Рішення

від 12.08.2008 по справі 12/161/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/161/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" серпня 2008 р. Справа № 12/161/08

12.08.2008 р.                                                                                             справа № 12/161/08.

                                                          Миколаїв

ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агро-марс”, 07350, Київська область, Вишгородський район,                       с. Гаврилівка.

До відповідача

Відкрите акціонерне товариство “Житлопромбуд-8”,54008, м. Миколаїв, вул. Скороходова, 211.

Про стягнення 1344222 грн. 29 коп. та розірвання додаткових угод.

Суддя   А.К.Семенов

Представники

Від позивача

Від відповідача

СУТЬ СПОРУ: стягнення 1344222 грн. 29 коп. та розірвання  додаткових угод.

Позов поданий 07 квітня 2008 року про стягнення 1344222 грн. 29 коп. у тому числі: 1095499 грн. 00 коп. витрат, які ТОВ “Комплекс Агромарс” мусить зробити для усунення недоліків у виконаних роботах, 84398 грн. 44 коп. пені, 164324 грн. 85 коп. штрафу. Також позивач просить розірвати додаткові угоди №4 від 31.05.05 року та №11 від 08.04.05 року до довгострокового договору генерального підряду № 84-05/КАМ від 08.04.05 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем зобов'я-зань по договору генерального підряду  від 08.04.05 року  № 84-05/КАМ і додаткових угод до нього №4 від 31.05.05 року та №11 від 08.04.05 року.

Позивач клопоче про накладення з метою забезпечення позову арешту на майно та грошові кошти, які містяться на рахунках відповідача в межах стягуваної суми.

Відповідач проти позову заперечує у повному обсязі.

Обставини справи.

08.04.05 року між ЗАТ “Комплекс Агромарс” (позивач) та ВАТ “Житлопром-буд-8” (відповідач) був укладений довгостроковий договір генерального підряду № 84-05/КАМ і додаткові угоди до нього №4 від 31.05.05 року та №11 від 08.04.05 року. Пра-вонаступником ЗАТ “Комплекс Агромарс” є ТОВ “Комплекс Агромарс”, що підтверд-жується статутом товариства (аркуш справи 86).

Згідно додаткової угоди № 4 від 31.05.05 року ВАТ “Житлопромбуд-8” (за до-говором генпідрядник) прийняв на себе зобов'язання виконати в строк до 01.08.05 року на замовлення ЗАТ “Комплекс Агромарс” (за договором Замовник) роботи по будів-ництву підлоги будівлі інкубатора №1, а згідно додаткової угоди №11 від 29.07.05 року

виконати в строк до 01.09.05 року роботи по монтажу сендвіч - панелей инкубатора№1, котрий розташований в с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області.

ТОВ “Комплекс Агромарс” у позовній заяві зазначає, що роботи генпідрядни-ком по монтажу сендвіч –панелей (додаткова угода №11) виконані не якісно, а самі сендвіч –панелі пошкоджені. А роботи по будівництву підлоги (додаткова угода №4) виконані недоброякісно і приховані відповідачем при передачі робіт замовнику. На об-грунтування цього позивач додав до позовної заяви акти від 13.03.06 року, від 10.04.06 року, акт від 03.08.07 року управління ветеринарної медицини в Вишгородському райо-ні, висновок Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій від 22.08.06 року щодо якості підлоги, стінових панелей та перегородок з сендвіч –панелей інкубатора №1 (аркуші справи 29-37).

12.04.06 року ТОВ “Комплекс Агромарс” направив ВАТ “Житлопромбуд-8” вих. № 294, яким вимагав протягом 30 днів з дати отримання цього листа усунути виявлені та зафіксовані в акті від 10.04.06 року недоліки. Оскільки ВАТ “Житлопромбуд-8” вка-зані в акті від 10.04.06 року недоліки не усунув, ТОВ “Комплекс Агромарс” 03.11.06 року направив на адресу відповідача претензію №1311 з вимогою про сплату витрат на усунення недоліків, які зазначені у висновку ДНДІБК, в сумі 1095499 грн. 00 коп., а та-кож 249323 грн. 57 коп. - неустойку за недотримання строку виконання робіт по усу-ненню недоліків. На обґрунтування вимоги щодо сплати зазначених грошових сум ТОВ “Комплекс Агромарс” у позовній заяві посилається на статтю 852 Цивільного кодексу України та п.п. 9.5 довгострокового договору генерального підряду  від 08.04.05 року  № 84-05/КАМ.

