Постанова

від 19.08.2013 по справі 914/1543/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа № 914/1543/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого -судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Яр-Бізнес-Центр" без номера та дати (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1374/13 від 09.07.2013р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 18.06.2013р.

у справі № 914/1543/13 (суддя - Ю.О. Сухович)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО", м. Львів

до Приватного підприємства "Яр - Бізнес - Центр", м. Львів

про стягнення 16 858, 26 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чернецький О.С. - директор (паспорт серії КС 830197 від 10.06.2011 року, виданий Сихівським РВ ЛМУГУМВС України у Львівській області);

від відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.06.2013 р. у справі № 914/1543/13 (суддя- Сухович Ю.О.) позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Яр - Бізнес - Центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО" - 16 638,42 грн. основного боргу, та 32,71 грн. інфляційних втрат, 129,74 грн. 3% річних, 1 714,64 грн. судового збору . У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 40,47 грн. трьох процентів річних та 16,92 грн. інфляційних втрат - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що Приватне підприємство «Яр - Бізнес - Центр» не виконало п. 4.6. договору підряду №12708 від 27.08.2012р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГалІО» в частині сплати 2% витрат на послуги генпідряду, про що сторонами підписано акти на суму 16 638,42 грн., чим порушило права позивача, а тому відповідач повинен сплатити позивачу не лише зазначену суму боргу, а ще 32,71 грн. - інфляційних втрат, 129,74 грн. - 3% річних (згідно розрахунку здійсненого судом першої інстанції).

Відповідач, - Приватне підприємство «Яр - Бізнес - Центр», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема зазначив, що згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, затвердженого 27.08.2012р., позивачем визначено склад, обсяги та вартість робіт, причому будь-які послуги генпідряду та витрати на такі послуги кошторисом не передбачені. Згідно законодавства до обов"язків генпідрядника віднесено забезпечення субпідрядника матеріальними ресурсами. Таке ж положення міститься в п.1.6. договору. Таким чином, фактичне забезпечення матеріальними ресурсами було здійснено субпідрядником (відповідачем), що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними. Крім того, частина матеріальних ресурсів були придбані у позивача, проте вони й були оплачені відповідачем, про що свідчать платіжні доручення. Цим і пояснюється підисання актів виконаних робіт на генпідрядні послуги, на підставі яких позивач просить стягнути борг. Відповідач зазначає, що підписання актів виконаних робіт по генпідряду було зумовлено тим, що позивач відмовлявся підписувати акти КБ на вимогу відповідача, а вартість послуг генпідряду потрібно рахувати від вартості будівельно-монтажних робіт, без врахування витрат. Крім цього, пунктом 4.6. договору чітко не визначено, від яких послуг та вартості рахувати вказані 2%. На думку відповідача, оскільки позивачем не надано доказів кошторисного розрахунку генпідрядних послуг, а у зведеному кошторисі таких витрат не передбачено, а також те, що надані позивачем акти виконаних генпідрядних послуг суперечать чинному законодавству та підписувались за фактом наданих субпідряднику матеріалів, позов задоволенню не підлягає.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № суду 05-04/4785/13 від 15.08.2013 року) зазначає, що згідно договору підряду № 12708 від 27.08.2012 року послуги генпідряду, які надавались позивачем (генпідрядником), включали в себе, зокрема: організацію та координацію підрядних робіт, які за своєю правовою природою є компенсаційними, пов'язані з виконанням умов договору підряду відповідачем.

В судове засідання 19.08.2013 року з'явився директор ТзОВ «ГалІО», який заперечив доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві. Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, заслухавши пояснення позивача, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

27 серпня 2012р. Приватним підприємством "Яр - Бізнес - Центр" (відповідач, субпідрядник по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГалІО" (позивач, генпідрядник по договору) укладено договір №12708 (надалі - договір), відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язувався у 2012р. за завданням генпідрядника на свій ризик зі своїх матеріалів та обладнання виконати роботи, зазначені в п.1.2. цього договору, а генпідрядник прийняти і оплатити такі роботи (надалі - роботи). Найменування робіт: роботи по встановленню вузлів обліку споживання води та теплової енергії у житлових будинках смт. Добротвір (додаток №1 до угоди). Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт, тобто склад і обсяги робіт, що доручаються до виконання субпідряднику визначені проектно-кошторисною документацією, затвердженою генпідрядником і яка є невід'ємною частиною договору (п.1.2. договору).

За умовами п.3.1. сума цього договору, становить 878051,06 грн., у тому числі ПДВ 146341,84 грн. Розрахунки проводяться шляхом оплати генпідрядником щомісячно (відповідно до графіку виконання робіт - додаток №3 до цього договору) на розрахунковий рахунок субпідрядника проміжних платежів за виконані роботи, впродовж 60 календарних днів після підписання сторонами актів форми КБ-2в та довідок форми КБ-3 ( п.4.1., 4.2. договору).

Відповідно до п.4.6. договору субпідрядник здійснює оплату в розмірі 2% генпідряднику протягом 5 днів після проведення оплати за виконані роботи.

Згідно з п.5.2. договору місце виконання робіт (адреса об'єкта): ДТЕК ДОБРОТВІРСЬКА ТЕС, смт.Добротвір, вул.Промислова, 12, Кам'янка-Буського району Львівської області.

Згідно з п.5.10. договору здавання-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання виконаних робіт (по формі КБ-2), підписаними обома сторонами. Субпідрядник щомісячно до 25 числа поточного місяця надає генпідряднику акти приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-3). Відповідно до п.6.5. договору субпідрядник самостійно і за свій рахунок здійснює пошук постачальників матеріалів, необхідних для виконання робіт по цьому договору, від свого імені укладає договори, угоди, контракти на доставку матеріалів.

27 серпня 2012 р. сторонами підписано зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва встановлення вузлів обліку споживання води та теплової енергії у житлових будинках смт. Добротвір на суму 878,045 тис. грн. (а.с. 13).

Судом першої інстанції з'ясовано та підтверджується матеріалами справи, що Приватним підприємством «Яр - Бізнес - Центр» в 2012 р. на виконання умов договору №12708 виконано роботи на суму 831919,31 грн., про що надано узгоджені сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт за 2012 р. року форми №КБ-3, зокрема: від 26.10.2012р. на суму 249 619,00 грн.; від 26.11.2012р. на суму 159 284,00 грн.; від 14.12.2012р. на суму 423 016,82 грн., які прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю «ГалІО» згідно актів здачі-приймання проектно-кошторисних робіт (за формою КБ-2в): від 03.10.2012р. на суму 64 022,00 грн.; за жовтень 2012р. на суму 185 597,00 грн.; за листопад 2012р. на суму 159 284,00 грн.; акт №3 за грудень 2012р. на суму 366 304,82 грн.; акт №4 за грудень 2012р. на суму 56 712,00 грн. (а.с. 15-54).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку в натурі.

Нормами статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГалІО» вказані роботи оплатив повністю, що підтверджується виписками банку від 03.10.2012р., від 05.12.2012р., від 22.01.2013р., від 27.02.2013р. та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.4.6. договору, субпідрядник здійснює оплату в розмірі 2% генпідряднику протягом 5 днів після проведення оплати за виконані роботи.

Таким чином, Приватне підприємство «Яр - Бізнес -Центр» зобов'язання щодо робіт по встановленню вузлів обліку споживання води та теплової енергії у житлових будинках смт. Добротвір згідно договору № 12708 виконало, за які Товариство з обмеженою відповідальністю «ГалІО» провів повну проплату, а тому згідно п. 4.6. договору, який передбачає сплату субпідрядником генпідряднику за виконані роботи кошти в сумі 2%, Приватне підприємство «Яр - Бізнес - Центр» повинно сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГалІО» 16638 грн. за надані послуги генпідряду.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору №12708, а саме: надання послуг генпідряду, на виконання вимог п.4.6. договору, підтверджується актами про надання послуг на загальну суму 16638, 42 грн., зокрема: № РН000202514 від 31.10.2012р. на суму 4 992,40 грн.; № РН000202544 від 30.11.2012р. на суму 3 185,68 грн.; № РН000202592 від 28.12.2012р. на суму 8 460,34 грн. (а.с. 64-66), які підписані сторонами, скріплені печатками. Підписавши вказані акти відповідач погодився з вартістю послуг генпідряду, а також підтвердив відсутність претензій по об'єму, якості та строкам наданих послуг.

У зв'язку з не оплатою за послуги генпідряду у жовтні 2012 р., у листопаді 2012 р., у грудні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ГалІО» скерувало на адресу Приватного підприємства «Яр - Бізнес - Центр» лист № 097 про виконання грошового зобов'язання, в якому просило здійснити оплату за послуги генпідряду до 06.03.2013 р. Даний лист відповідач отримав 05.03.2013 р., про що свідчить відмітка про отримання на ньому (а.с. 59).

Як вбачається з матеріалів справи, дана вимога з боку відповідача залишена без відповідного реагування.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Пункт 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Апелянт як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції покликається на ту підставу, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ГалІО» не надано доказів кошторисного розрахунку генпідрядних послуг, а в зведеному кошторисі не передбачені будь - які витрати субпідрядника на генпідрядні послуги, а також те, що надані позивачем акти виконання генпідрядних послуг суперечать діючому законодавству та підписувались за фактом наданих субпідряднику матеріалів, які були оплачені згідно платіжних доручень.

З даного приводу судова колегія зазначає, що згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Так, відповідно до умов договору № 12708 від 27.08.2012 р. (п.1.1) субпідрядник (апелянт) зобов'язувався у 2012 р. за завданням генпідрядника на свій ризик зі своїх матеріалів та обладнання виконати роботи по встановленню вузлів обліку споживання води та теплової енергії у житлових будинках смт. Добротвір, а генпідрядник прийняти і оплатити такі роботи, після підписання сторонами актів ф. КБ-2в та довідок ф. КБ-3 (п.4.1.договору), остаточний розрахунок проводиться не пізніше 60-ти днів після повного закінчення робіт (п. 4.6 договору). Крім того, сторони погодили, що субпідрядник здійснює оплату в розмірі 2% генпідряднику протягом 5 днів після проведення оплати за виконані роботи.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, на момент підписання даного договору між сторонами було досягнуто всіх його істотних умов, зокрема, і щодо предмету договору, прав та обов'язків сторін, ціни договору та порядку здійснення оплати.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно п.8.3.7. договору субпідрядник зобов"язаний здійснювати самостійно відповідно до узгоджених строків робіт подачу на об"єкт необхідних матеріалів і обладнання, контролювати якість, комплектність, нести повну відповідальність за їх випадкову втрату і пошкодження до моменту прийняття об"єкту в експлуатацію генпідрядником.

Так, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 20911 від 28.09.2012р., згідно якого позивач поставляв відповідачу матеріали і обладнання, що підтверджується поданими відповідачем видатковими накладними, що є первинним документом згідно договорів купівлі - продажу. Тому, акти наданих послуг не могли підписуватись за фактом наданих субпідряднику матеріалів, оскільки це суперечить чинному законодавству.

Слід зазначити, що чинним законодавством не визначено поняття «послуги генпідряду» та їх перелік, а також не заборонено надавати такі послуги. Тому, сторони добровільно, на власний розсуд, погодили предмет, вартість, об'єм послуг генпідрялу у актах наданих послуг, а відтак посилання відповідача, на те що генпідрядні послуги включають забезпечення субпідрядника матеріальними ресурсами, не заслуговують на увагу, оскільки це питання про забезпечення матеріальними ресурсами субпідрядника було врегульовано договором підряду, який підписано сторонами. Щодо посилання відповідача на той факт, що позивач не надав йому кошторисного розрахунку послуг генпідряду, колегія суддів зазначає, що при підписанні актів наданих послуг відповідач був обізнаний про їх обсяг, вартість та якість, які скріпив відтиском печатки підприємства.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості за послуги генпідряду правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 16638,42 грн. боргу згідно договору № 127708 від 27.08.2012 р.

Поряд з цим, покликаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України заявник вимагає застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 170,21 грн. - 3% річних та 49,63 грн. - інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання.

Судова колегія, перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, який в оскаржуваному рішенні, проведено судом першої інстанції, зазначає, що такі правомірно підлягають задоволенню в розмірі 32,71 грн. інфляційні втрати та 129,74 грн. 3% річних, зокрема, по акту №РН000202514 від 31.10.2012р. на суму 4 992,40 грн. за період з 05.11.2012р. по 17.04.2013р. інфляційні втрати становлять 19,97 грн., 3% річних становлять 65,50 грн.; по акту №РН000202544 від 30.11.2012р. на суму 3 185,68 грн. за період з 05.12.2012р. по 17.04.2013р. інфляційні втрати становлять 12,74 грн., 3% річних становлять 33,64 грн.; по акту надання послуг № РН000202592 від 28.12.2012р. на суму 8 460,34 грн. до стягнення підлягає 30,60 грн. 3% річних за період з 05.03.2013р. по 17.04.2013р. Індекс інфляції за період з 05.03.2013 р. по 17.04.2013 р. відсутній, оскільки сукупний становить 1,000.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 18.06.2013 р. у справі № 914/1543/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Яр-Бізнес-Центр" без номера та дати (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1374/13 від 09.07.2013р.) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 914/1543/13 повернути господарському суду Львівської області.

повний текст постанови складено та підписано 21.08.2013 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.