Рішення

від 01.12.2008 по справі 7/588-37/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/588-37/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовомДоПроКомунального підприємства «Тернопільводоканал»

Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»стягнення 39 823,71 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача        Краснопивцев О.К. -  представник за довіреністю № б/н від 12.09.2008 року;

Від відповідача  Шикір І.С. –представник за довіреністю № б/н від 21.07.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства «Тернопільводоканал»до Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Укртелеком»про стягнення           39823,71 грн. (основний борг –30 404,14 грн., 7 352,71 грн. - інфляційні витрати та 3% річних у розмірі –2 066,86 грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту вводу будинку № 15а по вул. Приміській у м. Тернополі в експлуатацію у 1988 році і до 21.10.2003 року послуги з водопостачання і водовідведення не обліковувались, у зв'язку з чим на відповідача покладається обов'язок сплатити вартість даних послуг за останній місяць безоблікового споживання. Обґрунтовуючи обов'язок відповідача сплатити вказані кошти, позивач посилається на те, що той є балансоутримувачем вказаного будинку. Визначення вартості послуг з водопостачання та водовідведення позивачем здійснено на підставі Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, якими передбачено термін оплати - 3 робочі дні після виставлення рахунку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.03.2007 р. у справі № 7/588 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 37 756,85 грн. боргу, три проценти річних у розмірі 2 066,86 грн., 398,24 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007р. у справі № 7/588 (колегія суддів у складі головуючого судді Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л., Ропій Л.М.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру технічної експлуатації первинної мережі № 2 філії Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2007р. у справі № 7/588 залишено без змін, доповнено резолютивну частину рішення текстом наступного змісту: «Поновити строк позовної давності».

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Відкрите акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру технічної експлуатації первинної мережі № 2 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2008 р. касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру технічної експлуатації первинної мережі № 2 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р. у справі № 7/588 скасовано, а справу передано па новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 01.02.2008 року справу № 7/588 було передано на новий розгляд судді Кондратовій І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2008 року суддею Кондратовою І.Д. справу № 7/588 було прийнято до свого провадження та присвоєно їй номер «7/588-37/28».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2008 року було зупинено провадження по даній справі та призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

16.09.2008 року на адресу суду повернулась справа з Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з супровідним листом № 19/5-544 від 12.09.2008 року, відповідно до якого судова експертиза не проведена в зв'язку з несплатою вартості судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2008 року було поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні 06.10.2008 року представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що вартість експертизи позивачем оплачено згідно рахунку № 104 від 07.08.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням від 12.09.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2008 року було зупинено провадження по даній справі та призначено повторно комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

31.10.2008 року експертом Поляцко Г.Д. був складений висновок  № 732(2008), а матеріали справи надіслано на адресу Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2008 року провадження у справі № 7/588-37/28 було поновлено на підставі частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, а розгляд справи призначено на 01.12.2008 року о 11-15.

Представником позивача в судовому засіданні  01.12.2008 року заявлено клопотання про виклик експерта в судове засідання.

Представник відповідача проти заявленого клопотання заперечує.

Суд заявлене клопотання представник позивача про виклик експерта в судове засідання залишив без задоволення.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні 01.12.2008 року зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача на його користь 30 404,14 грн. заборгованості за послуги з водопостачання і водовідведення,  індекс інфляції в розмірі 7 352,71 грн., 3% річних у розмірі 2 066,86 грн., 2 500 грн. за послуги експерта, 398,24 грн. держмита та 118 грн. розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.12.2008 року зазначив, що проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України судом за згодою представників сторін в судовому засіданні 01.12.2008 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

27.05.2002р. між КП «Тернопільводоканал»та ВАТ «Укртелеком»в особі центру технічної експлуатації первинної мережі № 2 було укладено договір № 152, предметом якого є забезпечення позивачем відповідача за плату питною водою до місця приєднання з міським водопроводом та відведення і очистка стічної води від відповідача в міський каналізаційний колектор.

