Вирок

від 22.08.2013 по справі 243/2509/13-к

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/2509/13-к

Номер провадження 1-кп243/116/2013

В И Р О К

Іменем України

"22" серпня 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якуші Н.В.

при секретарях: Савчук Д.В., Денисенко О.Ю.,Бондаренко О.В., Дручиніної О.О.

за участю:

прокурора Барабаш Ю.Ю., Геєнко Д.М.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов’янськ, Донецької області, українця, громадянина України, з середньотехнічною освітою, працюючого на ФОП ОСОБА_5 комплектувальником меблів 2 розряду, не одруженого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01.01.2013 року приблизно о 05 годині 10 хвилин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в під'їзді №3 будинку АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбулась сварка, в ході якої, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи навмисно, з метою спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, виштовхнув останнього з під'їзду та поваливши його на землю, завдав 6 ударів кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_1

В результаті навмисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження: забита рана правої підглазної області, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, які утворились від дії тупих предметів та за своєю ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило собою короткочасний розлад здоров'я, і який вимагає для свого загоєння термін понад шести днів, але не більше 21 дня.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав частково, не заперечував, що наніс один удар в голову потерпілому, але при цьому надав власну оцінку як своїм діям, так і діям потерпілого. Так, суду показав, що з 31.12.2012 року на 01.01.2013 року святкував новий рік спочатку з родиною, а потім разом зі своїми друзями. Повернувшись з площі міста до квартири ОСОБА_6 в квартирі НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_2, де відбувалось святкування, приблизно о 04 годині ранку, вони продовжували святкувати: слухали музику, відпочивали. Згодом хтось постукав у двері та ОСОБА_6 пішов відчиняти. З коридору почулися голоси і він пішов подивитись, що сталося. У вхідних дверей він побачив потерпілого з дружиною Потерпілий погрожував фізичною розправою та вимагав зробити тихіше музику. ОСОБА_6 одразу відреагував на його вимогу та зробив музику тихіше. Через кілька хвилин він разом з друзями, які

знаходились в квартирі вирішили вийти на вулицю покурити. Взувшись та відчинивши вхідні двері він знову побачив у під'їзді ОСОБА_1 з дружиною, які нікуди не пішли. Проходячи вздовж потерпілого та зробивши 1-2 шага по сходам, він повернувся подивитись чи їдуть за ним хлопці та в цей момент отримав удар по обличчю від ОСОБА_1, який після цього пішов у його напрямку. Розуміючи, що чоловік може нанести йому ще один удар він вискочив з під'їзду та коли потерпілий наздогнав його, вже на вулиці наніс йому зустрічний удар у голову. В цей час на вулицю вибігли ОСОБА_14 та ОСОБА_6, які його заспокоїли і він повернувся до квартири. Вказував на те, що на вулиці було темно, крім нього, потерпілого, дружини потерпілого, яка також вибігла на вулицю і одразу почала дзвонити у міліцію та двох його друзів - ОСОБА_14 та ОСОБА_6, нікого не було. Зазначав, що на потерпілому не було окулярів, кров на обличчі останнього він не бачив, до співробітників міліції не вийшов, бо побоявся. Вказував, що того ж дня звернувся до лікарні, потім лікувався у поліклініці АІЗ на стаціонарі.

Не заперечував проти задоволення позовів, заявлених прокурором в інтересах КЛПЗ «Міська лікарня імені Леніна м. Слов'янська» та КЛПЗ «Міська лікарня №1 м. Слов'янськ», частково визнавав цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі підтвердженому виписками лікарів, в частині відшкодування моральної шкоди - заперечував, оскільки вважав недоведеним.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що з 31 грудня 2012 року на 01 січня 2013 року він та його родина відмічали новий рік у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 кв. НОМЕР_2. Після 2 години ночі разом з родиною, крім матері дружини, вони ходили на площу міста, і приблизно 4 години 45 хвилин по дорозі з площі зустріли знайомого доньки ОСОБА_7 та разом повернулись до дому. Вдома ОСОБА_8 розповіла, що у сусідів дуже гучно грає музика та перевіривши це, він спочатку постукав у стіну до сусідів, а потім зателефонував хазяїну квартири, який не відповів на дзвінок. Оскільки музика у сусідів грала дуже голосно, що позбавляло можливості їх відпочивати, то він з дружиною вирішили піти до сусідів та попросити їх зробити музику тихіше. Двері їм відчинив син хазяїна квартири ОСОБА_6, за ним стояв обвинувачений ОСОБА_3 Спокійно пояснивши йому ситуацію, не зробивши при цьому жодних неправомірних дій, як раптом перебуваючий за спиною ОСОБА_6 ОСОБА_3 підскочив до нього та схвативши за дублянку почав виштовхувати з під'їзду, а на вулиці перекинув через лавку та наніс не менше двох ударів по обличчю, від яких він втратив свідомість. Прийшовши до тями він побачив дружину та її матір, які намагались його підняти. ОСОБА_8 відвела його до квартири та допомогла вмитись від крові, яка йшла у нього з обличчя. Окулярів на ньому вже не було. Вийшовши через деякий час у двір він там побачив працівників міліції, яких викликала його дружина. Пояснював, що того ж дня звернувся до лікарні у відділ травматології та в подальшому був направлений у стаціонар відділу неврології КЛПЗ «Міська лікарня №1 м. Слов'янськ».

Крім того зазначав, що вікна на балконі ОСОБА_6 не розбивав.

Заявлений цивільний позов підтримував в повному обсязі, визначений в ньому розмір моральної шкоди обґрунтовував тим, що йому було дуже не приємно отримати тілесні ушкодження у від особи, яка молодша його та ще і на свято у присутності його рідних (а.с.20-23). Вказував на те, що через те, що необхідно було ходити у суд, він пропустив важливу виставку у Києві, але доказів цього суду не надав.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 суду показала, що з 31 грудня 2012 року на 01 січня 2013 року вона та її родина відмічали новий рік. Приблизно о 4 годині 45 хвилин знаходячись в своїй квартирі вони чули як в сусідній квартирі НОМЕР_3 дуже голосно грає музика. Оскільки її чоловік знав номер мобільного телефону хазяїна квартири НОМЕР_3, то він йому зателефонував, але ніхто не відповів, тому вони вирішили піти до сусідів та особисто попросити їх зробити музику тихіше. Їм відкрив двері син хазяїна квартири ОСОБА_6. На прохання її чоловіка зробити тихіше музику ОСОБА_3, який стояв поряд з ОСОБА_6, став грубо висловлюватися і після того, як її чоловік зробив йому зауваження, ОСОБА_3 схопивши його викинув його з під'їзду, а на вулиці перекинув через лавку та наніс 5-6 ударів в голову рукою. Молоді люди, які були в квартирі НОМЕР_3 вибігли за ним та відтягнули його від її чоловіка, який був у крові та лежав на землі,а його окуляри були розбиті. Вона разом зі своєю матір'ю, як вибігла на двір почувши її крики на допомогу, підняли ОСОБА_1 та відвели до квартири, одразу викликавши міліцію. Обвинувачений одразу повернувся до квартири ОСОБА_6 та по приїзду

