Рішення

від 14.08.2013 по справі 927/865/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

"14" серпня 2013 року Справа № 927/865/13

За позовом: Управління комунального майна Чернігівської обласної ради,

пр-т Миру, 43 , м. Чернігів, 14000

до відповідача: Приватного підприємства «АКВА Україна»,

вул. Преображенська, 12, м. Чернігів, 14000

про розірвання договору оренди та звільнення приміщень

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Максак Т.Л. - начальник відділу, дов. № 01-92 від 07.02.13 р.

Від відповідача: не з"явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

СУТЬ СПОРУ:

Управлінням комунального майна Чернігівської міської ради подано позов до Приватного підприємства «АКВА Україна» про розірвання договору оренди приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенській, 12 у м. Чернігові № 3 від 31 грудня 2005 року та зобов'язання Приватне підприємство «АКВА Україна» звільнити приміщення приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенській, 12 у м. Чернігові.

Ухвалою суду від 12.07.13 р. заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд призначено на 24.07.13 р.

Ухвалою суду від 24.07.13 р. розгляд справи відкладався на 14.08.13 р.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди приміщень в будівлі комунальної власності області по вул. Преображенській, 12 у м. Чернігові № 3 від 31.12.05 р. щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за жовтень 2012 р., січень - квітень 2013 р., невнесення відповідачем передбаченого договором завдатку, а також щодо страхування орендованого майна на користь позивача. В зв'язку з невиконанням відповідачем істотних умов договору оренди приміщень в будівлі комунальної власності області по вул. Преображенській, 12 у м. Чернігові № 3 від 31.12.05 р. позивач вимагає його розірвання та звільнення орендованого майна.

В судове засідання 14.07.13 р. з'явився уповноважений представник позивача.

В судовому засіданні 14.07.13 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача в судові засідання 24.07.13 р. та 14.08.13р. не з'явився.

Копії ухвал суду про порушення провадження у справі від 12.07.13 р. та про відкладення розгляду справи від 24.07.13 р., які двічі направлялись на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві, яка співпадає з місцезнаходженням ПП «АКВА Україна» згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців станом на 22.07.13 р., а саме: вул. Преображенська, 12, м. Чернігів, 14000, повернулись до суду неврученими адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання рекомендованого поштового відправлення на підприємстві поштового зв'язку. Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача позивачу невідомі.

Пунктом 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11 р. (зі змінами і доповненнями) (далі - Постанова № 18) передбачено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та п.3.9.1 Постанови № 18, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Про поважні причини неявки представника відповідача суд не повідомлено.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час слухання справи не надходило.

Відповідач витребуваних ухвалами суду від 12.07.13 р. та 24.07.13 р. письмового мотивованого відзиву на позов та документів не надав.

Оскільки явка представника відповідача в судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обгрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.

Подане представником позивача письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача повідомив суд, що права та обов"язки стороні зрозумілі.

Відводу судді представником позивача не заявлено.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими стороною доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно Положення про Управління житлово-комунального господарства Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого Розпорядженням Чернігівської облдержадміністрації № 232 від 11.08.04 р., Управління житлово-комунального господарства Чернігівської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом облдержадміністрації, що утворюється її головою, підзвітне і підконтрольне голові облдержадміністрації та Держжитлокомунгоспу.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

31 грудня 2005 року між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської обласної державної адміністрації (Орендодавець) та Приватним підприємством «АКВА Україна» (відповідач у справі, Орендар за договором) укладено договір оренди № 3 приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенська,12 у м. Чернігові (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (надалі майно), які розташовані в будівлі по вул. Преображенська, 12 у м. Чернігові, що перебувають на балансі Управління ЖКГ ОДА у складі приміщення з І кімнат, які знаходяться на ІІ поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку загальної площі в корисну) 38,63 кв.м., корисною площею 29,6 кв.м., що має (не має ) окремий вихід та частину приміщення в цокольному поверсі загальною площею 11,22 кв.м., корисна 10,5 кв.м.

Будівля по вул. Преображенська, 12 у м. Чернігові згідно рішення Чернігівської обласної ради (5 сесія 4 скликання) від 24.01.03 р. «Про перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області» входить до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (комунальної власності), управління якими здійснює обласна державна адміністрація (додаток № 1 до рішення).

Пунктом 4 Рішення Чернігівської обласної ради (14 сесія 4 скликання) від 28.12.04 р. повноваження по управлінню об'єктами, включеними до переліку, що міститься у додатку № 1 до рішення обласної ради від 24.01.03 р., делеговані обласній державній адміністрації.

Згідно п.1.1.2 Договору оціночна (балансова ) вартість інвентарних об'єктів складає 7264 грн. станом на 01.01.2006 р.

У відповідності до п.2.1.,2.2. Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами цього Договору та Акту прийому-передачі в оренду майна зазначеного у розділі 1 (Додаток № 1 до цього Договору, що є невід'ємною його частиною). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно, воно залишається у спільній власності територіальних громад області, а Орендар користується ним протягом всього строку оренди.

Пунктом 2.7. Договору обов'язок по складанню Акту приймання-передачі покладено на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Згідно п. 3.1. Договору орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю незалежно від наслідків діяльності орендаря.

В п.3.3 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати для об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 21.04.2005 р.(16 сесія 4 скликання).

Згідно п.п. 3.4.,3.5 Договору розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку 2 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, і становить за перший місяць оренди (грудень 2005 року) 747,87 грн. без податку на додану вартість та індексу інфляції за грудень місяць 2005 року. ПДВ розраховується і сплачується у розмірах та порядку згідно з чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата перераховується щомісячно, у 10-дений термін після офіційного повідомлення про індекс інфляції за минулий місяць, на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно до п.10.1. Договору він діє з 31 грудня 2005 року по 29 грудня 2006 року включно.

На виконання умов вищезазначеного Договору Управлінням ЖКГ ЧОДА та відповідачем у відповідності до п.п. 2.1., 2.7. Договору було підписано, скріплено печатками та підписами з обох сторін акт прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області від 31.12.2005 року (Додаток № 1 до Договору), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення (надалі майно), які розташовані в будівлі по вул. Преображенська,12 у м. Чернігові, що перебувають на балансі Управління ЖКГ ОДА у складі: приміщення з однієї кімнат, які знаходяться на ІІ поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку загальної площі в робочу) 38,63 кв.м., робочою площею 29,6 кв.м., що має (не має) окремий вхід на цокольному поверсі. Загальна площа - 11,22 кв.м., корисна - 10,5 кв.м. Оціночна (балансова) вартість інвентарних об'єктів складає 7264 грн. станом на 01.01.06 р.

Додатковою угодою № 1 від 29 грудня 2006 року до договору оренди № 3 від 31 грудня 2005 року нежилих приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенська,12 у м. Чернігові термін дії Договору продовжувався до 25.12.07 р.

Згідно рішення Чернігівської обласної ради (15 сесія 4 скликання) від 25.03.05 р. «Про створення управління комунального майна обласної ради» з метою реалізації повноважень обласної ради по управлінню комунальним майном спільної власності територіальних громад області створено Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (позивач у справі). Згідно п. 9 даного рішення пункт 4 рішення обласної ради від 28.12.04 р. про делегування обласній державній адміністрації повноважень по управлінню об'єктами комунальної власності втратив чинність з 25.05.05 р.

1 січня 2007 року між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської обласної державної адміністрації (Первісний кредитор) та Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (Новий кредитор, позивач у справі) укладено договір уступки вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе всі права орендодавця за договором оренди № 3 від 31 грудня 2005 року нежитлового приміщення, загальною площею 49,85 кв.м, розташованого у будівлі по вул. Преображенській, 12 у м. Чернігові, яка належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської обласної державної адміністрації та приватним підприємством «АКВА Україна».

Повідомлення ПП «АКВА Україна» про заміну кредитора у зобов'язанні проведено шляхом підписання додаткової угоди № 2 до Договору від 01.01.07 р.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з укладенням договорів та інших правочинів (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).

В силу ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. ст. 513, 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 Цивільного кодексу передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У відповідності до положень ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Таким чином, внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у зобов'язанні, внаслідок чого первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним, а отже до нового кредитора переходять весь обсяг прав первісного кредитора, якщо інше не передбачено договором або законом. Обсяг прав, які передаються у випадку відступлення (сума заборгованості, право на стягнення штрафних санкцій тощо) визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

За висновками суду договір уступки вимоги від 01.01.07р. укладений у відповідності до вимог ст. 513 ЦК України.

Укладеними між сторонами додатковими угодами № 2 від 01.01.2007 р., № 3 від 25.12.2007р., № 4 від 31.12.2008р., № 5 від 10.12.2009р. та № 6 від 23.12.2011р. сторонами вносились зміни до тексту Договору оренди.

Додатковою угодою № 2 від 1 січня 2007 року до Договору у зв'язку із прийняттям рішення обласної ради від 29 листопада 2006 року (6 сесія 5 скликання) «Про надання повноважень управлінню комунального майна Чернігівської обласної ради щодо укладення договорів оренди приміщень у будівлях, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області» та затвердженням рішенням обласної ради від 18 вересня 2006 року (5 сесія 5 скликання) «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності Територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області», Типового договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та Договору уступки вимоги від 01 січня 2007 року, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до Договору № 3 оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Преображенська, 12.

Зокрема, преамбулу Договору викладено у такій редакції: «Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (у подальшому Орендодавець), в особі начальника управління Сидоренка Володимира Андрійовича, який діє на підставі Положення про управління, з одного боку, та приватне підприємство «АКВА Україна» (у подальшому Орендар), в особі директора Пищура Ю.М., який діє на підставі Статуту, з другого боку, керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна», уклали цей договір про наступне…».

Крім того, пунктом 1.2. Додаткової угоди № 2 від 01.07.07 р. п.1.1.1 Договору, в якому визначено предмет оренди, викладено у наступній редакції: «Приміщення з 2 кімнат, які знаходяться на 2 поверсі адміністративної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 38,5 кв.м., корисною площею 29,6 кв.м. не має окремого входу. Частина приміщення, яка знаходиться в цокольному поверсі адміністративної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 11,2 кв.м., корисною площею 8,6 кв.м., що не мають окремого входу».

Укладеними між сторонами Додатковими угодами № 3 від 25.12.2007р., № 4 від 31.12.2008р., № 5 від 10.12.2009р. у зв'язку з закінченням терміну дії Договору пункт 10.1 Договору змінювався, термін дії Договору продовжувався відповідно з 25.12.07 р. по 31.12.08 р., з 25.12.08 р. по 31.12.09 р., з 01.01.10 р. по 31.12.11 р. включно.

Додатковою угодою № 6 від 23.12.11 р. до Договору оренди № 3 від 31.12.05 р. нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Преображенська, 12, у зв'язку з внесенням рішенням обласної ради від 30.09.11 р. змін до «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області» та змін до типового договору оренди нерухомого майна, уточненням орендованих площ, а також закінченням 31.12.11 р. терміну дії Договору, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору.

Пункт 1.1.1. Договору було викладено в наступній редакції: «Приміщення однієї кімнати, яке знаходиться на 2 поверсі адміністративної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 38,5 кв.м., корисною площею 29,6 кв.м., що не має окремого входу. Приміщення однієї кімнати, яке знаходиться на цокольному поверсі адміністративної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 21,45 кв.м., корисною площею 16,5 кв.м., що не має окремого входу. Загальна площа майна, переданого в оренду, складає 59,95 кв.м, корисна - 46,1 кв.м».

Пункт 1.1.2. Договору змінено: «Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 02.12.11 р. і становить за незалежною оцінкою 217314,23 грн., без врахування ПДВ».

Згідно нової редакції п.10.1 Договору він діє по 31 грудня 2013 року включно (п.1.8 Додаткової угоди № 6).

Крім того, розділи 3, 5, 6, 7, 8 Договору було викладено в новій редакції.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди № 6 вона вступила в дію з 01.01.12 р.

На виконання умов вищезазначеної Додаткової угоди № 6 позивачем було передано відповідачу в оренду частину нежитлового приміщення, що перебуває на бухгалтерському обліку Головного Управління ЖКГ ЧОДА і знаходиться за адресою: вул. Преображенська,12 у м. Чернігові, у складі: частину приміщення однієї кімнати, яке знаходиться на цокольному поверсі адміністративної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку загальної площі в робочу) 10,25 кв.м., корисною площею 7,9 кв.м., що не має окремого входу.

