №МО-0000237 від 24.03.2012р., №МО-0000244 від 25.03.2012р., №МО-0000258 від 26.03.2012р., №МО-0000268 від 27.03.2012р., №МО-0000269 від 27.03.2012р., №МО-0000287 від 28.03.2012р., №МО-0000312 від 30.03.2012р., №МО-0000313 від 30.03.2012р., №МО-0000317 від 31.03.2012р.

Вказані акти здачі - приймання робіт виписані на такі, зокрема послуги: забезпечення безпеки просування вагонів за місцем призначення; перевірка якості пломбування вагонів; контроль за таруванням вагонів, інше.

ТОВ «Молінджі» 27.02.2012р. зокрема виписано податкову накладну №14 на вказані послуги.

11 жовтня 2011 року між позивачем (Довіритель) та ТОВ «Міксагро» (Повірений) укладено договір доручення №1110 з Доповненнями №2 від 29.02.2011р., відповідно до якого Довіритель доручає, а Повірений бере на себе обов'язок по пошуку об'ємів зернових урожаю 2011 - 2012 років для подальшого придбання Довірителем у сільських, фермерських господарствах, на зерноскладах та елеваторах.

На виконання вимог вказаного договору сторони склали акт здачі - приймання робіт №ОУ-0000002 від 04.01.2012р., №ОУ-0000006 від 10.01.2012р., №ОУ-0000007 від 10.01.2012р., №ОУ-0000010 від 11.01.2012р., №ОУ-0000014 від 12.01.2012р., №ОУ-0000028, №ОУ-0000029 від 13.01.2012р., №ОУ-0000035 від 16.01.2012р., №ОУ-0000036 від 16.01.2012р., №ОУ-0000039 від 17.01.2012р., №ОУ-0000043 від 18.01.2012р., №ОУ-0000044 від 18.01.2012р., №ОУ-0000051 від 20.01.2012р., №ОУ-0000060 від 23.01.2012р., №ОУ-0000061 від 23.01.2012р., №ОУ-0000064 від 24.01.2012р., №ОУ-0000065 від 24.01.2012р., №ОУ-0000068 від 25.01.2012р., №ОУ-0000069 від 25.01.2012р., №ОУ-0000070 від 25.01.2012р., №ОУ-0000071 від 25.01.2012р., №ОУ-0000075 від 26.01.2012р., №ОУ-0000076 від 26.01.2012р., №ОУ-0000077 від 26.01.2012р., №ОУ-0000078 від 26.01.2012р., №ОУ-0000082 від 27.01.2012р., №ОУ-0000083 від 29.01.2012р., №ОУ-0000084 від 29.01.2012р., №ОУ-0000088 від 30.01.2012р., №ОУ-0000093 від 31.01.2012р., №ОУ-0000094 від 31.01.2012р., №ОУ-0000095 від 31.01.2012р.

В матеріалах справи містяться копії податкових накладних: №28 від 01.11.2011р., №4 від 17.10.2011р. виписаних ТОВ «Міксагро» на виконання умов договору №1110 від 11.10.2011р. на постачання товарів/послуг (забезпечення безпеки просування вагонів за місцем призначення; перевірка якості пломбування вагонів; контроль за таруванням вагонів; контроль за зважуванням вагонів; перевірка та оформлення супровідних документів по вагону; контроль за своєчасністю доставки вагонів під загрузку Південна залізниця; Послуги по пошуку об'ємів зерна по ст. Вовчанськ).

Крім того, постачання вказаних товарів/послуг також підтверджується вищезазначеними актами здачі - приймання.

22 лютого 2012 року між позивачем (Довіритель) та ТОВ «Біармсенс» (Повірений) укладено договір №2202 доручення з доповненнями №1 від 29.02.2012р., №2 від 31.03.2012р., №3 від 30.04.2011р., відповідно до якого Довіритель доручає, а Повірений бере на себе обов'язок по пошуку об'ємів зернових урожаю 2011 - 2012 років для подальшого придбання Довірителем у сільських, фермерських господарствах, на зерноскладах та елеваторах.

На виконання вимог вказаного договору сторони склали акт здачі - приймання робіт та ТОВ «Біармсенс» виписано податкову накладну №39 від 02.03.2012р. на постачання наступних товарів/послуг: контроль по Південній залізниці за своєчасністю доставки вагонів під загрузку; забезпечення безпеки вагонів при просуванні до місця призначення; послуги контролю за зважуванням вагонів; послуги контролю за таруванням вагонів; послуги по перевірці супровідних документів по вагону; перевірка пломбування вагонів; послуги ст. Лазорки по пошуку об'ємів зерна.

