Рішення

від 25.12.2006 по справі 12/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

25.12.2006                                                                                               Справа  № 12/259

Суддя господарського суду Тисянчин В. М., розглянувши матеріали справи

за позовом державного підприємства „Мукачівське лісове господарство”,                   с. Вільховиця Мукачівського району

до товариства з обмеженою відповідальністю „Пост П”, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 12 999,25 грн.

                                                                                                    Суддя    Тисянчин  В. М.

                    Представники:

Від позивача –Густі М.І. (представник за довіреністю №88 від 30.01.2006 року)

Від відповідача –не з'явився

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов державним підприємством „Мукачівське лісове господарство”, с. Вільховиця Мукачівського району до товариства з обмеженою відповідальністю „Пост П”, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 12 999,25 грн.

        Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Представник позивача підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

                    Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 12 999,25 грн. –основного боргу щодо оплати за поставку, згідно договору купівлі - продажу № 270 від 14.11.2005 року, лісопродукції підтверджується матеріалами справи, зокрема:

-          товарно –транспортними накладними від 29.05.2006 року та від 07.06.2006 року;

         -    довіреностями ЯЖМ № 593395 від 23.05.2006 року та ЯЛЛ №878668 від 07.06.2006 року;

         -    розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

      Заявлені вимоги позивача (претензія № 744 від 21.11.2006 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка лісопродукції (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленої продукції є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625; 689; 692  ЦК України).

Відповідно до вимог п.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

          Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню повністю, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

  1.          Позов задоволити  повністю.

            2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Пост П” (м. Ужгород, вул. Перемоги, 157/44; код 33662337) на користь державного підприємства „Мукачівське лісове господарство” (с. Вільховиця, 3 Мукачівського району; код 22114595) суму  12 999,25 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев”яносто дев'ять грн. 25 коп.) –основного боргу та 30,00  (сто тридцять грн.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                               Тисянчин В. М.