Постанова

від 20.08.2013 по справі 5015/5499/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 5015/5499/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Гриців В.М..

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Ільваро" б/н від 24.05.13р.

на рішення господарського суду Львівської області від 05.03.2013 року

у справі № 5015/5499/12

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: приватного підприємства "Ільваро", м. Львів

про зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди

за участю представників :

позивача - Романяк М.О. - представник (довіреність в матеріалах справи);

відповідача -Павлів І.М. - представник (довіреність в матеріалах справи).

Апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В., Якімець Г.Г.

У зв'язку з відпусткою судді Зварич О.В., розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. у склад колегії суддів замість судді Зварич О.В. введено суддю Гриців В.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.03.2013 року у справі № 5015/5499/12 (суддя Бортник О.Ю.) задоволено позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до ПП "Ільваро" про зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди.

Зобов'язано відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення загальною площею 3414,9 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Пимоненка, 5.

Рішення місцевого суду мотивоване ст.ст.526, 764, 785 ЦК України, ст.ст. 193, 291 ГК України, ст.ст.17,26,27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».Місцевий суд виходив з того, що договір оренди №Г-5936-8 від 25.01.2008р. був укладений на термін2роки 364 дні - до 24.01.2011р. включно. У звязку із закінченням терміну дії договору оренди позивач надіслав відповідачу 10.02.2011р. повідомлення про припинення з 24.01.2011р. дії договору оренди та про повернення оредованого майна.. Проте, відповідач не звільнив та не повернув приміщень.

Відповідач не погодився з рішенням місцевого суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що місцевий суд розглянув справу без участі його представника, що він не отримував позовної заяви та ухвал суду, оскільки за юридичною адресою (м. Львів, вул. Я. Мудрого,11) знаходиться лише кабінет директора, який з середини січня упродовж двох місяців перебував на лікарняному. Відповідач знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька,174, про що позивачу було відомо, він у всіх рахунках на оплату орендної плати вказував саме цю адресу відповідача. Відтак, стверджує, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи місцевим судом.

Скаржник також вважає, що при розгляді спору місцевий суд неправильно застосував норми матеріального права. Зазначає, що ст.3 ЗУ «Про внесення змін до деяких Законів України щодо спрощення умов бізнесу в Україні» внесено зміни до ч.1 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» та визначено, що термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. Відтак, мінімальний пятирічний термін дії договорів оренди державного та комунального майна для субєктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності вказаним Законом (до 30.12.2009р.), в тому числі договору оренди нерухомого майна від 25.01.2008р. №Г-5936-8, в силу імперативних приписів п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо спрощення умов бізнесу в Україні» слід вважати продовженим до пяти років з дня укладення , тобто, до 24.01.2013р. Разом з тим, стверджує, що в період з 24.01.2013 р. по 24.02.2013р.. ПП «Ільваро» не отримувало від позивача жодних повідомлень про припинення договору оренди№Г-5936-8, тому, враховуючи умови п.4.3 договору, він вважається продовженим.

В запереченні на апеляцінй скаргу від 13.08.2013р. № 1-7526/2302 позивач спростовує доводи скаржника та вважає, що норми п. 5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких Законів України щодо спрощення умов бізнесу в Україні», на які посилається відповідач, стосуються договорів оренди, укладених вперше. Оскільки договором оренди №Г-5936-8 від 25.01.2008р. врегульвані правовідносини сторін з оренди, що виникли за договором оренди від 30.03.2001р., на нього не пошуються названі вище норми.

В судовому засіданні 13.08.2013р. була оголошена перерва до 20.08.2013р.

Представники сторін в судове засідання зявилися та підтримали свої доводи. Представник позивача просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апляційну скаргу без задоволення, а представник відповідача просив рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне .

25.01.2008р. позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна №Г-5936-8, за умовами якого позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львов, вул. Пимоненка, 5, загальною площею 3414,9 кв.м, у тому числі: підвал, перший та другий поверхи з індексами приміщень І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ, VІІІ, ІХ, Х, 1-16, відповідно до даних технічного паспорта ЛОДКБТІ та ЕО від 14.11.2002 р. № 712.

Згідно з п. 3.3. договору у зв'язку з фактичним використанням відповідачем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору, цим пояснюється відсутність акта приймання-передачі майна.

З матеріалів справи (п.1 договору №Г-5936-8, договору оренди № Г- 0036, а.с. 38-39) вбачається, що попереднім був договір оренди № Г- 0036 від 30.03.2001р., який був укладений терміном на 5років, а 25.01.2008р. переукладений.

За умовами договору №Г-5936-8 розмір орендної плати становив 19 335,12грн. (без ПДВ) в місяць та підлягає індексації (п.5.1). 20.07.2010р. сторони уклали угоду №Г-5936-8 (Д-10) до договору, відповідно до якої розмір орендної плати становить 10 024,92 грн.

(без ПДВ).

Договір оренди № Г-5936-8 укладено терміном на 2 роки та 364 дні, а саме: з 25.01.2008р. до 24.01.2011 р. включно, із цільовим призначенням "для складу" (п. 2.1, п. 4.1. договору).

Відповідно до п.9.1 договору повернення об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання.

10.02.2011р. позивач надіслав відповідачу повідомлення №2302-вих-310 від 09.02.2011 р. про припинення з 24.01.2011 р. дії договору оренди та про повернення у зв'язку з цим орендованих приміщень упродовж 15 днів, що підтверджується матеріалами справи, а саме: повідомленням, копією фіскального чека №6500 та списком згрупованих поштових відправлень №357(а.с, 15,.33-37).

Відповідач приміщень не повернув, продовжував ними користуватися та сплачувати орендну оплату на підставі рахунків позивача..

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляціний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно -правовими актами. (ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна")

Відповідно до ст.759 ЦК України, ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 4 ст. 284 ГК строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В силу частини другої ст.291 ГК договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.01.2008р. сторонами був укладений договір оренди комунального майна на термін 2 роки 364дні, з 25.01.2008р. до 24.01.2011р.

Задовільняючи позов про звільнення орендованих приміщь, місцевий суд виходив з того, що договір оренди припинив свою дію, оскільки позивач надіслав відповідачу повідомлення № 2302-вих-310 від 09.02.2011 р. про припинення з 24.01.2011 р. дії договору оренди та про повернення у зв'язку з цим орендованих приміщень.

Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду помилковим, оскільки місцевим судом при вирішенні спору не враховані норми Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009 р. N 1759-VI та не досліджені обставини справи з урахуванням положень цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін (частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009 р. N 1759-VI ( далі - Закон N 1759-VI) ).

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень названого Закону N 1759-VI термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Закону. N 1759-VI він набирає чинності з дня його опублікування, крім підпункту 2 пункту 4 розділу I цього Закону, який набирає чинності через два місяці з дня опублікування цього Закону.

Закон був опублікований 30.12.2009р. в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур'єр» № 244.

Обовязковість виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, в т.ч. сторонами у справі, імперативних приписів вказаного Закону не поставлено у залежність від намірів власника (орендодавця) чи балансоутримувача використовувати майно для власних потреб або від будь-яких інших обставин, за винятком пропонування орендарем (субєктом малого підприємництрва) меншого, ніж 5 років, терміну продовження договору оренди державного та комунального майна (п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 20.05.2013р. №12).

Відповідно до частини 3 ст. 55 ГК суб'єктами малого підприємництва є: юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Згідно із фінансовими звітами відповідача станом на 01.01.2012р. та на 01.01.2013р., середня кількість працівників відповідача становить 2 працівники, а річний дохід за 2010р. - 173,6 тис. грн., за 2011р.- 216,5 тис.грн., за 2012р. -215,9 тис.грн.

Як вбачається з матеріалів справи,відповідач, який є субєктом малого підприємництва відповідно до ч.3 ст. 55ГК, не пропонував менший, ніж 5 років, термін оренди комунального майна, продовжував в 2011- 2013роках користуватися орендованим майном та сплачувати щомісячну орендну плату, а позивач, в свою чергу, відповідно до угоди №Г-5936-8 (Д-10) від 20.07.2010р. продовжував виставляти рахунки на оплату (рахунки та квитанції про оплату в матеріалах справи).

Таким чином, для суб'єктів малого підприємництва мінімальний 5-річний термін дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» (до 30.12.2009р.), в т.ч. договору оренди №Г-5936-8 від 25.01.2008р., є встановленим в силу імперативних приписів п. 5 Прикінцевих положень цього Закону.

Така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012р. у справі № 9пн/5014/ 124/2012( 5/79пн/2011)

Отже, 5-річний термін договору оренди № Г-5936-8 від 25.01.2008р. закінчився 25.01.2013р.

Відповідно до частини 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 4.3 договору оренди № Г-5936-8 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено представником позивача в судових засіданнях апеляційного суду, після закінчення 5-річного терміну дії договору оренди позивач жодної заяви про припинення дії договору та про повернення майна не направляв відповідачу.

За таких обставин, договір оренди вважається продовженим та тих самих умовах і той самий термін.

Відтак, апеляційний суд погоджується з доводами скаржника та вважає, що відсутні підстави для задоволення позову про звільнення та повернення орендованих приміщень.

Апеляційний суд відхиляє доводии позивача про те, що положення ЗУ «Про внесення змін до деяких Законів України щодо спрощення умов бізнесу в Україні» не поширюються на договір оренди №Г-5936-8 від 25.01.2008р., а стосуються лише договорів оренди, укладених вперше, як такі, що не відповідають цьому Закону, оскільки поширення дії п 5 Прицінцевих положень Закону. N 1759-VI на той чи інший договір залежить лише від дати укладення договору - до набрання чинності Законом. N 1759-VI ( до 30.12.2009р.), чи після набрання ним чинності (після 30.12.2009р.) та не ставиться в залежність від того, чи договір оренди укладений вперше, чи він переукладений.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у позовній заяві позивач вказав юридичну адресу відповідача: м. Львів, вул. Я. Мудрого,11, яка значиься в договорі оренди №Г-5936-8 та в ЄДР. На цю юридичну адресу відповідача місцевий суд надсилав свої ухвали, які відповідач не отримав, всі ухвали повернені суду відділям зв'язку. Водночас, в рахунках на оплату за 2011-2013р.р., які виставлялися відповідачу, позивач вказував місцезнаходження відповідача: м. Львів, вул. Городоцька,174, та а/с 974, Львів,79022, що свідчить про те, що позивачу було відомо фактичне місцезнаходження відповідача.та його поштова адреса, про які позивач не повідомив місцевий суд.

Відтак, апеляційний суд вважає, що спір був розглянутий місцевим судом без участі представника відповідача внаслідок невнесення відповідачем змін до ЄДР щодо свого свого місцезнаходжнення та недобросовісного користування позивачем своїми процесуальними правами та невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, передбачених ч.3 ст.22 ГПК. Разом з тим, за названих обставин рогляд спору без участі представника відповідача жодним чином не можна вважати порушенням норм процесуального закону з боку місцевого суду щодо належного повідомлення судом сторони про розгляд спору, оскільки місцевий суд в установленому порядку надсилав ухвали на юридичну алресу відповідача, вказану в договорі оренди, в ЄДР та у позовній заяві.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду вважає, що внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права місцевий суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову. Відтак, рішення місцевого суду належить скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, судовий збір покласти на позивача

При поданні апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір згідно з квитанцією № 11192 від 23.05.2013р. в сумі 536,50грн., в той час як згідно із ст.4. ЗУ «Про судовий збір» з 01.01.2013р. підлягав до сплати судовий збір в сумі 573,50грн.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача шляхом стягнення 536,50грн. на користь відповідача, а недоплачену суму судового збору в розмірі 37,00грн. належить стягнути в дохід Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, ЗУ «Про судовий збір», Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 05.03.2013 року у справі № 5015/5499/12 скасувати, прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити.

2. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідент. Код 25558625, місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл. Галицька,15, на користь Приватного підприємства «Ільваро», іідентифікаціний код 20837013, юридична адреса:79016, м.Львів, вул.Я. Мудрого,11, фактичне місцезнаходження: 79022, м. Львів, вул. Городоцька,174, поштова адреса: 79022, м. Львів, а/с 974, - 536,50 грн. судового збору.

3. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ідент. код 25558625, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Галицька,15 в дохід Державного бюджету 37,00грн. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 22.08.2013р.

Головуючий-суддя Хабіб М.І.

суддя Гриців В.М.

суддя Якімець Г.Г.