Рішення

від 13.01.2009 по справі 12/317/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/317/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" січня 2009 р. Справа № 12/317/08

позивач:                    ДП “Миколаївський морський торгівельний порт”, 54002, м. Микола-

їв, вул. Заводська, 23.

відповідач:                    ТОВ “Чорноморська агентуюча компанія “Нотікл Майл”, м. Миколаїв,

пр-кт. Жовтневий, 316/10.

про:                               стягнення 39860 грн. 00 коп.

Суддя А.К.Семенов

Представники:

Від  позивача:          Пустовой С.О., довіреність № 09/234 від 08.09.08;

Від  позивача:          Коробченко А.В., довіреність № 09/232 від 18.08.08;

Від  відповідача:          не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий про стягнення 39860 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем зобов'язань за договором

№ 40/07 від 04.12.2007 року про надання послуг по перевалюванню імпортного вантажу в частині оплати вартості виконаних робіт.

           Відповідач свого представника у судове засідання 13.01.09 року не направив, відзив на по-зовну заяву надав, проти позову заперечує у повному обсязі.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський  суд

встановив:

04.12.2007 року між ДП “Миколаївський морський торгівельний порт” та ТОВ “Чорномор-ська агентуюча компанія “Нотікл Майл” був укладений договір № 40/07 (а.с. 11-12).

Згідно п.п. 1.1 договору порт надає послуги при перевалюванні імпортного вантажу в пор-ту, а генекспедитор  приймає ці послуги та оплачує їх згідно рахунків порту.

На виконання умов п.п 1.1. договору позивач здійснював вивантаження імпортного ванта-жу –свіжомороженої риби на палетах та в коробках з судна на автомашини за прямим варіантом з т/х a Leyre».

Позивачем були здійснені вантажно-розвантажувальні роботи палетованого вантажу вагою 3263,590 тн. та непалетованого вантажу вагою 715,430 тн., що підтверджується відповідними на-рядами (а.с. 14-16). Всього позивачем було виконано робіт на загальну суму 225175 грн. 40 коп.

Відповідач прийняв та підтвердив кількість вантажу, що підтверджується підписом його представника на зворотній стороні розхідних ордерів (а.с. 30-32).

24.12.2007 року позивач направив на адресу відповідача рахунок № 54261767 на загальну суму 225175 грн. 40 коп. (а.с. 17).

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, сплативши 190538 грн. 52 коп. Зали-шок заборгованості становить 34636 грн. 88 коп.

П.п. 4.2 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме: за несвоєчасну оплату рахунків генекспедитор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день надання послуг від несплаченої суми за кожен день прострочення сплати.

Позивач нарахував відповідачеві 3916 грн. 00 коп. пені за період з 01.01.2008 року по 10.07.2008 року.

Крім того, листами (а.с. 33-37) відповідач звертався до позивача з проханням про офор-млення та видачу  тимчасових перепусток робітникам та автомобільному транспорту для вивезен-ня вантажу з території порту.

31.12.2007 року позивач надав відповідачу рахунок № 56771767 на загальну суму 1308 грн. 00 коп. (а.с. 28) за видання перепусток. Рахунок був отриманий представником відповідача, що підтверджується випискою з журналу поштових відправлень. Станом на час звернення до суду вказаний рахунок відповідачем неоплачений.

34636 грн. 88 коп. + 1308 грн. 00 коп. + 3916 грн. 00 коп. =39860 грн. 88 коп.

Проте, всього позивач просить стягнути з відповідача 39860 грн.00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння від-мова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач відзив надав, проти позову заперечує у повному обсязі з наступного.

П.п. 2.2.7 договору передбачено право відповідача самостійно укладати угоди з ТПП та ін-шими незалежними компаніями про проведення аналізів якості вантажу , здійснення кількісної експертизи. Відповідач уклав договір з компанією SGS Ukraine для проведення незалежної кіль- кісної експертизи. Згідно висновків експертизи кількість вантажу в палетах склала 3295, 929 тн., кількість непалетированого вантажу склала 683,088 тн. Вартість вантажно-розвантажувальних ро-біт палетированого вантажу складає 157789 грн. 30 коп. Вартість вантажно-розвантажувальних робіт непалетированого вантажу складає 65818 грн. 26 коп. Всього на загальну суму 223607 грн. 56 коп. З урахуванням перерахованих коштів залишок заборгованості за надані послуги становить 33069 грн. 05 коп.

Відносно стягнення 1308 грн. 00 коп. за видання перепусток відповідач також заперечує з наступного. Згідно наданого рахунку і наданої довідки ВОХР порту про видачу платних пропусків по роботі автотранспорту рахунок виставлений за 10 днів. Фактично вивантаження здійснювалося в течії 8 днів з 07.12.2008 року по 14.12.2008 року. Тобто, сума яка підлягає оплаті за видачу про-пусків складає 1116 грн. 00 коп.

Крім того, позивачем неякісно виконані обов'язки, щодо організації вивантаження вантажу, а саме: вивантаження судна Leyre»відбувалося дуже повільно та було вивантажено з вели-кою затримкою, що призвело до застосування штрафних санкцій за простій судна –демереджу, який склав 8000 доларів США (40400 грн. 00 коп.), що значно перевищує суму позовних вимог по-зивача.

Дослідивши матеріали справи господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має викону-ватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ЗЗ ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які во-на посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверд-жені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          П.п. 2.1.7 договору передбачено, що по закінченню відвантаження суднової партії вантажу, сторони оформлюють належним чином акт виконаних робіт по кількості відвантаженого вантажу та вартості наданих послуг. Отже, сторони домовились про те, що обсяг виконаних робіт по пере-валюванню вантажу та їх вартість визначаються та підтверджуються актом виконаних робіт.

          Позивачем в супереч ст. ст. 33, 34 ГПК України, не подано допустимих доказів (якім є саме акт виконаних робіт), котрий підтверджує обсяг та вартість наданих послуг.

В судовому засіданні 13.01.2009 року представник позивача усно заявив суду про те, що відповідач відмовився від підписання акту виконаних робіт, але доказів на підтвердження цього           всупереч ст. 33 ГПК України не надав.

Позивачем до матеріалів справи доданий витяг із журналу видачі клієнту рахунків, подат-кових накладних та актів (аркуш справи 27). Але факт вручення акту позивачем відповідачеві не доводить факт відмови останнього від підпису цього акту.

Отже, позивачем не доведений факт відмови відповідача від підписання акту виконаних робіт.  

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися на-лежним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного зако-нодавства.

Договором №40/47 від 04.12.07 року не передбачено, що відповідач має сплатити позива-чеві вартість перепусток.

Позивач не обґрунтував посиланнями на акти законодавства право на стягнення з відпо-відача вартості перепусток на суму 1308 грн. 00 коп.

Отже, позивачем не доведено, що відповідач зобов'язаний сплатити йому вартість пере-пусток.

Відповідно до статті 22 ГПК України господарський суд не  приймає  визнання позову відповідачем, якщо ці  дії суперечать  законодавству або порушують чиї - небудь права і охороню-вані законом інтереси.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 22,33,34,44,49,69,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного стро-ку з дня  його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та ре-золютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя