Рішення

від 22.08.2013 по справі 915/1209/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р. Справа № 915/1209/13

м. Миколаїв

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан"

(55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 4)

до відповідача: Южноукраїнської міської ради

(55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 48)

про зобов'язання поновити договір оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на той самий строк.

Суддя А.К.Семенов

Представники:

Від позивача: Левицький І.О., дов. № 7 від 15.01.2013 року

Від відповідача: Скібіцька О.В., дов. № 51 від 16.07.2013 року.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий 12 липня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Титан" до Южноукраїнської міської ради про зобов'язання поновити договір оренди зе-мельної ділянки на тих самих умовах і на той самий строк.

Позовні вимоги обґрунтовуються відсутністю заперечення з боку Южноукраїнської міської ради протягом одного місяця щодо продовження користуванням ТОВ "Титан" зе-мельною ділянкою, яку він орендував на підставі договору № 2444 від 14.10.2003 року.

Відповідач відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує повністю.

13.08.2013 року в судовому засіданні представник позивача надав доповнення до позовної заяви за № 121 від 12.08.2013 року, а також заяву про зміну предмету позову в якій просить змінити предмет позову, а саме.

" 1.Визнати укладеним договір оренди земельної ділянки між ТОВ "Титан" та Южно-українською міською радою Миколаївської області, загальною площею 0.5611га., яка знаходиться за адресою м. Южноукраїнсь, Миколаївська область, вул. Молодіжна, 4А, строком на 10 років, на тих самих умовах.

2.Зобовязати уповноваженого керівника Южноукраїнської міської ради укласти дого-вір оренди земельної ділянки шляхом його підписання ".

Відповідач щодо заяви позивача про зміну предмету позову, в усній формі заперечує.

Суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання позивача про зміну предмету позову з наступного.

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Позивачем у своїй заяві (вих. №122 від 12.08.2013 року) про зміну предмету позову взагалі не зазначено ніяких підстав позову. В судовому засіданні 13.08.2013 року пред-ставник позивача на запитання суду підставу позову, ані письмово, ані усно не визначив. Це унеможливлює з'ясування того, що внаслідок зміни предмету позову відбувається також і зміна його підстави, що суперечить наведеним приписам статті 22 ГПК України.

Крім того, позивачем в заяві про зміну предмету позову вказано дві позовні вимоги немайнового характеру, проте, судовий збір сплачено лише за одну позовну заяву.

Відповідно до п. 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК.

Відповідно до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року а № 7 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Позивачем не подано доказів сплати судового збору за дві вимоги немайнового ха-рактеру, тобто, не подано доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі.

В справі оголошено перерву до 22 серпня 2013 року.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.08.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

14.10.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан" (за дого-вором Орендар) та Южноукраїнською міською радою (за договором Орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 2444 (аркуш справи12).

Відповідно до п. 1 договору Орендодавець згідно Рішення Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 07.05.2003 року № 217, затверд-женого Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 16.07.2003 року № 188, 10 сесії 5 скликання передає Орендарю в строкове платне володіння та корис-тування земельну ділянку розміром 0.5611 га забудованих земель, кадастровий № 4810800000:10:004:0001, що розташована в м. Южноукраїнськ Миколавської області, по вулиці Молодіжній, 4 під розміщення та обслуговування ринку по вул. Молодіжна, 4.

Згідно п. 2 договору земельна ділянка надається в оренду строком до першого травня 2013 року.

28.03.2013 року позивач направив відповідачеві лист (повідомлення) за вих. № 56 в якому просив поновити договір оренди на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,5611га, яка знаходиться за адресою: м. Южноукраїнськ Миколав-ської області, вулиця Молодіжна, 4 А.

01.05.2013 року строк дії договору закінчився.

01.06.2013 року ТОВ "Титан" направив до Южноукраїнської міської ради лист (вих.79), в якому просив підписати договір оренди земельної ділянки, який доданий до цього листа у трьох примірниках.

Відповідач вищевказані листи залишив без відповіді та задоволення.

Станом на день подання позовної заяви договір поновлений не був.

Позивач просить зобов'язати Южноукраїнську міську раду поновити договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Южноукраїнськ Миколаївська область, вул. Молодіжна 4А з ТОВ "Титан" на тих самих умовах і на той самий строк у зв'язку з продовженням користування земельною ділянкою та відсутністю заперечення з боку Южноукраїнської міської ради протягом одного місяця.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на ст.1,2,54 Господар-ського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 19, ст. 41 Конституції України, п. 5 ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України " Про оренду землі " та зазначає, що він має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Відповідач, як вже вище вказано, письмовий відзив надав, проти позову заперечує, зокрема, з наступного.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державні або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шля-хом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянк.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачено автоматичного по-новлення договору оренди землі в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише зазна-чено, що в цьому разі він підлягає поновленню. Отже необхідною умовою укладення дого-вору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній власності є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. За відсутності такого рішення зо-бов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або ж його поновити не-можливо, оскільки це суперечить вимогам законодавства.

Южноукраїнська міська рада рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Титан» не приймала.

В обґрунтування заперечень проти позову посилається на п. 34 ч.1 ст. 26, ст. ст.42, 59,73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні ", ст.ст. 12, 122-125 Земель-ного кодексу України, ст. 319 Цивільного кодексу України, статтю 33 Закону України «Про оренду землі».

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з нижченаведеного.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За змістом статей 13,14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123,124, 127,128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного Кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Як вже вище вказано, Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 07.05.2003 року №217, затвердженого рішенням Южноук-раїнської міської ради Миколаївської області від 16.07.2003 року №188 ТОВ «Титан» була передана в строкове платне користування земельна ділянка розміром 0,5611 га забудова-них земель, що розташовані в м. Южноукраїнськ Миколаївської області по вул. Молодіжній, 4 під розміщення та обслуговування ринку по вул. Молодіжна,4.

На підставі вказаного рішення між Южноукраїнською міською радою Миколаївсь-кої області та ТОВ «Титан» був 14.10.2003 року укладений договір оренди земельної ділянки строком до 01.05.2013 року.

Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про на-дання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаче-ного статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію. Якщо на час звернення до суду з відповідним позовом не подано доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, вимоги позивача про зобов'язання такого органу укласти договір оренди задоволенню не підлягають. Про таке зазначено у п. 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Наведене, стосується і даного позову про поновлення договору оренди земельної ділянки, чому обов'язково має передувати прийняття Южноукраїнською міською радою відповідного рішення.

Позивачем не доведено, що існує рішення Южноукраїнської міської ради про по-новлення договору оренди земельної ділянки від 14.10.2003 року, а остання ухиляється від підписання такого договору (додаткової угоди до договору про поновлення цього договору).

У п. 2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено: «У вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній влас-ності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011 року).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір ско-ристатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору».

На теперішній час стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (Поновлення до-говору оренди землі) викладена у такій редакції:

«По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого само-врядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого са-моврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або кому-нальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди».

Із змісту останньої редакції статті 33 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що обов'язковою умовою вирішення питання про поновлення договору оренди земельної ділянки є направлення орендарем орендодавцеві до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди.

Зазначення у частині 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» про те, що «у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі та-кий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором», не позбавляє орендаря обов'язку виконати вимоги, які викладені у ч.ч.2,3 статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки у даному реченні йдеться про наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі шляхом направлення орендарю листа - повідомлення про прийняте орендодавцем рішення саме за результатами ознайомлення з отриманими від орендаря листом - повідомленням та проек-том додаткової угоди.

Посилання ТОВ «Титан» в обґрунтування позову на статтю 33 Закону України «Про оренду землі» безпідставно, оскільки позивачем не доведено дотримання ним вимог цієї статті, зокрема, частини 3 статті 33 цього Закону України щодо направлення (не піз-ніш ніж за місяць до спливу строку оренди землі) Орендодавцеві (Южноукраїнській місь-кій раді) разом з листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі від 14.10.2003 року проекту додаткової угоди про поновлення цього договору.

Посилання ТОВ «Титан» в обґрунтування позову на статтю120 Земельного кодексу України безпідставно з наступного.

Вказаною статтею регулюються правовідносини, щодо переходу права на земельну ділянку, які виникають у особи у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду

Проте, предметом даного спору не є спір щодо переходу права користування зе-мельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, а підставою даного позову не є набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами.

Предметом даного спору та предметом даного позову є спонукання Южноукраїнської міської ради поновити договір оренди земельної ділянки (який був укладений 14.10.203 року) на тих самих умовах і на той самий строк, а підставою позову (тими обставинами, котрі позивач відповідно до вимог статті 33 ГПК України має довести) є дотримання (позивачем) вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі», зокрема, направлення позивачем відповідачеві разом з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 14.10.2003 року проекту додаткової угоди про поновлення цього договору до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Як вже вище вказано, позивачем не доведено, що він направляв відповідачеві не пізніш ніж за місяць до спливу строку договору оренди земельної ділянки відповідний лист - повідомлення разом з проектом додаткової угоди, отже, не доведено, що ним дотримано вимог статті 33 ГПК України.

Посилання ТОВ «Титан» в обґрунтування позову на статтю 377 Цивільного кодексу України безпідставно з наступного.

У ч. 1 статті 377 Цивільного кодексу України зазначено: «До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача».

Проте, предметом даного спору не є спір щодо набуття права користування зе-мельною ділянкою внаслідок набуття орендарем права власності на житловий будинок. До речі, із матеріалів справи вбачається, що орендар взагалі не набував права власності саме на житловий будинок.

У п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено: «З урахуванням положень статті 3 ЗК України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України. У вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням, припиненням учасниками земельних відносин договорів оренди земельних ділянок, загальні положення глави 20 ГК України застосовуються, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами ЗК України, Закону України "Про оренду землі". Суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог статей 124, 125 ЗК України і статті 16 Закону України "Про оренду землі". Суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України».

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачені такі способи захисту прав на земельні ділянок:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самовря-дування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Враховуючи вище наведене, обраний позивачем спосіб захисту, а саме зазначення в якості предмету позову вимоги зобов'язати Южноукраїнську міську раду поновити договір оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на тій самий строк з підстав продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору за відсутністю заперечення з боку Южноукраїнської міської ради протягом одного місяця за відсутності її рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.10.2003 року, не відповідає способам захисту передбаченим діючим законодавством України.

До того ж, позивач просить зобов'язати Южноукраїнську міську раду поновити дого-вір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Южноукраїнськ Миколаївська область, вул. Молодіжна, 4А, а договір від 14.10.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан" й Южноукраїнською міською радою, зареєстрований в реєстрі за № 2444, був укладений щодо оренди земельної ділянки, котра знаходиться за адресою: м. Южноукраїнськ Миколаївська область, вул. Молодіжна, 4.

Як вже вище вказано, у листу (повідомленні) від 28.03.2013 року за вих. № 56, який позивач направив відповідачеві та в якому просив поновити договір оренди на земельну ділянку, також зазначено, що вона знаходиться за адресою: м. Южноукраїнськ Миколав-ської області, вулиця Молодіжна, 4 А.

Поданий позивачем на обґрунтування позову лист Державного комітету України із земельних ресурсів від 09.07.2009 року №8842/17/11-09 господарським судом до уваги не приймається, оскільки він не враховує змін в законодавстві, які відбулися після його ви-дання, зокрема, змін, внесених в положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" та рекомендацій, які викладені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (аркуш справи 72). Так, у цьому листі вказується, «що законодавством не визначено чіткої процедури поновлення договорів оренди» та здійснюється тлумачення змісту статті 764 Цивільного кодексу України, приписам якої всупереч положенням, ви-кладеним у п.2.9 Постанов Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (які вищенаведені), безпідставно надається перевага.

Керуючись ст.ст. 44,49,81,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 22.08.2013 ро-ку.

Суддя А.К.Семенов