30 липня 2012 року між позивачем (Довіритель) та ТОВ «Архігідробуд» (Повірений) укладено договір №3006, відповідно до якого Довіритель доручає, а Повірений бере на себе обов'язок по пошуку об'ємів зернових урожаю 2012 - 2013 років, для подальшого придбання Довірителем у сільських, фермерських господарствах, на зернових та елеваторах.

На виконання умов вказаного договору підприємствами складено акт №ОУ-0000014 від 10.08.2012р. здачі - прийняття робіт: контроль по Одеській залізниці за своєчасністю доставки вагонів під загрузку; забезпечення безпеки вагонів при просуванні до місця призначення; послуги по контролю за зважуванням вагонів; послуги контролю за таруванням вагонів, інше.

ТОВ «Архігідробуд» 10.08.2012р. виписано податкову накладну №14 на вказані вище виконані роботи всього на суму 23822,40грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що під час податкової перевірки директор ТОВ «Грано СВ» ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_3 заявили, що дійсно підприємство мало взаємовідносини з вказаними вище контрагентами, проте підтверджуючі фінансово - господарські документи у них відсутні. Будь - які пояснення посадові особи ТОВ «Грано СВ» надавати відмовились.

В судовому засіданні судом в якості свідка допитано директора ТОВ «Грано СВ» ОСОБА_2 який повідомив, що ніякого товару не придбавав за вказаними вище договорами, а лише підшукував його для подальшого придбання контрагентами ТОВ «Молінджі» (код ЄДРПОУ 37633740), ТОВ «Біармсенс» (код ЄДРПОУ 37633729), ТОВ «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «Архігідробуд» (код ЄДРПОУ 38021687).

З матеріалів справи судом вбачається, що відносно ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушено кримінальну справу 16.11.2012р. №2511200076-ДВ8 за фактом створення за попередньою змовою суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. ТОВ «Молінджі» (код ЄДРПОУ 37633740), ТОВ «Біармсенс» (код ЄДРПОУ 37633729), ТОВ «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «Архігідробуд» були створені з метою конвертації коштів.

Судом також встановлено, що стан платника ТОВ «Біармсенс» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ «Галаінтер» - стан: за основним місцем обліку; ТОВ «Міксагро» - стан: в стані переходу до іншої ДПІ; ТОВ «Архігідробуд» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

На вимогу суд від банків у яких відкриті рахунки ТОВ «Молінджі» (код ЄДРПОУ 37633740), ТОВ «Біармсенс» (код ЄДРПОУ 37633729), ТОВ «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «Архігідробуд» витребовувалась інформація з приводу виплати заробітної плати працівникам вказаних підприємств та відповідно до якої за перевіряємий період заробітна плата працівникам не виплачувалась.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що виписані документи від ТОВ «Молінджі» (код ЄДРПОУ 37633740), ТОВ «Біармсенс» (код ЄДРПОУ 37633729), ТОВ «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «Архігідробуд» не мають сили первинних документів, тому що фактичного здійснення господарських операцій не було.

Частиною першою статті 55 ГК України передбачено: суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, договори, укладені між позивачем та ТОВ «Молінджі» (код ЄДРПОУ 37633740), ТОВ «Біармсенс» (код ЄДРПОУ 37633729), ТОВ «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «Архігідробуд» (код ЄДРПОУ 38021687) не спричиняли реального настання правових наслідків.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим дня виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України "... суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності".

Відповідно п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України "Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, уразі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також - через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи».

Крім того, відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України згідно якого "... не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами... ".

Відповідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат відносяться - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.138.5.1 п.138.5 ст.138 Податкового кодексу України «... Датою виникнення валових витрат є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків, або дата оприбуткування товарів, робіт (послуг)».

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «Молінджі» (код ЄДРПОУ 37633740), ТОВ «Біармсенс» (код ЄДРПОУ 37633729), ТОВ «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «Архігідробуд» (код ЄДРПОУ 38021687) не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. ТОВ «Молінджі» (код ЄДРПОУ 37633740), ТОВ «Біармсенс» (код ЄДРПОУ 37633729), ТОВ «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «Архігідробуд» (код ЄДРПОУ 38021687) перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень - рішень.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 19.03.2013р. №0002582270, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грано СВ» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Грано СВ» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.08.2013р.

Суддя В.В. Амельохін