Факт передачі зазначеного майна відповідачу в оренду підтверджується актом приймання-передачі в оренду майна комунальної власності області від 01.01.12 року (додаток № 2 до Додаткової угоди № 6 від 23.12.11 р.), скріпленого печатками та підписами Орендодавця, Орендаря та Балансоутримувача.

Додаткові угоди № 2 від 01.01.07 р., № 3 від 25.12.07р., № 4 від 31.12.08р., № 5 від 10.12.09р., № 6 від 23.12.11 р. погоджені з балансоутримувачем - Головним управлінням житлово - комунального господарства Чернігівської облдержадміністрації.

Судом встановлено, що укладений Договір оренди № 3 від 31.12.05 р. за своїм змістом та правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Водночас, орендоване майно є комунальною власністю, тому на спірні правовідносини поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

В силу ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне визначення договору оренди міститься і в ст.759 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди відповідно до ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також ст. 638 ЦК України є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

У відповідності до п.2.8 Договору зазначений Договір оренди № 3 від 31.12.05 р. погоджений з Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради.

За висновками суду, як при укладенні Договору оренди № 3 приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенська,12 у м. Чернігові від 31.12.05 р., так і при укладенні Додаткових угод до цього договору: № 1 від 29.12.06 р, № 2 від 01.01.07 р., № 3 від 25.12.07 р., № 4 від 31.12.08 р., № 5 від 10.12.09 р., № 6 від 23.12.11 р. сторони узгодили істотні умови договору, в тому числі щодо вартості об'єкту оренди та розміру орендної плати, що підтверджується також матеріалами справи та представником позивача в судовому засіданні.

Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Будь-які заперечення щодо порядку укладення Договору оренди № 3 приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенська,12 у м. Чернігові від 31.12.05 р., на час його підписання та підписання додаткових угод до нього з боку сторін відсутні.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 3 ст. 18, ч.ч. 1,3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

В пункті 3.1. Договору (в редакції від 23.12.11 р.) сторони обумовили, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який Орендар вносить до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання-передачі в оренду та акту приймання-передачі майна з орендного користування.

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4. Договору (в редакції від 23.12.11 р.) розмір орендної плати визначається в порядку, передбаченому Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.11р.зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 30.09.11 р.

Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку № 1 до цієї угоди (додаткової угоди № 6), що є невід'ємною її частиною і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 2562,89 грн.

Пунктом 16.1 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням третьої сесії шостого скликання Чернігівської обласної ради від 25.03.11р., встановлено, що орендна плата, розрахована згідно з цією методикою перераховується за оренду цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) - в повному обсязі до обласного бюджету.

Згідно 3.6 Договору (в редакції від 23.12.11 р.) орендну плату Орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків Орендодавцем.

У відповідності до п.3.11. Договору (в редакції від 23.12.11 р.) зобов'язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому ніж орендна плата за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди, а також/або в інший спосіб, визначений чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5.1.2. Договору (в редакції від 23.12.11р.) Орендар зобов'язувався протягом місяця після підписання договору внести Орендодавцю завдаток, передбачений цим Договором.

Обов'язок Орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату передбачений пунктом 5.1.4. Договору.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначає позивач, Орендарем не виконувались зобов'язання за Договором, зокрема порушено п.п.3.6, 5.1.4. Договору щодо своєчасності та повноти внесення орендної плати, та п.п. 3.11., 5.1.2. Договору щодо внесення задатку, передбаченого цим Договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до матеріалів справи, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати належним чином, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за жовтень 2012 р., грудень 2012 р., січень - квітень 2013 р. на загальну суму 12957,77 грн., позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до ПП «АКВА Україна» про стягнення зазначеної заборгованості з орендної плати в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.06.2013 року у справі № 927/628/13 позов Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Приватного підприємства «АКВА Україна» задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 12957,77 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, 102,18 грн. річних, 153,27 грн. пені, 1294,48 грн. 10% річних за порушення грошового зобов'язання та 1720,50 грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 11.06.13 р. по справі № 927/628/13 судом 25.06.13 р. видано накази про примусове виконання рішення.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За правилами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Згідно п. 2.6. Постанови № 18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін.

Суд зазначає, що статтею 18 Господарського процесуального кодексу України визначено учасників судового процесу, який відбувається у формі позовного провадження. До складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник судового процесу - учасник господарських процесуальних правовідносин, що виникають у процесі розгляду справи господарським судом, юридична особа, яка наділена законом певними процесуальними правами та на яку покладені певні процесуальні обов'язки.

Отже, у випадку преюдиціального установлення певних фактів особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при прийнятті преюдиціального рішення), зазначені факти не доводяться.

Крім того, з огляду на приписи статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України „Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів даної Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Водночас статтею 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, параграф 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, параграфи 42 та 60, від 22.11.2007).

При цьому, у постанові Верховного Суду України від 09.10.2007р. по справі № 13/296/22 викладена правова позиція, згідно якої у відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, яка прийнята судом до уваги при вирішенні спору.

Таким чином, факти, встановлені рішенням господарського суду по справі № 927/628/13, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню та можуть бути спростовані не інакше як шляхом скасування відповідного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.06.13 р. по справі № 927/628/13 встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу орендної плати, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору.

На день прийняття рішення по даній справі заборгованість з орендної плати відповідачем не сплачена, як і відсутні в матеріалах справи відомості про внесення завдатку. При цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини.

Доказів визнання недійсними чи розірвання Договору оренди № 3 приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенська,12 у м. Чернігові від 31.12.05 р., та Додаткових угод до цього договору: № 1 від 29.12.06 р., № 2 від 01.01.07 р., № 3 від 25.12.07 р., № 4 від 31.12.08 р., № 5 від 10.12.09 р., № 6 від 23.12.11 р. суду не надано.

Судом встановлено, що ПП «АКВА Україна» п. 5.3 Договору зобов'язано на протязі місяця застрахувати на користь Орендодавця орендоване майно на суму не менше ніж його експертна (балансова) вартість на весь період оренди та надати копії договорів страхування Орендодавцю.

За текстом додаткової угоди № 6 від 23.12.11 р. зазначене положення Договору викладено у новій редакції, а саме Договір доповнено п.5.1.12, згідно якого Орендар зобов'язується протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно на суму не менше, ніж його вартість за звітом про оцінку на користь Орендодавця у порядку, визначеному чинним законодавством та надати Орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

Як свідчать матеріали справи, термін дії договору добровільного страхування орендованого майна № 248-/мп/12ч від 15.03.12 р. закінчився 15.03.13 р., а претензія позивача № 02-212 від 21.03.13 р. щодо необхідності поновлення на новий термін договору страхування та надання копії страхового полісу і платіжного доручення, а також сплати заборгованості з орендної плати залишилась без відповіді.

Доказів виконання зазначених зобов'язань відповідачем на час розгляду справи суду не надано.

Згідно ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В силу статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктами 10.3.,10.4 Договору встановлено, що зміна умов або розірвання договору може мати місце за погодженням сторін. Одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших причин, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 8.1.2. Договору (в редакції від 23.12.11 р.) Орендодавець має право відмовитися від цього договору і вимагати повернення орендованого майна у разі несплати орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд, або допущення заборгованості з орендної плати у сумі, що перевищує сумарний розмір орендної плати за останні три місяці.

Пунктом 8.1.3. Договору (в редакції від 23.12.11 р.) передбачено, що Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання цього договору, зокрема, у разі порушення, невиконання (або неналежного виконання) умов Договору.

За приписами ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Статтею 783 Цивільного кодексу України чітко встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи зі змісту даної норми, підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених законом або договором оренди.

Згідно з ч.3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Ця норма узгоджується з приписом ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

До спірних правовідносин оренди комунального майна переважному застосуванню перед статтею 783 Цивільного кодексу України підлягає ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" як норма спеціального закону, згідно якої підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому, вказаною диспозитивною нормою, на відміну від ст.783 Цивільного кодексу України, не визначено вичерпний перелік договірних зобов'язань, порушення яких орендарем тягне за собою розірвання договору оренди комунального майна. Пріоритетність застосування ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підтверджується також приписами ч.2 ст.9 Цивільного кодексу України, згідно з якою законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

В свою чергу, відповідно до ст.773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найд , не за її призначенням або з порушенням умов договору найму , наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до приписів статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

У зв'язку з порушенням відповідачем істотних умов Договору, позивач просить розірвати укладений між сторонами Договір оренди № 3 приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенська,12 у м. Чернігові від 31.12.05 р. та зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення.

Судом на підставі правової оцінки умов укладеного між сторонами Договору оренди № 3 приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенська,12 у м. Чернігові від 31.12.05 р., а також додаткових угод до цього договору: № 1 від 29.12.06 р., № 2 від 01.01.07 р., № 3 від 25.12.07 р., № 4 від 31.12.08 р., № 5 від 10.12.09 р., № 6 від 23.12.11 р. та інших наявних у справі доказів в їх сукупності встановлено, а відповідачем не спростовано факти порушення орендарем зобов'язань по своєчасній та повній оплаті орендної плати, своєчасному внесенню завдатку та страхуванню орендованого майна, а тому вимога позивача про розірвання Договору оренди № 3 приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенська,12 у м. Чернігові від 31.12.05 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 5.1.11. Договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 23.12.11 р.) у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язаний негайно повернути Орендодавцеві одержане від нього майно у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з усіма зробленими поліпшеннями.

Крім того, згідно ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, обов`язок у відповідача (Орендаря) повернути позивачу (Орендодавцю) об`єкт оренди виникає після набрання законної сили судовим рішення про розірвання договору оренди.

Отже, оскільки вимоги позивача щодо звільнення відповідачем орендованого приміщення відповідають приписам чинного законодавства та умовам Договору, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що до виникнення спору призвели неправильні дії відповідача, а саме невиконання істотних умов договору, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені в повному обсязі на відповідача.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 509, 510, 512-519, 525, 526, 530, 599, 610 - 612, 626, 638, 651, 653, 759, 762, 782, 783, 785 Цивільного кодексу України, статей 174, 181, 188, 193, 283, 284, 291 Господарського кодексу України, статей 2, 10, 11, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 35, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди № 3 приміщень в будівлі комунальної власності по вул. Преображенська, 12 у м. Чернігові від 31.12.05 р., укладений між Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 43, р/р 35425001002691 в ГУДКСУ в Чернігівській області м. Чернігів, МФО 853592, ідентифікаційний код 33469166) та Приватним підприємством «АКВА Україна» (вул. Преображенська, 12, м. Чернігів, 14000, р/р 26002888001 в «Укрінбанку» м. Чернігів, МФО 353564, ідентифікаційний код 31895013).

3. Зобов'язати Приватне підприємство «АКВА Україна» (вул. Преображенська, 12, м.Чернігів, 14000, р/р 26002888001 в «Укрінбанку» м. Чернігів, МФО 353564, ідентифікаційний код 31895013) звільнити нежитлові приміщення, які розташовані в будівлі по вул. Преображенська, 12, у м. Чернігові, що перебувають на балансі Головного управління Житлово - комунального господарства Чернігівської облдержадміністрації у складі: Приміщення однієї кімнати, яке знаходиться на 2 поверсі адміністративної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 38,5 кв.м., корисною площею 29,6 кв.м., що не має окремого входу.

Приміщення однієї кімнати, яке знаходиться на цокольному поверсі адміністративної будівлі, загальною площею (з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну) 21,45 кв.м., корисною площею 16,5 кв.м., що не має окремого входу.

4. Стягнути з Приватного підприємства «АКВА Україна» (вул. Преображенська, 12, м. Чернігів, 14000, р/р 26002888001 в «Укрінбанку» м. Чернігів, МФО 353564, ідентифікаційний код 31895013) на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (м. Чернігів, пр-т Миру, 43, р/р 35425001002691 в ГУДКСУ в Чернігівській області м. Чернігів, МФО 853592, ідентифікаційний код 33469166) 2294,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 19 серпня 2013 року.

Суддя А.М.Селівон