Рішення

від 18.02.2009 по справі 3/198-08-4044

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/198-08-4044

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2009 р.Справа  № 3/198-08-4044

За позовом: Одеської міської ради

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ"  

Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради   

Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Дніпромісто"

Про: визнання недійсними договорів

                                                                                                                          Суддя  Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача:  Дягілєв О.В. - представник, діючий за довіреністю №387/исх-и від 16.07.2008р.

Від відповідачів: Прохніч Т.Л. - представник Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, діючий за довіреністю №06-830 від 27.06.2008р.  

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Одеська міська рада звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсними генеральний договір про спільну інвестиційну діяльність від 02.04.2004р. № 22, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ" та Одеською міською радою через Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та договір на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004р. від 14.05.2004р., укладений між ТОВ „Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ" та Одеською міською радою через Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ"  проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовні вимоги.

Управлінням  інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради позовні вимоги визнано у повному обсязі, що вбачається з наданих суду письмового відзиву та уточнень до нього.

Представник Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Дніпромісто" у судові засідання не з'явився, письмового відзиву на заявлені вимоги не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

18.11.2003р. Одеською міською радою прийнято рішення №1929-ХХІV Про розробку детальних планів територій у 2003-2004 роках, яким ухвалено розробити у 2003-2004роках детальні плани територій м. Одеси: берегових схилів у межах третього рекреаційного комплексу (10-13 станції Великого Фонтану), берегових схилів від пляжу „Лонжерон” до курорту „Аркадія”, гідропарку „Лузанівка”, території у районі телевізійного передавального центру на Люстдорфській дорозі, доручено виконавчому комітету Одеської міської ради визначити замовниками розробки детальних планів вказаних територій управління інженерного захисту території міста та управління капітального будівництва.

02 квітня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ" (Інвестор) та Одеською міською радою через Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Учасник) було укладено Договір про спільну інвестиційну діяльність № 22, згідно якого учасники договору зобов'язались діяти з метою створення умов для забудови території берегових схилів від пляжу „Лонжерон” до курорту „Аркадія” в м. Одесі, для цього на 1-му етапі узгоджено здійснити поновлення топографічної зйомки масштабу 1:2000,  на 2-му етапі розробити та затвердити у встановленому порядку детальний план території берегових схилів від пляжу „Лонжерон” до курорту „Аркадія” в м. Одесі,  на 3-му етапі затвердити у встановленому порядку проектну документацію (ескізний проект) забудови території від пляжу „Отрада” до провулку Шампанський  в м. Одесі виготовленому паралельно з розробкою детального плану  території та у відповідності до нього, на 4-му етапі підготувати та узгодити необхідну документацію щодо утримання Інвестором права на проектування та забудову земельної ділянки від пляжу „Отрада” до провулку Шампанський  в м. Одесі об'єктами рекреаційного призначення (будинками відпочинку сімейного типу, готелями, розважальними закладами загального користування та іншими об'єктами), тобто згідно ст. 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” отримати відповідний розпорядчий документ Одеського міського голови з подальшим отриманням, у встановленому законодавством України порядку, рішення Одеської міської ради щодо надання вищевказаної земельної ділянки Інвестору для забудови на умовах оренди строком на 5 років з правом її подальшого першочергового викупу.

На підставі додаткової угоди до генерального договору,  укладеної 05.04.2004р., сторонами внесено зміни до основного договору, зокрема визначено, що ведення обліку результатів спільної діяльності учасників за договором покладається на Інвестора.

На підставі додаткової угоди до генерального договору,  укладеної 14.09.2004р., сторонами внесено зміни до основного договору, зокрема, учасниками встановлено, що у тексті генерального договору № 22 від 02.04.2004р. слова „від пляжу „Отрада” до провулку Шампанський в м. Одесі” у всіх відмінках замінити відповідно словами „від вулиці Адмірала Азарова до провулку Купального  в м. Одесі” у відповідних відмінках, площа земельної ділянки відповідно до акту вибору земельної ділянки для розміщення об'єкту, затвердженого постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів в м. Одесі Одеської міської ради, протокол № 08 від 11.08.2004р., встановлено до 18 га.

14.05.2004р. між Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст „Дніпромісто” (Виконавець), Одеською міською радою через Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Замовник 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ" (Замовник 2) укладено договір на виконання містобудівної документації (детального плану території берегових схилів м. Одеси) № 620-02/1-2004,  на підставі якого Замовниками доручено, Замовником-2 підлягає сплаті, а Виконавцем виконується  розробка у відповідності до завдання на розробку ДПТ з подальшою передачею Замовникам, по одному екземплярові кожному містобудівну документацію, а саме: детальний план території берегових схилів м.Одеси  від пляжу „Лонжерон” до курорту „Аркадія”, Замовник –1 зобов'язується погодити та забезпечити затвердження матеріалів ДПТ Одеською міською радою. Термін розробки ДПТ сторонами визначено у 4 місяці з часу надання Замовником-2 поновленої топографічної зйомки.

Позовні вимоги Одеської міської ради обґрунтовано фактом укладення Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради оспорюваних договорів з перевищенням повноважень, тобто без належним чином оформленої згоди Одеської міської ради,  в межах наданих раді законом управлінських повноважень.

06.11.2008р. відповідачем -  Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ" заявлено письмове клопотання про застосування строків позовної давності, на підставі чого відповідач просить суд  відмовити Одеській міській раді у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів від 02.04.2004р. та 14.05.2004р.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

В пункті 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України  № 02-5/111 від 12.03.1999р. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними зазначено, що  якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК України. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Положеннями ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, зокрема, що представницьким органом  місцевого  самоврядування  є  виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; виконавчими органами рад є органи,  які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно п. 3 ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”  представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно п. п. 1,2 ст. 11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”   виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Положеннями ст. 12 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”   передбачено, що відповідний сільський,  селищний,  міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

З урахуванням наведених положень діючого законодавства можна зробити висновок, що Одеська міська рада є виборним представницьким органом, який складається з депутатів, який наділений повноваженнями приймати рішення від імені територіальної громади на засіданнях якої головує Одеський міський голова, а реалізує свої повноваження рада через систему підзвітних раді виконавчих органів.

З залучених до матеріалів справи документів (а.с. 54-62) вбачається, що виконавчі органи Одеської міської ради, такі як Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, були безпосередньо задіяні у підготовці проекту рішення Одеської міської ради №1929-ХХІV 18.11.2003р. Про розробку детальних планів територій у 2003-2004 роках, яким ухвалено розробити у 2003-2004 роках детальні плани територій м. Одеси, зокрема, берегових схилів від пляжу „Лонжерон” до курорту „Аркадія” та доручено виконавчому комітету Одеської міської ради визначити замовниками розробки детальних планів вказаних територій управління інженерного захисту території міста та управління капітального будівництва.

Крім того, з листів заступника міського голови від 18.03.2004р.(а.с. 60) та Одеського міського голови від 08.12.2004р. (а.с. 62) вбачається, що даним посадовим особам було відомо про факт підготовки та укладення оспорюваних генерального договору про спільну інвестиційну діяльність від 02.04.2004р. № 22 та договору на виконання містобудівної документації № 620-02/1-2004р. від 14.05.2004 р.

Оскільки положенням п.п. 4.14 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” міського голову наділено повноваженнями  представляти раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства, суд приходить до висновку, що Одеська міська рада знала або могла довідатися про факт порушення свого права при укладенні оспорюваних договорів з моменту їх укладення.

Положеннями ст. 257 діючого Цивільного кодексу України встановлено трирічний строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Однак, в обґрунтування позовних вимог покладено обставини, про які позивач міг і повинен був знати, а саме, факти укладення генерального договору про спільну інвестиційну діяльність від 02.04.2004р. № 22, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ" та Одеською міською радою через Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та договору на виконання містобудівної документації № 620-02/1-2004р. від 14.05.2004 р., укладеного між ТОВ „Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ",  Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Дніпромісто" та Одеською міською радою через Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.

Положеннями статті 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на усе вищевикладене, та те, що трирічний строк,  у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу закінчився, поважних причин пропущення строку позовної давності суду не наведено, а на необхідності застосування наслідків інституту позовної давності зазначено відповідачем - ТОВ „Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ", суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.  44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

              Суддя