Відповідно до п.2.1 цього договору облік води, витраченої відповідачем, водиться за показниками водомірів, встановлених на водопровідних мережах.

Межі відповідальності за стан і експлуатацію водопровідних та каналізаційних мереж і споруд, згідно з п.4.7 даного договору, визначаються на підставі схеми.

Вказана схема зі сторони відповідача була складена і підписана начальником цеху лінійно-кабельних споруд-209, якого сторони визначили відповідальною особою за водоспоживання об'єктів відповідача, збереження водолічильників, пломб на них і обладнання водомірного вузла відповідача.

Судом встановлено, що схема водопроводу і каналізації приміщення центру лінійно-кабельних споруд-209 по вул. Приміській, 15а у м. Тернополі укладена представником відповідача - Ганцем Р.П., який вказаним договором визначений як відповідальна особа за водоспоживання об'єктів, збереження водолічильників, пломб на обладнанні, водомірного вузла, а тому приймається судом як допустимий доказ відповідно до ст.34 ГПК України.

Згідно з даною схемою водопостачання здійснюється для потреб адміністративних приміщень центру лінійно-кабельних споруд-209 і вода обліковується за допомогою лічильника, розташованого в приміщенні гаражу. Даною схемою не передбачено здійснення постачання води та її облік для інших будівель, які не відносяться до центу лінійно-кабельних споруд-209.

Водночас судом встановлено, що у серпні 2003 року позивачем було проведено обстеження водопровідних мереж, житлового будинку по вул. Приміській, 15а у м. Тернополі, в ході якого виявлено, що водопостачання будинку здійснюється безобліково.

За результатами обстеження 21.08.2003 року складено акт про опломбування загально будинкового водоміра, відповідно до якого було встановлено водомірний вузол та опломбовано його. Акт було підписано начальником ЦЛКС-209 Ганцем Р.П. як представником абонента.

З метою удосконалення водокористування і водовідведення комунальними та відомчими водопроводами і каналізаціями, взаємовідносин між підприємствами, які експлуатують водопровідно-каналізаційні системи, та їх абонентами на території України наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994р. № 65 затверджено і введено в дію з 1 жовтня 1994 року Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (надалі - Правила). Дані Правила втратили чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190, проте враховуючи те, що вони були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, судом застосовуються положення зазначених Правил при вирішенні даного спору.

Згідно п. 1.3 цих Правил абонентами, що користуються послугами Водоканалу, можуть бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи (надалі - підприємства), а також окремі громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності (надалі - громадяни), на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах.

Так, відповідно до п. 12.2 для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.

Пунктом 9.8 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України передбачено, що у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів або за безоблікове водокористування, коли водокористувач не оформлений як абонент чи не одержав дозволу Водоканалу, витрата води визначається згідно з п. 9.6 цих Правил за весь період користування водопроводом. Якщо дату початку самовільного приєднання до водопроводу або безоблікового користування визначити неможливо, то вважається, що період самовільного користування водою складає один місяць.

Пунктом 12.15 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України встановлено, що представник Водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень.

У разі виявлення представником Водоканалу порушень вимог цих Правил актом встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється за підписами представника Водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з п.9.6 цих Правил.

Скарги на дії представників Водоканалу подаються до тих органів Водоканалу, яким вони безпосередньо підпорядковані і розглядаються згідно з чинним законодавством.

У відповідності до п. 12.15 Правил 19.12.2003 р. та 29.12.2003 р. позивач спільно з представником ЦЛКС-209, як представником абонента, здійснив технічне обстеження водопровідних мереж, за результатами якого були складені акти, у яких зафіксовано безоблікове постачання води на житловий будинок. Від підпису актів від 19.12.2003 та від 29.12.2003 представник відповідача Ганець Р.П. відмовився, про що є відмітка у актах, копії цих актів як вбачається із написів на звороті актів, були вручені Ганцю Р.П.