Посилаючись в позовній заяві на ч. 3 статті 858 Цивільного кодексу України та п.п.5.6. довгострокового договору генерального підряду  від 08.04.05 року  № 84-05/КАМ позивач просить розірвати додаткові угоди №4 від 31.05.05 року та №11 від 08.04.05 року.

Відповідач проти позову заперечує у повному обсязі з наступного.

Наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт, які здійснювались згідно до-даткових угод №4 та №11, підписані ТОВ “Комплекс Агромарс” без зауважень.

Позивач не надав доказів та розрахунків на підтвердження своїх витрат.

Висновок щодо якості підлоги, стінових панелей з сендвіч –панелей інкубатора №1, підготовлений ДНДІБК, не обґрунтований. Зокрема, експертизою не враховано, що відповідачем виконувалась лише частина робіт на об'екті, а інкубатор введений в екс-плуатацію з 25.12.05 року, отже, дефекти могли виникнути в результаті порушення норм експлуатації.   

Умовами довгострокового договору та додаткових угод № 4 від 31.05.05 року й № 11 від 29.07.05 року до нього неустойка за недотримання строків усунення недоліків виконаних робіт не встановлена. Крім того, відповідач, посилаючись на статтю 267 Ци-вільного кодексу України просить застосувати щодо вимог про стягнення неустойки строк позовної давності, встановлений п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Позивачем не доведений факт істотного порушення відповідачем умов додатко-вих угод № 4 і № 11 до довгострокового договору генерального підряду від 08.04.05 ро-ку  № 84-05/КАМ .

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку про від-мову в задоволенні усіх позовних вимог на підставі нижченаведеного.

Щодо стягнення витрат, які ТОВ “Комплекс Агромарс” мусить зробити для усу-нення недоліків виконаних робіт.

Ця вимога задоволенню не підлягає з наступного.

У позовній заяві ТОВ “Комплекс Агромарс” зазначає, що “… роботи по будів-ництву підлоги (додаткова угода № 4) були виконані неякісно і приховані Віповідачем при передачі робіт Замовнику”. Проте, всупереч вимог ст.ст. 33 ГПК України позива-

чем не подано доказів стосовно того, що відповідачем при передачі робіт недоброякіс-ні роботи були приховані.

Додані позивачем до позовної заяви акти прийому виконаних підрядних робіт ((Типова форма № КБ-2в) підписані представниками ТОВ “Комплекс Агромарс” без зауважень.

Допустимих доказів –актів огляду прихованих робіт, які відповідно до п.п.8.7. Державних будівельних норм ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва", розроблених Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва (НДІБВ), за-тверджених наказом Держкоммістобудування України від 3 квітня 1996 р. № 49 зі змі-ною №1, затвердженою Наказом Державного комітету України з будівництва № 140 від 22.08.2005 року повинні складатись на завершені роботи або етап, позивачем не пода-но.   

Позивачем не подано доказів стосовно того, що вин здійснив витрати у вигляді оплати вартості робіт, пов'язаних з усуненням недоліків робіт, виконаних ВАТ “Житло-

ромбуд-8”. Це також підтвердив в судовому засіданні 21.07.08 року представник ТОВ “Комплекс Агромарс”.

Відповідно до частини 1 статті 318 Господарського кодексу України за догово-ром підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми  

силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замов-никові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кош-

торисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну доку-ментацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Враховуючи п.п.1.1. та 4.1. додаткових угод № 4 і № 11 ці угоди є договорами підряду на капітальне будівництво. Це позивачем не заперечується, оскільки він в об-грунтування своїх вимог посилається на статті 320,322 Господарського кодексу Украї-ни.  

