Рішення

від 07.08.2013 по справі 905/2290/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 07.08.2013                                                                                                    Справа № 905/2290/13                                Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів     Бокової Ю.В., Сич Ю.В. при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна», м.Київ до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Групп», м.Маріуполь, Донецька область про: стягнення заборгованості у розмірі 18  649,51грн., пені у сумі 581,55грн., 24% річних у розмірі 930,48грн. за участю: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився; СУТЬ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна», м.Київ  (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Групп», м.Маріуполь, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 18  649,51грн., пені у сумі 581,55грн., 24% річних у розмірі 930,48грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем  зобов'язань за договором поставки №335/11-П від 10.10.2011р., щодо оплати за поставлений товар. На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №335/11-П від 10.10.2011р., видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, накладної на повернення Постачальнику. Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 13, 611, 612, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 220, 231, 232 Господарського кодексу України. 22.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані податкові накладні, виписки з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар,  довідку від 12.04.2013р. №102/01-03 за підписом директора та головного бухгалтера, яка свідчить про те, що 10 жовтня 2011 року між ТОВ «Лан-Україна» та ТОВ «Смайл Групп» був укладений Договір поставки №335/11-П, інші договори постачання товарів не укладались. Товари Відповідачу поставлялись Позивачем лише по Договору поставки №335/11-П від 10.10.2011р., також надано   належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна». Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 23.05.2013р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Бокової Ю.В., судді Нестеренко Ю.С. 23.05.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі в яких зазначає, що після подачі позову до суду (30.03.2013р.) Відповідач сплатив 22.04.2013р. 2  000,грн., також надано належним чином засвідчену копію платіжного доручення з доказами здійснення часткової оплати Відповідачем. Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.06.2013р. замінено склад судової колегії, а саме суддю Нестеренко Ю.С. замінено на суддю Сич Ю.В. Представник Позивача у судове засідання 07.08.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався. Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 87505, м.Маріуполь, вул.Таганрозька, буд. 5; 87525, м.Маріуполь, проїзд Дачний, буд. 9; При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами. До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню. Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд ВСТАНОВИВ: 10жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Групп» (Покупець) було укладено договір поставки №335/11-П, відповідно розділу 1 якого за договором Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю товари (далі – Товари), а Покупець зобов'язується приймати їх та оплачувати. Асортимент та кількість Товарів визначаються Сторонами з урахуванням потреб Покупця в Товарах та можливостей Постачальника, і вказуються в накладних (рахунках) на поставку, які є невід'ємними частинами Договору. Якість товарів повинна відповідати вимогам стандартів, технічних умов, іншої документації, яка встановлює вимоги до якості Товарів, та підтверджуватись відповідними документами, що надаються Постачальником. У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни та розрахунків за Договором: - ціни на Товари та загальна сума кожної поставки вказуються в накладних (рахунках), по яким вони поставляються (п.3.1 Договору); - за поставлені Товари Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику протягом 30 (тридцяти) календарних днів з Дня поставки (п.2.3 Договору) суму, що вказана в накладній (рахунку), по якій поставляється Товар (п.3.2 Договору); Згідно п.4.3 договору за прострочення оплати поставлених Товарів (п.3.2 Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми – за кожен день прострочення платежу. Сторони відповідно до с.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що за порушення грошового зобов'язання Покупець на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити 24% (двадцять чотири процентів) річних. Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до 31 березня 2012 року. В разі відсутності письмової заяви будь-якої із Сторін протягом 1 (одного) місяця до закінчення строку дії Договору про припинення або заміну Договору, строк дії договору продовжується на 1 (один) рік на умовах передбачених Договором (п.7.1 Договору). На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 45  432,72грн., що підтверджується видатковими накладними №80252340 від 27.10.2012р., №80260676 від 12.01.2013р., №80261962 від 26.01.2013р. вказані накладні підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень. Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №24 від 30.10.2012р., №1 від 15.01.2013р., №2 від 29.01.2013р. Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними. Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 109,04грн., що підтверджується накладною на повернення товару Постачальнику №28 від 30.10.2012р. Згідно виписок з банківського рахунку  та платіжних доручень Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товару  сумі 26  674,18грн. За твердженням Позивача у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань, у Відповідача виникла заборгованість у сумі 18  649,51грн., за таких обставин Позивач звернувся до суду з позовом. Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:     Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору. Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України). Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами. Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №335/11-П  Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на   суму 45  432,72грн. Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору – суду не надавались. За твердженням Позивача у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань, у Відповідача виникла заборгованість у сумі 18  649,51грн. Проте з матеріалів справи вбачається, що заборгованість за поставлений товару складає 18  649,50грн. (45  432,72грн. поставлений товар – 26  674,18грн. часткові оплати – 109,04грн. повернення товар) Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем було сплачено частину боргу у розмірі 2  000,00грн., припинивши у такий спосіб  існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог. Вказана сплата підтверджена документально: платіжне доручення №46 від 22.04.2013р. Оскільки погашення у розмірі 2  000,00грн. відбулося  після звернення із розглядуваним  позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням  сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 2 000,00грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18. При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом  (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 02.04.13 року) заборгованість у розмірі 2  000,00грн. не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються на Відповідача. Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 16  649,50грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 16 649,50грн. до матеріалів  справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Групп». З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.    На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проте Сторони у договорі, а саме у пункті 4.3 дійшли згоди, що за порушення грошового зобов'язання Покупець на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити 24% (двадцять чотири процентів) річних. За розрахунком Позивача розмір 24% річних  від суми загального боргу складає 930,48грн. Суд, перевіривши арифметичний розрахунок  позовних вимог про стягнення 24%  річних дійшов висновку про часткове задоволення у сумі – 929,69грн. Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення. З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд. На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності. Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно п.4.3 договору за прострочення оплати поставлених Товарів (п.3.2 Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми – за кожен день прострочення платежу. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо часткового задоволення пені у розмірі 581,04грн. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна», м.Київ  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Групп», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 18  649,51грн., пені у сумі 581,55грн., 24% річних у розмірі 930,48грн. задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Групп» (87505, Донецька область, м.Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул.Таганрозька, буд.5, ЄДРПОУ 37746593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (04116, м.Київ, вул.Довнар-Запольського, буд.5, ЄДРПОУ 30384724) заборгованість у розмірі 16  649,50грн.,  пеню у розмірі 581,04грн., 24% річних у сумі 929,69грн., судовий збір у розмірі 1  720,39грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 3. Провадження у справі за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна», м.Київ  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Групп», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 2  000,00грн.  припинити. 4. В іншій частині позовних вимог відмовити. У судовому засіданні 07.08.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.   Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.            Головуючий суддя                                                                                               Т.М. Риженко            Суддя                                                                                                                  Ю.В. Бокова      Суддя                                                                                                                  Ю.В. Сич     Повний текст рішення складено та підписано 12.08.13р.