співробітників міліції з неї не виходив. На питання прокурора відповіла, що її чоловік ударів ОСОБА_3 не наносив, взагалі дуже хворобливий та має проблеми з однією рукою, яка майже не функціонує.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона є тещею потерпілого ОСОБА_1, та разом з родиною зустрічала новий рік. За стіною в сусідній квартирі дуже голосно лунала музика, ОСОБА_1 кілька разів стукав у стіну, але бажаного ефекту не було. Потім приблизно о 5 ранку він зателефонував хазяїни квартири, але він не відповів, тому її донька та зять вирішили піти до сусідів і особисто попросити зробити музику тихіше. Через декілька хвилин вона почула крик її доньки та вибігши у двір побачила, що її зять лежить на землі, його б'є якийсь хлопець по обличчю, наносячи 4-5 ударів, а троє хлопців отягували іншого від нього, ОСОБА_1 він був у крові, окуляри були розбиті. Вона разом з донькою підвела ОСОБА_1 та відвела його до дому, щоб умити від крові. Приблизно через п'ять хвилин приїхала міліція. На питання прокурора відповіла, що її зять ударів нападнику не наносив, але як були розміщені його руки їй видно не було. Зазначала, що ОСОБА_1 має проблему з лівою рукою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що з ночі 31 грудня 2012 року на ранок 01 січня 2013 року він відмічав новий рік у свого приятеля ОСОБА_6 в квартирі НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_2. Приблизно о п'ятій ранку до них в квартиру почали голосно стукати. Відкривши двері ми побачили, що стоїть ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та дуже голосно вимагає зробити музику тихіше, погрожуючи при цьому бандитами та розправою. Хазяїн квартири ОСОБА_6 вибачився, закривши двері зробив музику тихіше. Через пару хвилин всі вирішили пити на вулицю покурити, оскільки в квартирі не можна було курити, та відкривши двері я побачив, що в під'їзді стоять ОСОБА_1 та його дружина. ОСОБА_3 йшов попереду та відразу отримав удар в район обличчя від ОСОБА_1 ОСОБА_3 одразу вибіг на вулицю, ОСОБА_1 побіг за ним, та вже на вулиці наніс йому зустрічний удар. Дружина, яка знаходилась також у під'їзді вибігла у двір та тим часом вже телефонувала в міліцію. Ми повернулись у квартиру. Почувши крики, він та ОСОБА_11 вийшли на балкон та побачили, що б'ється стекло від удару та чули крики та погрози ОСОБА_1 По приїзду міліції ОСОБА_6 надав їм свої пояснення, ОСОБА_3 до міліції не виходив, оскільки боявся. На питання прокурора відповідав, що знайомий з потерпілим приблизно 4 роки, оскільки мешкає в сусідньому від нього під'їзді. На момент подій окулярів на ОСОБА_1 він не бачив, хоча зазначав, що останній майже завжди в них ходить.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що приблизно о третій ранку 01 січня 2013 року він приїхав у гості ОСОБА_6, щоб продовжити у нього святкування нового року. Пізніше у двері почали стукати, як в подальшому було з'ясовано то був сусід, який вимагав зробити музику тихіше та погрожував міліцією та бандитами. Зробивши музику тихіше, вони вирішили вийти покурити на вулицю. Перший вийшов у під'їзд ОСОБА_3, потім ОСОБА_10, ОСОБА_14, потім він. Раптом я побачив як ОСОБА_1 наніс удар в обличчя ОСОБА_3, який проходив поміж нього та відразу після отриманого удару вибіг на вулицю. Що відбувалось на вулиці йому видно не було. Коли він вийшов на вулицю ОСОБА_3 Та ОСОБА_1 стояли між собою на відстані витягнутої руки. В під'їзді він ще бачив дружину ОСОБА_1 Окулярів на нападнику не було, він був в стані сильного алкогольного сп'яніння. Зазначав, що бачив як на балконі було розбито скло та вказував, що це зробив ОСОБА_1 своєю рукою, від якої залишився кровавий слід на стеклі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що з 31 грудня 2012 року на 01 січня 2013 року святкував новий рік зі своїми друзями в квартирі своїх батьків, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_2. Приблизно о 5 ранку він почув сильний стук у двері, відкривши які він побачив сусіда ОСОБА_1 разом із дружиною. Вони вимагали зробити музику тихіше, погрожували. Він їм продиктував свій номер мобільного на майбутнє, вибачився та закрив двері. Через пару хвилин його друзі вирішили вийти на вулицю покурити, а він залишився з дівчатами та допомагав їм прибирати зі столу. Раптом він почув голосні звуки і почав взуватися, щоб вийти на вулицю, як в цей момент його друзі повернулись, а у ОСОБА_3 була гематома бід оком. Показавши де ванна кімната ОСОБА_3, він почув, що на балконі розбилось скло. Вийшовши на вулицю, щоб подивитись, що там відбувається, він побачив там ОСОБА_1 Після того як приїхала міліція, він поїхав з ними до відділу та був там до 8 ранку, вказував, що щодо розбитого скла на балконі він в міліції писав заяву. Також зазначав, що на час усіх подій ОСОБА_1 був без окулярів.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що рано в ранці 01 січня 2013 року бачив як на вулиці біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 відбувалась бійка, а саме один чоловік виштовхав з під'їзду іншого, який згодом впав через лавку, а нападник наніс 4-5 ударів. Зазначав, що потерпілий йому знайомий, він товаришує з його донькою. Дружина потерпілого намагалась відтягти хлопця, який наносив удари від її чоловіка. Він бачив на потерпілому кров, а саме на його обличчі. Останнього завели до будинку, приїхала міліція. Вказував, що потерпілий завжди носив окуляри.

