Постанова

від 21.08.2013 по справі 908/2089/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.08.2013 р. справа №908/2089/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача Нугаєва В.В. - за довіреністю; Мірзоян С.В. - за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомост", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 04.07.2013 р. у справі№ 908/2089/13 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Логістік Груп", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомост", м. Запоріжжя простягнення 120 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Логістік Груп", м. Дніпропетровськ (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомост", м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 120 000,00грн. за договором № 142 від 16.08.2012р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.07.2013р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі та з відповідача стягнуто основний борг у сумі 120 000,00 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на часткову сплату позивачу заборгованості за договором вже після порушення провадження у справі, що не було враховано судом при винесенні рішення.

Крім того скаржник посилається на порушенням судом норм процесуального права України через відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав заяву, якою просив зменшити суму заборгованості перед позивачем до 104 500,00 грн., на підтвердження часткової оплати суми боргу надав платіжні доручення, які судова колегія долучила до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні вважав рішення законним та обґрунтованим, надав заяву, в якій зазначив, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції заборгованість відповідача за спірним договором становить 104 500,00 грн., на підтвердження чого надав банківські виписки, які судовою колегією також долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір № 142 від 16.08.2012р. (далі - Договір) за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого, позивач зобов'язався передати відповідачу контейнер "Giordano". Якість, асортимент, ціни, комплектація, а також інші характеристики поставляє мого позивачем товару вказуються у Специфікації (додаток №1 до цього Договору), товарних накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання п. 1.2 Договору сторонами був підписаний додаток № 1 до Договору - специфікація.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку товару із зазначенням його найменування, кількісних та якісних показників, ціни. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками підприємств.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору сторони узгодили, що відповідач здійснює передплату в розмірі 25% вартості товару на розрахунковий рахунок позивача протягом 3 банківських днів з дати укладання договору, в розмірі 75% вартості товару - до 30.09.12 р.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 534 615,88 грн., що підтверджується видатковими накладними № Ав0000046 від 31.08.12р. на суму 156 746,02 грн., №Ав0000042 від 31.08.13 р. на суму 31 722,41 грн., № Сн0000036 від 21.09.12 р. на суму 89 569,15 грн. та № Сн0000052 від 28.09.12 р. на суму 256 578,30 грн., який прийнято уповноваженими представниками відповідача.

Факт отримання поставленого товару підтверджується підписом уповноважених осіб відповідача на вищезазначених видаткових накладних та довіреностями, які наявні в матеріалах справи.

В порушення умов п.п. 3.1, 3.2 Договору і положень ст. 530 ЦК України, поставлений відповідачу товар був оплачений частково на суму 414 615,88 грн.

Оскільки відповідач в повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу, що на час звернення з позовом до суду (12.06.2013р. - згідно поштового штемпеля) становила 120 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2013р. відповідачем частково було оплачено суму боргу в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 18.06.2013р. та сторонами не оспорюється.

Отже на момент прийняття рішення судом першої інстанції - 04.07.2013р. сума заборгованості відповідача за договором № 142 від 16.08.2012р. становила 115 000,00 грн.

Отже, стягуючи суму заборгованості в даній справі, суд першої інстанції через неповідомлення його позивачем про частково проведену відповідачем оплату заборгованості, не дослідив суму заборгованості на момент прийняття рішення суду - 04.07.2013р. та не припинив провадження по справі в частині стягнення 5 000,00 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.

За таких підстав рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором № 142 від 16.08.2012р., через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З урахуванням вимог ст. 101 ГПК України, скасовуючи рішення суду першої інстанції у відповідній частині, судова колегія зобов'язана визначити суму заборгованості на момент винесення постанови для забезпечення видачі наказу, що відповідатиме вимогам ст.ст. 116, 117 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем після прийняття рішення судом першої інстанції частково було оплачено заборгованість за спірним Договором, на підтвердження оплати якої, сторонами надано платіжні доручення та банківські виписки на загальну суму 10 500,00грн.: № 160 від 09.07.2013р. на суму 1 000,00грн., № 517 від 10.07.2013р. на суму 1 000,00грн., № 167 від 11.07.2013р. на суму 500,00грн., № 113 від 17.07.2013р. на суму 500,00грн., № 212 від 19.07.2013р. на суму 500,00грн., № 221 від 22.07.2013р. на суму 500,00грн., № 248 від 23.07.2013р. на суму 1 000,00грн., № 132 від 24.07.2013р. на суму 1 000,00 грн., № 138 від 25.07.2013р. на суму 500,00грн., № 317 від 06.08.2013р. на суму 500,00грн., № 356 від 09.08.2013р. на суму 500,00грн., № 383 від 12.08.2013р. на суму 1 000,00грн., від 13.08.2013р. на суму 1 000,00 грн. та від 16.08.2013р. на суму 1 000,00 грн., які судовою колегією долучені до матеріалів справи.

Оскільки зазначені суми заборгованості оплачені відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, висновок суду першої інстанції щодо покладення судових витрат при розгляді справи на відповідача є законним та обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області 04.07.2013 року у справі № 908/2089/13 підлягає скасуванню в частині стягнення заборгованості за договором № 142 від 16.08.2012р. через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким позов про стягнення 120 000,00 грн. заборгованості за договором № 142 від 16.08.2012р. задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 104 500,00 грн.

Провадження в частині стягнення 15 500,00 грн. заборгованості за договором № 142 від 16.08.2012р.слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмета спору.

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Будь-яких порушень процесуального права в діях суду першої інстанції не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням факту неповідомлення позивачем суду першої інстанції про оплату 18.06.2013р. відповідачем суми боргу в частині 5 000,00 грн., судові витрати за подання апеляційної скарги у відповідній частині слід покласти на позивача, стягнувши з останнього на користь відповідача судовий збір у розмірі 50,00 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомост", м. Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2013 р. у справі № 908/2089/13 скасувати частково.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Логістік Груп", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за договором № 142 від 16.08.2012р. задовольнити частково.

Припинити провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Логістік Груп" м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомост", м. Запоріжжя про стягнення 15 500,00 грн. заборгованості за договором № 142 від 16.08.2012р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомост" (69005, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, б. 64, кв. 4, р/р 26007001317850 в ПАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, ідентифікаційний код 35764060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Логістік Груп" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 29, р/р 26009001304106 в РВ АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, ідентифікаційний код 33183845) 104 500,00 грн. основного боргу.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2013року по справі № 908/2089/13 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Логістік Груп" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 29, р/р 26009001304106 в РВ АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, ідентифікаційний код 33183845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомост" (69005, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, б. 64, кв. 4, р/р 26007001317850 в ПАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, ідентифікаційний код 35764060) судовий збір у розмірі 50,00 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати поворотний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС