Рішення

від 13.08.2013 по справі 5011-5/9339-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/9339-2012 13.08.13

За позовом Бондарчука Петра Юхимовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правоконсалтінг Інтернешнл"

про стягнення 8 000, 00 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Мухіна Ю.С. за довіреністю № 2994 від 19.10.2010 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Бондарчук Петро Юхимович (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правоконсалтінг Інтернешнл" (відповідач) про стягнення з 8 000, 00 грн. частки майна товариства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що він з 23.03.2007 р. по 10.09.2011 р. був учасником ТОВ"Правоконсалтінг Інтернешнл". В січні 2010 р. позивач передав Товариству оформлену нотаріально заяву про вихід зі складу учасників, однак в силу того, що станом на 19.08.2010 р. він продовжував рахуватись учасником відповідача, був вимушений звернутись до суду про встановлення факту виходу зі складу учасників товариства та зобов'язання привести у відповідність статутні документи і державну реєстрацію змін. Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2011 р. у справі № 51/115 позов було задоволено частково, вирішено зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію змін, у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників. Оскільки при виході зі складу товариства позивачу не було виплачено його частки у статутному фонді товариства, він вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/9339-2012, розгляд справи призначено на 26.07.2012 р.

23.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

24.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та клопотання про витребування від Печерської районної у м. Києві державної адміністрації всіх редакцій статутів ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" з усіма змінами та доповненнями за період з моменту проведення державної реєстрації юридичної особи та станом на липень 2012 року, та від Головного управління статистики у м. Києві балансів та звітів про фінансові результати ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" за третій квартал 2010 року, за 2010 рік, за 2011 рік, перший квартал 2012 року, другий квартал 2012 року.

25.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2012 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 05.09.2012 р.

20.08.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Печерської районної у м. Києві державної адміністрації надійшла завірена копія Статуту відповідача.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.09.2012 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ломака В.С., справу № 5011-5/9339-2012 передано на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2012 р. суддею Котковим О.В. справу № 5011-5/9339-2012 прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 18.09.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р., у зв'язку з виходом з відпустки судді Ломаки В.С., вирішено передати справу № 5011-5/9339-2012 для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5011-5/9339-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 18.09.2012 р. від представника позивача надійшло клопотання про витребування від КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" інформаційної довідки відносно майна, що належить на праві власності та зареєстровано за відповідачем, а також від Управління Державної автомобільної інспекції ДАІ МВС України інформаційної довідки відносно транспортних засобів, що належать на праві власності та зареєстровані за відповідачем.

Крім того, подано клопотання про витребування від відділу статистики Печерського району у м. Києві балансів та звітів про фінансові результати ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" за третій квартал 2010 року, за 2010 рік, за 2011 рік, перший квартал 2012 року, другий квартал 2012 року, а також від Печерської районної у м. Києві державної адміністрації балансів та звітів про фінансові результати ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" за 2010 рік, за 2011 рік.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2012 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 16.10.2012 р.

08.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Печерської районної у м. Києві державної адміністрації надійшов Лист за № 6089/1/12 від 01.10.2012 р., в якому повідомляється про те, що ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" всупереч законодавству баланс та звіт про фінансові результати за 2010 - 2011 роки державному реєстратору не надавало.

Також, 08.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" надійшов Лист за № 36188 (И-2012) від 02.10.2012 р., в якому повідомляється про те, що за даними Реєстру прав власності інформація про реєстрацію права власності на назву ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" відсутня. При цьому, зазначено, що інформація бюро може бути неповною.

У судовому засіданні 16.10.2012 р. від представника позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, на вирішення якої поставити питання щодо балансової вартості чистих активів ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" станом на 30.09.2010 р. та 31.12.2010 р., на 31.12.2011 р., на 31.03.2012 р., на 30.06.2012 р.; дійсної (ринкової) вартості майна, що належить ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" станом на 10.09.2010 р.; визначення частки майна ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" пропорційно частці статутного капіталу, що підлягає виплаті учасникові Бондарчуку Петру Юхимовичу, що вибув зі складу учасників ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" з 10.09.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. у справі № 5011-5/9339-2012 було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) Яка балансова вартість чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Правоконсалтінг Інтернешнл" (01010, м. Київ, Печерський район, вулиця Московська, будинок 8, літера Б, код ЄДРПОУ 34979519) станом на 30.09.2010 р., 31.12.2010 р., 31.12.2011 р., 31.03.2012 р., 30.06.2012 р.?

2) Яка дійсна (ринкова) вартість майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Правоконсалтінг Інтернешнл" (01010, м. Київ, Печерський район, вулиця Московська, будинок 8, літера Б, код ЄДРПОУ 34979519) станом на 10.09.2010 р.?

3) Який розмір частки майна ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" (01010, м. Київ, Печерський район, вулиця Московська, будинок 8, літера Б, код ЄДРПОУ 34979519) пропорційно частці статутного капіталу, підлягає виплаті учасникові Бондарчуку Петру Юхимовичу, що вибув зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Правоконсалтінг Інтернешнл" з 10.09.2010 р.?

Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Зобов'язано сторін надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів. Оплату витрат по проведенню судово-економічної експертизи покласти на позивача.

При цьому, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. зупинено провадження у справі № 5011-5/9339-2012 на час проведення судової експертизи.

26.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України надійшов лист за № 45/5909 від 22.10.2012 р., в якому повідомляється про те, що згідно з відомостями бази даних АІС "Автомобіль" станом на 17.10.2012 р. за ТОВ "Правоконсалтинг Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 34979519) транспортні засоби серед зареєстрованих у підрозділах ДАІ МВС України не значаться.

17.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Головного управління статистики у м. Києві надійшов Лист за № 04/02-27/7187 від 03.10.2012 р., відповідно до якого зазначається, що ТОВ "Правоконсалтинг Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 34979519) за третій квартал 2010 року, за 2010 та 2011 роки, перший та другий квартал 2012 року фінансову звітність до Головного управління статистики не подавало.

14.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Лист за № 10071/12-45 від 12.02.2013 р. з повідомленням щодо необхідності оплати призначеної у справі судової експертизи.

22.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Лист за № 10071/12-45 від 17.04.2013 р. з клопотанням про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-економічної експертизи, а саме:

- Баланси (Форма № 1) на: 10.09.2010 р., 30.09.2010 р., 31.12.2010 р., 31.12.2011 р., 31.03.2012 р., 30.06.2012 р.;

- Звіти про фінансові результати (Форма № 2) за: 9 місяців 2010 року, 2010 рік, 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року.

При цьому, судовим експертом зазначено, що до отримання необхідних матеріалів проведення експертизи призупинено.

Листом від 25.04.2013 р. за № 06-17/183 господарський суд міста Києва повідомив сторін про необхідність надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

30.05.2013 р. до господарського суду міста Києва відділенням поштового зв'язку № 30 було повернуто поштове відправлення з листом від 25.04.2013 р. за № 06-17/183, яке направлялось на адресу позивача, з відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

31.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку № 10071/12-45 від 29.05.2013 р. та матеріали справи № 5011-5/9339-2012.

Зокрема, у вказаному повідомленні зазначається про те, що станом на 29.05.2013 р. клопотання судового експерта про надання додаткових документів так і не було задоволено, а додаткові документи, необхідні для проведення дослідження, не надані. Враховуючи зазначене, на підставі ст. 31 Господарського процесуального кодексу України та керуючись п. 2.2. ст. 2 Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, зі змінами та доповненнями, судовий експерт повідомив про неможливість надання висновку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2013 р. поновлено провадження у справі № 5011-5/9339-2012 та призначено її до розгляду на 25.06.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.06.2013 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ломака В.С., вирішено передати справу № 5011-5/9339-2012 на розгляд судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2013 р. суддею Любченко М.О. справу № 5011-5/9339-2012 прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 16.07.2013 р.

26.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р., у зв'язку з виходом з відпустки судді Ломаки В.С., вирішено передати справу № 5011-5/9339-2012 для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5011-5/9339-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 16.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 13.08.2013 р.

26.07.2013 р. до господарського суду міста Києва відділенням поштового зв'язку № 30 було повернуто поштове відправлення з примірником ухвали господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р., яке направлялось на адресу позивача, з відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Представник відповідача в судове засідання 13.08.2012 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Так, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 13.08.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2007 р. державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Правоконсалтінг Інтернешнл".

Позивач згідно з п. 1.6 Статуту відповідача, затвердженого Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Правоконсалтінг Інтернешнл" та зареєстрованого 27.03.2008 р., був учасником останнього з часткою у статутному фонді у розмірі 20%.

25.01.2010 р. позивачем було складено нотаріально посвідчену заяву до Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Правоконсалтінг Інтернешнл", в якій повідомлялось про його вихід зі складу учасників (засновників) відповідача, та 10.09.2010 р. надіслано її на юридичну адресу відповідача.

Однак, не зважаючи на зазначене, відповідачем не було вжито дій щодо скликання позачергових загальних зборів з метою внесення змін до установчих документів товариства та їх державної реєстрації, у зв'язку зі зміною складу учасників товариства, що містилася в установчих документах.

Враховуючи наведене, у 2011 році позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогами про встановлення факту виходу зі складу учасників товариства, зобов'язання привести у відповідність статутні документи, зобов'язання провести державну реєстрацію змін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2011 р. у справі № 51/115 позовні вимоги було задоволено частково, вирішено зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Правоконсалтінг Інтернешнл" провести державну реєстрацію змін у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Правоконсалтінг Інтернешнл".

Оскільки при виході зі складу товариства позивачу не було виплачено його частки у статутному фонді товариства, він вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Положеннями ст. 148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Згідно з ч. 2 ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначені Законом України "Про господарські товариства".