Згідно п. 12.15 Правил акт оформлюється за підписом представника водоканалу і представника організації, яка обстежується. Якщо останній (представник абонента) відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову.

При цьому судом враховано, що жодні скарги відповідачем на дії представників Водоканалу не подавались.

Таким чином, в розумінні, п. 12.5 Правил акти технічного обстеження водопровідних мереж від акти від 19.12.2003 року та 29.12.2003 року є обов'язковим до виконання, а також підставою для розрахунків за водокористування за п. 9.6 Правил.

Згідно п.9.6 вказаних Правил при виявленні представником Водоканалу води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води по день її ліквідації. Якщо час, протягом якого відбувався витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць.

Позивачем було надіслано відповідачу № 30347 від 07.05.2004 на суму боргу 30 404,14 грн. разом із супровідним листом № 1690/01 від 07.05.2004 надісланий відповідачу 11.05.2004, про що свідчить копія квитанції підприємства поштового зв'язку, сума в якому визначена згідно п. 9.6 Правил користування водопроводом та каналізацією у містах і селищах України за період з 21.07.2003 року по 20.08.2003 року.

Відповідно до п. 12.9 вищезазначених Правил рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами у триденний строк після їх подачі Водоканалом.

В наданих поясненнях від 25.02.2008 року відповідач не погоджувався з розрахунком позивача, зазначаючи, що позивач значно збільшив діаметр труби.

Враховуючи те, що між сторонами існують розбіжності  стосовно даних діаметру труби водопровідного вводу, суд для призначив по даній справі судову експертизу для з'ясування  питання щодо визначення діаметру труб в житловому будинку № 15 а, а також для визначення пропускної здатності труби вводу в житловому будинку № 15 а за адресою вул. Приміська, в місті Тернопіль, що знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Стаття 41 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. В силу частини статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для господарського суду не є обов'язковим і повинен оцінюватися за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.

Судом оцінено даний висновок експерта та досліджено в сукупності з іншими доказами, які надані позивачем та встановлено, що висновок експертів є обгрунтований, грунтується на доказах, які наявні в матеріалах справи, та відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно висновку експерта встановлено, що діаметр труби вводу в узел управління до першої засувки становить 60 мм. На даному вводі встановлена засувка діаметором 50 мм. Від засувки через перехідну вставку діаметром 50 мм врізаний трубопровід діаметром 32 мм. Подальший діаметр трубопроводу становить 32 мм.

У відповідності до п. 9.6 Правил та згідно висновку експерта за період з 21.07.2003 року по 20.08.2003 року за безоблікове споживання води, відповідач як абонент зобов'язаний сплати Водоканалу 13628,36 грн. (5115,75 (втрата води за 31 день витоку) Х 1,1 (вартість 1 куби водопостачання) + 5115,75 (втрата води за 31 день витоку) Х 1,1 (вартість 1 куби водовідведення + 20 % ПДВ).

При цьому, суд відзначає, що враховуючи те, що час, протягом якого відбувалось безоблікове споживання, встановити не можливо, то розрахунок позивачем правомірно здійснено за останній поточний місяць, тобто до моменту встановлення загальнобудинкового водоміра. При цьому постанова ВГСУ від 24.01.2008 року № 7/588 містить вказівку з'ясувати яким чином відповідач сплачував за надані КП «Тернопільводоканал»послуги з водопостачання та водовідведення з  моменту введення в експлуатацію жилого будинку з 19.06.1987 року до моменту встановлення загальнобудинкового водоміра, тобто до 21.08.2003 року.

Згідно зі статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, стверджуючи про здійснення оплати за послуги по відпуску води і відведенню до житлового будинку у складі плати за послуги на відпуск води з комунального водопроводу і відведення стічної води в комунальну каналізацію за договором № 152 від 27.05.2002 року, не надав доказів такої обставини. При цьому оскільки в умовах договору № 152 щодо обліку води немає посилання на воду, що обліковується за водолічильником, встановленим на вводі до житлового будинку, то немає підстав для твердження, що відповідач у складі платежів за договором № 152 оплачував також послуги по постачанню води, що надходила до житлового будинку. З наданих позивачем пояснень встановлено, що відповідач не проводив жодні оплати за спожиті послуги водопостачання і водовідведення у житловому будинку у м. Тернополі по вул. Приміська, 15а.