Також наполягав на тому, що спостерігав все як відбувалось з лівої сторони, дуже чітко бачив, що ОСОБА_1 зворотні удари хлопцю не наносив. Крім того зазначав, що на вулицю вибігла баб ушка та допомагала відвести потерпілого до дому. На питання захисника відповів, що у той час на вулиці було темно, лампи не горіли, обличчя чоловіка, який наносив удари йому видно не було.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 суду показав, що він є власником квартири НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_2. Вранці 01 січня 2013 року йому зателефонував син та сказав, що на їх балконі розбили вікно і що о п'ятій ранку до них прийшов ОСОБА_1 та вів себе не адекватно. Повернувшись з Запоріжжя 03 січня 2013 року він одразу зателефонував ОСОБА_1, але останній відмовився будь-що пояснювати та міняти скло на балконі. Зазначав, що особисто бачив розбите вікно на своєму балконі, на якому були краплі крові. Вказував, що йому не відомо чи має дефекти зору ОСОБА_1, але він майже завжди ходить в окулярах. Пояснював, що знайомий з потерпілим приблизно рік - півтора та у останнього завжди багато було претензій до його родини.

Свідчення потерпілого та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12 суд приймає до уваги та розцінює їх як правдиві, оскільки вони узгоджуються між собою, були стабільні протягом усього слідства, у неприязних відносинах з обвинуваченим свідки та потерпілий не знаходились і підстав для його оговору в них немає.

Протоколом огляду місця події від 22.02.2013 року було оглянуто окуляри в металевій оправі темного кольору, які належать потерпілому ОСОБА_1 та встановлено, що скло у праві частині оправи відсутнє, метал має нерівність та вм'ятини. Інших пошкоджень окуляри не мають (а.с.123-124). Це дає змогу стверджувати, що саме нанесеними ударами обвинуваченим потерпілому в область голови були спричинено пошкодження окулярів, якими відповідно до пояснень самого потерпілого так і свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12 - ОСОБА_1 завжди користувався.

Відповідно до висновку експерта №33 від 17.01.2013 року виявлені при огляді і описані в медичних документах пошкодження ОСОБА_1, а саме забита рана правої підочної області, слідом загоєння якої є рубець зазначеної області, виявлений при огляді, закрита черепно-мозкова травма струс мозку, утворилися від дії тупих предметів, можливо у вказаний термін, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних пошкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, як вимагають для свого загоєння термін понад шість, але не більше 21 дня (л.д.100-101).

Як вбачається з протоколом проведення слідчого експерименту від 22.02.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_1, останній детально розповів та показав про обставини подій, які мали місце 01.01.2013 року, а саме зобразив механізм нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим, що є узгодженим з його поясненнями, наданими в залі суду та свідченнями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12 (а.с.113-115).

Як вбачається з протоколом проведення слідчого експерименту від 22.02.2013 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3, останній детально розповів та показав про обставини подій, які мали місце 01.01.2013 року, а саме зобразив механізм нанесення йому удару у голову потерпілим ОСОБА_1 та нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому, що є узгодженим з його поясненнями, наданими в залі суду та свідченнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_10 (а.с.116-118).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 22.02.2013 року було оглянуто ділянку місцевості, яка розташована у третього під'їзду будинку АДРЕСА_2, де було зафіксовано наявність дерев'яних лавок без спинок, що співпадає зі свідченнями потерпілого та свідків про обставини подій, які сталися 01.01.2013 року у дворі цього будинку. Крім того протоколом огляду було встановлено наявність з лівого боку будинку АДРЕСА_2 балкона квартири НОМЕР_3, зробленого із цегли красного кольору, в якому мається вікно з пошкодженням скла з правого боку та зафіксовано наявність розбитого скла на асфальті під вікном (а.с.125-126).

Проте, аналізуючи показання самого обвинуваченого ОСОБА_3 та свідчення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_10 щодо обставин нанесення обвинуваченим потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень 01.01.2013 року, а також інформацію, яка відображена в протоколі проведення слідчого експерименту від 22.02.2013 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3 суд ставить їх під сумнів та вважає, що вони суперечать іншим доказам по справ, досліджених у судовому засіданні, а саме висновку додаткової експертизи №152 від 24.02.2013 року, відповідно до якого вбачається, що враховуючи характер, локалізацію і механізм утворення ушкоджень, виявлених у громадянина ОСОБА_1 вони утворилися, найімовірніше за обставин на які вказує сам потерпілий при проведення слідчого експерименту за його участю 22.02.2013 року, а саме при ударі кулаком в область правого ока при одягнених на ньому окулярах, а не за обставин на які вказує громадянин ОСОБА_3 при проведенні за його участю слідчого експерименту 22.02.2013 року (а.с.128-129).

Винуватість же потерпілого у розбитті скла балкону, який відноситься до квартири НОМЕР_3 будинку АДРЕСА_2 матеріалами справи не доведена.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_3 винний у нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, що спричинили короткочасний розлад здоров'я останнього, і його дії правильно кваліфіковані за ст. 125 ч. 2 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий (а.с.106), характеризується за місцем мешкання з посереднього боку, жалоб на його поведінку не надходило, з сусідами доброзичливий, спиртними напоями не зловживає (а.с.107), у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває (а.с.108).