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

У відповідності до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення у формі постанови "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 р., пунктом 28 якої передбачено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Пунктом 3.7. рекомендацій Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" № 04-5/14 від 28.12.2007 р. передбачено, що вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Згідно з п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 р. при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства з обмеженою відповідальністю (товариства з додатковою відповідальністю), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

За приписами ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" виплата вартості частини майна, пропорційно його частці у статутному фонді проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, але не пізніше 12 місяців з дня його виходу.

Статтею 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що звітним періодом для складання фінансової є календарний рік. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Пунктом 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" встановлено, що власний капітал - це частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань.

Таким чином, із балансу активів вираховується сума збитків та боргових зобов'язань товариства: Вартість майна товариства = Баланс активів товариства (рядок 280 активу балансу) - непокриті збитки (рядок 350 пасиву балансу) - зобов'язання (рядки 480,620 пасиву балансу).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач у своїй позовній заяві вказав, що враховуючи розмір його частки - 20 % від статутного капіталу, він оцінює її в 8 000, 00 грн. і в разі незгоди відповідача з такою оцінкою вимагатиме проведення відповідних експертиз, після чого уточнить заявлені вимоги.

Намагаючись перевірити обґрунтованість визначеної позивачем суми, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи документів, які визначають балансову вартість активів відповідача, суд витребовував від Печерської районної у м. Києві державної адміністрації примірники всіх редакцій статутів ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" з усіма змінами та доповненнями за період з моменту проведення державної реєстрації юридичної особи та станом на липень 2012 року, та від Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Головного управління статистики у м. Києві і відділу статистики Печерського району у м. Києві балансів та звітів про фінансові результати ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" за третій квартал 2010 року, за 2010 рік, за 2011 рік, перший квартал 2012 року, другий квартал 2012 року.

Крім того, суд витребував від КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" інформаційну довідку відносно майна, що належить на праві власності та зареєстровано за відповідачем, а також від Управління Державної автомобільної інспекції ДАІ МВС України інформаційної довідки відносно транспортних засобів, що належать на праві власності та зареєстровані за відповідачем

Водночас, у відповідь до господарського суду міста Києва від Печерської районної у м. Києві державної адміністрації надійшла лише завірена копія Статуту відповідача, проте як разом з тим Листом за № 6089/1/12 від 01.10.2012 р. було повідомлено, що ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" всупереч законодавству баланс та звіт про фінансові результати за 2010 - 2011 роки державному реєстратору не надавало.

При цьому, як зазначалось вище, від КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" надійшов Лист за № 36188 (И-2012) від 02.10.2012р., в якому повідомляється про те, що за даними Реєстру прав власності інформація про реєстрацію права власності на назву ТОВ "Правоконсалтінг Інтернешнл" відсутня, від Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України - лист за № 45/5909 від 22.10.2012 р., в якому повідомляється про те, що згідно з відомостями бази даних АІС "Автомобіль" станом на 17.10.2012 р. за ТОВ "Правоконсалтинг Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 34979519) транспортні засоби серед зареєстрованих у підрозділах ДАІ МВС України не значаться, та від Головного управління статистики у м. Києві - Лист за № 04/02-27/7187 від 03.10.2012 р., відповідно до якого зазначається, що ТОВ "Правоконсалтинг Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 34979519) за третій квартал 2010 року, за 2010 та 2011 роки, перший та другий квартал 2012 року фінансову звітність до Головного управління статистики не подавало.

З метою всебічного та повного дослідження всіх обставин справи, суд також призначив у справі судову економічну експертизу, зважаючи не те, що питання щодо визначення балансової та дійсної вартості активів відповідача та розміру частки, яка підлягає виплаті позивачу у зв'язку з його виходом з товариства, потребують спеціальних знань, а тому є всі підстави для призначення судової економічної експертизи у справі.

Так, на необхідності призначення судової експертизи у справах даної категорії спорів наголошено також у постанові Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. у справі № 2/85-ПН-09.

Зокрема, суд врахував, що в пункті 3.7. Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 р. "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" наголошено на тому, що відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92, нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Також, слід звернути увагу на те, що на даний час порядок визначення вартості чистих активів будь-якого підприємства (в тому числі товариства) врегульовано Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Крім того, абзацом другим частини другої ст. 115 ЦК України визначено, що грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, установлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

У той же час, як зазначалось вище, сторонами не було виконано вимог суду та судового експерта щодо надання необхідних для проведення судової економічної експертизи документів, а саме: Баланси (Форма № 1) на: 10.09.2010 р., 30.09.2010 р., 31.12.2010 р., 31.12.2011 р., 31.03.2012 р., 30.06.2012 р.; Звіти про фінансові результати (Форма № 2) за: 9 місяців 2010 року, 2010 рік, 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року.

Враховуючи зазначене, судовий експерт повідомив про неможливість проведення експертизи, а суд відповідно також позбавлений можливості самостійно перевірити обґрунтованість заявленої позивачем до стягнення грошової суми без вказаних витребуваних доказів.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно з п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи

Оскільки матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих заявлені позовні вимоги, суд залишає їх без задоволення.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2013 р.

Суддя В.С. Ломака