Таким чином, сторони за вказаними угодами (вони ж сторони у справі) виступа-ли як учасники відносин у сфері господарювання в розумінні статті 2 ГК України.

Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визнача-ються ГК України (частина друга статті 4 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 7 ГК України відносини у сфері господарювання  регулюють-ся, зокрема, Конституцією України, цим Кодексом, законами України тощо.

Наполягаючи на стягненні зазначеної суми витрат (1095499 грн. 00 коп.) пози-вач посилається на приписи ЦК України, в тому числі  частини 2 статті 22 названого Кодексу (аркуш справи 4). Тобто, визначає ці витрати як збитки.

Водночас відповідно до частини другої статті 9 ЦК України законом можуть бу-ти передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, ГК України, який набрав чинності одночасно з ЦК України та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціаль-ними по відношенню до норм ЦК України.

Таку правову позицію викладено і в постанові Верховного  Суду України від 16.05.2006 № 22/197.

З  урахуванням наведеного у спірних правовідносинах господарському суду слід керуватися насамперед нормами ГК України .

Відповідно до частини другої статі 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою сто-роною.

За приписами частини першої статті 225 названого Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення,

включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповід-но до вимог законодавства;

-  додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додат-кових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала  збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків,  мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

-  матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, наведені норми ГК України, що визначають поняття і склад збитків, не відносять до числа останніх фактично не здійснені (як вбачається з матеріалів справи) ТОВ “Комплекс –Агромарс” витрати, настання яких ним лише передбачається в май-бутньому у вигляді оплати вартості робіт, пов'язаних з усуненням недоліків робіт вико-наних ВАТ “Житлопромбуд –8”.

Умови довгострокового договору та додаткових угод № 4 і №11 до нього не міс-тять обов'язку ВАТ “Житлопромбуд-8” щодо відшкодування ТОВ “Комплекс Агро-марс” витрат, які пов'язані з усуненням недоліків робіт виконаних першим, але котрі другий ще не здійснив.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами ви-никнення цивільних прав та обов'язків зокрема, є договори, правочини, акти законо-давства.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довес-ти ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не доведено, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати йому в якості збитків витрати, настання яких лише передбачається в майбутньому.

Щодо стягнення 84398 грн. 44 коп. пені  та 164324 грн. 85 коп. штрафу.

Ця вимога задоволенню не підлягає з наступного.

У позовній заяві ТОВ “Комплекс Агромарс” на обґрунтування цієї вимоги зазна-чає: “Пунктом  9.5. Договору передбачено:” Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'екта) Генпідрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки погоджені з За-мовником. У разі порушення строків усунення недоліків Генпідрядник несе відпові-дальність, передбачену п. 9.3. даного договору... На підставі цього Замовник у претензії №1311 від 03.11.06 року вимагав сплатити неустойку в сумі 249323 грн. 57 коп.” (ар-куш справи 3).

Проте, в дійсності, у другому реченні п.п. 9.5. довгострокового договору гене-рального підряду від 08.04.05 року № 84-05/КАМ зазначено: “У разі порушення строків усунення недоліків Генпідрядник несе відповідальність, передбачену п. 8.4. даного до-говору”. У пункті ж 8.4. довгострокового договору генерального підряду зазначено:” Сторона, яка надала матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповід-но до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості”.

У своєму вих. №21/07-юр від 21.07.08 року позивач вказує, що при викладенні  “п. 9.5. здійснено технічну помилку в посиланні на п.8.4 … В п. 9.5. йдеться мова про відповідальність підрядника за недотримання строків усунення недоліків, виявлених у виконаних по даному договору роботах, розмір якої визначено саме в п. 9.3. даного до-говору.

Наведене необґрунтовано з такого.

Будь-які описки у тексті договору мають бути виправлені належним чином, а са-ме : засвідчені підписами повноважних представників сторін. Цього не зроблено.

