Ухвала

від 20.08.2013 по справі 812/6124/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року справа №812/6124/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 812/6124/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпара» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, щодо неприйняття поданої позивачем декларації з податку на додану вартість разом з додатками за травень 2013 року, яка була надана відповідачу 20.06.2013 року, зобов'язати відповідача прийняти та вважати поданою відповідну декларацію.

В обґрунтування позову зазначив, що 20.06.2013 року ним було подано до відповідного органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року з додатками. Листом від 26.06.2013 року податковий орган повідомив позивача про те, що вказана податкова декларація з ПДВ не визнана як податкова звітність. Підставою для невизнання вказаної декларації як податкової звітності у вказаному листі зазначено порушення товариством пунктів 184.5 та 184.6 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що декларація подана особою, реєстрацію якої в якості платника ПДВ анульовано 22.06.2010 року.

Позивач не згоден із вказаним повідомленням та зазначає, що 05.02.2009 року ТОВ «Імпара» зареєстровано як платника податку на додану вартість, про що було видано свідоцтво № 100162159. Актом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22.06.2010 року свідоцтво № 100162159 про реєстрацію платника ПДВ анульовано. Вказане рішення податкового органу товариство оскаржило у судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 року у справі № 2а-7134/10/1270, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.01.2011 року, позовні вимоги позивача задоволено, визнано неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську, щодо прийняття рішення у вигляді акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Імпара» від 22.06.2010 року; рішення скасовано та зобов'язано Ленінську МДПІ у м. Луганську поновити реєстрацію позивача в якості платника податку на додану вартість з 22.06.2010 року. Таким чином, позивач вважає, що відповідач безпідставно не визнав податкову декларацію з ПДВ за травень 2013 року як податкову звітність.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії відповідача, щодо неприйняття у позивача податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року та зобов'язано вважати відповідну декларацію поданою у день її фактичного надходження до відповідача, а саме 20 червня 2013 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що декларація з податку на додану вартість за травень 2013 року не була прийнята, оскільки вказану податкову декларацію було подано позивачем після анулювання свідоцтва платника ПДВ 20.06.2010 року. Після отримання судових рішень, якими податковий орган зобов'язано поновити реєстрацію ТОВ «Імпара» в якості платника податку на додану вартість з 22.06.2010 року, відповідач звертався до податкового органу вищого рівня, тому що лише центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників ПДВ. Однак, Державна податкова служба України повідомила про те, що питання поновлення в реєстрі ТОВ «Імпара» буде розглянуто після прийняття остаточного судового рішення Вищім адміністративним судом України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач зареєстрован в якості юридичної особи виконавчим комітетом Бориспілької міської ради Київської області 12.09.2006, місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Артема, 99А (а.с. 6-25) та перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

Відповідно до свідоцтва № 100162159, виданого 05.02.2009 року, позивача зареєстровано платником податку на додану вартість з 20.09.2006 року, індивідуальний податковий номер 345961910040 (а.с. 26).

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2013 року позивачем направлено засобами поштового зв'язку на адресу відповідача податкову декларацію з ПДВ за травень 2013 року разом з додатками, які отримані відповідачем 20.06.2013 року (а.с. 28 - 35).

Листом від 26.06.2013 року № 637/18-416 відповідач повідомив позивача про невизнання податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року, поданої 20.06.2013 року, як податкову звітності у зв'язку з анулюванням 22.06.2010 року свідоцтва платника ПДВ (а.с. 27).

Судом встановлено, що 22.06.2010 року свідоцтво № 100162159 про реєстрацію позивача у якості платника ПДВ анульовано актом Ленінської МДПІ у м. Луганську( а.с. 53-54).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 року у справі № 2а- 7134/10/1270, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.01.2011 року, вимоги позивача задоволено, визнано неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську, щодо прийняття рішення у вигляді акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Імпара» від 22.06.2010 року, рішення скасовано та зобов'язано Ленінську МДПІ у м. Луганську поновити реєстрацію позивача в якості платника податку на додану вартість з 22.06.2010 року (а.с. 36-43).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2011 року відкрито касаційне провадження за скаргою Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.01.2011 року у справі № 2а-7134/10/1270, відмовлено у задоволенні заяви (клопотання) Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про зупинення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.01.2011 року (а.с.44).

Таким чином, на дату подання позивачем спірної декларації, рішення від 22.06.2010 р. про анулювання реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість було скасовано.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

П.49.8 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком відповідача. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно до п. 49.9 наведеної норми за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання .

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов, щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п.49.10 ст.49 Кодексу).

За приписами п. 49.11 ст. 49 Податкового Кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.49.15 наведеної норми податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Наведеною нормою встановлений вичерпний перелік підстав, за яких податковий орган має право не визнавати надану платником податку податкову звітність як податкову декларацію.

Досліджена судом першої та апеляційної інстанції декларація з податку на додану вартість за травень 2013 року з додатками оформлена у відповідності до приписів статті 48 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року № 197/18935, містить обов'язкові реквізити, підписи уповноважених осіб, печатку підприємства, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Враховуючи наявність судових рішень про скасування рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Імпара» від 22.06.2010 року та зобов'язання податкового органу поновити реєстрацію позивача в якості платника податку на додану вартість з 22.06.2010 року, а також те, що єдиною підставою для неприйняття спірної декларації було те, що відповідач не визнає позивача платником ПДВ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи рішення про неприйняття податкової декларації позивача як податкової звітності, відповідач діяв всупереч наведеним нормам Податкового кодексу України.

Невиконання центральним органом Державної податкової служби судового рішення про поновлення реєстрації позивача як платника ПДВ не може бути підставою для неприйняття у позивача декларації з ПДВ, оскільки вказане судове рішення набрало чинності ще 4 січня 2011 року і позивач як платник податків не може залежати та нести будь-яку відповідальність за свідоме невиконання податковим органом судового рішення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 812/6124/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам. які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова