Постанова

від 19.08.2013 по справі 816/4775/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4775/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Пистуна Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного військового комісаріату (далі - Полтавський ОВК, відповідач) про визнання протиправним рішення від 30.01.2013 щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій та зобов'язання надати йому такий статус з 30.01.2013 та видати посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що протягом червня - жовтня 2012 року він приймав участь у розмінуванні території м. Лубен та Лубенського району Полтавської області від вибухонебезпечного предметів як представник громадського формування з охорони громадського порядку "Козацька варта". 07.08.2012 позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання його учасником бойових дій. Стверджує, що Актами виконання робіт з розмінування місцевості встановлена його безпосередня участь у проведенні розмінування. Свій обов'язок з участі у проведенні комплексу заходів по розмінуванню місцевості підтверджує наказами отамана громадського формування з охорони громадського порядку "Козацька варта", якими він залучався як член громадського формування до виконання робіт по розмінуванню та охороні місцевості спільно з працівниками Лубенського МВ ГУМВС України у Полтавській області та піротехнічним відділом ГУ МНС України Полтавської області.

Проте, комісією Полтавського ОВК при розгляді питання про встановлення позивачу статусу учасника бойових не було враховано всіх фактичних обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, чим порушено п. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Тому вважає дії відповідача протиправними, а рішення від 31.01.2013 щодо відмови у встановленні йому статусу учасника бойових дій таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував. При цьому зазначав, що до робіт з розмінування вибухонебезпечних предметів в Збройних силах України залучаються лише військовослужбовці при наявності спеціального допуску на право самостійного проведення робіт, які включаються на підставі наказу командира військової частини до групи розмінування та виїжджають згідно з наказом командира військової частини у складі групи на розмінування. Позивач, в ході виконання робіт з розмінування місцевості, до групи розмінування командуванням Збройних сил не включався, відповідного допуску не мав, а лише брав участь у проведенні робіт по очищенню місцевості від вибухонебезпечних предметів як представник громадського формування на добровільних засадах. З огляду на те, виконання робіт з розмінування не входило до службових обов'язків ОСОБА_1, то оспорюване рішення комісії Полтавського ОВК щодо відмови у наданні позивачу відповідного статусу, є обґрунтованим та правомірним.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що протягом червня - жовтня 2012 року на виконання наказу отамана громадського формування "Козацька варта" позивача, як члена громадського формування з охорони громадського порядку, було залучено до підрозділу козаків щодо здійснення робіт із розмінування полів і об'єктів народного господарства на території м.Лубен та Лубенського району Полтавської області.

07.08.2012 ОСОБА_1 звернувся через Лубенсько - Оржицький військовий комісаріат до Полтавського ОВК із відповідною заявою про надання йому статусу учасника бойових дій. Однак, комісією Полтавського ОВК за результатами розгляду матеріалів звернення прийнято рішення від 30.01.2013 про відсутність підстав для визнання позивача учасником бойових дій.

Вказане рішення мотивовано тим, що позивач не підтвердив факт свого залучення до розмінування полів і об'єктів народного господарства, так як згідно наданих документів, а саме - наказу №010 від 28.09.2012 по особовому складу громадського формування "Козацька варта", постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, затвердженої начальником Лубенського МВ УМВС в Полтавській області, обмежувався статусом представника громадського формування із завданням щодо забезпечення цілодобового чергування з охорони місця події, а не залучався до розмінування полів і об'єктів народного господарства (а.с. 16).

Не погоджуючись з підставами відмови, оформленої рішенням від 30.01.2013, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняте дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні відносини сторін стосуються питання про наявність або відсутність підстав для визнання особи учасником бойових дій в розумінні пункту 11 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Лубенським МР ВУМВС України у Полтавській області 28.10.1999) є членом громадського формування з охорони громадського порядку "Козацька варта" (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Громадське формування з охорони громадського порядку "Козацька варта" зареєстроване виконавчим комітетом Лубенської міської ради як юридична особа (ідентифікаційний код 37173956) 11.01.2011.

Згідно свідоцтва про реєстрацію громадського формування від 28.12.2010 основною метою діяльності громадського формування з охорони громадського порядку "Козацька варта" є сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захист життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також рятування людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій (а.с. 13).

Правовою основою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є Конституція України, Закон України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку і державного кордону, боротьби із злочинністю і адміністративними правопорушеннями, а також положення (статути) цих формувань.

Матеріалами справи підтверджено, що 15.05.2012 наказом №3 отамана громадського формування "Козацька варта" створено підрозділ по проведенню робіт із розмінування полів і об'єктів народного господарства на території Лубен та Лубенського району. Мета діяльності даного підрозділу: перевірка отриманої інформації про місцезнаходження вибухонебезпечних предметів, виявлення та охорона вибухонебезпечних предметів а також проведення комплексних заходів щодо розмінування місцевості та спільно з піротехнічним підрозділом ГУМНС України в Полтавській області та співробітниками Лубенського МВ ГУМВС України в Полтавській області проведення знешкодження вибухонебезпечних предметів, виявлених на території м. Лубен та Лубенського району (а.с.19).

На виконання наказу отамана №3 від 15.05.2012 ОСОБА_1, як члена громадського формування, наказами отамана №07 від 10.06.2012 (а.с.75), №8 від 10.06.2012 (а.с.79), №11 від 4.07.2012 (а.с.22), №13 від 06.08.2012 (а.с.26), №015 від 06.08.2012 (а.с.28), №17 від 01.10.2012 (а.с.31), №19 від 03.10.2012 (а.с.34), №21 від 04.10.2012 (а.с.37) залучено до проведення комплексу заходів щодо розмінування місцевості спільно з працівниками Лубенського МВ ГУМВС України в Полтавській області та піротехнічним підрозділом ГУМНС України в Полтавській області проведення знешкодження вибухонебезпечних предметів.