Крім того, суд ураховує обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, а саме скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, не знаходячи при цьому обставин, що пом'якшують покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про те, що виправлення ОСОБА_3 буде досягнуто і без ізоляції його від суспільства. При обранні покарання суд виходить з того, що оскільки ОСОБА_3 має офіційне працевлаштування (а.с.134), то саме покарання у вигляді випробувальних робіт, що передбачено санкцією статті 125 ч.2 КК України, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.

Заявлений позов Слов'янським міжрайонним прокурором в інтересах Слов'янської міської ради в особі КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна м. Слов'янськ» про стягнення з ОСОБА_3 понесених витрат на лікування ОСОБА_1 в травматологічному відділенні в розмірі 1752,72 грн. в судовому засіданні повністю доведений (а.с.104) та підлягає задоволенню.

Заявлений позов Слов'янським міжрайонним прокурором в інтересах Слов'янської міської ради в особі КЛПЗ «Міська лікарня №1» м. Слов'янськ про стягнення з ОСОБА_3 понесених витрат на лікування ОСОБА_1 в неврологічному відділенні в розмірі 431,22 грн. в судовому засіданні повністю доведений (а.с.103) та підлягає задоволенню.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_1 в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, що полягає у витратах, понесених потерпілим на покупку лікарських препаратів на суму 862 грн. 15 коп., суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до листа КЛПЗ «Міська лікарня №1» м. Слов'янськ ОСОБА_1 дійсно перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні та проходив лікування за свій рахунок (а.с.102).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини, викладені в цивільному позові та копії фіскальних чеків не свідчать про те, що саме всі медичні препарати, придбані ОСОБА_1, були призначені лікарем, бо доказів цього матеріали справи не містять, тому вважає, що з обвинуваченого підлягає стягненню розмір матеріальної шкоди в сумі 787 грн. 65 коп., оскільки саме на таку суму відповідно до чеків потерпілим було придбано медичні препарати за призначенням лікаря, а саме: анальгези (аналгезивні препарати, що за своєю суттю є загальним поняттям знеболюючих засобів, до яких відноситься в тому числі дексалгін, що був приписаний лікарем), бетагістин, актовегін.

Призначення ж лікарем під час лікування седативних, серцевих препаратів, вітамінів, перев'зочних засобів потерпілим не доведено.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_1 в частині відшкодування обвинуваченим моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в повному обсязі в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 не надано суду доказів, які підтверджують факт заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру саме на суму заявлену в позові та виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи те, що дійсно ОСОБА_1 зазнав тілесних ушкоджень від дій саме обвинуваченого, також те, що обставини кримінального правопорушення, які мали місце, відбувались у святкові дні, у присутності близьких родичів потерпілого, суд задовольняє позовні вимоги в сумі 3000 грн.

Речові докази по справі: окуляри, які відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 22.12.2012 року були передані під схорону розписку потерпілому ОСОБА_1(а.с.130,131) - після набуття вироком чинності - залишити власнику за належністю.

Судових витрат по справі не має.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді одного року виправних робіт за місцем його роботи з утриманням 10 % заробітної плати в дохід держави.

Позовну заяву Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах Слов'янської міської ради в особі КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна м. Слов'янськ» до ОСОБА_3 про стягнення понесених витрат на лікування ОСОБА_1 в розмірі 1752 грн. 72 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна м. Слов'янськ» МФО 834016 ГУДКУ в Донецькій області, ОКПО 01991197 розрахунковий рахунок №35419007002285 за лікування ОСОБА_1 витрати в розмірі 1752 (тисяча сімсот п'ятдесят дві ) грн. 72 коп.

Позовну заяву Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах Слов'янської міської ради в особі КЛПЗ «Міська лікарня №1» м. Слов'янськ до ОСОБА_3 про стягнення понесених витрат на лікування ОСОБА_1 в розмірі 431 грн. 22 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь КЛПЗ «Міська лікарня №1» МФО 834016 ГУДКУ в Донецькій області, ОКПО 01991139 розрахунковий рахунок №35411005001770 за лікування ОСОБА_1 витрати в розмірі 431 (чотириста тридцять одна) грн. 22 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 787 грн. 65 коп., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти в сумі 3000 грн.

В іншій частині заявлених вимог цивільного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Якуша Н.В.