Рішення

від 20.08.2013 по справі 908/2020/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 1/11/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 Справа № 908/2020/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (04073, м. Київ, пр. Московський, 15-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжтара-Інвест» (69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд. 211)

про стягнення 190 297 грн. 15 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Коваль Т.В. - довіреність б/н від 28.12.2012 р.;

від відповідача - Матохнюк А.А. - довіреність № 1 від 01.08.2013 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжтара-Інвест» 190 297 грн. 15 коп., з яких: 166 232 грн. 31 коп. основний борг, 12 851 грн. 81 коп. 3% річних та 11 213 грн. 03 коп. інфляційні втрати.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 182, 193 Господарського кодексу України та умов договору № 24-2 купівлі-продажу вторинної сировини від 10.07.2010 р. і обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем умов договору щодо оплати отриманого від позивача товару.

10.06.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 25.06.2013 р., про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.06.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та надав документи на виконання вимог суду, оригінали яких були досліджені судом. Також, позивач надав суду докази направлення відповідачеві акту звірки та зазначив про можливість надання довіреностей та інших доказів в підтвердження поставки товару, а також доказів часткової оплати відповідачем поставленого позивачем товару в наступне судове засідання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, та необхідність витребування від сторін додаткових доказів у справі, розгляд справи було відкладено на 06.08.2013 р. на 15 год. 00 хвил.. про що сторони були повідомлені належним чином.

06.08.2103 р. від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач позов не визнає. У відзиві, відповідач зазначає, що станом на сьогодні у відповідача даний договір не залишився, а надіслана позивачем разом з позовом копія договору містить підпис не директора ТОВ «Запоріжтара-Інвест» Мотренка С.В., а іншої невідомої особи. 29.10.2010р. відповідач сплатив позивачу за договором №24-2 купівлі-продажу вторинної си ровини від 10.07.2010р. 10 000 грн. в якості передоплати за товар. 31.12.2010 р. відповідач отримав від позивача за вказаним договором товар, а саме, змішану стрейч-плівку 0,69тн. і макулатуру 5,41тн. на загальну суму 9 404 грн. 25 коп., що підтверджується видатковою накладною № 652 від 31.12.2010р. Інших поставок товару від позивача відповідачу за договором №24-2 купівлі-продажу вто ринної сировини від 10.07.2010р. не відбувалося. Будь-яких інших господарських догорів між пози вачем і відповідачем не укладено. Таким чином, вважає, що заборгованість ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» перед ТОВ «Запоріжтара-Інвест» по договору №24-2 купівлі-продажу вторинної сировини від 10.07.2010р. станом на сьогодні складає 595,75 грн. Отже, на думку відповідача, будь-яких підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми позову, не вбачає. Зауважує, що претензії від позивача не отримував, про позовні вимоги дізнався лише з позовної заяви.

06.08.2103 р. від відповідача у справі надійшло клопотання вих. № 34 від 06.08.2013 р. про необхідність витребування у позивача доказів сплати судового збору по даній справі, оскільки у відповідача є сумніви щодо того, що платіжний документ про сплату судового збору, який було додано до позову, підтверджує сплату позивачем судового збору саме за цією справою.

В судовому засіданні 06.08.2013 р. представники сторін підтримали доводи, викладені у письмових документах. На виконання вимог ухвали суду, сторони надали документи, оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні, а копії цих документів залучені до матеріалів справи. Зокрема, позивачем були додані до матеріалів справи докази, витребувані судом.

У судовому засіданні 06.08.2013 р. представник відповідача надав письмове клопотання, яким просив суд продовжити строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, у зв'язку з необхідністю в ознайомленні із документами, наданими позивачем, а також враховуючи необхідність подання нових доказів.

По закінченні судового засідання, суд задовольнив обидва письмових клопотання відповідача щодо витребування від позивача доказів сплати судового збору та щодо продовження строку розгляду спору.

На підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обставини справи та заяву відповідача, суд продовжив строк розгляду спору.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення клопотання відповідача про витребування доказу та необхідність витребування від сторін додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 20.08.2013 р.

20.08.2013 р. від відповідача у справі надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та письмові пояснення.

В судовому засіданні 20.08.2013 р. представник позивача підтримав позов повністю та заперечив проти клопотання відповідача про призначення експертизи по справі.

Представник відповідача просив суд призначити почеркознавчу експертизу з метою з'ясувати належність директору відповідача підпису на довіреностях.

Судом клопотання відповідача не задоволено.

Згідно письмових пояснень відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Також, в судовому засіданні представник позивача надав довідку Держказначейства про зарахування судового збору, сплаченого за цим позовом, а представник відповідача надав довідки в підтвердження відсутності кредиторської заборгованості з позивачем та ведення довіреностей. Документи були залучені судом до справи.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2010 р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 24-2 купівлі-продажу вторинної сировини (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 договору, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити на умовах даного договору вторинну сировину, а саме: макулатуру, полімери, скло бій, поліетилен та інше (товар). Ціна однієї тони визначається у додатках, які є невід'ємною частиною даного договору. Вартість та кількість кожної партії товару визначається у рахунку-фактурі та накладній. Право власності на товар передається від продавця до покупця у момент відвантаження товару.

Відповідно до п. 3.1 договору, поставка оформлюється окремими накладними.

Згідно з п. 4.1 договору, загальна сума даного договору складає суму вартості всіх партій товару, переданих покупцю в період дії даного договору.

Оплата здійснюється за безготівковий рахунок протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару на склад покупця. Можлива передплата. (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 8.2 договору, договір діє до 31.12.2010 р. чи до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін.

Додатком № 1 до договору сторони узгодили вартість однієї тони макулатури та плівки.

На виконання умов договору, згідно видаткових накладних: № 317 від 31.07.2010 р. на суму 15 822 грн. 46 коп., № 384 від 31.08.2010 р. на суму 33 935 грн. 75 коп., № 443 від 30.09.2010 р. на суму 35 967 грн. 15 коп., № 476 від 31.10.2010 р. на суму 33 132 грн. 60 коп., № 554 від 30.11.2010 р. на суму 47 970 грн. 10 коп., № 652 від 31.12.2010 р. на суму 9 404 грн. 25 коп., та довіреностей на отримання товару, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 176 232 грн. 31 коп., а відповідач отримав поставлений позивачем товар.

Відповідачем отриманий від позивача товар був сплачений частково 29.10.2010 р. в сумі 10 000 грн. 00 коп.

Претензією вих. № 44 від 18.03.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою сплатити несплачену заборгованість в сумі 166 232 грн. 31 коп.

Враховуючи несплату відповідачем позивачу заборгованості за отриманий товар, останній звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 166 232 грн. 31 коп. основного боргу, 12 851 грн. 81 коп. 3% річних та 11 213 грн. 03 коп. інфляційних втрат було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору № 24-2 від 10.07.2010 р., укладеного сторонами у справі.

На виконання умов договору згідно видаткових накладних: № 317 від 31.07.2010 р. на суму 15 822 грн. 46 коп., № 384 від 31.08.2010 р. на суму 33 935 грн. 75 коп., № 443 від 30.09.2010 р. на суму 35 967 грн. 15 коп., № 476 від 31.10.2010 р. на суму 33 132 грн. 60 коп., № 554 від 30.11.2010 р. на суму 47 970 грн. 10 коп., № 652 від 31.12.2010 р. на суму 9 404 грн. 25 коп., та довіреностей на отримання товару, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 176 232 грн. 31 коп., а відповідач отримав поставлений позивачем товар.

В накладних міститься посилання на договір № 24-2 від 10.07.2010 р., зазначено найменування товару, визначеного у договорі та додатку до договору, одиниця виміру, ціна та загальна сума. В графі «Отримав(ла)» міститься підпис з боку відповідача уповноважених за довіреностями осіб, та печатка відповідача і будь-яких зауважень з боку відповідача щодо отриманого товару в накладних не міститься.

Платіжним дорученням № 649 від 29.10.2010 р. відповідач сплатив позивачу 10 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу «оплата за втор сировину згідн. дог 24-2 від 10.07.2010 р.».

Доказів сплати залишку заборгованості в розмірі 166 232 грн. 31 коп. сторонами не надано.

Докази поставки позивачем відповідачу на виконання умов договору товару та наявність заборгованості підтверджується видатковими накладними, рахунками, довіреностями та податковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали цих документів були досліджені судом в судовому засіданні.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач довів факт поставки відповідачу товару та не отримання за нього оплати в розмірі 166 232 грн. 31 коп.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, а позивач до цього часу не отримав від відповідача кошти за поставлений товар, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 166 232 грн. 31 коп.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи здійснений судом перерахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, суд визнав правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12 851 грн. 81 коп. 3% річних та 11 213 грн. 03 коп. інфляційних втрат.

Отже, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 166 232 грн. 31 коп. основного боргу, 12 851 грн. 81 коп. 3% річних та 11 213 грн. 03 коп. інфляційних втрат.

Доводи відповідача щодо не отримання від позивача товару на підставі п'ятьох накладних та безпідставності позовних вимог спростовуються вищевикладеним та наступним:

Так, відповідач вказує, що 29.10.2010р. відповідач сплатив позивачу за договором №24-2 купівлі-продажу вторинної си ровини від 10.07.2010р. 10 000 грн. в якості передоплати за товар, який отримав 31.12.2010 р. , а саме, змішану стрейч-плівку 0,69тн. і макулатуру 5,41тн. на загальну суму 9 404 грн. 25 коп., що підтверджується видатковою накладною № 652 від 31.12.2010р.

Однак, відповідачем не доведено сплату 10 000 грн. 00 коп. саме в якості передплати. Навпаки, платіжне доручення № 649 від 29.10.2010 р, яким відповідач сплатив позивачу 10 000 грн. 00 коп. має призначення платежу «оплата за вторсировину згідн. дог 24-2 від 10.07.2010 р.».

До того ж, сам відповідач підтверджує отримання від позивача товару за видатковою накладною № 652 від 31.12.2010 р. на суму 9 404 грн. 25 коп., в якій на екземплярі, наданому відповідачем взагалі не міститься підпису та печатки у графі «Отримав (ла)», а в екземплярі наданому позивачем, як і в інших видаткових накладних міститься підпис та печатка відповідача.

Клопотання відповідача щодо призначення судової почеркознавчої експертизи щодо підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжтара-Інвест» на довіреностях, судом не задовольняється. Так, доводи позивача про підробку підпису на довіреностях є лише припущеннями і він не був позбавлений права звернення до слідчих органів за встановленням цього факту з моменту, коли йому стало відомо про це. До того ж, довіреності мають печатку відповідача і представник відповідача не спростовує дійсність цієї печатки. До того ж, факт поставки позивачем відповідачу продукції підтверджується видатковими накладними, які містять підписи в графі «Отримав (ла)» та печатку відповідача у справі, дійсність якої відповідач не заперечує. До того ж, сам відповідач надав довідку, що не веде журнал обліку довіреностей, оскільки вказані документи не є бланками суворої звітності. Суд також враховує достатність документів підтверджуючих поставку товару та наявність спірної заборгованості. Тому суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом відноситься на відповідача. При цьому, суд враховує, що матеріали справи містять належні докази сплати позивачем судового збору саме за цим позовом, а його переплата є підставою для повернення позивачу надміру сплаченого судового збору.

До того ж, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивачу з державного бюджету слід повернути надміру сплачений (внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом) судовий збір у розмірі 316 грн. 33 коп., сплачений платіжним дорученням № 1034824 від 29.05.2013 р. ( на суму 4 122 грн. 27 коп.) при зверненні до суду із цим позовом. При цьому, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 , ч. 2 та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжтара-Інвест» (69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд. 211, код ЄДРПОУ 30567456, р/р 26001038721702 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (04073, м. Київ, пр. Московський, 15-А, код ЄДРПОУ 35442481, п/р 26003009830000 у філії КІБ ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300379) 166 232 (сто шістдесят шість тисяч двісті тридцять дві) грн. 31 коп. основного боргу, 12 851 (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 81 коп. 3% річних та 11 213 (одинадцять тисяч двісті тринадцять) грн. 03 коп. інфляційних втрат та 3 805 (три тисячі вісімсот п'ять) грн. 94 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (04073, м. Київ, пр. Московський, 15-А, код ЄДРПОУ 35442481, п/р 26003009830000 у філії КІБ ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300379) з Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевский район), 22030001, Банк отримувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007) 316 (триста шістнадцять) грн. 33 коп. судового збору, внесеного у більшому розмірі, ніж встановлено законом, платіжним дорученням № 1034824 від 29.05.2013 р.

Оригінал платіжного доручення № 1034824 від 29.05.2013 р. на суму 4 122 грн. 27 коп. знаходиться в матеріалах справи.

Рішення є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ», м. Київ з Державного бюджету України судового збору, внесеного у більшому розмірі, ніж встановлено законом, в сумі 316 грн. 33 коп.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «22» серпня 2013 року.