Згідно графіків чергування позивач 10.06.2012, 11.06.2012 та 12.06.2012 (а.с.76, 80), 04.07.2012 та 05.07.2012 (а.с.23), 07.08.2012 та 08.08.2013 (а.с.29, 84), 02.10.2012, 03.10.2012, 04.10.2012 та 05.10.2012 (а.с.33,35,38) здійснював охорону району розмінування.

Відповідно до актів виконання робіт з розмінування місцевості №49 від 12.06.2012 (а.с.73), №50 від 12.06.2012 (а.с.77), №54 від 05.07.2012 (а.с.24), №70 від 08.08.2012 (а.с. 81), №71 від 08.08.2012 (а.с.30), №88 від 03.10.2012 (а.с.39), №89 від 04.10.2012 (а.с.40), №90 від 05.10.2012 (а.с.41) ОСОБА_1 безпосередньо до складу піротехнічного підрозділу не входив, однак здійснював заходи щодо виявлення, охорони та знешкодження вибухонебезпечних предметів як представник громадського формування "Козацька варта".

Пунктом 4 спільного наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства оборони України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації державної прикордонної служби України від 27.05.2008 N 405/223/625/455 "Про організацію робіт з виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів на території України та взаємодію під час їх виконання" встановлено, що безпосередню організацію виконання завдань щодо розмінування (знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів та проведення інших вибухових робіт, координацію дій підпорядкованих піротехнічних підрозділів та груп розмінування, налагодження взаємодії між центральними органами виконавчої влади, на які покладено реалізацію завдань з розмінування, а також місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування покладено на структурний підрозділ МНС, службу мінної безпеки Міноборони та Держспецтрансслужбу. Роботи з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів здійснюються групами піротехнічних робіт територіальних органів управління та підпорядкованих МНС підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, групами розмінування Збройних Сил України та Держспецтрансслужби. Порядок отримання зазначеного допуску для особового складу груп розмінування Збройних Сил України визначається начальником інженерних військ Збройних Сил України.

Тобто, роботи з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів здійснюються групами піротехнічних робіт або групами розмінування за наявності спеціального допуску.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Так, наведеною нормою визначено дві конкретні підстави визнання учасниками бойових дій осіб: залучення особи командуванням військової частини, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства; участь особи у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час за умови перебування цієї особи на мінному тральщику, який здійснював тралення бойових мін.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 залучено до розмінування полів і об'єктів народного господарства громадською організацією, тоді як до безпосереднього виконання таких робіт допускається лише штатний особовий склад піротехнічних груп, який пройшов навчання за спеціальністю у навчальних закладах МНС і Міноборони та має відповідну підготовку.

Докази про те, що позивач володіє певними знаннями та є працівником вибухо-технічного підрозділу, має право виконувати роботи з розмінування та знешкодження вибухо-небезпечних речовин, матеріали даної адміністративної справи не містять.

Питання про визначення учасників бойових дій, відповідно до пункту 1 Положення "Про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України" від 08.04.2009 №158 (далі - Положення), покладається на комісії, що створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах. У своїй діяльності Комісії керуються Конституцією України, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постановами Кабінету Міністрів України та цим Положенням, що прямо визначено пунктом 5 Положення.

Відповідно до пункту 7 зазначеного Положення на комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації.

Пунктом 9 Положення №158 визначено перелік документів, на підставі яких Комісією приймається рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій.

До таких документів відносяться, зокрема, для військовослужбовців, які брали участь у розмінуванні або траленні бойових мін: витяг з наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін); витяг з наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); акт на виконання робіт із розчистки місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін).

Наказу про призначення до групи осіб, які входять до складу пересувних груп розмінування Збройних сил України, а також наказу про виїзд у складі групи на розмінування позивач суду не надав, оскільки такі відносно нього не приймалися.

З огляду на встановлені обставини слід зазначити, що позивач не міг входити до групи осіб, які входять до складу груп розмінування Збройних сил України та не міг брати участі в такому розмінуванні, оскільки залучався до виконання робіт по очищенню місцевості від вибухонебезпечних предметів не Міністерством оборони України і не під час проходження військової служби, а територіальним підрозділом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи як представник громадського формування, до безпосереднього обов'язку якого не входило проведення робіт з розмінування, а лише роботи з виявлення, огородження та охорони знайдених вибухонебезпечних предметів.

Суд зазначає, що факт виконання позивачем робіт з виявлення, огородження та охорони знайдених вибухонебезпечних предметів, а також знаходження в небезпечній зоні розльоту осколків вибухонебезпечних предметів, не є достатніми підставами для встановлення статусу учасника бойових дій в розумінні Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302, регулює правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, відповідно до пункту 2 якого посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Положення "Посвідчення учасника бойових дій" і нагрудний знак видаються органами Міноборони, МВС, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПтС, Управління державної охорони, ДПС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужбою за місцем реєстрації ветерана.

Пунктом 3 Положення №302 встановлено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправним рішення комісії Полтавського ОВК про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та скасування відповідного рішення.

За відсутності підстав для скасування спірного рішення відповідача, відсутні й підстави для зобов'язання комісії Полтавського ОВК встановити ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.

Відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач наданими у судовому засіданні поясненнями спростував обґрунтованість тверджень позивача. Вказаний висновок підтверджується проаналізованим у даному рішенні суду нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини.

З огляду на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22.08.2013.

Суддя Є.Б. Супрун