З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що 21.08.2003 р. 19.12.2003 р. та 29.12.2003 р. працівниками позивача були складені акт технічного обстеження водопровідних мереж позивача та встановлено використання води без укладення договору та у відсутності приладів обліку, що є порушенням пп. 12.1, 12.2, 4.1, 4.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України і на підставі вказаних актів відповідно до п. 9.6 Правил відповідачеві було нараховано плату за послуги з водопостачання, виходячи з пропускної здатності труби з 21.07.2003 року по 20.08.2003 року в сумі 30404,14 грн.

Судом перевірений розрахунок зазначеної суми та з урахуванням висновку експерта, внаслідок перерахунку судом сума плати за послуги з водопостачання, виходячи з пропускної здатності труби з 21.07.2003 року по 20.08.2003 року була зменшена до 13628,36 грн.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується використання та споживання відповідачем води за відсутності приладів обліку, суд відзначає, що позовні вимоги щодо стягнення з суми плати за послуги з водопостачання, виходячи з пропускної здатності труби з 21.07.2003 року по 20.08.2003 року, підлягають задоволенню в розмірі 13628,36 грн. відповідно до обґрунтованого розрахунку суду.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 7 352,71 грн. та 3% річних в розмірі  2 066,86 грн. Позов в цій частині також підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню індекс інфляції в розмірі  3407,09 грн. та 3% річних в розмірі  926,36 грн., розмір яких визначений за розрахунком суду.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

15.05.2004 - 19.08.200613628.361.2503407.0917035.45

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

13628.3615.05.2004 - 19.08.20068273 %926.36

Пунктом 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Згідно частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що 21.08.2003 року представниками позивача було проведено огляд водопровідних мереж окремого житлового будинку за адресою: м. Тернопіль, вул. Приміська, 15а, під час якого було встановлено самовільне приєднання до комунальних водопровідних та каналізаційних мереж та складено акт про опломбування загальнобудинкового водоміра.

Отже, позивач саме 21.08.2003 року дізнався про своє порушене право з боку відповідача.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом 28.09.2006 р., суд приходить до висновку про те, що ним пропущені строки позовної давності.

Однак, відповідно до пункту 5 статті 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи ті обставини, що позов прокурора у спорі між цими ж сторонами, про цей же предмет і з цих же підстав у справі № 7/262-42/141  розглядався судом, починаючи з травня 2005 року, рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2005 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2005 р. в позові відмовлено повністю, постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2006 р. у справі № 7/262 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2005 р. та рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2005 р. у справі № 7/262 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; ухвалою суду першої інстанції від 23.05.2006 р. у справі № 7/262-42/141 позов прокурора м. Тернополя залишено без розгляду. З чого видно, що мало місце застосування судами при вирішенні спору різних норм законодавства, що спричинило до тривалого строку розгляду спору за позовом прокурора та перешкоджало позивачу звернутись з позовом до суду до спливу строку позовної давності.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, послуг експертів та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, при частковому задоволені позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись кодексу України, ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИ Р І Ш И В:

1.          Поновити строк позовної давності.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030 м. Київ, бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал»(46002, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 7, код ЄДРПОУ 03353845) 13 628 (тринадцять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 36 коп. –основного боргу, 3 407 (три тисячі чотириста сім) грн. 09 коп. –індекс інфляції, 926 (дев'ятсот двадцять шість) грн. 36 коп. –3% річних, 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 62  коп. - державного мита та 53 (п'ятдесят три) грн.  22 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1127 (одну тисячу сто двадцять сім) грн. 60 коп. послуги експерта.

4.          В іншій частині в позові відмовити повністю.

5.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 11.03.2009 року