Далі. У пункті 9.3. довгострокового договору генерального підряду  від 08.04.05 року зазначено, що в разі недотримання строку виконання робіт, передбачених в додат-кових угодах,  Генпідрядник сплачує  Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової

ставки НБУ від вартості таких робіт за кожен день прострочення, а також сплачує штраф в розмірі 25% від суми договору. Про теж згадується в п.п. 8.2. додаткових угод №4 і №11 з тією лише різницею, що в цих підпунктах штраф визначений в розмірі 15% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Згідно п.п.3.2. додаткової угоди №4 строк виконання робіт встановлений до 01.08.05 року, а згідно п.п.3.1. додаткової угоди №11 –до 01.09.05 року.

В претензії №1311 від 03.11.06 року позивач вимагає від ВАТ “Житлопромбуд-8” сплати неустойки в сумі 249323 грн. 57 коп. “за  недотримання строку виконання робіт по усуненню недоліків”. Але ані в довгостроковому договорі генерального підря-ду від 08.04.05 року № 84-05/КАМ ані в додаткових угодах № 4 і № 11 відповідальність за  недотримання строку виконання робіт по усуненню недоліків сторони не встанов-лювали. Крім того, позивачем не подано доказів на обґрунтування того, що він у відпо-відності до п.п.9.5. довгострокового договору генерального підряду узгодив з ВАТ “Житлопромбуд-8” строки усунення недоліків, виявлених при прийнятті робіт.

Вимогу щодо сплати неустойки саме за недотримання строку виконання робіт позовна заява не містить, а представник позивача не висовує.

Позивачем не поданий обґрунтований розрахунок суми неустойки, зокрема, пе-ні.

Щодо розірвання додаткових угоди №4 від 31.05.05 року та № 11 від 29.07.05 року.

Ця вимога задоволенню не підлягає з наступного.

У частині 3 статті 858 Цивільного кодексу України зазначено:” Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збит-ків”.

У п.п.5.6. довгострокового договору генерального підряду від 08.04.05 року та у п.п. 5.3. додаткових угодах №4 і № 11 зазначено, що за наявності у роботі істотних від-ступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право ви-магати розірвання договору та відшкодування збитків.

У частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України дається поняття істотності порушення стороною договору, а саме. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем не доведено, що відповідачем допущені відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі, які є істотними та такими, що не можуть бути усунені, оскільки саме він вимагав від ВАТ “Житлопромбуд-8” усунення недолі-ків, котрі, як він вважає, мали місце при виконанні будівельних робіт.

Своїм вих. № 294 від 12.04.06 року ТОВ “Комплекс Агромарс” встановлював ВАТ “Житлопромбуд-8” строк для усунення недоліків у виконаних роботах до 01.05.06 року.

Як вказується у листі ВГС України від 07.04.08 року №01-8/211 “Про деякі пи-тання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” відповідь на питання, чи є строк розумним, у кожному конкретному випадку залежить від конкретних обставин. Проте, позивачем всупереч вимог статті 33 ГПК України не подано доказів на обґрунтування  того, що у даному випадку встановлений ним відпові-дачеві строк (до 01.05.06 року) є розумний.

Клопотання Позивача про накладення з метою забезпечення позову арешту на майно та грошові кошти, які містяться на рахунках відповідача в межах стягуваної су-ми, задоволенню не підлягає і відхиляється з наступного.

Згідно статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї  ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провад-ження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем всупереч вимог статті 33 ГПК України не доведено, що невжиття  за-ходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вжитті заходи забезпечення позову за своєю ініціативою господарський суд під-став не вбачає.

Згідно статті 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на май-но або грошові суми, що належать відповідачеві.

Накладання арешту на майно і грошові суми, що належать відповідачеві, разом, суперечить вимогам вказаної статті ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22,32-34,44,49,69,77,82,84,85 ГПК Ук-раїни, господарський суд

                                                     ВИРІШИВ:

В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиден-ного строку з дня  його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після за-кінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя